🍽️📲 Щоденний громадський контроль, відкриті меню та оперативне реагування на потенційні ризики: у Миколаївській області понад 360 закладів загальної середньої освіти інтегровано до регіонального цифрового модуля «Хвилька-Харчування». Практика використання інноваційного цифрового інструменту отримала високу оцінку на всеукраїнському рівні в межах реалізації реформи шкільного харчування, ініційованої першою леді України Оленою Зеленською.
✅ Сервіс, доступний для жителів області онлайн, через мобільний застосунок та чат-бот, перетворює контроль за шкільними обідами на прозору процедуру.
👉 Детальніше: https://surl.li/bwefrz
✅ Сервіс, доступний для жителів області онлайн, через мобільний застосунок та чат-бот, перетворює контроль за шкільними обідами на прозору процедуру.
👉 Детальніше: https://surl.li/bwefrz
✅ Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Голова Науково-методичної ради Держпродспоживслужби Сергій Захарін відвідав Державну наукову установу «Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорілого» з робочим візитом, під час якого поспілкувався з науковими працівниками, а також оглянув новітнє наукове та лабораторне обладнання.
📍 Ключова мета візиту: обговорення напрямів подальшого наукового та інноваційного співробітництва Держпродспоживслужби та інституту у сфері стандартизації, сертифікації та реєстрації сільськогосподарської техніки.
🌐 Детальніше: https://surl.li/kjsbny
📍 Ключова мета візиту: обговорення напрямів подальшого наукового та інноваційного співробітництва Держпродспоживслужби та інституту у сфері стандартизації, сертифікації та реєстрації сільськогосподарської техніки.
🌐 Детальніше: https://surl.li/kjsbny
🩺 День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби України, який ми традиційно відзначаємо у другу неділю жовтня, — це нагода ще раз усвідомити, наскільки важливою для кожного з нас є щоденна робота лікарів-гігієністів та лікарів-епідеміологів, а також фахівців із передвищою медичною освітою, які допомагають забезпечувати санітарне та епідемічне благополуччя населення.
🔹 Сьогодні перед фахівцями санітарно-епідеміологічного напряму Держпродспоживслужби в усіх куточках України стоять нові виклики, пов’язані з війною, змінами у системі громадського здоров’я, євроінтеграцією та впровадженням сучасних підходів до управління ризиками. Водночас незмінним залишається головне — професійність, відповідальність і щоденна робота заради здоров’я людей.
💧 Безпечне середовище та харчування, безпечна вода, належні санітарні умови, лабораторний контроль, запобігання поширенню інфекційних хвороб — усе це безпосередньо впливає на здоров’я і життя людей. Часто результати цієї роботи непомітні, коли все добре. Але саме завдяки професійності, відповідальності та системній роботі фахівців санітарно-епідеміологічного напряму багато ризиків вдається попередити ще до того, як вони стають проблемою для суспільства.
🇺🇦 Особливого значення ця робота набуває сьогодні — в умовах повномасштабної війни. Руйнування інфраструктури, переміщення людей, перебої з водопостачанням, функціонування укриттів, підвищені ризики поширення інфекцій — усе це вимагає постійної уваги, професійних знань і швидких рішень.
🙏 Дякуємо кожному і кожній, хто щодня стоїть на сторожі санітарного та епідемічного благополуччя України, — за вашу витримку, компетентність, відповідальність і готовність працювати там, де це особливо потрібно.
💙💛 Нехай ваша робота й надалі допомагає захищати найцінніше — здоров’я та життя людей!
З повагою,
Сергій ТКАЧУК, Голова Держпродспоживслужби
🔹 Сьогодні перед фахівцями санітарно-епідеміологічного напряму Держпродспоживслужби в усіх куточках України стоять нові виклики, пов’язані з війною, змінами у системі громадського здоров’я, євроінтеграцією та впровадженням сучасних підходів до управління ризиками. Водночас незмінним залишається головне — професійність, відповідальність і щоденна робота заради здоров’я людей.
💧 Безпечне середовище та харчування, безпечна вода, належні санітарні умови, лабораторний контроль, запобігання поширенню інфекційних хвороб — усе це безпосередньо впливає на здоров’я і життя людей. Часто результати цієї роботи непомітні, коли все добре. Але саме завдяки професійності, відповідальності та системній роботі фахівців санітарно-епідеміологічного напряму багато ризиків вдається попередити ще до того, як вони стають проблемою для суспільства.
🇺🇦 Особливого значення ця робота набуває сьогодні — в умовах повномасштабної війни. Руйнування інфраструктури, переміщення людей, перебої з водопостачанням, функціонування укриттів, підвищені ризики поширення інфекцій — усе це вимагає постійної уваги, професійних знань і швидких рішень.
🙏 Дякуємо кожному і кожній, хто щодня стоїть на сторожі санітарного та епідемічного благополуччя України, — за вашу витримку, компетентність, відповідальність і готовність працювати там, де це особливо потрібно.
💙💛 Нехай ваша робота й надалі допомагає захищати найцінніше — здоров’я та життя людей!
З повагою,
Сергій ТКАЧУК, Голова Держпродспоживслужби
💧 Шкільне харчування: вода на харчоблоці — чому важлива її безпечність?
Помити овочі. Зварити кашу. Приготувати напій. Вимити руки, посуд та інвентар. У кожному з цих процесів є спільний компонент — вода.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Цього разу — про воду: де її використовують на харчоблоці, яким вимогам вона має відповідати та чому її безпечність безпосередньо впливає на безпечність готової їжі.
💧 Вода — частина приготування їжі
Воду використовують у технологічних процесах, для приготування страв і напоїв, миття рук, посуду, інвентарю та обладнання.
Важливо: вода, яка використовується у виробництві готових страв та обігу харчових продуктів — у технологічному процесі або як інгредієнт — має відповідати вимогам до питної води.
А виробничі приміщення харчоблоку повинні бути забезпечені проточною гарячою та холодною питною водою у кількості, необхідній для роботи.
🍽️ Навіть температура води для миття посуду має значення
Під час ручного миття столового посуду нормативні вимоги передбачають температуру води не нижче +40 °C на етапах миття та не нижче +65 °C під час ополіскування.
Тобто важливо не просто мати воду. Значення мають її безпечність, кількість, температура та правильне використання.
🥤 А скільки рідини потрібно дитині?
Добова потреба залежить від віку:
6–11 років — 1,5–2 л;
11–14 років — 1,7–2,3 л;
14–18 років — 2,3–3,2 л.
Це загальна добова потреба в рідині, а не кількість води, яку дитина повинна випити саме у школі.
При цьому питна вода має бути доступною дітям у закладі освіти під час вживання їжі та в інший час.
🛡️ Вода потрібна і в укритті
Для перебування на об'єктах фонду захисних споруд цивільного захисту рекомендовано передбачати воду в герметично закритих бутлях або пляшках.
Для школярів на одну добу:
💧 6–11 років — 1–1,5 л;
💧 11–14 років — 1,5–2 л;
💧 14–18 років — 1,5–2 л.
Ці показники не слід плутати із загальною добовою потребою в рідині — вони стосуються рекомендованого забезпечення водою під час перебування в захисній споруді.
🧪 Прозора вода — ще не означає безпечна
Питна вода має бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати належні органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.
Тому лише за кольором, запахом чи смаком визначити її безпечність неможливо.
🚱 А якщо води немає?
Відсутність води на харчоблоці — це не просто побутова незручність. Без неї неможливо повноцінно виконувати технологічні та гігієнічні операції: готувати окремі страви, мити руки, посуд та інвентар.
Якщо необхідні гігієнічні умови забезпечити неможливо, постає питання і про можливість безпечного приготування та видачі їжі.
Тож формула проста: безпечні продукти → безпечна вода → чисті руки та інвентар → правильне приготування → безпечна страва.
📌 Детальніше про вимоги до організації шкільного харчування — на вебпорталі Держпродспоживслужби.
👉 У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» поговоримо про температуру готових страв: чому важливо контролювати її не лише під час приготування, а й на всьому шляху від кухні до тарілки школяра.
Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби: https://dpss.gov.ua/diyalnist/derzhsanepidnaglyad/sanitarno-epidemichne-blahopoluchchia-naselennia-navchannia-ozdorovlennia-ta-vidpochynok-ditei?v=6a8fffcdc2ee3
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
Помити овочі. Зварити кашу. Приготувати напій. Вимити руки, посуд та інвентар. У кожному з цих процесів є спільний компонент — вода.
Продовжуємо інформаційну кампанію Держпродспоживслужби «Шкільне харчування: безпека щодня». Цього разу — про воду: де її використовують на харчоблоці, яким вимогам вона має відповідати та чому її безпечність безпосередньо впливає на безпечність готової їжі.
💧 Вода — частина приготування їжі
Воду використовують у технологічних процесах, для приготування страв і напоїв, миття рук, посуду, інвентарю та обладнання.
Важливо: вода, яка використовується у виробництві готових страв та обігу харчових продуктів — у технологічному процесі або як інгредієнт — має відповідати вимогам до питної води.
А виробничі приміщення харчоблоку повинні бути забезпечені проточною гарячою та холодною питною водою у кількості, необхідній для роботи.
🍽️ Навіть температура води для миття посуду має значення
Під час ручного миття столового посуду нормативні вимоги передбачають температуру води не нижче +40 °C на етапах миття та не нижче +65 °C під час ополіскування.
Тобто важливо не просто мати воду. Значення мають її безпечність, кількість, температура та правильне використання.
🥤 А скільки рідини потрібно дитині?
Добова потреба залежить від віку:
6–11 років — 1,5–2 л;
11–14 років — 1,7–2,3 л;
14–18 років — 2,3–3,2 л.
Це загальна добова потреба в рідині, а не кількість води, яку дитина повинна випити саме у школі.
При цьому питна вода має бути доступною дітям у закладі освіти під час вживання їжі та в інший час.
🛡️ Вода потрібна і в укритті
Для перебування на об'єктах фонду захисних споруд цивільного захисту рекомендовано передбачати воду в герметично закритих бутлях або пляшках.
Для школярів на одну добу:
💧 6–11 років — 1–1,5 л;
💧 11–14 років — 1,5–2 л;
💧 14–18 років — 1,5–2 л.
Ці показники не слід плутати із загальною добовою потребою в рідині — вони стосуються рекомендованого забезпечення водою під час перебування в захисній споруді.
🧪 Прозора вода — ще не означає безпечна
Питна вода має бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати належні органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.
Тому лише за кольором, запахом чи смаком визначити її безпечність неможливо.
🚱 А якщо води немає?
Відсутність води на харчоблоці — це не просто побутова незручність. Без неї неможливо повноцінно виконувати технологічні та гігієнічні операції: готувати окремі страви, мити руки, посуд та інвентар.
Якщо необхідні гігієнічні умови забезпечити неможливо, постає питання і про можливість безпечного приготування та видачі їжі.
Тож формула проста: безпечні продукти → безпечна вода → чисті руки та інвентар → правильне приготування → безпечна страва.
📌 Детальніше про вимоги до організації шкільного харчування — на вебпорталі Держпродспоживслужби.
👉 У наступному матеріалі кампанії «Шкільне харчування: безпека щодня» поговоримо про температуру готових страв: чому важливо контролювати її не лише під час приготування, а й на всьому шляху від кухні до тарілки школяра.
Більше інформації на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби: https://dpss.gov.ua/diyalnist/derzhsanepidnaglyad/sanitarno-epidemichne-blahopoluchchia-naselennia-navchannia-ozdorovlennia-ta-vidpochynok-ditei?v=6a8fffcdc2ee3
#ШкільнеХарчування #БезпекаЩодня #Держпродспоживслужба
✅Держпродспоживслужба продовжує розвивати професійну спроможність державних інспекторів щодо здійснення державного контролю у сфері безпечності харчових продуктів. 8-9 жовтня у Черкасах представники Держпродспоживслужби пройшли дводенне навчання, присвячене особливостям державного контролю операторів ринку матеріалів і предметів, призначених для контакту з харчовими продуктами.
Ефективний державний контроль у цій сфері потребує не лише чіткого розуміння законодавчих вимог, а й уміння застосовувати їх на практиці під час інспектування. Саме тому програма навчання поєднувала теоретичну та практичну частини.
Теоретична частина була присвячена чинним вимогам національного законодавства та їх гармонізації з правом ЄС. Окрім того, учасники ознайомилися з вимогами ЄС до матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами, та практичною організацією офіційного контролю в Литві.
🌐Детальніше.
Ефективний державний контроль у цій сфері потребує не лише чіткого розуміння законодавчих вимог, а й уміння застосовувати їх на практиці під час інспектування. Саме тому програма навчання поєднувала теоретичну та практичну частини.
Теоретична частина була присвячена чинним вимогам національного законодавства та їх гармонізації з правом ЄС. Окрім того, учасники ознайомилися з вимогами ЄС до матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами, та практичною організацією офіційного контролю в Литві.
🌐Детальніше.
Кальяни, електронні сигарети й тютюн: як дотримуються заборони в закладах
❓Чи можна курити в кафе або ресторані? Ні. Але під час моніторингу у частині закладів це правило порушували.
У травні–липні 2026 року волонтери кампанії «Молодь вільна від куріння» перевірили 1000 кафе, барів і ресторанів у 11 містах України. У 71% закладів куріння не зафіксували. Для порівняння: у 2024 році цей показник становив 82%.
👉Про це обговорили в агентстві “Укрінформ” під час пресконференція “Як ресторани дотримуються Закону про заборону куріння: результати моніторингу 1000 закладів України”, присвячена презентації результатів громадського моніторингу кафе, барів, ресторанів щодо дотримання ними антитютюнового законодавства (Закону України №2899-IV).
🌐Детальніше.
❓Чи можна курити в кафе або ресторані? Ні. Але під час моніторингу у частині закладів це правило порушували.
У травні–липні 2026 року волонтери кампанії «Молодь вільна від куріння» перевірили 1000 кафе, барів і ресторанів у 11 містах України. У 71% закладів куріння не зафіксували. Для порівняння: у 2024 році цей показник становив 82%.
👉Про це обговорили в агентстві “Укрінформ” під час пресконференція “Як ресторани дотримуються Закону про заборону куріння: результати моніторингу 1000 закладів України”, присвячена презентації результатів громадського моніторингу кафе, барів, ресторанів щодо дотримання ними антитютюнового законодавства (Закону України №2899-IV).
🌐Детальніше.
✅ Заступник Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Захарін виступив перед слухачами програми підвищення кваліфікації за напрямом «Системний контроль вмісту мікотоксинів у рослинній сировині та кормах: від репрезентативного відбору проб до високоточного аналізу», що відбулася на майданчиках Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок (м. Львів).
«Відомчі інститути та лабораторії Держпродспоживслужби оснащені сучасним обладнанням і мають відповідну акредитацію на проведення досліджень щодо вмісту мікотоксинів. Ця робота виконується на основі міжнародних вимог. Відповідно, необхідні фахівці, які володіють відповідними методиками», - зазначив Сергій Захарін.
🌐 Детальніше: https://surli.cc/pqwvuo
«Відомчі інститути та лабораторії Держпродспоживслужби оснащені сучасним обладнанням і мають відповідну акредитацію на проведення досліджень щодо вмісту мікотоксинів. Ця робота виконується на основі міжнародних вимог. Відповідно, необхідні фахівці, які володіють відповідними методиками», - зазначив Сергій Захарін.
🌐 Детальніше: https://surli.cc/pqwvuo