🐄 Генетика молочної худоби: вивчаємо досвід США та можливості для українських господарств
Як покращити генетичні характеристики стада та підвищити молочну продуктивність? Які підходи до відтворення, годівлі й здоров’я тварин допомагають отримувати кращі результати?
Ці питання охоплює програма «Генетика молочної худоби США», у якій бере участь делегація Держпродспоживслужби.
🇺🇦🇺🇸 Програма об’єднала дев’ятьох учасників з України та спрямована на розширення можливостей постачання генетичного матеріалу американської молочної худоби на український ринок.
Держпродспоживслужбу представляли директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Ігор Лоцкін, який очолює українську делегацію, Олексій Клименок — начальник управління здоров’я та благополуччя тварин, організації протиепізоотичних заходів цього Департаменту, Аліна Бондар - заступник начальника відділу двосторонніх відносин Управління міжнародного співробітництва, торгівлі та євроінтеграції та Оксана Співак - т. в. о. заступника начальника управління - начальника відділу організації державного та ветеринарно-санітарного контролю на кордоні Управління контролю на державному кордоні.
Учасники ознайомились із сучасними підходами до:
🔹 покращення генетичних характеристик молочної худоби;
🔹 ефективного управління відтворенням стада;
🔹 годівлі та підтримання здоров’я тварин;
🔹 врахування впливу факторів довкілля на продуктивність.
🤝 Для Держпродспоживслужби особлива увага — практичній роботі системи контролю.
Детальніше: https://surl.lt/xjskub
Як покращити генетичні характеристики стада та підвищити молочну продуктивність? Які підходи до відтворення, годівлі й здоров’я тварин допомагають отримувати кращі результати?
Ці питання охоплює програма «Генетика молочної худоби США», у якій бере участь делегація Держпродспоживслужби.
🇺🇦🇺🇸 Програма об’єднала дев’ятьох учасників з України та спрямована на розширення можливостей постачання генетичного матеріалу американської молочної худоби на український ринок.
Держпродспоживслужбу представляли директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Ігор Лоцкін, який очолює українську делегацію, Олексій Клименок — начальник управління здоров’я та благополуччя тварин, організації протиепізоотичних заходів цього Департаменту, Аліна Бондар - заступник начальника відділу двосторонніх відносин Управління міжнародного співробітництва, торгівлі та євроінтеграції та Оксана Співак - т. в. о. заступника начальника управління - начальника відділу організації державного та ветеринарно-санітарного контролю на кордоні Управління контролю на державному кордоні.
Учасники ознайомились із сучасними підходами до:
🔹 покращення генетичних характеристик молочної худоби;
🔹 ефективного управління відтворенням стада;
🔹 годівлі та підтримання здоров’я тварин;
🔹 врахування впливу факторів довкілля на продуктивність.
🤝 Для Держпродспоживслужби особлива увага — практичній роботі системи контролю.
Детальніше: https://surl.lt/xjskub
🏠 У межах «Зимової підтримки» Уряд України запустив загальнодержавну інформаційну платформу «єОпора» — майданчик, де зібрана корисна інформація для підготовки населення та бізнесу до зими 2026/27.
🔎 Що можна знайти на «єОпорі»?
◽ державні та регіональні програми підтримки для населення, бізнесу, ОСББ та ЖБК;
◽ практичні рекомендації, як підготувати житло до холодів, зберегти тепло та підготувати необхідні запаси;
◽ поради щодо дій у разі знеструмлення та перебоїв з електро-, тепло- і водопостачанням;
◽ актуальні контакти та корисну інформацію, яка допоможе швидко зорієнтуватися у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
🧭 Таким чином, «єОпора» — це інформаційний навігатор, де в одному місці зібрано актуальну інформацію про допомогу та практичні рекомендації для підготовки до зими.
📌 Держпродспоживслужба рекомендує завчасно ознайомитися з матеріалами платформи та скористатися доступними порадами.
🔎 Що можна знайти на «єОпорі»?
◽ державні та регіональні програми підтримки для населення, бізнесу, ОСББ та ЖБК;
◽ практичні рекомендації, як підготувати житло до холодів, зберегти тепло та підготувати необхідні запаси;
◽ поради щодо дій у разі знеструмлення та перебоїв з електро-, тепло- і водопостачанням;
◽ актуальні контакти та корисну інформацію, яка допоможе швидко зорієнтуватися у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
🧭 Таким чином, «єОпора» — це інформаційний навігатор, де в одному місці зібрано актуальну інформацію про допомогу та практичні рекомендації для підготовки до зими.
📌 Держпродспоживслужба рекомендує завчасно ознайомитися з матеріалами платформи та скористатися доступними порадами.
#фітосанітарна_безпека
🌱 Щоденно фахівці Держпродспоживслужби в областях та в місті Києві проводять фітосанітарні процедури з метою захисту території країни від занесення і розповсюдження регульованих шкідливих організмів, які можуть бути виявлені в імпортній та вітчизняній продукції рослинного походження, а також при проведенні моніторингу і обстеження.
🛡️ Такі заходи забезпечують захист продовольчої безпеки України та її іміджу як надійного експортера на міжнародному ринку.
📅 За період з 28.09.2026 по 04.10.2026 на підставі проведених фітосанітарних процедур до об’єктів регулювання, зокрема щодо експорту 1086,1 тис. тонн зернових та олійних культур, оформлено 8 112 фітосанітарних сертифікатів.
🔬 Проведено 22 747 аналізів зразків, відібраних від вітчизняних та імпортних вантажів* з об’єктами регулювання, а також при проведенні моніторингу і обстеження території країни.
🔎 Було виявлено 6 видів та 1 рід карантинних організмів, відсутніх та обмежено поширених в Україні, а саме:
▫️ південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta Meyr.) — в 1 випадку;
▫️ західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) — у 53 випадках;
▫️ американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury) — у 10 випадках;
▫️ золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis (Wollenweber)) — у 51 випадку;
▫️ амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) — у 91 випадку;
▫️ сорго алепське (гумай) (Sorghum halepense (L.) Pers.) — в 1 випадку;
▫️ повитиці (Cuscuta spp.) — у 9 випадках.
🪲 Та 1 вид регульованого некарантинного шкідливого організму:
▫️ каліфорнійська щитівка (Quadraspidiotus perniciosus Comst.) — в 1 випадку.
🌱 Щоденно фахівці Держпродспоживслужби в областях та в місті Києві проводять фітосанітарні процедури з метою захисту території країни від занесення і розповсюдження регульованих шкідливих організмів, які можуть бути виявлені в імпортній та вітчизняній продукції рослинного походження, а також при проведенні моніторингу і обстеження.
🛡️ Такі заходи забезпечують захист продовольчої безпеки України та її іміджу як надійного експортера на міжнародному ринку.
📅 За період з 28.09.2026 по 04.10.2026 на підставі проведених фітосанітарних процедур до об’єктів регулювання, зокрема щодо експорту 1086,1 тис. тонн зернових та олійних культур, оформлено 8 112 фітосанітарних сертифікатів.
🔬 Проведено 22 747 аналізів зразків, відібраних від вітчизняних та імпортних вантажів* з об’єктами регулювання, а також при проведенні моніторингу і обстеження території країни.
🔎 Було виявлено 6 видів та 1 рід карантинних організмів, відсутніх та обмежено поширених в Україні, а саме:
▫️ південноамериканська томатна міль (Tuta absoluta Meyr.) — в 1 випадку;
▫️ західний кукурудзяний жук (Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) — у 53 випадках;
▫️ американський білий метелик (Hyphantria cunea Drury) — у 10 випадках;
▫️ золотиста картопляна нематода (Globodera rostochiensis (Wollenweber)) — у 51 випадку;
▫️ амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) — у 91 випадку;
▫️ сорго алепське (гумай) (Sorghum halepense (L.) Pers.) — в 1 випадку;
▫️ повитиці (Cuscuta spp.) — у 9 випадках.
🪲 Та 1 вид регульованого некарантинного шкідливого організму:
▫️ каліфорнійська щитівка (Quadraspidiotus perniciosus Comst.) — в 1 випадку.
🍽️📲 Щоденний громадський контроль, відкриті меню та оперативне реагування на потенційні ризики: у Миколаївській області понад 360 закладів загальної середньої освіти інтегровано до регіонального цифрового модуля «Хвилька-Харчування». Практика використання інноваційного цифрового інструменту отримала високу оцінку на всеукраїнському рівні в межах реалізації реформи шкільного харчування, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.
✅ Сервіс, доступний для жителів області онлайн, через мобільний застосунок та чат-бот, перетворює контроль за шкільними обідами на прозору процедуру.
👉 Детальніше: https://surl.li/bwefrz
✅ Сервіс, доступний для жителів області онлайн, через мобільний застосунок та чат-бот, перетворює контроль за шкільними обідами на прозору процедуру.
👉 Детальніше: https://surl.li/bwefrz
✅ Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Голова Науково-методичної ради Держпродспоживслужби Сергій Захарін відвідав Державну наукову установу «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» з робочим візитом, під час якого поспілкувався з науковими працівниками, а також оглянув новітнє наукове та лабораторне обладнання.
📍 Ключова мета візиту: обговорення напрямів подальшого наукового та інноваційного співробітництва Держпродспоживслужби та інституту у сфері стандартизації, сертифікації та реєстрації сільськогосподарської техніки.
🌐 Детальніше: https://surl.li/kjsbny
📍 Ключова мета візиту: обговорення напрямів подальшого наукового та інноваційного співробітництва Держпродспоживслужби та інституту у сфері стандартизації, сертифікації та реєстрації сільськогосподарської техніки.
🌐 Детальніше: https://surl.li/kjsbny
🩺 День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби України, який ми традиційно відзначаємо у другу неділю жовтня, — це нагода ще раз усвідомити, наскільки важливою для кожного з нас є щоденна робота лікарів-гігієністів та лікарів-епідеміологів, а також фахівців із передвищою медичною освітою, які допомагають забезпечувати санітарне та епідемічне благополуччя населення.
🔹 Сьогодні перед фахівцями санітарно-епідеміологічного напряму Держпродспоживслужби в усіх куточках України стоять нові виклики, пов’язані з війною, змінами у системі громадського здоров’я, євроінтеграцією та впровадженням сучасних підходів до управління ризиками. Водночас незмінним залишається головне — професійність, відповідальність і щоденна робота заради здоров’я людей.
💧 Безпечне середовище та харчування, безпечна вода, належні санітарні умови, лабораторний контроль, запобігання поширенню інфекційних хвороб — усе це безпосередньо впливає на здоров’я і життя людей. Часто результати цієї роботи непомітні, коли все добре. Але саме завдяки професійності, відповідальності та системній роботі фахівців санітарно-епідеміологічного напряму багато ризиків вдається попередити ще до того, як вони стають проблемою для суспільства.
🇺🇦 Особливого значення ця робота набуває сьогодні — в умовах повномасштабної війни. Руйнування інфраструктури, переміщення людей, перебої з водопостачанням, функціонування укриттів, підвищені ризики поширення інфекцій — усе це вимагає постійної уваги, професійних знань і швидких рішень.
🙏 Дякуємо кожному і кожній, хто щодня стоїть на сторожі санітарного та епідемічного благополуччя України, — за вашу витримку, компетентність, відповідальність і готовність працювати там, де це особливо потрібно.
💙💛 Нехай ваша робота й надалі допомагає захищати найцінніше — здоров’я та життя людей!
З повагою,
Сергій ТКАЧУК, Голова Держпродспоживслужби
🔹 Сьогодні перед фахівцями санітарно-епідеміологічного напряму Держпродспоживслужби в усіх куточках України стоять нові виклики, пов’язані з війною, змінами у системі громадського здоров’я, євроінтеграцією та впровадженням сучасних підходів до управління ризиками. Водночас незмінним залишається головне — професійність, відповідальність і щоденна робота заради здоров’я людей.
💧 Безпечне середовище та харчування, безпечна вода, належні санітарні умови, лабораторний контроль, запобігання поширенню інфекційних хвороб — усе це безпосередньо впливає на здоров’я і життя людей. Часто результати цієї роботи непомітні, коли все добре. Але саме завдяки професійності, відповідальності та системній роботі фахівців санітарно-епідеміологічного напряму багато ризиків вдається попередити ще до того, як вони стають проблемою для суспільства.
🇺🇦 Особливого значення ця робота набуває сьогодні — в умовах повномасштабної війни. Руйнування інфраструктури, переміщення людей, перебої з водопостачанням, функціонування укриттів, підвищені ризики поширення інфекцій — усе це вимагає постійної уваги, професійних знань і швидких рішень.
🙏 Дякуємо кожному і кожній, хто щодня стоїть на сторожі санітарного та епідемічного благополуччя України, — за вашу витримку, компетентність, відповідальність і готовність працювати там, де це особливо потрібно.
💙💛 Нехай ваша робота й надалі допомагає захищати найцінніше — здоров’я та життя людей!
З повагою,
Сергій ТКАЧУК, Голова Держпродспоживслужби
💧 Шкільне харчування: вода на харчоблоці — чому важлива її безпечність?
Помити овочі. Зварити кашу. Приготувати напій. Вимити руки, посуд та інвентар. У кожному з цих процесів є спільний компонент — вода.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Цього разу — про воду: де її використовують на харчоблоці, яким вимогам вона має відповідати та чому її безпечність безпосередньо впливає на безпечність готової їжі.
💧 Вода — частина приготування їжі
Воду використовують у технологічних процесах, для приготування страв і напоїв, миття рук, посуду, інвентарю та обладнання.
Важливо: вода, яка використовується у виробництві готових страв та обігу харчових продуктів — у технологічному процесі або як інгредієнт — має відповідати вимогам до питної води.
А виробничі приміщення харчоблоку повинні бути забезпечені проточною гарячою та холодною питною водою у кількості, необхідній для роботи.
🍽️ Навіть температура води для миття посуду має значення
Під час ручного миття столового посуду нормативні вимоги передбачають температуру води не нижче +40 °C на етапах миття та не нижче +65 °C під час ополіскування.
Тобто важливо не просто мати воду. Значення мають її безпечність, кількість, температура та правильне використання.
🥤 А скільки рідини потрібно дитині?
Добова потреба залежить від віку:
6–11 років — 1,5–2 л;
11–14 років — 1,7–2,3 л;
14–18 років — 2,3–3,2 л.
Це загальна добова потреба в рідині, а не кількість води, яку дитина повинна випити саме у школі.
При цьому питна вода має бути доступною дітям у закладі освіти під час вживання їжі та в інший час.
🛡️ Вода потрібна і в укритті
Для перебування на об'єктах фонду захисних споруд цивільного захисту рекомендовано передбачати воду в герметично закритих бутлях або пляшках.
Для школярів на одну добу:
💧 6–11 років — 1–1,5 л;
💧 11–14 років — 1,5–2 л;
💧 14–18 років — 1,5–2 л.
Ці показники не слід плутати із загальною добовою потребою в рідині — вони стосуються рекомендованого забезпечення водою під час перебування в захисній споруді.
🧪 Прозора вода — ще не означає безпечна
Питна вода має бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати належні органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.
Тому лише за кольором, запахом чи смаком визначити її безпечність неможливо.
🚱 А якщо води немає?
Відсутність води на харчоблоці — це не просто побутова незручність. Без неї неможливо повноцінно виконувати технологічні та гігієнічні операції: готувати окремі страви, мити руки, посуд та інвентар.
Якщо необхідні гігієнічні умови забезпечити неможливо, постає питання і про можливість безпечного приготування та видачі їжі.
Тож формула проста: безпечні продукти → безпечна вода → чисті руки та інвентар → правильне приготування → безпечна страва.
📌 Детальніше про вимоги до організації шкільного харчування — на вебпорталі Держпродспоживслужби.
👉 У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» поговоримо про температуру готових страв: чому важливо контролювати її не лише під час приготування, а й на всьому шляху від кухні до тарілки школяра.
Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби: https://dpss.gov.ua/diyalnist/derzhsanepidnaglyad/sanitarno-epidemichne-blahopoluchchia-naselennia-navchannia-ozdorovlennia-ta-vidpochynok-ditei?v=6a8fffcdc2ee3
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
Помити овочі. Зварити кашу. Приготувати напій. Вимити руки, посуд та інвентар. У кожному з цих процесів є спільний компонент — вода.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Цього разу — про воду: де її використовують на харчоблоці, яким вимогам вона має відповідати та чому її безпечність безпосередньо впливає на безпечність готової їжі.
💧 Вода — частина приготування їжі
Воду використовують у технологічних процесах, для приготування страв і напоїв, миття рук, посуду, інвентарю та обладнання.
Важливо: вода, яка використовується у виробництві готових страв та обігу харчових продуктів — у технологічному процесі або як інгредієнт — має відповідати вимогам до питної води.
А виробничі приміщення харчоблоку повинні бути забезпечені проточною гарячою та холодною питною водою у кількості, необхідній для роботи.
🍽️ Навіть температура води для миття посуду має значення
Під час ручного миття столового посуду нормативні вимоги передбачають температуру води не нижче +40 °C на етапах миття та не нижче +65 °C під час ополіскування.
Тобто важливо не просто мати воду. Значення мають її безпечність, кількість, температура та правильне використання.
🥤 А скільки рідини потрібно дитині?
Добова потреба залежить від віку:
6–11 років — 1,5–2 л;
11–14 років — 1,7–2,3 л;
14–18 років — 2,3–3,2 л.
Це загальна добова потреба в рідині, а не кількість води, яку дитина повинна випити саме у школі.
При цьому питна вода має бути доступною дітям у закладі освіти під час вживання їжі та в інший час.
🛡️ Вода потрібна і в укритті
Для перебування на об'єктах фонду захисних споруд цивільного захисту рекомендовано передбачати воду в герметично закритих бутлях або пляшках.
Для школярів на одну добу:
💧 6–11 років — 1–1,5 л;
💧 11–14 років — 1,5–2 л;
💧 14–18 років — 1,5–2 л.
Ці показники не слід плутати із загальною добовою потребою в рідині — вони стосуються рекомендованого забезпечення водою під час перебування в захисній споруді.
🧪 Прозора вода — ще не означає безпечна
Питна вода має бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати належні органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.
Тому лише за кольором, запахом чи смаком визначити її безпечність неможливо.
🚱 А якщо води немає?
Відсутність води на харчоблоці — це не просто побутова незручність. Без неї неможливо повноцінно виконувати технологічні та гігієнічні операції: готувати окремі страви, мити руки, посуд та інвентар.
Якщо необхідні гігієнічні умови забезпечити неможливо, постає питання і про можливість безпечного приготування та видачі їжі.
Тож формула проста: безпечні продукти → безпечна вода → чисті руки та інвентар → правильне приготування → безпечна страва.
📌 Детальніше про вимоги до організації шкільного харчування — на вебпорталі Держпродспоживслужби.
👉 У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» поговоримо про температуру готових страв: чому важливо контролювати її не лише під час приготування, а й на всьому шляху від кухні до тарілки школяра.
Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби: https://dpss.gov.ua/diyalnist/derzhsanepidnaglyad/sanitarno-epidemichne-blahopoluchchia-naselennia-navchannia-ozdorovlennia-ta-vidpochynok-ditei?v=6a8fffcdc2ee3
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
✅Держпродспоживслужба продовжує розвивати професійну спроможність державних інспекторів щодо здійснення державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів. 8-9 жовтня у Черкасах представники Держпродспоживслужби пройшли дводенне навчання, присвячене особливостям державного контролю операторів ринку матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами.
Ефективний державний контроль у цій сфері потребує не лише чіткого розуміння законодавчих вимог, а й уміння застосовувати їх на практиці під час інспектування. Саме тому програма навчання поєднувала теоретичну та практичну частини.
Теоретична частина була присвячена чинним вимогам національного законодавства та їх гармонізації з правом ЄС. Окрім того, учасники ознайомилися з вимогами ЄС до матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами, та практичною організацією офіційного контролю в Литві.
🌐Детальніше.
Ефективний державний контроль у цій сфері потребує не лише чіткого розуміння законодавчих вимог, а й уміння застосовувати їх на практиці під час інспектування. Саме тому програма навчання поєднувала теоретичну та практичну частини.
Теоретична частина була присвячена чинним вимогам національного законодавства та їх гармонізації з правом ЄС. Окрім того, учасники ознайомилися з вимогами ЄС до матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами, та практичною організацією офіційного контролю в Литві.
🌐Детальніше.