✅ Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін провів нараду-семінар з питань впровадження новітніх механізмів оптимізації робочих процесів, у першу чергу - на основі використання цифрових інструментів.
📍 Одним із актуальних завдань є створення алгоритмів оперативного оцінювання роботи територіальних органів, у тому числі у розрізі так званих “функціональних блоків”, що має на меті підвищити прозорість та ефективність управлінських процесів.
🌐 Детальніше: https://surl.li/ebtmda
📍 Одним із актуальних завдань є створення алгоритмів оперативного оцінювання роботи територіальних органів, у тому числі у розрізі так званих “функціональних блоків”, що має на меті підвищити прозорість та ефективність управлінських процесів.
🌐 Детальніше: https://surl.li/ebtmda
Держава вже кілька місяців послідовно працює над спрощенням процедур для громадян, які працюють або планують працювати із сільськогосподарською технікою.
Питання складнощів з отриманням посвідчень неодноразово порушували самі аграрії, зокрема під час зустрічей та нарад за участі Прем’єр-міністра України Сергія Корецького. Уряд почув запит галузі, і за підтримки Міністра Агрополітики Тараса Висоцького спільно з Держпродспоживслужбою розпочалася робота над практичними рішеннями, які дозволять прибрати зайві бар’єри та спростити чинні процедури.
Важливий крок уже зроблено. 28 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1183, якою спрощено доступ до керування окремими видами сільськогосподарської техніки.
У період дії воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення чи скасування громадяни, які мають національне посвідчення водія України категорій C1, C, D1 або D, можуть керувати машинами категорій А1, А2, В1, В2 та В3 без отримання посвідчення тракториста-машиніста.
Водночас отримання посвідчення тракториста-машиніста на право керування машинами категорій А2, В1, В2, В3, С, D1, D2, Е1 та Е2 здійснюється за умови наявності кваліфікаційного посвідчення на право керування машинами категорії А1 та стажу роботи на таких машинах не менше одного року.
При виїзді на вулично-дорожню мережу рух машин категорій А1, А2, В1, В2 та В3 особами, які мають національне посвідчення водія відповідних категорій, дозволяється районними автомобільними дорогами місцевого значення.
Ці рішення особливо важливі в умовах дефіциту кваліфікованих кадрів в аграрному секторі. Вони дають можливість оперативніше залучати людей до роботи із сільськогосподарською технікою та забезпечувати безперервність сільськогосподарських робіт.
Наступний етап — спрощення порядку перепідготовки трактористів-машиністів. Наразі опрацьовується відповідний проєкт змін, який має усунути окремі процедурні бар’єри та зробити перепідготовку доступнішою для більшої кількості громадян.
Очікується, що реалізація запропонованих змін сприятиме зменшенню дефіциту таких фахівців, підвищенню рівня зайнятості населення та забезпеченню безперебійного обробітку земель сільськогосподарського призначення.
Усі ці кроки мають спільну мету — зробити необхідні процедури простішими та доступнішими для громадян і водночас забезпечити аграрний сектор фахівцями, яких він потребує.
Завдання Держпродспоживслужби — щоб якомога більше громадян могли скористатися цими можливостями: проходити навчання та перепідготовку, підвищувати кваліфікацію, отримувати посвідчення тракториста-машиніста та долучатися до роботи в аграрному секторі.
Питання складнощів з отриманням посвідчень неодноразово порушували самі аграрії, зокрема під час зустрічей та нарад за участі Прем’єр-міністра України Сергія Корецького. Уряд почув запит галузі, і за підтримки Міністра Агрополітики Тараса Висоцького спільно з Держпродспоживслужбою розпочалася робота над практичними рішеннями, які дозволять прибрати зайві бар’єри та спростити чинні процедури.
Важливий крок уже зроблено. 28 вересня 2026 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1183, якою спрощено доступ до керування окремими видами сільськогосподарської техніки.
У період дії воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення чи скасування громадяни, які мають національне посвідчення водія України категорій C1, C, D1 або D, можуть керувати машинами категорій А1, А2, В1, В2 та В3 без отримання посвідчення тракториста-машиніста.
Водночас отримання посвідчення тракториста-машиніста на право керування машинами категорій А2, В1, В2, В3, С, D1, D2, Е1 та Е2 здійснюється за умови наявності кваліфікаційного посвідчення на право керування машинами категорії А1 та стажу роботи на таких машинах не менше одного року.
При виїзді на вулично-дорожню мережу рух машин категорій А1, А2, В1, В2 та В3 особами, які мають національне посвідчення водія відповідних категорій, дозволяється районними автомобільними дорогами місцевого значення.
Ці рішення особливо важливі в умовах дефіциту кваліфікованих кадрів в аграрному секторі. Вони дають можливість оперативніше залучати людей до роботи із сільськогосподарською технікою та забезпечувати безперервність сільськогосподарських робіт.
Наступний етап — спрощення порядку перепідготовки трактористів-машиністів. Наразі опрацьовується відповідний проєкт змін, який має усунути окремі процедурні бар’єри та зробити перепідготовку доступнішою для більшої кількості громадян.
Очікується, що реалізація запропонованих змін сприятиме зменшенню дефіциту таких фахівців, підвищенню рівня зайнятості населення та забезпеченню безперебійного обробітку земель сільськогосподарського призначення.
Усі ці кроки мають спільну мету — зробити необхідні процедури простішими та доступнішими для громадян і водночас забезпечити аграрний сектор фахівцями, яких він потребує.
Завдання Держпродспоживслужби — щоб якомога більше громадян могли скористатися цими можливостями: проходити навчання та перепідготовку, підвищувати кваліфікацію, отримувати посвідчення тракториста-машиніста та долучатися до роботи в аграрному секторі.
#фітосанітарна_безпека
🌱 Щоденно фахівці Держпродспоживслужби в областях та в місті Києві проводять фітосанітарні процедури з метою захисту території країни від занесення і розповсюдження регульованих шкідливих організмів, які можуть бути виявлені в імпортній та вітчизняній продукції рослинного походження, а також при проведенні моніторингу і обстеження. Такі заходи забезпечують захист продовольчої безпеки України 🇺🇦 та її іміджу як надійного експортера на міжнародному ринку 🌍.
📅 За період з 21.09.2026 по 27.09.2026 на підставі проведених фітосанітарних процедур до об’єктів регулювання, зокрема щодо експорту 246,9 тис. тонн зернових та олійних культур 🌾, оформлено 7 197 фітосанітарних сертифікатів 📄.
🔬 Проведено 23618 аналізів зразків відібраних від вітчизняних та імпортних вантажів* *з об’єктами регулювання, а також при проведенні моніторингу і обстеження території країни.
⚠️ Було виявлено 6 видів та 1 рід карантинних організмів, відсутніх та обмежено поширених в Україні, а саме:
🔎 жовто-бурий мармуровий клоп (Halyomorpha halys Stal.) в 2 випадках;
🔎 західний квітковий трипс (*Frankliniella occidentalis *Perg.) в 1 випадку;
🔎 західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) в 39 випадках;
🔎 золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis (Wollenweber)) в 8 випадках;
🔎 амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) в 227 випадках;
🔎 сорго алепське (гумай) (Sorghum halepense (L.) Pers.) в 1 випадку;
🔎 повитиці (*Cuscuta *spp.) в 13 випадках.
🌱 Щоденно фахівці Держпродспоживслужби в областях та в місті Києві проводять фітосанітарні процедури з метою захисту території країни від занесення і розповсюдження регульованих шкідливих організмів, які можуть бути виявлені в імпортній та вітчизняній продукції рослинного походження, а також при проведенні моніторингу і обстеження. Такі заходи забезпечують захист продовольчої безпеки України 🇺🇦 та її іміджу як надійного експортера на міжнародному ринку 🌍.
📅 За період з 21.09.2026 по 27.09.2026 на підставі проведених фітосанітарних процедур до об’єктів регулювання, зокрема щодо експорту 246,9 тис. тонн зернових та олійних культур 🌾, оформлено 7 197 фітосанітарних сертифікатів 📄.
🔬 Проведено 23618 аналізів зразків відібраних від вітчизняних та імпортних вантажів* *з об’єктами регулювання, а також при проведенні моніторингу і обстеження території країни.
⚠️ Було виявлено 6 видів та 1 рід карантинних організмів, відсутніх та обмежено поширених в Україні, а саме:
🔎 жовто-бурий мармуровий клоп (Halyomorpha halys Stal.) в 2 випадках;
🔎 західний квітковий трипс (*Frankliniella occidentalis *Perg.) в 1 випадку;
🔎 західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) в 39 випадках;
🔎 золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis (Wollenweber)) в 8 випадках;
🔎 амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) в 227 випадках;
🔎 сорго алепське (гумай) (Sorghum halepense (L.) Pers.) в 1 випадку;
🔎 повитиці (*Cuscuta *spp.) в 13 випадках.
☕🧉 Чай, кава та какао – для нас не екзотика, а щоденний ритуал. Проте їх вирощують переважно в країнах із відповідними кліматичними умовами, тому для забезпечення українського ринку цією продукцією важливе значення має імпорт.
🔎 Контроль відповідності вимогам українського законодавства імпортної продукції розпочинається ще до того, як вона потрапить на полиці магазинів, — під час перетину державного кордону України.
⌛ За перші сім місяців 2026 року фахівці Держпродспоживслужби під час державного контролю на державному кордоні перевірили 46 718,20 тонни чаю, кави та какао.
🔗 Детальніше: https://surl.li/vgcghb
🔎 Контроль відповідності вимогам українського законодавства імпортної продукції розпочинається ще до того, як вона потрапить на полиці магазинів, — під час перетину державного кордону України.
⌛ За перші сім місяців 2026 року фахівці Держпродспоживслужби під час державного контролю на державному кордоні перевірили 46 718,20 тонни чаю, кави та какао.
🔗 Детальніше: https://surl.li/vgcghb
✅ Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін відвідав Миколаївський національний аграрний університет з робочим візитом.
📍 Ключова тема обговорення: визначення перспективних напрямів наукового, освітнього та інноваційного співробітництва Держпродспоживслужби та університету у 2026/27 навчальному році.
🔗Детальніше: https://surl.li/mtthez
📍 Ключова тема обговорення: визначення перспективних напрямів наукового, освітнього та інноваційного співробітництва Держпродспоживслужби та університету у 2026/27 навчальному році.
🔗Детальніше: https://surl.li/mtthez
🥕 Шкільне харчування: що і як часто має бути в меню школяра?
Овочі — щодня. Фрукти та ягоди — регулярно. Риба — двічі на тиждень. Бобові — щонайменше тричі. А картопля має чергуватися із зерновими та бобовими стравами.
Шкільне меню — це не випадковий перелік страв. За ним стоять конкретні норми: що має отримувати дитина, як часто і в якій кількості залежно від віку.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня» і цього разу зазираємо безпосередньо в тарілку школяра.
🥕 Овочі — щодня.
Для сніданку, обіду та вечері за п’ятиденного перебування передбачено 15 порцій овочів на тиждень. Картопля до цієї групи не належить. Порція овочів — 100 г для дітей 6–11 років і 120 г для школярів 11–18 років.
🍎 Фрукти та ягоди — 10 порцій на тиждень.
Вони передбачені щодня на сніданок або вечерю, а також на обід. А сік — лише двічі на тиждень по 200 мл. Тобто сік не є щоденною заміною фруктам.
🌾 Злакові, зернові та бобові — щодня.
Бобові мають пропонуватися щонайменше тричі на тиждень. А для картоплі діє принцип чергування: одна страва з картоплі на чотири-п’ять страв із злакових, зернових або бобових.
🐟 Риба — двічі на тиждень.
І тут уже добре видно різницю за віком: порція становить 60 г для дітей 6–11 років, 90 г — для 11–14 років та 120 г — для 14–18 років.
🍗 М’ясні страви також мають визначену частоту.
За такого режиму харчування птиця передбачена шість разів на тиждень у межах сніданків, обідів та вечерь, а свинина, телятина або яловичина — тричі на тиждень під час обіду.
🥚 Яйця — тричі на тиждень.
Одна порція — одне яйце, приготовлене до повної готовності.
🍽️ А скільки має бути на тарілці?
Це залежить від віку. Наприклад, обід має забезпечувати 30–35% добової енергетичної потреби. Орієнтовно це 630–735 ккал для дітей 6–11 років, 720–840 ккал — для 11–14 років та 810–945 ккал — для 14–18 років.
Тож збалансоване шкільне меню — це не одна «правильна» страва. Це система: овочі та фрукти → злакові та бобові → риба і м’ясо → яйця та молочні продукти → правильне чергування → порції відповідно до віку.
І важливо: не варто оцінювати харчування за однією тарілкою чи одним днем. Для різних режимів харчування встановлені різні норми, тому дивитися потрібно на весь цикл меню — які продукти отримують діти, як часто вони чергуються та чи дотримана встановлена частота.
👉 У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» розповімо, чому порція школяра залежить від віку та чим відрізняються потреби першокласника і старшокласника.
Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби: https://dpss.gov.ua/diyalnist/derzhsanepidnaglyad/sanitarno-epidemichne-blahopoluchchia-naselennia-navchannia-ozdorovlennia-ta-vidpochynok-ditei?v=6a8fffcdc2ee3
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
Овочі — щодня. Фрукти та ягоди — регулярно. Риба — двічі на тиждень. Бобові — щонайменше тричі. А картопля має чергуватися із зерновими та бобовими стравами.
Шкільне меню — це не випадковий перелік страв. За ним стоять конкретні норми: що має отримувати дитина, як часто і в якій кількості залежно від віку.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня» і цього разу зазираємо безпосередньо в тарілку школяра.
🥕 Овочі — щодня.
Для сніданку, обіду та вечері за п’ятиденного перебування передбачено 15 порцій овочів на тиждень. Картопля до цієї групи не належить. Порція овочів — 100 г для дітей 6–11 років і 120 г для школярів 11–18 років.
🍎 Фрукти та ягоди — 10 порцій на тиждень.
Вони передбачені щодня на сніданок або вечерю, а також на обід. А сік — лише двічі на тиждень по 200 мл. Тобто сік не є щоденною заміною фруктам.
🌾 Злакові, зернові та бобові — щодня.
Бобові мають пропонуватися щонайменше тричі на тиждень. А для картоплі діє принцип чергування: одна страва з картоплі на чотири-п’ять страв із злакових, зернових або бобових.
🐟 Риба — двічі на тиждень.
І тут уже добре видно різницю за віком: порція становить 60 г для дітей 6–11 років, 90 г — для 11–14 років та 120 г — для 14–18 років.
🍗 М’ясні страви також мають визначену частоту.
За такого режиму харчування птиця передбачена шість разів на тиждень у межах сніданків, обідів та вечерь, а свинина, телятина або яловичина — тричі на тиждень під час обіду.
🥚 Яйця — тричі на тиждень.
Одна порція — одне яйце, приготовлене до повної готовності.
🍽️ А скільки має бути на тарілці?
Це залежить від віку. Наприклад, обід має забезпечувати 30–35% добової енергетичної потреби. Орієнтовно це 630–735 ккал для дітей 6–11 років, 720–840 ккал — для 11–14 років та 810–945 ккал — для 14–18 років.
Тож збалансоване шкільне меню — це не одна «правильна» страва. Це система: овочі та фрукти → злакові та бобові → риба і м’ясо → яйця та молочні продукти → правильне чергування → порції відповідно до віку.
І важливо: не варто оцінювати харчування за однією тарілкою чи одним днем. Для різних режимів харчування встановлені різні норми, тому дивитися потрібно на весь цикл меню — які продукти отримують діти, як часто вони чергуються та чи дотримана встановлена частота.
👉 У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» розповімо, чому порція школяра залежить від віку та чим відрізняються потреби першокласника і старшокласника.
Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби: https://dpss.gov.ua/diyalnist/derzhsanepidnaglyad/sanitarno-epidemichne-blahopoluchchia-naselennia-navchannia-ozdorovlennia-ta-vidpochynok-ditei?v=6a8fffcdc2ee3
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
🇪🇺🇺🇦 Україна втретє долучилася до глобальної ініціативи з нагоди Всесвітнього дня сільськогосподарських тварин: 29 вересня та 2 жовтня 2026 року у гібридному форматі відбувся форум «Благополуччя тварин – Україна 2026: від зобовʼязань до дій».
📍 Перший день форуму, 29 вересня, був присвячений обміну досвідом Франції та України щодо практичних підходів забезпечення благополуччя тварин.
➡️ Відео: https://surl.li/wkrdsb
📍 Другий день Форуму, 2 жовтня, був присвячений прогресу в реалізації Дорожньої карти на 2025–2027 роки, готовності державних органів та операторів ринку, а також подальшим крокам і потребам у підтримці.
➡️ Відео: https://surl.li/rxejfw
Презентації спікерів за посиланням: https://surl.li/savmdr
🌐 Детальніше: https://surl.li/cmkmdt
Міністерство аграрної політики та продовольства України
Quality FOOD Trade Programme
EU4SaferFood
FAO Ukraine
📍 Перший день форуму, 29 вересня, був присвячений обміну досвідом Франції та України щодо практичних підходів забезпечення благополуччя тварин.
➡️ Відео: https://surl.li/wkrdsb
📍 Другий день Форуму, 2 жовтня, був присвячений прогресу в реалізації Дорожньої карти на 2025–2027 роки, готовності державних органів та операторів ринку, а також подальшим крокам і потребам у підтримці.
➡️ Відео: https://surl.li/rxejfw
Презентації спікерів за посиланням: https://surl.li/savmdr
🌐 Детальніше: https://surl.li/cmkmdt
Міністерство аграрної політики та продовольства України
Quality FOOD Trade Programme
EU4SaferFood
FAO Ukraine
Відбувся Міжнародний науково-практичний форум «Ветеринарні лікарські засоби і кормові добавки», приурочений до 50-річчя Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок (м. Львів). Інститут є однією з наукових установ, що входять до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Учасники заходу: науковці, науково-педагогічні працівники, представники компаній з виробництва ветеринарних препаратів та кормових добавок, керівники органів державної влади та управління, експерти громадських організацій, іноземні партнери.
Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук привітав колектив Інституту з 50-річчям та наголосив на ключовій ролі установи у розбудові системи біобезпеки країни. Наукові розробки, що виконуються в Інституті, є вагомими та актуальними. Успішно тривають дослідження, спрямовані на адаптацію українських ветеринарних стандартів до вимог Європейського Союзу. Діяльність інституту має вкрай важливе значення також і з огляду на загострення проблеми підтримки належної глобальної продовольчої безпеки.
Перший заступник Голови Держпродспоживслужби Олег Осіян у вітальному слові звернув увагу на важливість побудови чесної і відкритої системи контролю, яка унеможливлює потрапляння на ринок підроблених чи неякісних засобів, оскільки безпечність ветеринарних препаратів і кормів безпосередньо впливає на здоров’я тварин та якість харчових продуктів для людей. Інститут має широкі зв’язки з міжнародними партнерами.
Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Голова Науково-методичної ради Держпродспоживслужб Сергій Захарін повідомив, що Інститут виконує дослідження, які є практично значущими, а наявні методичні матеріали широко впроваджуються в практику ветеринарної медицини та лабораторно-діагностичної роботи. Окрім того, Інститут має ліцензію на право провадження освітньої діяльності, і ефективно здійснює підвищення кваліфікації фахівців за актуальними освітніми програмами.
У межах роботи Форуму було проведено панельні дискусії «Європейська інтеграція та нові регуляторні вимоги до ветеринарних лікарських засобів і кормових добавок» та «Від реєстрації до практики: контроль обігу і належне застосування» за участю провідних вітчизняних та іноземних вчених та фахівців.
Представники Держпродспоживслужби вручили кращим працівникам Інституту відомчі відзнаки, а також взяли участь у заходах, передбачених програмою Форуму.
Учасники заходу: науковці, науково-педагогічні працівники, представники компаній з виробництва ветеринарних препаратів та кормових добавок, керівники органів державної влади та управління, експерти громадських організацій, іноземні партнери.
Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук привітав колектив Інституту з 50-річчям та наголосив на ключовій ролі установи у розбудові системи біобезпеки країни. Наукові розробки, що виконуються в Інституті, є вагомими та актуальними. Успішно тривають дослідження, спрямовані на адаптацію українських ветеринарних стандартів до вимог Європейського Союзу. Діяльність інституту має вкрай важливе значення також і з огляду на загострення проблеми підтримки належної глобальної продовольчої безпеки.
Перший заступник Голови Держпродспоживслужби Олег Осіян у вітальному слові звернув увагу на важливість побудови чесної і відкритої системи контролю, яка унеможливлює потрапляння на ринок підроблених чи неякісних засобів, оскільки безпечність ветеринарних препаратів і кормів безпосередньо впливає на здоров’я тварин та якість харчових продуктів для людей. Інститут має широкі зв’язки з міжнародними партнерами.
Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Голова Науково-методичної ради Держпродспоживслужб Сергій Захарін повідомив, що Інститут виконує дослідження, які є практично значущими, а наявні методичні матеріали широко впроваджуються в практику ветеринарної медицини та лабораторно-діагностичної роботи. Окрім того, Інститут має ліцензію на право провадження освітньої діяльності, і ефективно здійснює підвищення кваліфікації фахівців за актуальними освітніми програмами.
У межах роботи Форуму було проведено панельні дискусії «Європейська інтеграція та нові регуляторні вимоги до ветеринарних лікарських засобів і кормових добавок» та «Від реєстрації до практики: контроль обігу і належне застосування» за участю провідних вітчизняних та іноземних вчених та фахівців.
Представники Держпродспоживслужби вручили кращим працівникам Інституту відомчі відзнаки, а також взяли участь у заходах, передбачених програмою Форуму.
#безпечність_харових_продуктів
🍄 Дикорослі гриби належать до продуктів, які потребують особливої обережності під час збирання, придбання та приготування. Навіть досвідчені грибники можуть помилитися, а вживання отруйних грибів може спричинити серйозне отруєння. ⚠️
Тому перед тим, як збирати, купувати чи готувати гриби, варто дотримуватися простих правил:
🔸 Не збирайте незнайомі гриби. Навіть їстівні види легко сплутати з отруйними. ☠️
🔸 Не купуйте гриби на стихійних ринках. Реалізація дикорослих грибів дозволена лише за наявності експертного висновку лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи. 🧾
🔸 Не давайте грибні страви дітям, людям похилого віку чи тим, хто має проблеми зі шлунково-кишковим трактом. 👶👵
🔸 Не зберігайте готові грибні страви довго. Гриби швидко псуються, тому їх варто вживати лише свіжоприготовленими. 🍽️
🔸 При перших симптомах отруєння (нудота, біль у животі, запаморочення) негайно звертайтеся по медичну допомогу. 🚑
🛒 Якщо ж купуєте гриби в торговельних закладах або на агропродовольчих ринках, звертайте увагу на:
📋 наявність обов’язкової інформації про харчовий продукт;
❄️ умови зберігання в точці продажу;
🥫 цілісність упаковки та відсутність здуття кришки (якщо купуєте консервовані гриби);
🚫 не купуйте продукти з ознаками псування.
❤️ Дотримання цих простих правил допоможе зберегти здоров’я вам та вашим близьким.
🍄 Дикорослі гриби належать до продуктів, які потребують особливої обережності під час збирання, придбання та приготування. Навіть досвідчені грибники можуть помилитися, а вживання отруйних грибів може спричинити серйозне отруєння. ⚠️
Тому перед тим, як збирати, купувати чи готувати гриби, варто дотримуватися простих правил:
🔸 Не збирайте незнайомі гриби. Навіть їстівні види легко сплутати з отруйними. ☠️
🔸 Не купуйте гриби на стихійних ринках. Реалізація дикорослих грибів дозволена лише за наявності експертного висновку лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи. 🧾
🔸 Не давайте грибні страви дітям, людям похилого віку чи тим, хто має проблеми зі шлунково-кишковим трактом. 👶👵
🔸 Не зберігайте готові грибні страви довго. Гриби швидко псуються, тому їх варто вживати лише свіжоприготовленими. 🍽️
🔸 При перших симптомах отруєння (нудота, біль у животі, запаморочення) негайно звертайтеся по медичну допомогу. 🚑
🛒 Якщо ж купуєте гриби в торговельних закладах або на агропродовольчих ринках, звертайте увагу на:
📋 наявність обов’язкової інформації про харчовий продукт;
❄️ умови зберігання в точці продажу;
🥫 цілісність упаковки та відсутність здуття кришки (якщо купуєте консервовані гриби);
🚫 не купуйте продукти з ознаками псування.
❤️ Дотримання цих простих правил допоможе зберегти здоров’я вам та вашим близьким.
📌 Уряд продовжив дію спрощених вимог до маркування імпортованих харчових продуктів та кормів
Інформація про продукт має бути доступною українською — навіть якщо його етикетка іноземною мовою.
Держпродспоживслужба пояснює основні умови.
🛒 Що потрібно знати покупцям і продавцям?
До 1 квітня 2027 року фасовані імпортовані харчові продукти з маркуванням іноземною мовою допускаються до ввезення та продажу за таких умов:
🔹 партії продуктів на всіх етапах харчового ланцюга супроводжуються паперовими або електронними документами з повною обов’язковою інформацією українською мовою;
🔹 продавець забезпечує покупцеві безоплатний доступ до цієї інформації до придбання продукту.
Її можна розмістити в місці продажу, надати через QR-код на ціннику чи полиці, електронний цінник, інформаційний термінал, сайт, мобільний застосунок або в друкованому вигляді.
💻 Під час онлайн-продажу інформація українською також має бути доступною до покупки.
Продукти, введені в обіг за цими умовами, можуть залишатися у продажу й після 1 квітня 2027 року — до закінчення терміну придатності або дати «вжити до».
🤝 Окремі спрощення — для спеціалізованого харчування, що надходить як гуманітарна допомога.
На період воєнного стану продовжено дію спрощених вимог до мовного маркування спеціалізованих харчових продуктів для дитячого харчування та медичних цілей, які ввозять благодійні й міжнародні організації. Такі продукти з маркуванням іноземною мовою можуть використовуватися до закінчення строку придатності.
Це допоможе забезпечити безперервне постачання харчування, життєво необхідного важкохворим дітям і дорослим, пораненим військовослужбовцям та цивільним.
✅ Мета змін — забезпечити доступність необхідних продуктів і зберегти право споживачів на інформацію українською мовою.
Інформація про продукт має бути доступною українською — навіть якщо його етикетка іноземною мовою.
Держпродспоживслужба пояснює основні умови.
🛒 Що потрібно знати покупцям і продавцям?
До 1 квітня 2027 року фасовані імпортовані харчові продукти з маркуванням іноземною мовою допускаються до ввезення та продажу за таких умов:
🔹 партії продуктів на всіх етапах харчового ланцюга супроводжуються паперовими або електронними документами з повною обов’язковою інформацією українською мовою;
🔹 продавець забезпечує покупцеві безоплатний доступ до цієї інформації до придбання продукту.
Її можна розмістити в місці продажу, надати через QR-код на ціннику чи полиці, електронний цінник, інформаційний термінал, сайт, мобільний застосунок або в друкованому вигляді.
💻 Під час онлайн-продажу інформація українською також має бути доступною до покупки.
Продукти, введені в обіг за цими умовами, можуть залишатися у продажу й після 1 квітня 2027 року — до закінчення терміну придатності або дати «вжити до».
🤝 Окремі спрощення — для спеціалізованого харчування, що надходить як гуманітарна допомога.
На період воєнного стану продовжено дію спрощених вимог до мовного маркування спеціалізованих харчових продуктів для дитячого харчування та медичних цілей, які ввозять благодійні й міжнародні організації. Такі продукти з маркуванням іноземною мовою можуть використовуватися до закінчення строку придатності.
Це допоможе забезпечити безперервне постачання харчування, життєво необхідного важкохворим дітям і дорослим, пораненим військовослужбовцям та цивільним.
✅ Мета змін — забезпечити доступність необхідних продуктів і зберегти право споживачів на інформацію українською мовою.
💻 Цифровізація послуг Держпродспоживслужби: розпочався другий етап відбору ІТ-компаній
Від знайомства з потенційними виконавцями — до конкретних пропозицій щодо цифрових рішень. Подання пропозицій триває до 5 листопада 2026 року.
🔹 Перший етап — оцінка досвіду та спроможності компаній.
У вересні відбулося приймання заявок про зацікавленість від потенційних виконавців.
🔹 Другий етап — пропозиції щодо реалізації проєкту.
Всесвітній економічний форум від імені Глобального альянсу зі сприяння торгівлі (GATF) запрошує кваліфіковані ІТ-компанії подати пропозиції в межах Request for Proposals (RFP).
📲 Що потрібно розробити?
Першу фазу Єдиного порталу послуг eFood та чотири електронні сервіси з видачі:
✅ міжнародних сертифікатів на харчові продукти тваринного походження або композитні продукти;
✅ міжнародних сертифікатів на харчові продукти нетваринного походження;
✅ передекспортних сертифікатів на харчові продукти тваринного походження або композитні продукти;
✅ передекспортних сертифікатів на харчові продукти нетваринного походження.
Мета — зробити отримання послуг зручнішим для бізнесу та спростити оформлення документів для експорту харчових продуктів.
🔗 Реєстрація на GEP Business https://nexxe.gep.com/weforum/anonymous#/rfx_workbench_public/weforum
🔗 Документація RFP та інструкції: https://nexxe.gep.com/weforum/anonymous#/rfx_workbench_public/weforum
📅 Кінцевий строк подання пропозицій — 5 листопада 2026 року.
Умови та порядок участі визначено в документації RFP.
Від знайомства з потенційними виконавцями — до конкретних пропозицій щодо цифрових рішень. Подання пропозицій триває до 5 листопада 2026 року.
🔹 Перший етап — оцінка досвіду та спроможності компаній.
У вересні відбулося приймання заявок про зацікавленість від потенційних виконавців.
🔹 Другий етап — пропозиції щодо реалізації проєкту.
Всесвітній економічний форум від імені Глобального альянсу зі сприяння торгівлі (GATF) запрошує кваліфіковані ІТ-компанії подати пропозиції в межах Request for Proposals (RFP).
📲 Що потрібно розробити?
Першу фазу Єдиного порталу послуг eFood та чотири електронні сервіси з видачі:
✅ міжнародних сертифікатів на харчові продукти тваринного походження або композитні продукти;
✅ міжнародних сертифікатів на харчові продукти нетваринного походження;
✅ передекспортних сертифікатів на харчові продукти тваринного походження або композитні продукти;
✅ передекспортних сертифікатів на харчові продукти нетваринного походження.
Мета — зробити отримання послуг зручнішим для бізнесу та спростити оформлення документів для експорту харчових продуктів.
🔗 Реєстрація на GEP Business https://nexxe.gep.com/weforum/anonymous#/rfx_workbench_public/weforum
🔗 Документація RFP та інструкції: https://nexxe.gep.com/weforum/anonymous#/rfx_workbench_public/weforum
📅 Кінцевий строк подання пропозицій — 5 листопада 2026 року.
Умови та порядок участі визначено в документації RFP.
🌍 Україна продовжує системну роботу з євроінтеграції та наближення національних систем державного контролю до вимог і практик Європейського Союзу. Важливою складовою цього процесу є обмін досвідом із компетентними органами держав-членів ЄС та впровадження кращих європейських практик у діяльність українських установ.
🇱🇹 У межах інструменту технічної допомоги та обміну інформацією TAIEX минулого тижня відбувся навчальний візит фахівців Держпродспоживслужби до Державної продовольчо-ветеринарної служби Литви (SFVS) та Національного інституту оцінки ризиків у сфері харчових продуктів та ветеринарії (NFVRAI). Основною темою візиту стала оцінка ризиків та максимальні рівні залишків пестицидів під час процедур державного контролю та моніторингу.
🌐 Детальніше: https://surl.li/kjqgsw
🇱🇹 У межах інструменту технічної допомоги та обміну інформацією TAIEX минулого тижня відбувся навчальний візит фахівців Держпродспоживслужби до Державної продовольчо-ветеринарної служби Литви (SFVS) та Національного інституту оцінки ризиків у сфері харчових продуктів та ветеринарії (NFVRAI). Основною темою візиту стала оцінка ризиків та максимальні рівні залишків пестицидів під час процедур державного контролю та моніторингу.
🌐 Детальніше: https://surl.li/kjqgsw