✅ Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін відвідав Миколаївський національний аграрний університет з робочим візитом.
📍 Ключова тема обговорення: визначення перспективних напрямів наукового, освітнього та інноваційного співробітництва Держпродспоживслужби та університету у 2026/27 навчальному році.
🔗Детальніше: https://surl.li/mtthez
📍 Ключова тема обговорення: визначення перспективних напрямів наукового, освітнього та інноваційного співробітництва Держпродспоживслужби та університету у 2026/27 навчальному році.
🔗Детальніше: https://surl.li/mtthez
🥕 Шкільне харчування: що і як часто має бути в меню школяра?
Овочі — щодня. Фрукти та ягоди — регулярно. Риба — двічі на тиждень. Бобові — щонайменше тричі. А картопля має чергуватися із зерновими та бобовими стравами.
Шкільне меню — це не випадковий перелік страв. За ним стоять конкретні норми: що має отримувати дитина, як часто і в якій кількості залежно від віку.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня» і цього разу зазираємо безпосередньо в тарілку школяра.
🥕 Овочі — щодня.
Для сніданку, обіду та вечері за п’ятиденного перебування передбачено 15 порцій овочів на тиждень. Картопля до цієї групи не належить. Порція овочів — 100 г для дітей 6–11 років і 120 г для школярів 11–18 років.
🍎 Фрукти та ягоди — 10 порцій на тиждень.
Вони передбачені щодня на сніданок або вечерю, а також на обід. А сік — лише двічі на тиждень по 200 мл. Тобто сік не є щоденною заміною фруктам.
🌾 Злакові, зернові та бобові — щодня.
Бобові мають пропонуватися щонайменше тричі на тиждень. А для картоплі діє принцип чергування: одна страва з картоплі на чотири-п’ять страв із злакових, зернових або бобових.
🐟 Риба — двічі на тиждень.
І тут уже добре видно різницю за віком: порція становить 60 г для дітей 6–11 років, 90 г — для 11–14 років та 120 г — для 14–18 років.
🍗 М’ясні страви також мають визначену частоту.
За такого режиму харчування птиця передбачена шість разів на тиждень у межах сніданків, обідів та вечерь, а свинина, телятина або яловичина — тричі на тиждень під час обіду.
🥚 Яйця — тричі на тиждень.
Одна порція — одне яйце, приготовлене до повної готовності.
🍽️ А скільки має бути на тарілці?
Це залежить від віку. Наприклад, обід має забезпечувати 30–35% добової енергетичної потреби. Орієнтовно це 630–735 ккал для дітей 6–11 років, 720–840 ккал — для 11–14 років та 810–945 ккал — для 14–18 років.
Тож збалансоване шкільне меню — це не одна «правильна» страва. Це система: овочі та фрукти → злакові та бобові → риба і м’ясо → яйця та молочні продукти → правильне чергування → порції відповідно до віку.
І важливо: не варто оцінювати харчування за однією тарілкою чи одним днем. Для різних режимів харчування встановлені різні норми, тому дивитися потрібно на весь цикл меню — які продукти отримують діти, як часто вони чергуються та чи дотримана встановлена частота.
👉 У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» розповімо, чому порція школяра залежить від віку та чим відрізняються потреби першокласника і старшокласника.
Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби: https://dpss.gov.ua/diyalnist/derzhsanepidnaglyad/sanitarno-epidemichne-blahopoluchchia-naselennia-navchannia-ozdorovlennia-ta-vidpochynok-ditei?v=6a8fffcdc2ee3
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
Овочі — щодня. Фрукти та ягоди — регулярно. Риба — двічі на тиждень. Бобові — щонайменше тричі. А картопля має чергуватися із зерновими та бобовими стравами.
Шкільне меню — це не випадковий перелік страв. За ним стоять конкретні норми: що має отримувати дитина, як часто і в якій кількості залежно від віку.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня» і цього разу зазираємо безпосередньо в тарілку школяра.
🥕 Овочі — щодня.
Для сніданку, обіду та вечері за п’ятиденного перебування передбачено 15 порцій овочів на тиждень. Картопля до цієї групи не належить. Порція овочів — 100 г для дітей 6–11 років і 120 г для школярів 11–18 років.
🍎 Фрукти та ягоди — 10 порцій на тиждень.
Вони передбачені щодня на сніданок або вечерю, а також на обід. А сік — лише двічі на тиждень по 200 мл. Тобто сік не є щоденною заміною фруктам.
🌾 Злакові, зернові та бобові — щодня.
Бобові мають пропонуватися щонайменше тричі на тиждень. А для картоплі діє принцип чергування: одна страва з картоплі на чотири-п’ять страв із злакових, зернових або бобових.
🐟 Риба — двічі на тиждень.
І тут уже добре видно різницю за віком: порція становить 60 г для дітей 6–11 років, 90 г — для 11–14 років та 120 г — для 14–18 років.
🍗 М’ясні страви також мають визначену частоту.
За такого режиму харчування птиця передбачена шість разів на тиждень у межах сніданків, обідів та вечерь, а свинина, телятина або яловичина — тричі на тиждень під час обіду.
🥚 Яйця — тричі на тиждень.
Одна порція — одне яйце, приготовлене до повної готовності.
🍽️ А скільки має бути на тарілці?
Це залежить від віку. Наприклад, обід має забезпечувати 30–35% добової енергетичної потреби. Орієнтовно це 630–735 ккал для дітей 6–11 років, 720–840 ккал — для 11–14 років та 810–945 ккал — для 14–18 років.
Тож збалансоване шкільне меню — це не одна «правильна» страва. Це система: овочі та фрукти → злакові та бобові → риба і м’ясо → яйця та молочні продукти → правильне чергування → порції відповідно до віку.
І важливо: не варто оцінювати харчування за однією тарілкою чи одним днем. Для різних режимів харчування встановлені різні норми, тому дивитися потрібно на весь цикл меню — які продукти отримують діти, як часто вони чергуються та чи дотримана встановлена частота.
👉 У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» розповімо, чому порція школяра залежить від віку та чим відрізняються потреби першокласника і старшокласника.
Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби: https://dpss.gov.ua/diyalnist/derzhsanepidnaglyad/sanitarno-epidemichne-blahopoluchchia-naselennia-navchannia-ozdorovlennia-ta-vidpochynok-ditei?v=6a8fffcdc2ee3
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
🇪🇺🇺🇦 Україна втретє долучилася до глобальної ініціативи з нагоди Всесвітнього дня сільськогосподарських тварин: 29 вересня та 2 жовтня 2026 року у гібридному форматі відбувся форум «Благополуччя тварин – Україна 2026: від зобовʼязань до дій».
📍 Перший день форуму, 29 вересня, був присвячений обміну досвідом Франції та України щодо практичних підходів забезпечення благополуччя тварин.
➡️ Відео: https://surl.li/wkrdsb
📍 Другий день Форуму, 2 жовтня, був присвячений прогресу в реалізації Дорожньої карти на 2025–2027 роки, готовності державних органів та операторів ринку, а також подальшим крокам і потребам у підтримці.
➡️ Відео: https://surl.li/rxejfw
Презентації спікерів за посиланням: https://surl.li/savmdr
🌐 Детальніше: https://surl.li/cmkmdt
Міністерство аграрної політики та продовольства України
Quality FOOD Trade Programme
EU4SaferFood
FAO Ukraine
📍 Перший день форуму, 29 вересня, був присвячений обміну досвідом Франції та України щодо практичних підходів забезпечення благополуччя тварин.
➡️ Відео: https://surl.li/wkrdsb
📍 Другий день Форуму, 2 жовтня, був присвячений прогресу в реалізації Дорожньої карти на 2025–2027 роки, готовності державних органів та операторів ринку, а також подальшим крокам і потребам у підтримці.
➡️ Відео: https://surl.li/rxejfw
Презентації спікерів за посиланням: https://surl.li/savmdr
🌐 Детальніше: https://surl.li/cmkmdt
Міністерство аграрної політики та продовольства України
Quality FOOD Trade Programme
EU4SaferFood
FAO Ukraine
Відбувся Міжнародний науково-практичний форум «Ветеринарні лікарські засоби і кормові добавки», приурочений до 50-річчя Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок (м. Львів). Інститут є однією з наукових установ, що входять до сфери управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
Учасники заходу: науковці, науково-педагогічні працівники, представники компаній з виробництва ветеринарних препаратів та кормових добавок, керівники органів державної влади та управління, експерти громадських організацій, іноземні партнери.
Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук привітав колектив Інституту з 50-річчям та наголосив на ключовій ролі установи у розбудові системи біобезпеки країни. Наукові розробки, що виконуються в Інституті, є вагомими та актуальними. Успішно тривають дослідження, спрямовані на адаптацію українських ветеринарних стандартів до вимог Європейського Союзу. Діяльність інституту має вкрай важливе значення також і з огляду на загострення проблеми підтримки належної глобальної продовольчої безпеки.
Перший заступник Голови Держпродспоживслужби Олег Осіян у вітальному слові звернув увагу на важливість побудови чесної і відкритої системи контролю, яка унеможливлює потрапляння на ринок підроблених чи неякісних засобів, оскільки безпечність ветеринарних препаратів і кормів безпосередньо впливає на здоров’я тварин та якість харчових продуктів для людей. Інститут має широкі зв’язки з міжнародними партнерами.
Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Голова Науково-методичної ради Держпродспоживслужб Сергій Захарін повідомив, що Інститут виконує дослідження, які є практично значущими, а наявні методичні матеріали широко впроваджуються в практику ветеринарної медицини та лабораторно-діагностичної роботи. Окрім того, Інститут має ліцензію на право провадження освітньої діяльності, і ефективно здійснює підвищення кваліфікації фахівців за актуальними освітніми програмами.
У межах роботи Форуму було проведено панельні дискусії «Європейська інтеграція та нові регуляторні вимоги до ветеринарних лікарських засобів і кормових добавок» та «Від реєстрації до практики: контроль обігу і належне застосування» за участю провідних вітчизняних та іноземних вчених та фахівців.
Представники Держпродспоживслужби вручили кращим працівникам Інституту відомчі відзнаки, а також взяли участь у заходах, передбачених програмою Форуму.
Учасники заходу: науковці, науково-педагогічні працівники, представники компаній з виробництва ветеринарних препаратів та кормових добавок, керівники органів державної влади та управління, експерти громадських організацій, іноземні партнери.
Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук привітав колектив Інституту з 50-річчям та наголосив на ключовій ролі установи у розбудові системи біобезпеки країни. Наукові розробки, що виконуються в Інституті, є вагомими та актуальними. Успішно тривають дослідження, спрямовані на адаптацію українських ветеринарних стандартів до вимог Європейського Союзу. Діяльність інституту має вкрай важливе значення також і з огляду на загострення проблеми підтримки належної глобальної продовольчої безпеки.
Перший заступник Голови Держпродспоживслужби Олег Осіян у вітальному слові звернув увагу на важливість побудови чесної і відкритої системи контролю, яка унеможливлює потрапляння на ринок підроблених чи неякісних засобів, оскільки безпечність ветеринарних препаратів і кормів безпосередньо впливає на здоров’я тварин та якість харчових продуктів для людей. Інститут має широкі зв’язки з міжнародними партнерами.
Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Голова Науково-методичної ради Держпродспоживслужб Сергій Захарін повідомив, що Інститут виконує дослідження, які є практично значущими, а наявні методичні матеріали широко впроваджуються в практику ветеринарної медицини та лабораторно-діагностичної роботи. Окрім того, Інститут має ліцензію на право провадження освітньої діяльності, і ефективно здійснює підвищення кваліфікації фахівців за актуальними освітніми програмами.
У межах роботи Форуму було проведено панельні дискусії «Європейська інтеграція та нові регуляторні вимоги до ветеринарних лікарських засобів і кормових добавок» та «Від реєстрації до практики: контроль обігу і належне застосування» за участю провідних вітчизняних та іноземних вчених та фахівців.
Представники Держпродспоживслужби вручили кращим працівникам Інституту відомчі відзнаки, а також взяли участь у заходах, передбачених програмою Форуму.
#безпечність_харових_продуктів
🍄 Дикорослі гриби належать до продуктів, які потребують особливої обережності під час збирання, придбання та приготування. Навіть досвідчені грибники можуть помилитися, а вживання отруйних грибів може спричинити серйозне отруєння. ⚠️
Тому перед тим, як збирати, купувати чи готувати гриби, варто дотримуватися простих правил:
🔸 Не збирайте незнайомі гриби. Навіть їстівні види легко сплутати з отруйними. ☠️
🔸 Не купуйте гриби на стихійних ринках. Реалізація дикорослих грибів дозволена лише за наявності експертного висновку лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи. 🧾
🔸 Не давайте грибні страви дітям, людям похилого віку чи тим, хто має проблеми зі шлунково-кишковим трактом. 👶👵
🔸 Не зберігайте готові грибні страви довго. Гриби швидко псуються, тому їх варто вживати лише свіжоприготовленими. 🍽️
🔸 При перших симптомах отруєння (нудота, біль у животі, запаморочення) негайно звертайтеся по медичну допомогу. 🚑
🛒 Якщо ж купуєте гриби в торговельних закладах або на агропродовольчих ринках, звертайте увагу на:
📋 наявність обов’язкової інформації про харчовий продукт;
❄️ умови зберігання в точці продажу;
🥫 цілісність упаковки та відсутність здуття кришки (якщо купуєте консервовані гриби);
🚫 не купуйте продукти з ознаками псування.
❤️ Дотримання цих простих правил допоможе зберегти здоров’я вам та вашим близьким.
🍄 Дикорослі гриби належать до продуктів, які потребують особливої обережності під час збирання, придбання та приготування. Навіть досвідчені грибники можуть помилитися, а вживання отруйних грибів може спричинити серйозне отруєння. ⚠️
Тому перед тим, як збирати, купувати чи готувати гриби, варто дотримуватися простих правил:
🔸 Не збирайте незнайомі гриби. Навіть їстівні види легко сплутати з отруйними. ☠️
🔸 Не купуйте гриби на стихійних ринках. Реалізація дикорослих грибів дозволена лише за наявності експертного висновку лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи. 🧾
🔸 Не давайте грибні страви дітям, людям похилого віку чи тим, хто має проблеми зі шлунково-кишковим трактом. 👶👵
🔸 Не зберігайте готові грибні страви довго. Гриби швидко псуються, тому їх варто вживати лише свіжоприготовленими. 🍽️
🔸 При перших симптомах отруєння (нудота, біль у животі, запаморочення) негайно звертайтеся по медичну допомогу. 🚑
🛒 Якщо ж купуєте гриби в торговельних закладах або на агропродовольчих ринках, звертайте увагу на:
📋 наявність обов’язкової інформації про харчовий продукт;
❄️ умови зберігання в точці продажу;
🥫 цілісність упаковки та відсутність здуття кришки (якщо купуєте консервовані гриби);
🚫 не купуйте продукти з ознаками псування.
❤️ Дотримання цих простих правил допоможе зберегти здоров’я вам та вашим близьким.
📌 Уряд продовжив дію спрощених вимог до маркування імпортованих харчових продуктів та кормів
Інформація про продукт має бути доступною українською — навіть якщо його етикетка іноземною мовою.
Держпродспоживслужба пояснює основні умови.
🛒 Що потрібно знати покупцям і продавцям?
До 1 квітня 2027 року фасовані імпортовані харчові продукти з маркуванням іноземною мовою допускаються до ввезення та продажу за таких умов:
🔹 партії продуктів на всіх етапах харчового ланцюга супроводжуються паперовими або електронними документами з повною обов’язковою інформацією українською мовою;
🔹 продавець забезпечує покупцеві безоплатний доступ до цієї інформації до придбання продукту.
Її можна розмістити в місці продажу, надати через QR-код на ціннику чи полиці, електронний цінник, інформаційний термінал, сайт, мобільний застосунок або в друкованому вигляді.
💻 Під час онлайн-продажу інформація українською також має бути доступною до покупки.
Продукти, введені в обіг за цими умовами, можуть залишатися у продажу й після 1 квітня 2027 року — до закінчення терміну придатності або дати «вжити до».
🤝 Окремі спрощення — для спеціалізованого харчування, що надходить як гуманітарна допомога.
На період воєнного стану продовжено дію спрощених вимог до мовного маркування спеціалізованих харчових продуктів для дитячого харчування та медичних цілей, які ввозять благодійні й міжнародні організації. Такі продукти з маркуванням іноземною мовою можуть використовуватися до закінчення строку придатності.
Це допоможе забезпечити безперервне постачання харчування, життєво необхідного важкохворим дітям і дорослим, пораненим військовослужбовцям та цивільним.
✅ Мета змін — забезпечити доступність необхідних продуктів і зберегти право споживачів на інформацію українською мовою.
Інформація про продукт має бути доступною українською — навіть якщо його етикетка іноземною мовою.
Держпродспоживслужба пояснює основні умови.
🛒 Що потрібно знати покупцям і продавцям?
До 1 квітня 2027 року фасовані імпортовані харчові продукти з маркуванням іноземною мовою допускаються до ввезення та продажу за таких умов:
🔹 партії продуктів на всіх етапах харчового ланцюга супроводжуються паперовими або електронними документами з повною обов’язковою інформацією українською мовою;
🔹 продавець забезпечує покупцеві безоплатний доступ до цієї інформації до придбання продукту.
Її можна розмістити в місці продажу, надати через QR-код на ціннику чи полиці, електронний цінник, інформаційний термінал, сайт, мобільний застосунок або в друкованому вигляді.
💻 Під час онлайн-продажу інформація українською також має бути доступною до покупки.
Продукти, введені в обіг за цими умовами, можуть залишатися у продажу й після 1 квітня 2027 року — до закінчення терміну придатності або дати «вжити до».
🤝 Окремі спрощення — для спеціалізованого харчування, що надходить як гуманітарна допомога.
На період воєнного стану продовжено дію спрощених вимог до мовного маркування спеціалізованих харчових продуктів для дитячого харчування та медичних цілей, які ввозять благодійні й міжнародні організації. Такі продукти з маркуванням іноземною мовою можуть використовуватися до закінчення строку придатності.
Це допоможе забезпечити безперервне постачання харчування, життєво необхідного важкохворим дітям і дорослим, пораненим військовослужбовцям та цивільним.
✅ Мета змін — забезпечити доступність необхідних продуктів і зберегти право споживачів на інформацію українською мовою.
💻 Цифровізація послуг Держпродспоживслужби: розпочався другий етап відбору ІТ-компаній
Від знайомства з потенційними виконавцями — до конкретних пропозицій щодо цифрових рішень. Подання пропозицій триває до 5 листопада 2026 року.
🔹 Перший етап — оцінка досвіду та спроможності компаній.
У вересні відбулося приймання заявок про зацікавленість від потенційних виконавців.
🔹 Другий етап — пропозиції щодо реалізації проєкту.
Всесвітній економічний форум від імені Глобального альянсу зі сприяння торгівлі (GATF) запрошує кваліфіковані ІТ-компанії подати пропозиції в межах Request for Proposals (RFP).
📲 Що потрібно розробити?
Першу фазу Єдиного порталу послуг eFood та чотири електронні сервіси з видачі:
✅ міжнародних сертифікатів на харчові продукти тваринного походження або композитні продукти;
✅ міжнародних сертифікатів на харчові продукти нетваринного походження;
✅ передекспортних сертифікатів на харчові продукти тваринного походження або композитні продукти;
✅ передекспортних сертифікатів на харчові продукти нетваринного походження.
Мета — зробити отримання послуг зручнішим для бізнесу та спростити оформлення документів для експорту харчових продуктів.
🔗 Реєстрація на GEP Business https://nexxe.gep.com/weforum/anonymous#/rfx_workbench_public/weforum
🔗 Документація RFP та інструкції: https://nexxe.gep.com/weforum/anonymous#/rfx_workbench_public/weforum
📅 Кінцевий строк подання пропозицій — 5 листопада 2026 року.
Умови та порядок участі визначено в документації RFP.
Від знайомства з потенційними виконавцями — до конкретних пропозицій щодо цифрових рішень. Подання пропозицій триває до 5 листопада 2026 року.
🔹 Перший етап — оцінка досвіду та спроможності компаній.
У вересні відбулося приймання заявок про зацікавленість від потенційних виконавців.
🔹 Другий етап — пропозиції щодо реалізації проєкту.
Всесвітній економічний форум від імені Глобального альянсу зі сприяння торгівлі (GATF) запрошує кваліфіковані ІТ-компанії подати пропозиції в межах Request for Proposals (RFP).
📲 Що потрібно розробити?
Першу фазу Єдиного порталу послуг eFood та чотири електронні сервіси з видачі:
✅ міжнародних сертифікатів на харчові продукти тваринного походження або композитні продукти;
✅ міжнародних сертифікатів на харчові продукти нетваринного походження;
✅ передекспортних сертифікатів на харчові продукти тваринного походження або композитні продукти;
✅ передекспортних сертифікатів на харчові продукти нетваринного походження.
Мета — зробити отримання послуг зручнішим для бізнесу та спростити оформлення документів для експорту харчових продуктів.
🔗 Реєстрація на GEP Business https://nexxe.gep.com/weforum/anonymous#/rfx_workbench_public/weforum
🔗 Документація RFP та інструкції: https://nexxe.gep.com/weforum/anonymous#/rfx_workbench_public/weforum
📅 Кінцевий строк подання пропозицій — 5 листопада 2026 року.
Умови та порядок участі визначено в документації RFP.
🌍 Україна продовжує системну роботу з євроінтеграції та наближення національних систем державного контролю до вимог і практик Європейського Союзу. Важливою складовою цього процесу є обмін досвідом із компетентними органами держав-членів ЄС та впровадження кращих європейських практик у діяльність українських установ.
🇱🇹 У межах інструменту технічної допомоги та обміну інформацією TAIEX минулого тижня відбувся навчальний візит фахівців Держпродспоживслужби до Державної продовольчо-ветеринарної служби Литви (SFVS) та Національного інституту оцінки ризиків у сфері харчових продуктів та ветеринарії (NFVRAI). Основною темою візиту стала оцінка ризиків та максимальні рівні залишків пестицидів під час процедур державного контролю та моніторингу.
🌐 Детальніше: https://surl.li/kjqgsw
🇱🇹 У межах інструменту технічної допомоги та обміну інформацією TAIEX минулого тижня відбувся навчальний візит фахівців Держпродспоживслужби до Державної продовольчо-ветеринарної служби Литви (SFVS) та Національного інституту оцінки ризиків у сфері харчових продуктів та ветеринарії (NFVRAI). Основною темою візиту стала оцінка ризиків та максимальні рівні залишків пестицидів під час процедур державного контролю та моніторингу.
🌐 Детальніше: https://surl.li/kjqgsw
🇺🇦🇩🇰 Представники Держпродспоживслужби, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України Міністерства аграрної політики та продовольства України, та ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» відвідали Данію з робочим візитом в рамках проєкту стратегічного секторального співробітництва (SSC) між Україною та Данією.
📍 Головна мета візиту - обмін практичним досвідом у сферах сертифікації насіння та садивного матеріалу, офіційного контролю, а також функціонування системи паспортів рослин.
👉 Детальніше: https://surl.li/wrrdnp
📍 Головна мета візиту - обмін практичним досвідом у сферах сертифікації насіння та садивного матеріалу, офіційного контролю, а також функціонування системи паспортів рослин.
👉 Детальніше: https://surl.li/wrrdnp
🍽️ Шкільне харчування: чому порція школяра залежить від віку?
Чи має першокласник отримувати таку саму порцію, як учень випускного класу? Ні. І справа не в тому, що комусь у їдальні поклали більше, а комусь менше.
Діти різного віку мають різні потреби в енергії та поживних речовинах. Саме тому в шкільному харчуванні важливо не лише що дитина їсть, а й скільки вона має отримати відповідно до свого віку.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Сьогодні розповідаємо, чому одна й та сама страва на тарілці молодшого школяра і старшокласника може мати різну порцію.
👧 Одна страва - різні порції
Норми харчування враховують три шкільні вікові групи: 6–11, 11–14 та 14–18 років. Для багатьох продуктів порція змінюється залежно від віку.
Наприклад, порція овочів для дітей 6–11 років становить 100 г, а для двох старших вікових груп — 120 г. Для риби різниця ще помітніша: 60 г → 90 г → 120 г відповідно до віку.
Але правило «старша дитина - більша порція всього» не працює. Наприклад, порція свіжих або заморожених фруктів та ягід становить 100 г для всіх трьох шкільних вікових груп, а одна порція яєць - одне яйце.
⚡ Чому вік має значення?
Першокласник і старшокласник перебувають на різних етапах росту та розвитку, тому відрізняються й їхні енергетичні потреби. Постанова Кабінету Міністрів України №305 встановлює відповідні орієнтири для різних вікових груп.
При цьому важлива не лише кількість їжі. Якщо дитина споживає обід, він має забезпечувати 30–35% добової енергетичної потреби. Тобто значення має весь комплекс страв, а не лише вага котлети, каші чи салату.
📸 Чи можна оцінити порцію за фотографією?
Не завжди. Побачивши фото шкільного обіду, складно одразу сказати: «мало» це чи «багато».
Потрібно врахувати, для якої вікової групи призначена порція, який це прийом їжі, що входить до його складу та чи відповідає він установленим нормам.
Тому велика тарілка сама по собі ще не означає правильно сформований обід. Так само менша за об'ємом порція не обов'язково означає, що дитина отримала недостатньо їжі.
🥗 Порція - це частина системи
У шкільному харчуванні все взаємопов'язано: склад меню, частота включення різних продуктів, чергування страв, їх поживна та енергетична цінність і відповідність віку дітей.
Завдання - не просто наповнити тарілку, а сформувати збалансований прийом їжі відповідно до потреб дитини.
А якщо дитина не доїла? Нормативно визначена порція не означає, що всі діти матимуть однаковий апетит. Але під час організації харчування заклад має орієнтуватися не на суб'єктивні оцінки «мало» чи «багато», а на встановлені норми та затверджене меню.
💡 Тож що варто запам'ятати?
Одна школа → одне меню → одна назва страви → але порція може відрізнятися залежно від вікової групи.
Тому замість запитання «Чому одній дитині поклали більше?» варто запитати: «Чи відповідає ця порція нормі для її віку?»
Адже у шкільному харчуванні важливо не просто дати дитині «більше» або «менше», а забезпечити харчування відповідно до її віку та потреб.
👉 У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» поговоримо про воду на харчоблоці: де вона використовується, яким вимогам має відповідати та чому безпечна вода - одна з базових умов безпечного шкільного харчування.
Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби: https://dpss.gov.ua/diyalnist/derzhsanepidnaglyad/sanitarno-epidemichne-blahopoluchchia-naselennia-navchannia-ozdorovlennia-ta-vidpochynok-ditei?v=6a8fffcdc2ee3
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
Чи має першокласник отримувати таку саму порцію, як учень випускного класу? Ні. І справа не в тому, що комусь у їдальні поклали більше, а комусь менше.
Діти різного віку мають різні потреби в енергії та поживних речовинах. Саме тому в шкільному харчуванні важливо не лише що дитина їсть, а й скільки вона має отримати відповідно до свого віку.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Сьогодні розповідаємо, чому одна й та сама страва на тарілці молодшого школяра і старшокласника може мати різну порцію.
👧 Одна страва - різні порції
Норми харчування враховують три шкільні вікові групи: 6–11, 11–14 та 14–18 років. Для багатьох продуктів порція змінюється залежно від віку.
Наприклад, порція овочів для дітей 6–11 років становить 100 г, а для двох старших вікових груп — 120 г. Для риби різниця ще помітніша: 60 г → 90 г → 120 г відповідно до віку.
Але правило «старша дитина - більша порція всього» не працює. Наприклад, порція свіжих або заморожених фруктів та ягід становить 100 г для всіх трьох шкільних вікових груп, а одна порція яєць - одне яйце.
⚡ Чому вік має значення?
Першокласник і старшокласник перебувають на різних етапах росту та розвитку, тому відрізняються й їхні енергетичні потреби. Постанова Кабінету Міністрів України №305 встановлює відповідні орієнтири для різних вікових груп.
При цьому важлива не лише кількість їжі. Якщо дитина споживає обід, він має забезпечувати 30–35% добової енергетичної потреби. Тобто значення має весь комплекс страв, а не лише вага котлети, каші чи салату.
📸 Чи можна оцінити порцію за фотографією?
Не завжди. Побачивши фото шкільного обіду, складно одразу сказати: «мало» це чи «багато».
Потрібно врахувати, для якої вікової групи призначена порція, який це прийом їжі, що входить до його складу та чи відповідає він установленим нормам.
Тому велика тарілка сама по собі ще не означає правильно сформований обід. Так само менша за об'ємом порція не обов'язково означає, що дитина отримала недостатньо їжі.
🥗 Порція - це частина системи
У шкільному харчуванні все взаємопов'язано: склад меню, частота включення різних продуктів, чергування страв, їх поживна та енергетична цінність і відповідність віку дітей.
Завдання - не просто наповнити тарілку, а сформувати збалансований прийом їжі відповідно до потреб дитини.
А якщо дитина не доїла? Нормативно визначена порція не означає, що всі діти матимуть однаковий апетит. Але під час організації харчування заклад має орієнтуватися не на суб'єктивні оцінки «мало» чи «багато», а на встановлені норми та затверджене меню.
💡 Тож що варто запам'ятати?
Одна школа → одне меню → одна назва страви → але порція може відрізнятися залежно від вікової групи.
Тому замість запитання «Чому одній дитині поклали більше?» варто запитати: «Чи відповідає ця порція нормі для її віку?»
Адже у шкільному харчуванні важливо не просто дати дитині «більше» або «менше», а забезпечити харчування відповідно до її віку та потреб.
👉 У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» поговоримо про воду на харчоблоці: де вона використовується, яким вимогам має відповідати та чому безпечна вода - одна з базових умов безпечного шкільного харчування.
Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби: https://dpss.gov.ua/diyalnist/derzhsanepidnaglyad/sanitarno-epidemichne-blahopoluchchia-naselennia-navchannia-ozdorovlennia-ta-vidpochynok-ditei?v=6a8fffcdc2ee3
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
Безпека здоров’я - це значно ширше, ніж лише система охорони здоров’я. Це безпечність харчових продуктів, епізоотичне та фітосанітарне благополуччя, готовність до надзвичайних ситуацій і, найголовніше, здатність різних служб та інституцій діяти як єдина система.
Саме про це говорили вчора у Києві під час Політичного діалогу високого рівня «Сприяння реалізації порядку денного у сфері безпеки здоров’я в Україні», організованого Бюро ВООЗ в Україні. За одним столом - представники українських органів влади та міжнародних партнерів: World Health Organization (WHO), Європейського Союзу, НАТО, Світового банку, Великої Британії та США.
Для України ця розмова особливо важлива зараз. Війна щодня перевіряє наші системи на стійкість і водночас ми продовжуємо рух до Європейського Союзу. Тому маємо не просто реагувати на виклики, а вибудовувати зрозумілу та скоординовану систему - від профілактики й готовності до швидкого реагування.
Держпродспоживслужба є частиною цієї системи. І для нас принцип «Єдине здоров’я» - це передусім про практичну взаємодію та спільну відповідальність за здоров’я людей, тварин і безпечне середовище.
Такі зустрічі важливі саме можливістю звірити позиції, визначити спільні пріоритети й рухатися далі не кожному у своєму напрямку, а разом.
Дякую команді ВООЗ в Україні за цей діалог і за послідовну підтримку України.
Саме про це говорили вчора у Києві під час Політичного діалогу високого рівня «Сприяння реалізації порядку денного у сфері безпеки здоров’я в Україні», організованого Бюро ВООЗ в Україні. За одним столом - представники українських органів влади та міжнародних партнерів: World Health Organization (WHO), Європейського Союзу, НАТО, Світового банку, Великої Британії та США.
Для України ця розмова особливо важлива зараз. Війна щодня перевіряє наші системи на стійкість і водночас ми продовжуємо рух до Європейського Союзу. Тому маємо не просто реагувати на виклики, а вибудовувати зрозумілу та скоординовану систему - від профілактики й готовності до швидкого реагування.
Держпродспоживслужба є частиною цієї системи. І для нас принцип «Єдине здоров’я» - це передусім про практичну взаємодію та спільну відповідальність за здоров’я людей, тварин і безпечне середовище.
Такі зустрічі важливі саме можливістю звірити позиції, визначити спільні пріоритети й рухатися далі не кожному у своєму напрямку, а разом.
Дякую команді ВООЗ в Україні за цей діалог і за послідовну підтримку України.