#герої_без_зброї
Дитяча пожежа в сусідньому дворі колись назавжди визначила долю Андрія Дягілєва. Побачивши роботу рятувальників, хлопчик із Чугуївщини вирішив: його покликання – захищати людей від вогню.
Сьогодні Андрій – командир відділення 18-ї ДПРЧ Харкова з понад 20-річним досвідом. А його син Кирило продовжив батьківський шлях і нині очолює караул в іншій частині міста.
Ранок 24 лютого 2022 року розбудив Андрія вибухами на Чугуївському аеродромі. Не чекаючи дзвінка з частини, він одразу вирушив на службу. З того дня життя перетворилося на суцільну витривалість: порятунок людей із розбомбленої багатоповерхівки на вулиці Бучми, евакуація під мінометним вогнем, де Андрій прикривав молодших колег власним тілом, і болюча втрата побратима під касетними ударами на «Барабашово».
Навіть у свій професійний день, 17 вересня 2024 року, під час гасіння лісової пожежі його підрозділ потрапив під повторний ворожий обстріл. Андрій зазнав важкого поранення, але попри все – не зламався й не залишив рідний Харків.
Зараз його головна опора – дружина, яка відмовилася виїжджати й залишається поруч у найважчі хвилини.
— каже чоловік, який вже понад два десятиліття щодня виходить назустріч небезпеці, аби інші могли жити.
🆘 Сайт • Fb • X • IG • YT • TT
Дитяча пожежа в сусідньому дворі колись назавжди визначила долю Андрія Дягілєва. Побачивши роботу рятувальників, хлопчик із Чугуївщини вирішив: його покликання – захищати людей від вогню.
Сьогодні Андрій – командир відділення 18-ї ДПРЧ Харкова з понад 20-річним досвідом. А його син Кирило продовжив батьківський шлях і нині очолює караул в іншій частині міста.
Ранок 24 лютого 2022 року розбудив Андрія вибухами на Чугуївському аеродромі. Не чекаючи дзвінка з частини, він одразу вирушив на службу. З того дня життя перетворилося на суцільну витривалість: порятунок людей із розбомбленої багатоповерхівки на вулиці Бучми, евакуація під мінометним вогнем, де Андрій прикривав молодших колег власним тілом, і болюча втрата побратима під касетними ударами на «Барабашово».
Навіть у свій професійний день, 17 вересня 2024 року, під час гасіння лісової пожежі його підрозділ потрапив під повторний ворожий обстріл. Андрій зазнав важкого поранення, але попри все – не зламався й не залишив рідний Харків.
Зараз його головна опора – дружина, яка відмовилася виїжджати й залишається поруч у найважчі хвилини.
«Мрія в мене одна: щоб закінчилася війна. Хочу дослужити до пенсії, взяти з дружиною онуків і поїхати подорожувати... А в День Перемоги – просто гуляти й дихати повітрям вільної України»,
— каже чоловік, який вже понад два десятиліття щодня виходить назустріч небезпеці, аби інші могли жити.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤93👍3
#Дніпропетровщина. 3 людей дістали поранення внаслідок російських обстрілів.
Упродовж дня росіяни понад 30 разів атакували чотири райони області. На Нікопольщині поранені 3 людей, пошкоджено приватні оселі, дитячий садок та інфраструктуру. У Синельниківському районі через влучання в приватний будинок спалахнула пожежа, також пошкодження є у Дніпровському та Криворізькому районах.
Пожежі ліквідувані.
🆘 Сайт • Fb • X • IG • YT • TT
Упродовж дня росіяни понад 30 разів атакували чотири райони області. На Нікопольщині поранені 3 людей, пошкоджено приватні оселі, дитячий садок та інфраструктуру. У Синельниківському районі через влучання в приватний будинок спалахнула пожежа, також пошкодження є у Дніпровському та Криворізькому районах.
Пожежі ліквідувані.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😢62❤2