💻 ІТ-компанії запрошують долучитися до цифровізації послуг Держпродспоживслужби
До 28 вересня 2026 року триває приймання заявок від компаній, які мають досвід у розробленні програмного забезпечення та впровадженні інформаційних систем.
Всесвітній економічний форум від імені Глобального альянсу зі спрощення процедур торгівлі (GATF) оголосив попередній відбір виконавця для реалізації першого етапу Єдиної електронної системи eFood.
Проєкт передбачає цифровізацію чотирьох пріоритетних послуг:
🔹 міжнародних сертифікатів на харчові продукти тваринного та нетваринного походження;
🔹 передекспортних сертифікатів на харчові продукти тваринного та нетваринного походження.
До робіт входитимуть проєктування, розроблення, тестування і впровадження цифрових рішень, навчання користувачів та подальша технічна підтримка.
Компанії, які успішно пройдуть кваліфікаційний відбір, запросять до наступного етапу - подання детальних технічних і фінансових пропозицій.
📅 Кінцевий строк подання заявок — 28 вересня 2026 року.
Детальні умови участі.
До 28 вересня 2026 року триває приймання заявок від компаній, які мають досвід у розробленні програмного забезпечення та впровадженні інформаційних систем.
Всесвітній економічний форум від імені Глобального альянсу зі спрощення процедур торгівлі (GATF) оголосив попередній відбір виконавця для реалізації першого етапу Єдиної електронної системи eFood.
Проєкт передбачає цифровізацію чотирьох пріоритетних послуг:
🔹 міжнародних сертифікатів на харчові продукти тваринного та нетваринного походження;
🔹 передекспортних сертифікатів на харчові продукти тваринного та нетваринного походження.
До робіт входитимуть проєктування, розроблення, тестування і впровадження цифрових рішень, навчання користувачів та подальша технічна підтримка.
Компанії, які успішно пройдуть кваліфікаційний відбір, запросять до наступного етапу - подання детальних технічних і фінансових пропозицій.
📅 Кінцевий строк подання заявок — 28 вересня 2026 року.
Детальні умови участі.
✅ Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Голова Науково-методичної ради Держпродспоживслужби Сергій Захарін долучився до церемонії відкриття сучасного динамометричного випробувального комплексу (стенда).
📍 Захід проведено на майданчиках Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого»
. 👉 Детальніше: https://surl.li/ztxyly
📍 Захід проведено на майданчиках Державної наукової установи «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого»
. 👉 Детальніше: https://surl.li/ztxyly
🐄🐖🐓 Триває реєстрація на Форум «Благополуччя тварин — Україна 2026: від зобов’язань до дій»!
Запрошуємо долучитися до третього щорічного Форуму, присвяченого Всесвітньому дню сільськогосподарських тварин, який відбудеться 29 вересня та 2 жовтня 2026 року у гібридному форматі.
Захід проходитиме під патронатом Мінагрополітики, у співпраці з Держпродспоживслужбою та за підтримки міжнародних партнерів з розвитку.
Упродовж двох днів учасники матимуть можливість:
🔹 ознайомитися з досвідом Франції та України щодо практичного впровадження вимог до благополуччя тварин;
🔹 дізнатися більше про підходи до формування державної політики, підготовки персоналу операторів ринку й організації державного контролю;
🔹 долучитися до професійного діалогу щодо актуальних потреб, викликів і подальших кроків у цій сфері.
До обговорень приєднаються представники органів державної влади України, держав-членів ЄС, міжнародних партнерів, операторів ринку, галузевих та професійних об’єднань, наукових і освітніх установ та громадських організацій.
📋 Більше інформації та програма заходу знаходяться за посиланням.
💻Для участі онлайн необхідна попередня реєстрація за посиланням.
Посилання для приєднання до заходу онлайн буде надіслано всім зареєстрованим учасникам напередодні заходу.
Організатори та партнери:
• Міністерство аграрної політики та продовольства України
• Держпродспоживслужба
• Програма Quality FOOD Trade Program (Research Institute of Organic Agriculture (FiBL) & SAFOSO, Швейцарія)
• Le ministère de l’Agriculture, de l’Agro-alimentaire et de la Souveraineté alimentaire & Expertise France;
• EU4SaferFood
• European Union in Ukraine
• Ambassade de France en Ukraine
• Embassy of the Kingdom of the Netherlands in Ukraine
• Embassy of Denmark in Ukraine
• The Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO)
#WorldAnimalWefareDay #SustainableLivestock #AnimalWelfare #Dairy #QFTP
Запрошуємо долучитися до третього щорічного Форуму, присвяченого Всесвітньому дню сільськогосподарських тварин, який відбудеться 29 вересня та 2 жовтня 2026 року у гібридному форматі.
Захід проходитиме під патронатом Мінагрополітики, у співпраці з Держпродспоживслужбою та за підтримки міжнародних партнерів з розвитку.
Упродовж двох днів учасники матимуть можливість:
🔹 ознайомитися з досвідом Франції та України щодо практичного впровадження вимог до благополуччя тварин;
🔹 дізнатися більше про підходи до формування державної політики, підготовки персоналу операторів ринку й організації державного контролю;
🔹 долучитися до професійного діалогу щодо актуальних потреб, викликів і подальших кроків у цій сфері.
До обговорень приєднаються представники органів державної влади України, держав-членів ЄС, міжнародних партнерів, операторів ринку, галузевих та професійних об’єднань, наукових і освітніх установ та громадських організацій.
📋 Більше інформації та програма заходу знаходяться за посиланням.
💻Для участі онлайн необхідна попередня реєстрація за посиланням.
Посилання для приєднання до заходу онлайн буде надіслано всім зареєстрованим учасникам напередодні заходу.
Організатори та партнери:
• Міністерство аграрної політики та продовольства України
• Держпродспоживслужба
• Програма Quality FOOD Trade Program (Research Institute of Organic Agriculture (FiBL) & SAFOSO, Швейцарія)
• Le ministère de l’Agriculture, de l’Agro-alimentaire et de la Souveraineté alimentaire & Expertise France;
• EU4SaferFood
• European Union in Ukraine
• Ambassade de France en Ukraine
• Embassy of the Kingdom of the Netherlands in Ukraine
• Embassy of Denmark in Ukraine
• The Food and Agriculture Organization of the United Nations (FAO)
#WorldAnimalWefareDay #SustainableLivestock #AnimalWelfare #Dairy #QFTP
Україна та Іспанія розширюють можливості для торгівлі агропродовольчою продукцією
👉Нові можливості для українського та іспанського бізнесу, розвиток торгівлі й оперативне вирішення питань, що виникають під час експорту. Ці теми стали ключовими під час зустрічі Голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука з новим Радником з питань сільського господарства, рибальства та продовольства Посольства Іспанії в Києві Давідом Пабло Нордлундом Сьєррою.
Сергій Ткачук привітав пана Сьєрру з початком роботи в Україні. Сторони визначили основні напрями подальшої взаємодії — безпечність харчових продуктів, ветеринарна медицина, карантин і захист рослин.
Україна та Іспанія вже мають налагоджену системну співпрацю. Держпродспоживслужба підтримує постійний контакт з іспанськими компетентними органами щодо санітарних і фітосанітарних заходів, епізоотичної ситуації, сертифікації продукції та умов двосторонньої торгівлі.
👉Нові можливості для українського та іспанського бізнесу, розвиток торгівлі й оперативне вирішення питань, що виникають під час експорту. Ці теми стали ключовими під час зустрічі Голови Держпродспоживслужби Сергія Ткачука з новим Радником з питань сільського господарства, рибальства та продовольства Посольства Іспанії в Києві Давідом Пабло Нордлундом Сьєррою.
Сергій Ткачук привітав пана Сьєрру з початком роботи в Україні. Сторони визначили основні напрями подальшої взаємодії — безпечність харчових продуктів, ветеринарна медицина, карантин і захист рослин.
Україна та Іспанія вже мають налагоджену системну співпрацю. Держпродспоживслужба підтримує постійний контакт з іспанськими компетентними органами щодо санітарних і фітосанітарних заходів, епізоотичної ситуації, сертифікації продукції та умов двосторонньої торгівлі.
🍽️ Шкільне харчування: що перевіряють перед видачею готових страв дітям?
Страва приготовлена - але це ще не означає, що її можна одразу подавати дітям. Перед видачею готова їжа має пройти контроль.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Сьогодні - про бракераж готових страв та добові проби.
🔎 Що таке бракераж?
Це оцінка готової страви до її видачі дітям. Перевіряють зовнішній вигляд, колір, запах, смак, консистенцію, а також відповідність меню-розкладу та технології приготування.
👥 Хто контролює?
Бракераж проводить визначена у закладі бракеражна комісія, склад якої затверджує керівник.
📋 Що важливо перевірити перед видачею?
✔️ відповідність страви меню-розкладу;
✔️ дотримання технології приготування;
✔️ органолептичні показники;
✔️ готовність страви до споживання;
✔️ вихід готової страви та розмір порції;
✔️ належні умови до моменту видачі.
Результати бракеражу фіксують у бракеражному журналі.
🚚 А якщо готові страви доставляє кейтеринг?
Контроль необхідний і тоді, коли школа отримує вже готові страви від оператора ринку.
Інформацію про такі страви вносять до відповідного бракеражного журналу. Зокрема, фіксують назву страви, дані оператора ринку, дату і час надходження, номер супровідного документа, час завершення приготування, термін придатності, а також результат оцінки: доброякісна/недоброякісна та дозволено/не дозволено до видачі.
Тобто місце приготування не скасовує головного правила: перед видачею дітям готова страва має пройти контроль.
⚠️ Повітряна тривога або відключення світла: що робити зі стравами?
Якщо через повітряну тривогу, відсутність електропостачання чи інші обставини воєнного стану неможливо завершити приготування або вчасно видати готові страви, не можна автоматично продовжувати процес після відновлення роботи.
Бракеражна комісія оцінює ситуацію та приймає рішення щодо можливості подальшого використання продуктів та/або видачі готових страв. Якщо їх використання неможливе - складається відповідний акт про списання продуктів харчування.
❗ Якщо страва не відповідає вимогам?
Якщо за результатами бракеражу страву не допущено до видачі - на стіл дитини вона потрапити не повинна.
🍽️ Порція також має значення.
Дитина має отримати страву та порцію відповідно до меню-розкладу і встановлених норм. Самовільно зменшувати порції або замінювати передбачені меню страви не можна.
🧊 А як щодо добових проб? Бракераж і добова проба — не одне й те саме. Бракераж - це оцінка страви перед видачею, а добова проба відбирається від кожної страви раціону та зберігається у визначених умовах.
Якщо заклад готує страви самостійно, добову пробу з казана відбирає кухар у присутності членів бракеражної комісії. Якщо готові страви постачаються або надаються послуги з харчування - пробу відбирає член бракеражної комісії.
Добову пробу:
✔️ відбирають до видачі їжі дітям;
✔️ поміщають у чистий посуд із кришкою, попередньо помитий та перекип'ячений;
✔️ відбирають в об'ємі порції для найменшої вікової групи;
✔️ маркують із зазначенням дати та часу відбирання;
✔️ зберігають у холодильнику за температури від +4 до +8 °С;
✔️ зберігають до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня.
При плануванні кількості готових страв необхідно також враховувати порцію для зняття проби та окрему порцію для добової проби.
👉 Отже, перед тим як шкільний обід потрапить на стіл дитини, важливо пройти ще один контрольний етап: приготували → перевірили → відібрали добову пробу → допустили до видачі.
Держпродспоживслужба продовжує інформаційну кампанію «Шкільне харчування: безпека щодня». У наступному матеріалі розповімо про миття посуду, прибирання харчоблоку та поводження з харчовими відходами.
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
Страва приготовлена - але це ще не означає, що її можна одразу подавати дітям. Перед видачею готова їжа має пройти контроль.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Сьогодні - про бракераж готових страв та добові проби.
🔎 Що таке бракераж?
Це оцінка готової страви до її видачі дітям. Перевіряють зовнішній вигляд, колір, запах, смак, консистенцію, а також відповідність меню-розкладу та технології приготування.
👥 Хто контролює?
Бракераж проводить визначена у закладі бракеражна комісія, склад якої затверджує керівник.
📋 Що важливо перевірити перед видачею?
✔️ відповідність страви меню-розкладу;
✔️ дотримання технології приготування;
✔️ органолептичні показники;
✔️ готовність страви до споживання;
✔️ вихід готової страви та розмір порції;
✔️ належні умови до моменту видачі.
Результати бракеражу фіксують у бракеражному журналі.
🚚 А якщо готові страви доставляє кейтеринг?
Контроль необхідний і тоді, коли школа отримує вже готові страви від оператора ринку.
Інформацію про такі страви вносять до відповідного бракеражного журналу. Зокрема, фіксують назву страви, дані оператора ринку, дату і час надходження, номер супровідного документа, час завершення приготування, термін придатності, а також результат оцінки: доброякісна/недоброякісна та дозволено/не дозволено до видачі.
Тобто місце приготування не скасовує головного правила: перед видачею дітям готова страва має пройти контроль.
⚠️ Повітряна тривога або відключення світла: що робити зі стравами?
Якщо через повітряну тривогу, відсутність електропостачання чи інші обставини воєнного стану неможливо завершити приготування або вчасно видати готові страви, не можна автоматично продовжувати процес після відновлення роботи.
Бракеражна комісія оцінює ситуацію та приймає рішення щодо можливості подальшого використання продуктів та/або видачі готових страв. Якщо їх використання неможливе - складається відповідний акт про списання продуктів харчування.
❗ Якщо страва не відповідає вимогам?
Якщо за результатами бракеражу страву не допущено до видачі - на стіл дитини вона потрапити не повинна.
🍽️ Порція також має значення.
Дитина має отримати страву та порцію відповідно до меню-розкладу і встановлених норм. Самовільно зменшувати порції або замінювати передбачені меню страви не можна.
🧊 А як щодо добових проб? Бракераж і добова проба — не одне й те саме. Бракераж - це оцінка страви перед видачею, а добова проба відбирається від кожної страви раціону та зберігається у визначених умовах.
Якщо заклад готує страви самостійно, добову пробу з казана відбирає кухар у присутності членів бракеражної комісії. Якщо готові страви постачаються або надаються послуги з харчування - пробу відбирає член бракеражної комісії.
Добову пробу:
✔️ відбирають до видачі їжі дітям;
✔️ поміщають у чистий посуд із кришкою, попередньо помитий та перекип'ячений;
✔️ відбирають в об'ємі порції для найменшої вікової групи;
✔️ маркують із зазначенням дати та часу відбирання;
✔️ зберігають у холодильнику за температури від +4 до +8 °С;
✔️ зберігають до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня.
При плануванні кількості готових страв необхідно також враховувати порцію для зняття проби та окрему порцію для добової проби.
👉 Отже, перед тим як шкільний обід потрапить на стіл дитини, важливо пройти ще один контрольний етап: приготували → перевірили → відібрали добову пробу → допустили до видачі.
Держпродспоживслужба продовжує інформаційну кампанію «Шкільне харчування: безпека щодня». У наступному матеріалі розповімо про миття посуду, прибирання харчоблоку та поводження з харчовими відходами.
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
🍇 Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук та заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Захарін взяли участь у V форумі «Українське вино – частина світової культурної спадщини. Від Трипілля до наших днів”, ключовим організатором якого виступила Українська корпорація по виноградарству і виноробній промисловості “Укрвинпром”.
📍 Делегація Держпродспоживслужби провела низку двосторонніх робочих зустрічей в межах заходу, під час яких обговорювались питання щодо просування української аграрної продукції на ринки окремих країн в контексті підтримки глобальної продовольчої безпеки.
🌐Детальніше: https://surl.li/hrpdiu
📍 Делегація Держпродспоживслужби провела низку двосторонніх робочих зустрічей в межах заходу, під час яких обговорювались питання щодо просування української аграрної продукції на ринки окремих країн в контексті підтримки глобальної продовольчої безпеки.
🌐Детальніше: https://surl.li/hrpdiu
#безпечність_харчових_продуктів
⚠️ Для людей, які мають харчову алергію або непереносимість окремих речовин чи продуктів, уважне ознайомлення з інформацією на маркуванні є важливою складовою безпечного харчування.
🔎 Саме тому українське законодавство встановлює спеціальні вимоги щодо зазначення речовин та харчових продуктів, які можуть спричиняти алергічні реакції або непереносимість – інформація про їх вміст має бути обов’язково зазначена на маркуванні харчового продукту.
📋 Відповідно до, до обов’язкової інформації на маркуванні фасованих харчових продуктів належать, зокрема, речовини або харчові продукти, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість.
❓ Які речовини вважаються алергенами?
📌 Перелік речовин та харчових продуктів, які можуть спричиняти алергічні реакції або непереносимість, визначений додатком № 1 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»:
🌾 злаки, що містять глютен — пшениця, жито, ячмінь, овес, а також їхні гібридні види та продукти з них;
🦐 ракоподібні та продукти з них;
🥚 яйця та продукти з них;
🐟 риба та продукти з неї;
🥜 арахіс та продукти з нього;
🫘 соя та продукти з неї;
🥛 молоко та продукти з нього, у тому числі лактоза;
🌰 горіхи — мигдаль, фундук, волоський горіх, кеш’ю, пекан, бразильський горіх, фісташки, горіх макадамія та продукти з них;
🌿 селера та продукти з неї;
🟡 гірчиця та продукти з неї;
⚪ насіння кунжуту та продукти з нього;
⚠️ діоксид сірки та сульфіти у концентраціях, що перевищують встановлений законодавством поріг;
🌱 люпин та продукти з нього;
🦪 молюски та продукти з них.
🔎 Як алергени мають зазначатися на маркуванні?
📦 Для фасованих харчових продуктів алерген має бути зазначений у переліку інгредієнтів із чітким зазначенням назви відповідної речовини або харчового продукту.
👀 Важливо: назва алергену повинна бути виділена серед інших інгредієнтів у такий спосіб, щоб споживач міг легко її побачити. Закон дозволяє оператору ринку використовувати для цього, зокрема, інший шрифт, стиль, колір або кольоровий фон.
👉 Якщо перелік інгредієнтів не надається, закон передбачає зазначення відповідної інформації зі словом «містить» перед назвою речовини або харчового продукту з переліку алергенів.
🍽️ У разі купівлі нефасованої продукції або харчування в закладах громадського харчування рекомендуємо запитати працівника про наявність алергенів у страві чи продукті. Закон передбачає надання споживачеві інформації про речовини або продукти, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість, і для нефасованих харчових продуктів.
✅ Дотримання цих вимог операторами ринку та поінформованість споживачів є важливою складовою забезпечення безпечності харчових продуктів.
⚠️ Для людей, які мають харчову алергію або непереносимість окремих речовин чи продуктів, уважне ознайомлення з інформацією на маркуванні є важливою складовою безпечного харчування.
🔎 Саме тому українське законодавство встановлює спеціальні вимоги щодо зазначення речовин та харчових продуктів, які можуть спричиняти алергічні реакції або непереносимість – інформація про їх вміст має бути обов’язково зазначена на маркуванні харчового продукту.
📋 Відповідно до, до обов’язкової інформації на маркуванні фасованих харчових продуктів належать, зокрема, речовини або харчові продукти, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість.
❓ Які речовини вважаються алергенами?
📌 Перелік речовин та харчових продуктів, які можуть спричиняти алергічні реакції або непереносимість, визначений додатком № 1 Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів»:
🌾 злаки, що містять глютен — пшениця, жито, ячмінь, овес, а також їхні гібридні види та продукти з них;
🦐 ракоподібні та продукти з них;
🥚 яйця та продукти з них;
🐟 риба та продукти з неї;
🥜 арахіс та продукти з нього;
🫘 соя та продукти з неї;
🥛 молоко та продукти з нього, у тому числі лактоза;
🌰 горіхи — мигдаль, фундук, волоський горіх, кеш’ю, пекан, бразильський горіх, фісташки, горіх макадамія та продукти з них;
🌿 селера та продукти з неї;
🟡 гірчиця та продукти з неї;
⚪ насіння кунжуту та продукти з нього;
⚠️ діоксид сірки та сульфіти у концентраціях, що перевищують встановлений законодавством поріг;
🌱 люпин та продукти з нього;
🦪 молюски та продукти з них.
🔎 Як алергени мають зазначатися на маркуванні?
📦 Для фасованих харчових продуктів алерген має бути зазначений у переліку інгредієнтів із чітким зазначенням назви відповідної речовини або харчового продукту.
👀 Важливо: назва алергену повинна бути виділена серед інших інгредієнтів у такий спосіб, щоб споживач міг легко її побачити. Закон дозволяє оператору ринку використовувати для цього, зокрема, інший шрифт, стиль, колір або кольоровий фон.
👉 Якщо перелік інгредієнтів не надається, закон передбачає зазначення відповідної інформації зі словом «містить» перед назвою речовини або харчового продукту з переліку алергенів.
🍽️ У разі купівлі нефасованої продукції або харчування в закладах громадського харчування рекомендуємо запитати працівника про наявність алергенів у страві чи продукті. Закон передбачає надання споживачеві інформації про речовини або продукти, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість, і для нефасованих харчових продуктів.
✅ Дотримання цих вимог операторами ринку та поінформованість споживачів є важливою складовою забезпечення безпечності харчових продуктів.
Як організувати безоплатне гаряче харчування для учнів? Які документи необхідно підготувати? Як діяти, якщо їдальня не може одночасно прийняти всіх дітей або потужності харчоблоку недостатньо?
👉Відповіді на ці та інші практичні запитання зібрано у новому довіднику «Найпоширеніші питання щодо організації гарячого харчування учнів у 2026–2027 навчальному році».
Документ підготовлено за участю Держпродспоживслужби спільно з Міністерством освіти і науки України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством економіки та довкілля України, Державною податковою службою України, ДП «Прозорро», ДУ «Професійні закупівлі» та Командою реформи шкільного харчування.
У довіднику громади, засновники та керівники закладів освіти знайдуть роз’яснення щодо:
📍організації безоплатного гарячого харчування учнів 1–11(12) класів;
📍документів, необхідних для організації харчування;
📍дотримання вимог до безпечності та якості харчових продуктів;
📍організації харчування за недостатньої місткості їдальні або виробничої потужності харчоблоку;
📍запровадження кількох змін, поетапних графіків харчування та використання пристосованих приміщень;
📍закупівлі харчових продуктів, послуг кейтерингу й аутсорсингу;
📍фінансування програми та використання державної субвенції;
📍модернізації харчоблоків;
📍вибору технологічної моделі організації харчування відповідно до потреб громади.
👉Відповіді на ці та інші практичні запитання зібрано у новому довіднику «Найпоширеніші питання щодо організації гарячого харчування учнів у 2026–2027 навчальному році».
Документ підготовлено за участю Держпродспоживслужби спільно з Міністерством освіти і науки України, Міністерством охорони здоров’я України, Міністерством економіки та довкілля України, Державною податковою службою України, ДП «Прозорро», ДУ «Професійні закупівлі» та Командою реформи шкільного харчування.
У довіднику громади, засновники та керівники закладів освіти знайдуть роз’яснення щодо:
📍організації безоплатного гарячого харчування учнів 1–11(12) класів;
📍документів, необхідних для організації харчування;
📍дотримання вимог до безпечності та якості харчових продуктів;
📍організації харчування за недостатньої місткості їдальні або виробничої потужності харчоблоку;
📍запровадження кількох змін, поетапних графіків харчування та використання пристосованих приміщень;
📍закупівлі харчових продуктів, послуг кейтерингу й аутсорсингу;
📍фінансування програми та використання державної субвенції;
📍модернізації харчоблоків;
📍вибору технологічної моделі організації харчування відповідно до потреб громади.
🐾 Подорожуєте з домашнім улюбленцем за кордон? Подбайте про останній документ
Маршрут спланований, речі зібрані, документи тварини підготовлені. Залишається отримати міжнародний ветеринарний сертифікат.
У Києві сертифікати для некомерційного переміщення домашніх тварин оформлюють за двома адресами:
📍 вул. Малинська, 20
Попередній запис: +38 063 713 12 01
📍 вул. Сергія Миронова, 2, другий поверх
Попередній запис: +38 063 713 12 02
Через значне навантаження запис може бути сформований на тиждень наперед. Тому радимо не відкладати оформлення на останній день.
Водночас отримати сертифікат можна не лише у столиці. Оберіть зручний підрозділ у Київській області або в іншому регіоні на шляху до державного кордону.
🔗 Адреси, контакти та графіки роботи підрозділів.
Перед візитом обов’язково зателефонуйте та уточніть графік роботи, порядок приймання і перелік необхідних документів.
Плануйте завчасно — подорожуйте без зайвих затримок! 🐕🐈
Маршрут спланований, речі зібрані, документи тварини підготовлені. Залишається отримати міжнародний ветеринарний сертифікат.
У Києві сертифікати для некомерційного переміщення домашніх тварин оформлюють за двома адресами:
📍 вул. Малинська, 20
Попередній запис: +38 063 713 12 01
📍 вул. Сергія Миронова, 2, другий поверх
Попередній запис: +38 063 713 12 02
Через значне навантаження запис може бути сформований на тиждень наперед. Тому радимо не відкладати оформлення на останній день.
Водночас отримати сертифікат можна не лише у столиці. Оберіть зручний підрозділ у Київській області або в іншому регіоні на шляху до державного кордону.
🔗 Адреси, контакти та графіки роботи підрозділів.
Перед візитом обов’язково зателефонуйте та уточніть графік роботи, порядок приймання і перелік необхідних документів.
Плануйте завчасно — подорожуйте без зайвих затримок! 🐕🐈
✅ Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін відвідав філію (відокремлений структурний підрозділ) ветеринарно-санітарної експертизи Регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області з робочим візитом.
👥 У заході також взяли участь представники наукових установ та закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку фахівців з біології, хімії, біохімії, харчових технологій.
📍 Мета візиту: обговорення можливостей поглиблення співпраці установ лабораторної мережі Держпродспоживслужби та закладів вищої освіти у сфері підготовки фахівців, а також визначення кроків, спрямованих на залучення до лабораторно-діагностичної роботи перспективних молодих фахівців.
🔗 Детальніше: https://surl.li/xexbou
👥 У заході також взяли участь представники наукових установ та закладів вищої освіти, що здійснюють підготовку фахівців з біології, хімії, біохімії, харчових технологій.
📍 Мета візиту: обговорення можливостей поглиблення співпраці установ лабораторної мережі Держпродспоживслужби та закладів вищої освіти у сфері підготовки фахівців, а також визначення кроків, спрямованих на залучення до лабораторно-діагностичної роботи перспективних молодих фахівців.
🔗 Детальніше: https://surl.li/xexbou
🍽️ Шкільне харчування: що відбувається після обіду?
Обід закінчився, діти повернулися на заняття. А на харчоблоці починається наступний важливий етап.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Ми вже простежили шлях продуктів від приймання і зберігання до приготування та видачі готових страв. Сьогодні — про те, що має відбутися після обіду.
🧽 Посуд та інвентар необхідно очистити і вимити, а за потреби — продезінфікувати. Чистий посуд та інвентар зберігають так, щоб не допустити їх повторного забруднення.
🧹 Робочі поверхні та обладнання також потребують належного очищення. Чистота харчоблоку — це постійний процес, а не лише прибирання наприкінці дня.
🗑️ А що із залишками їжі? Встановлено конкретні гігієнічні вимоги до поводження з харчовими відходами:
🔸 їх видаляють із приміщень, де є харчові продукти, якомога швидше, але не рідше одного разу за зміну;
🔸 збирають у закриті контейнери, захищені від доступу шкідників;
🔸 контейнери з харчовими відходами розміщують не менше ніж за 10 метрів від закладу освіти;
🔸 харчові відходи заборонено передавати фізичним особам.
І ще один важливий момент: добова проба — це не залишки їжі. Після обіду її не викидають. Проби кожної страви зберігають у холодильнику харчоблоку за температури +4…+8 °C до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня.
Чистий посуд → чистий інвентар → чисті поверхні → правильно видалені відходи → збережені добові проби.
Так завершується один цикл шкільного харчування — і фактично починається підготовка до наступного.
👉 У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» поговоримо про особисту гігієну працівників харчоблоку.
Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби.
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
Обід закінчився, діти повернулися на заняття. А на харчоблоці починається наступний важливий етап.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Ми вже простежили шлях продуктів від приймання і зберігання до приготування та видачі готових страв. Сьогодні — про те, що має відбутися після обіду.
🧽 Посуд та інвентар необхідно очистити і вимити, а за потреби — продезінфікувати. Чистий посуд та інвентар зберігають так, щоб не допустити їх повторного забруднення.
🧹 Робочі поверхні та обладнання також потребують належного очищення. Чистота харчоблоку — це постійний процес, а не лише прибирання наприкінці дня.
🗑️ А що із залишками їжі? Встановлено конкретні гігієнічні вимоги до поводження з харчовими відходами:
🔸 їх видаляють із приміщень, де є харчові продукти, якомога швидше, але не рідше одного разу за зміну;
🔸 збирають у закриті контейнери, захищені від доступу шкідників;
🔸 контейнери з харчовими відходами розміщують не менше ніж за 10 метрів від закладу освіти;
🔸 харчові відходи заборонено передавати фізичним особам.
І ще один важливий момент: добова проба — це не залишки їжі. Після обіду її не викидають. Проби кожної страви зберігають у холодильнику харчоблоку за температури +4…+8 °C до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня.
Чистий посуд → чистий інвентар → чисті поверхні → правильно видалені відходи → збережені добові проби.
Так завершується один цикл шкільного харчування — і фактично починається підготовка до наступного.
👉 У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» поговоримо про особисту гігієну працівників харчоблоку.
Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби.
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба