✅ Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін відвідав з робочим візитом Міжнародний університет (м. Одеса), де поспілкувався з науково-педагогічними працівниками та здобувачами освіти, а також ознайомився з наявним комп’ютерним обладнанням.
📍 Тема візиту: обговорення перспектив наукового та освітнього співробітництва фахівців Держпродспоживслужби та університету у сфері цифровізації.
🌐 Детальніше: https://surl.li/sudzgc
📍 Тема візиту: обговорення перспектив наукового та освітнього співробітництва фахівців Держпродспоживслужби та університету у сфері цифровізації.
🌐 Детальніше: https://surl.li/sudzgc
Лісові ягоди, гриби, лікарська рослинна сировина. Саме ці продукти можуть накопичувати радіонукліди більше за інші, якщо походять із забруднених територій.
Саме тому вони перебувають під особливою увагою лабораторної мережі Держпродспоживслужби.
315 039 радіологічних досліджень за півроку – здійснила лабораторна мережа Держпродспоживслужби. Сім виявлених перевищень радіонуклідів. Тисячі захищених споживачів.
Саме так виглядає частина щоденної роботи лабораторної мережі Держпродспоживслужби, яка допомагає зробити так, щоб небезпечна продукція не потрапила на полиці магазинів і ринків.
За перше півріччя 2026 року фахівці провели:
🔹 17 187 досліджень на вміст цезію-137;
🔹 16 450 — на вміст стронцію-90;
🔹 281 402 — на вміст цезію-137 у лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчих ринках.
Із понад 315 тисяч проведених досліджень лише сім зразків не відповідали встановленим нормативам. Перевищення цезію-137 виявили у сухих грибах, чорницях, щавелі та лікарській рослинній сировині.
Це ще раз підтверджує ефективність системи державного лабораторного контролю: потенційно небезпечна продукція виявляється під час досліджень і не повинна потрапляти до споживача.
Саме тому вони перебувають під особливою увагою лабораторної мережі Держпродспоживслужби.
315 039 радіологічних досліджень за півроку – здійснила лабораторна мережа Держпродспоживслужби. Сім виявлених перевищень радіонуклідів. Тисячі захищених споживачів.
Саме так виглядає частина щоденної роботи лабораторної мережі Держпродспоживслужби, яка допомагає зробити так, щоб небезпечна продукція не потрапила на полиці магазинів і ринків.
За перше півріччя 2026 року фахівці провели:
🔹 17 187 досліджень на вміст цезію-137;
🔹 16 450 — на вміст стронцію-90;
🔹 281 402 — на вміст цезію-137 у лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи на агропродовольчих ринках.
Із понад 315 тисяч проведених досліджень лише сім зразків не відповідали встановленим нормативам. Перевищення цезію-137 виявили у сухих грибах, чорницях, щавелі та лікарській рослинній сировині.
Це ще раз підтверджує ефективність системи державного лабораторного контролю: потенційно небезпечна продукція виявляється під час досліджень і не повинна потрапляти до споживача.
⚖️ «Дотримання вимог рекламного законодавства — це насамперед питання захисту прав споживачів. Кожен громадянин має отримувати достовірну інформацію про товари та послуги, а кожен бізнес — працювати в умовах чесної конкуренції. Саме на це спрямована контрольна та превентивна робота Держпродспоживслужби», — зазначив заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.
⏳ За І півріччя 2026 року фахівці Держпродспоживслужби дослідили 11 591 рекламоносій на відповідність вимогам Закону України «Про рекламу», та виявили за результатами контролю 1 917 порушень законодавства про рекламу.
👉 Детальніше: https://surl.li/fdlbyd
:
⏳ За І півріччя 2026 року фахівці Держпродспоживслужби дослідили 11 591 рекламоносій на відповідність вимогам Закону України «Про рекламу», та виявили за результатами контролю 1 917 порушень законодавства про рекламу.
👉 Детальніше: https://surl.li/fdlbyd
:
🇺🇦 Українська державність — це спадщина, яку ми отримали від попередніх поколінь, і відповідальність, яку несемо перед наступними.
Це свято нагадує про тисячолітню традицію українського державотворення, що бере початок із Київської Русі, про покоління, які боролися за право жити у власній державі, говорити рідною мовою та самостійно визначати своє майбутнє.
Сьогодні українська державність проходить найважче випробування за часи незалежності. Але саме зараз увесь світ бачить силу України — у мужності наших Захисників і Захисниць, у мільйонах людей, які захищають країну, працюють, навчають, лікують, вирощують урожай, забезпечують безпечність харчових продуктів, підтримують економіку та зміцнюють державу.
Ми не просто зберігаємо цю спадщину — ми щодня її продовжуємо. Українська державність проявляється у стійкості наших людей, єдності суспільства, незламності Збройних Сил України та щоденній праці кожного, хто робить Україну сильнішою.
У цьому і полягає справжня сила державності — не зупинятися навіть у найскладніші часи.
З Днем Української Державності!
Слава Україні! 🇺🇦
Сергій Ткачук, Голова Держпродспоживслужби
Це свято нагадує про тисячолітню традицію українського державотворення, що бере початок із Київської Русі, про покоління, які боролися за право жити у власній державі, говорити рідною мовою та самостійно визначати своє майбутнє.
Сьогодні українська державність проходить найважче випробування за часи незалежності. Але саме зараз увесь світ бачить силу України — у мужності наших Захисників і Захисниць, у мільйонах людей, які захищають країну, працюють, навчають, лікують, вирощують урожай, забезпечують безпечність харчових продуктів, підтримують економіку та зміцнюють державу.
Ми не просто зберігаємо цю спадщину — ми щодня її продовжуємо. Українська державність проявляється у стійкості наших людей, єдності суспільства, незламності Збройних Сил України та щоденній праці кожного, хто робить Україну сильнішою.
У цьому і полягає справжня сила державності — не зупинятися навіть у найскладніші часи.
З Днем Української Державності!
Слава Україні! 🇺🇦
Сергій Ткачук, Голова Держпродспоживслужби
🌳 60%, 20 метрів і 50 метрів: що означають ці цифри для безпечного дитячого табору?
Безпечне середовище для дітей починається з правильно облаштованої території.
Санітарний регламент для дитячих закладів оздоровлення та відпочинку встановлює чіткі вимоги:
🌿 озеленення території — не менше 60%;
🌲 для закладів у лісовій або парковій зоні — не менше 50%;
🗑 контейнери для відходів — не ближче 20 метрів від місць перебування дітей;
🚻 вбиральні — не ближче 50 метрів від житлових корпусів та їдальні;
🌳 захисні зелені смуги створюють додатковий бар’єр від пилу, шуму та інших зовнішніх факторів.
Саме такі вимоги допомагають створити комфортне та безпечне середовище для оздоровлення і відпочинку дітей.
☀️ Більше про безпечну організацію дитячого оздоровлення й відпочинку читайте на вебпорталі Держпродспоживслужби у розділі «Санітарно-епідемічне благополуччя населення: оздоровлення та відпочинок дітей».
#БезпечнийТабір #Держпродспоживслужба #ОздоровленняДітей #ЛітніКанікули
Безпечне середовище для дітей починається з правильно облаштованої території.
Санітарний регламент для дитячих закладів оздоровлення та відпочинку встановлює чіткі вимоги:
🌿 озеленення території — не менше 60%;
🌲 для закладів у лісовій або парковій зоні — не менше 50%;
🗑 контейнери для відходів — не ближче 20 метрів від місць перебування дітей;
🚻 вбиральні — не ближче 50 метрів від житлових корпусів та їдальні;
🌳 захисні зелені смуги створюють додатковий бар’єр від пилу, шуму та інших зовнішніх факторів.
Саме такі вимоги допомагають створити комфортне та безпечне середовище для оздоровлення і відпочинку дітей.
☀️ Більше про безпечну організацію дитячого оздоровлення й відпочинку читайте на вебпорталі Держпродспоживслужби у розділі «Санітарно-епідемічне благополуччя населення: оздоровлення та відпочинок дітей».
#БезпечнийТабір #Держпродспоживслужба #ОздоровленняДітей #ЛітніКанікули
14 липня 2026 року Центральний інститут контролю та випробування сільського господарства в Братиславі Словацької Республіки (ÚKSÚP) на своєму офіційному вебпорталі повідомив про перше підтверджене виявлення карантинного шкідника – вузькозлатки ясеневої смарагдової (Agrilus planipennis) на території Словацької Республіки.
📝Відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) 2019/1702 від 01 серпня 2019 року ясенева златка є пріоритетним для ЄС шкідником.
Департамент захисту рослин ÚKSÚP повідомив, що під час регулярного офіційного моніторингу, зосередженого на цьому пріоритетному шкіднику, 18 шт імаго ясеневої златки було виявлено у феромонній пастці.
Шкідника було виявлено в парку в селі Стреда-над-Бодрогом Кошицького краю, східної Словаччини, що межує з Україною.
🌐Детальніше.
📝Відповідно до Регламенту Комісії (ЄС) 2019/1702 від 01 серпня 2019 року ясенева златка є пріоритетним для ЄС шкідником.
Департамент захисту рослин ÚKSÚP повідомив, що під час регулярного офіційного моніторингу, зосередженого на цьому пріоритетному шкіднику, 18 шт імаго ясеневої златки було виявлено у феромонній пастці.
Шкідника було виявлено в парку в селі Стреда-над-Бодрогом Кошицького краю, східної Словаччини, що межує з Україною.
🌐Детальніше.
🦠 Лейкоз великої рогатої худоби (ВРХ) — хронічне інфекційне захворювання, яке тривалий час може перебігати без клінічних ознак. Саме тому регулярні лабораторні дослідження тварин є основним інструментом своєчасного виявлення хвороби та недопущення її поширення.
🐄🐄 Контроль стада передбачає планові дослідження тварин, а також обов'язкову перевірку під час придбання нової худоби. У разі виявлення інфікованих тварин застосовуються ветеринарно-санітарні заходи, спрямовані на оздоровлення стада та запобігання занесенню інфекції в благополучні господарства.
☝️ Важливо пам'ятати: введення інфікованих тварин до благополучного стада заборонено.
📌 Детальніше про періодичність досліджень, порядок контролю стада та алгоритм оздоровлення господарства — в інфографіці, розробленій спільно з європейським проєктом EU4SaferFood.
🐄🐄 Контроль стада передбачає планові дослідження тварин, а також обов'язкову перевірку під час придбання нової худоби. У разі виявлення інфікованих тварин застосовуються ветеринарно-санітарні заходи, спрямовані на оздоровлення стада та запобігання занесенню інфекції в благополучні господарства.
☝️ Важливо пам'ятати: введення інфікованих тварин до благополучного стада заборонено.
📌 Детальніше про періодичність досліджень, порядок контролю стада та алгоритм оздоровлення господарства — в інфографіці, розробленій спільно з європейським проєктом EU4SaferFood.
👥 Відбулося розширене засідання секцій «Ветеринарна медицина», «Безпечність харчових продуктів», «Фітосанітарна безпека» та «Лабораторна діагностика» Науково-методичної ради Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
📍 Засідання проведене під головуванням Голови Науково-методичної ради Держпродспоживслужби Сергія Захаріна, за участю представників профільних наукових установ, закладів вищої освіти, дослідницьких та громадських організацій.
✅ Олег Осіян, перший заступник Голови Держпродспоживслужби, у вітальному слові подякував членам Науково-методичної ради за професіоналізм та небайдужість, а також за уважне опрацювання всіх питань порядку денного.
🌐 Детальніше: https://surl.li/jafrvj
📍 Засідання проведене під головуванням Голови Науково-методичної ради Держпродспоживслужби Сергія Захаріна, за участю представників профільних наукових установ, закладів вищої освіти, дослідницьких та громадських організацій.
✅ Олег Осіян, перший заступник Голови Держпродспоживслужби, у вітальному слові подякував членам Науково-методичної ради за професіоналізм та небайдужість, а також за уважне опрацювання всіх питань порядку денного.
🌐 Детальніше: https://surl.li/jafrvj
🍈 500 кг динь не потрапили до продажу. І це — результат щоденної роботи лабораторій Держпродспоживслужби.
11 липня 2026 року під час лабораторного контролю на агропродовольчому ринку Тернополя фахівці виявили перевищення допустимого вмісту нітратів у партії динь, що надійшла з м. Ізмаїл.
🔬 Результат дослідження:
▪️ 184,4 мг/кг нітратів при допустимій нормі 90 мг/кг.
У результаті 500 кг продукції не допустили до реалізації, а небезпечні дині не потрапили до споживачів.
Це не випадковість, а щоденна робота лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи Держпродспоживслужби. Щодня вони перевіряють продукцію, яка надходить на агропродовольчі ринки, щоб своєчасно виявляти небезпечні харчові продукти та не допустити їх продажу.
✅ Саме так працює система державного контролю в Україні, яка щодня стоїть на захисті здоров'я людей.
Обирайте продукти в офіційних місцях торгівлі — там вони проходять обов'язковий лабораторний контроль.
11 липня 2026 року під час лабораторного контролю на агропродовольчому ринку Тернополя фахівці виявили перевищення допустимого вмісту нітратів у партії динь, що надійшла з м. Ізмаїл.
🔬 Результат дослідження:
▪️ 184,4 мг/кг нітратів при допустимій нормі 90 мг/кг.
У результаті 500 кг продукції не допустили до реалізації, а небезпечні дині не потрапили до споживачів.
Це не випадковість, а щоденна робота лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи Держпродспоживслужби. Щодня вони перевіряють продукцію, яка надходить на агропродовольчі ринки, щоб своєчасно виявляти небезпечні харчові продукти та не допустити їх продажу.
✅ Саме так працює система державного контролю в Україні, яка щодня стоїть на захисті здоров'я людей.
Обирайте продукти в офіційних місцях торгівлі — там вони проходять обов'язковий лабораторний контроль.
💊💉 Забезпечення доступності лікарських засобів для громадян є одним із ключових напрямів державної політики. З цією метою Держпродспоживслужба здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері ціноутворення на лікарські засоби.
«Для нас важливо не лише виявляти порушення. Найважливіше — щоб люди були впевнені: ціни на лікарські засоби формуються чесно, відповідно до законодавства, а необхідні ліки є доступними», — зазначив заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.
⏳ За шість місяців 2026 року фахівці Держпродспоживслужби провели 607 перевірок суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю лікарськими засобами й медичними виробами.
🌐 Детальніше: https://surl.li/ciolvi
«Для нас важливо не лише виявляти порушення. Найважливіше — щоб люди були впевнені: ціни на лікарські засоби формуються чесно, відповідно до законодавства, а необхідні ліки є доступними», — зазначив заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.
⏳ За шість місяців 2026 року фахівці Держпродспоживслужби провели 607 перевірок суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю лікарськими засобами й медичними виробами.
🌐 Детальніше: https://surl.li/ciolvi
Сьогодні все більше українців обирають покупки в інтернет-магазинах. 🛒 Це зручно, часто вигідніше 💰 і дозволяє заощадити час ⏱️. Водночас, щоб уникнути розчарувань та зайвих витрат, варто уважно обирати продавця.
📌 Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт чи послуг у сфері електронної комерції має такі ж права, як і споживач, який укладає договір поза торговельними або офісними приміщеннями чи на відстані, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».
🛍️ Перед тим як оформити замовлення, продавець зобов'язаний надати повну інформацію про:
✅ найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензій;
✅ основні характеристики товару;
✅ ціну (у тому числі вартість доставки) та умови оплати;
✅ гарантійні зобов'язання й інші послуги, пов'язані з ремонтом чи обслуговуванням товару;
✅ умови поставки або виконання договору;
✅ мінімальну тривалість договору (якщо передбачені періодичні поставки);
✅ вартість електронних комунікаційних послуг (якщо вона відрізняється від граничного тарифу);
✅ строк дії пропозиції;
✅ порядок розірвання договору.
🔎 Лише якщо вся ця інформація є доступною та зрозумілою, варто приймати рішення про покупку.
❗️Пам'ятайте: якщо ваші права як споживача порушено, а продавець відмовляється виконувати законні вимоги, звертайтеся до Держпродспоживслужби та її територіальних органів.
🤝 Обізнаний споживач — захищений споживач!
📌 Покупець (замовник, споживач) товарів, робіт чи послуг у сфері електронної комерції має такі ж права, як і споживач, який укладає договір поза торговельними або офісними приміщеннями чи на відстані, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів».
🛍️ Перед тим як оформити замовлення, продавець зобов'язаний надати повну інформацію про:
✅ найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензій;
✅ основні характеристики товару;
✅ ціну (у тому числі вартість доставки) та умови оплати;
✅ гарантійні зобов'язання й інші послуги, пов'язані з ремонтом чи обслуговуванням товару;
✅ умови поставки або виконання договору;
✅ мінімальну тривалість договору (якщо передбачені періодичні поставки);
✅ вартість електронних комунікаційних послуг (якщо вона відрізняється від граничного тарифу);
✅ строк дії пропозиції;
✅ порядок розірвання договору.
🔎 Лише якщо вся ця інформація є доступною та зрозумілою, варто приймати рішення про покупку.
❗️Пам'ятайте: якщо ваші права як споживача порушено, а продавець відмовляється виконувати законні вимоги, звертайтеся до Держпродспоживслужби та її територіальних органів.
🤝 Обізнаний споживач — захищений споживач!
🇺🇦Україна переходить на нові правила захисту рослин: що зміниться для бізнесу
Паспорт рослини замість карантинного сертифіката, нові правила простежуваності та гармонізація із законодавством ЄС. Саме ці зміни вже сьогодні формують майбутнє українського аграрного сектору.
👉Про те, як бізнесу підготуватися до нових вимог, говорив заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський під час експертної дискусії, ініційованої членами Насіннєвої асоціації України на платформі компанією «Лімагрейн Україна» з нагоди Національного свята Французької Республіки — Дня взяття Бастилії — за підтримки Посольства Франції в Україні та Французько-української торгово-промислової палати. Захід об'єднав представників насіннєвої галузі, операторів ринку, дистриб'юторів, виробників та експертів аграрної сфери.
Сьогодні Україна перебуває на етапі масштабної адаптації законодавства до вимог Європейського Союзу. Одним із ключових кроків стане набрання чинності Законом України «Про державне регулювання сфери захисту рослин», який із 17 січня 2028 року змінить підходи до державного регулювання у цій сфері.
Паспорт рослини замість карантинного сертифіката, нові правила простежуваності та гармонізація із законодавством ЄС. Саме ці зміни вже сьогодні формують майбутнє українського аграрного сектору.
👉Про те, як бізнесу підготуватися до нових вимог, говорив заступник Голови Держпродспоживслужби, Головний державний фітосанітарний інспектор України Вадим Чайковський під час експертної дискусії, ініційованої членами Насіннєвої асоціації України на платформі компанією «Лімагрейн Україна» з нагоди Національного свята Французької Республіки — Дня взяття Бастилії — за підтримки Посольства Франції в Україні та Французько-української торгово-промислової палати. Захід об'єднав представників насіннєвої галузі, операторів ринку, дистриб'юторів, виробників та експертів аграрної сфери.
Сьогодні Україна перебуває на етапі масштабної адаптації законодавства до вимог Європейського Союзу. Одним із ключових кроків стане набрання чинності Законом України «Про державне регулювання сфери захисту рослин», який із 17 січня 2028 року змінить підходи до державного регулювання у цій сфері.
Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Держпродспоживслужби Сергій Захарін та відповідальні посадові особи апарату Держпродспоживслужби провели нараду-семінар з актуальних питань організації розгляду звернень громадян.
💭«Держпродспоживслужба приділяє велику увагу впровадженню кращих практик організації управлінської роботи, у тому числі із використанням інструментів цифровізації. Щомісяця до нас надходить понад 1000 звернень громадян, у тому числі приблизно 100 різноманітних запитів. Значна частина звернень і запитів надходить в електронній формі. Це говорить про реальну функціональність цифрових інструментів, які ми використовуємо. Держпродспоживслужба – відкритий та прозорий орган державної влади, і будемо і надалі робити все можливі для підтримки високої ефективності всіх механізмів розгляду звернень громадян», – зазначив Сергій Захарін.
🌐Детальніше
💭«Держпродспоживслужба приділяє велику увагу впровадженню кращих практик організації управлінської роботи, у тому числі із використанням інструментів цифровізації. Щомісяця до нас надходить понад 1000 звернень громадян, у тому числі приблизно 100 різноманітних запитів. Значна частина звернень і запитів надходить в електронній формі. Це говорить про реальну функціональність цифрових інструментів, які ми використовуємо. Держпродспоживслужба – відкритий та прозорий орган державної влади, і будемо і надалі робити все можливі для підтримки високої ефективності всіх механізмів розгляду звернень громадян», – зазначив Сергій Захарін.
🌐Детальніше
🇩🇰🤝🇺🇦Данська делегація ознайомилася з українською системою державного контролю — від лабораторії до експортного виробництва
Від лабораторії до ферми, від державного контролю до експорту — саме так виглядає сучасна система безпечності харчових продуктів, яку Україна розвиває разом із міжнародними партнерами.
Важливим етапом розвитку українсько-данського партнерства став триденний візит делегації Королівства Данія до Києва та Київської області в межах проєкту Стратегічного секторального співробітництва у сфері продовольства та сільського господарства (SSC on Food and Agriculture UA and DK).
Україна та Данія вже багато років співпрацюють у сферах ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів і розвитку аграрного сектору. Сьогодні це партнерство зосереджене передусім на практичних рішеннях, які допомагають Україні впроваджувати європейські підходи, посилювати державний контроль та розширювати можливості українських виробників на міжнародних ринках.
💭«Партнерство між Україною та Данією — це приклад того, як міжнародна співпраця допомагає прискорювати реформи. Ми працюємо над тим, щоб українська система безпечності харчових продуктів відповідала найкращим європейським практикам, а українські виробники мали ще більше можливостей для виходу на міжнародні ринки», — зазначив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Протягом трьох днів данська делегація працювала разом із представниками Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Держпродспоживслужби, профільних державних установ і бізнесу. Програму сформували так, щоб міжнародні партнери побачили не окремі елементи, а всю систему — від формування державної політики та лабораторної діагностики до первинного виробництва, переробки й експорту готової продукції.
Від лабораторії до ферми, від державного контролю до експорту — саме так виглядає сучасна система безпечності харчових продуктів, яку Україна розвиває разом із міжнародними партнерами.
Важливим етапом розвитку українсько-данського партнерства став триденний візит делегації Королівства Данія до Києва та Київської області в межах проєкту Стратегічного секторального співробітництва у сфері продовольства та сільського господарства (SSC on Food and Agriculture UA and DK).
Україна та Данія вже багато років співпрацюють у сферах ветеринарної медицини, безпечності харчових продуктів і розвитку аграрного сектору. Сьогодні це партнерство зосереджене передусім на практичних рішеннях, які допомагають Україні впроваджувати європейські підходи, посилювати державний контроль та розширювати можливості українських виробників на міжнародних ринках.
💭«Партнерство між Україною та Данією — це приклад того, як міжнародна співпраця допомагає прискорювати реформи. Ми працюємо над тим, щоб українська система безпечності харчових продуктів відповідала найкращим європейським практикам, а українські виробники мали ще більше можливостей для виходу на міжнародні ринки», — зазначив Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук.
Протягом трьох днів данська делегація працювала разом із представниками Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, Держпродспоживслужби, профільних державних установ і бізнесу. Програму сформували так, щоб міжнародні партнери побачили не окремі елементи, а всю систему — від формування державної політики та лабораторної діагностики до первинного виробництва, переробки й експорту готової продукції.
#фітосанітарна_безпека
🛡️ Фахівці Держпродспоживслужби в областях та місті Києві щодня проводять фітосанітарні процедури, щоб запобігти занесенню та поширенню регульованих шкідливих організмів, які можуть бути виявлені в імпортній та вітчизняній продукції рослинного походження, а також під час моніторингу й обстеження території країни.
🌾 Такі заходи сприяють зміцненню продовольчої безпеки України та підтримують її репутацію як надійного експортера на міжнародному ринку. 🌍
📊 За період з 06.07.2026 по 12.07.2026:
🌾 За результатами проведених фітосанітарних процедур, зокрема щодо експорту 785,8 тис. тонн зернових та олійних культур, оформлено 3597 фітосанітарних сертифікатів. 📄
🔬 Проведено 12 152 аналізи зразків, відібраних від вітчизняних та імпортних вантажів з об'єктами регулювання, а також під час моніторингу й обстеження території країни.
⚠️ Виявлено 9 видів та 1 рід регульованих шкідливих організмів.
🚫 Карантинні організми, відсутні в Україні:
• 🌳 вузькозлатка ясенева смарагдова (Agrilus planipennis Fairmaire) — 2 випадки;
• 🥔 бура гниль картоплі (Ralstonia solanacearum (Smith) Yabuuchi) — 1 випадок.
📍 Карантинні організми, обмежено поширені в Україні:
• 🌸 західний квітковий трипс (Frankliniella occidentalis Perg.) — 1 випадок;
• 🍅 південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta Meyr.) — 3 випадки;
• 🦋 американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury) — 8 випадків;
• 🌳 потівірус шарки сливи (віспа) (Plum pox potyvirus) — 1 випадок;
• 🥔 рак картоплі (Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival) — 14 випадків;
• 🦠 золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis (Wollenweber)) — 25 випадків;
• 🌿 амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) — 89 випадків;
• 🌱 повитиці (Cuscuta spp.) — 10 випадків.
🛡️ Фахівці Держпродспоживслужби в областях та місті Києві щодня проводять фітосанітарні процедури, щоб запобігти занесенню та поширенню регульованих шкідливих організмів, які можуть бути виявлені в імпортній та вітчизняній продукції рослинного походження, а також під час моніторингу й обстеження території країни.
🌾 Такі заходи сприяють зміцненню продовольчої безпеки України та підтримують її репутацію як надійного експортера на міжнародному ринку. 🌍
📊 За період з 06.07.2026 по 12.07.2026:
🌾 За результатами проведених фітосанітарних процедур, зокрема щодо експорту 785,8 тис. тонн зернових та олійних культур, оформлено 3597 фітосанітарних сертифікатів. 📄
🔬 Проведено 12 152 аналізи зразків, відібраних від вітчизняних та імпортних вантажів з об'єктами регулювання, а також під час моніторингу й обстеження території країни.
⚠️ Виявлено 9 видів та 1 рід регульованих шкідливих організмів.
🚫 Карантинні організми, відсутні в Україні:
• 🌳 вузькозлатка ясенева смарагдова (Agrilus planipennis Fairmaire) — 2 випадки;
• 🥔 бура гниль картоплі (Ralstonia solanacearum (Smith) Yabuuchi) — 1 випадок.
📍 Карантинні організми, обмежено поширені в Україні:
• 🌸 західний квітковий трипс (Frankliniella occidentalis Perg.) — 1 випадок;
• 🍅 південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta Meyr.) — 3 випадки;
• 🦋 американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury) — 8 випадків;
• 🌳 потівірус шарки сливи (віспа) (Plum pox potyvirus) — 1 випадок;
• 🥔 рак картоплі (Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival) — 14 випадків;
• 🦠 золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis (Wollenweber)) — 25 випадків;
• 🌿 амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) — 89 випадків;
• 🌱 повитиці (Cuscuta spp.) — 10 випадків.
👉Фахівці Держпродспоживслужби долучені до розробки та впровадження сучасних технологій природничої освіти
Заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Захарін взяв участь у круглому столі з проблематики розробки та впровадження освітніх технологій в межах програми «Країна знань», який проведено на майданчиках Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ). У фокусі уваги – розробка та впровадження сучасних технологій природничої освіти.
«Країна знань» - це комплексна програма, що передбачає реалізацію організаційних, економічних, педагогічних та освітніх заходів для впровадження підходів STEM-освіти. Акцент зроблено на інтеграції природничих наук, математики, технологій, інженерних знань в єдину систему.
🌐Детальніше.
Заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Захарін взяв участь у круглому столі з проблематики розробки та впровадження освітніх технологій в межах програми «Країна знань», який проведено на майданчиках Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ). У фокусі уваги – розробка та впровадження сучасних технологій природничої освіти.
«Країна знань» - це комплексна програма, що передбачає реалізацію організаційних, економічних, педагогічних та освітніх заходів для впровадження підходів STEM-освіти. Акцент зроблено на інтеграції природничих наук, математики, технологій, інженерних знань в єдину систему.
🌐Детальніше.