Публічні мережі Wi-Fi стали невідʼємною частиною повсякденного життя. Вони зручні, але водночас можуть загрожувати безпеці ваших персональних даних. Зловмисники використовують відкриті мережі для перехоплення трафіку, крадіжки паролів, банківських даних і особистої інформації.
Держспецзв’язку підготувала чекліст безпечного використання публічного Wi-Fi.
1️⃣ Уникайте відкритих мереж без пароля.
2️⃣ Перевіряйте назву мережі у персоналу закладу.
3️⃣ Використовуйте VPN.
4️⃣ Не виконуйте чутливі операції через публічний Wi-Fi.
5️⃣ Вимкніть автоматичне підключення до Wi-Fi мереж.
6️⃣ Перевіряйте, чи використовують сайти захищене з’єднання HTTPS.
7️⃣ Увімкніть двофакторну автентифікацію (2FA) на всіх важливих акаунтах.
8️⃣ Вимикайте Wi-Fi і Bluetooth, коли ними не користуєтеся.
9️⃣ Не зберігайте паролі в браузері під час роботи з публічних мереж.
🔟 Завершуйте сеанси (logout) після завершення роботи з важливими сервісами, а не просто закривайте вкладку браузера.
Детальніше – за посиланням: https://bit.ly/4aNfktW.
Держспецзв’язку підготувала чекліст безпечного використання публічного Wi-Fi.
1️⃣ Уникайте відкритих мереж без пароля.
2️⃣ Перевіряйте назву мережі у персоналу закладу.
3️⃣ Використовуйте VPN.
4️⃣ Не виконуйте чутливі операції через публічний Wi-Fi.
5️⃣ Вимкніть автоматичне підключення до Wi-Fi мереж.
6️⃣ Перевіряйте, чи використовують сайти захищене з’єднання HTTPS.
7️⃣ Увімкніть двофакторну автентифікацію (2FA) на всіх важливих акаунтах.
8️⃣ Вимикайте Wi-Fi і Bluetooth, коли ними не користуєтеся.
9️⃣ Не зберігайте паролі в браузері під час роботи з публічних мереж.
🔟 Завершуйте сеанси (logout) після завершення роботи з важливими сервісами, а не просто закривайте вкладку браузера.
Детальніше – за посиланням: https://bit.ly/4aNfktW.
👍30❤6👎1
Більшість інвестиційних шахрайств починаються з психологічної маніпуляції.
Зловмисники застосовують методи соціальної інженерії – психологічні прийоми, які допомагають схиляти людей добровільно передати свої гроші, розкрити конфіденційні дані тощо.
Соціальна інженерія – це маніпуляції довірою, емоціями та рішеннями людини. Саме такі методи дають змогу шахраям вмовляти людей інвестувати гроші в сумнівні або повністю фейкові проєкти.
За даними Нацбанку, соціальна інженерія – один із найпоширеніших методів шахрайства з платіжними картками. Інвестиційні схеми – не виняток.
Щоб переконати людей вкладати гроші, зловмисники можуть:
▪️ демонструвати фейкові «успішні історії» інвесторів;
▪️ використовувати підроблені або куплені відгуки;
▪️ створювати відчуття терміновості;
▪️ знецінювати сумніви людини;
▪️ телефонувати багато разів і тиснути психологічно.
У зображеннях – найпоширеніші методи психологічного впливу, які використовують інвестиційні шахраї. Не потрапляйте в пастку!
#ШахрайГудбай
Зловмисники застосовують методи соціальної інженерії – психологічні прийоми, які допомагають схиляти людей добровільно передати свої гроші, розкрити конфіденційні дані тощо.
Соціальна інженерія – це маніпуляції довірою, емоціями та рішеннями людини. Саме такі методи дають змогу шахраям вмовляти людей інвестувати гроші в сумнівні або повністю фейкові проєкти.
За даними Нацбанку, соціальна інженерія – один із найпоширеніших методів шахрайства з платіжними картками. Інвестиційні схеми – не виняток.
Щоб переконати людей вкладати гроші, зловмисники можуть:
▪️ демонструвати фейкові «успішні історії» інвесторів;
▪️ використовувати підроблені або куплені відгуки;
▪️ створювати відчуття терміновості;
▪️ знецінювати сумніви людини;
▪️ телефонувати багато разів і тиснути психологічно.
У зображеннях – найпоширеніші методи психологічного впливу, які використовують інвестиційні шахраї. Не потрапляйте в пастку!
#ШахрайГудбай
👍20❤4
Держспецзв’язку суттєво розширила Перелік забороненого до використання програмного забезпечення та комунікаційного (мережевого) обладнання з 40 до 416 позицій.
Оновлюючи перелік, фахівці Служби провели детальний аналіз чинних рішень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), введених у дію відповідними Указами Президента України, а також опрацювали новітні санкційні рішення.
Зокрема, до оновленого Переліку було додано програмне забезпечення Dr. Web та Kaspersky Lab, а також програмні продукти, що реалізуються під торговельними марками «1С» та «BAS».
Ознайомитися з оновленим Переліком можна на офіційному вебсайті Держспецзв’язку за посиланням: https://cip.gov.ua/ua/news/derzhspeczv-yazku-suttyevo-rozshirila-perelik-zaboronenogo-do-vikoristannya-programnogo-zabezpechennya-ta-komunikaciinogo-obladnannya
Оновлюючи перелік, фахівці Служби провели детальний аналіз чинних рішень Ради національної безпеки і оборони України (РНБО), введених у дію відповідними Указами Президента України, а також опрацювали новітні санкційні рішення.
Зокрема, до оновленого Переліку було додано програмне забезпечення Dr. Web та Kaspersky Lab, а також програмні продукти, що реалізуються під торговельними марками «1С» та «BAS».
Ознайомитися з оновленим Переліком можна на офіційному вебсайті Держспецзв’язку за посиланням: https://cip.gov.ua/ua/news/derzhspeczv-yazku-suttyevo-rozshirila-perelik-zaboronenogo-do-vikoristannya-programnogo-zabezpechennya-ta-komunikaciinogo-obladnannya
👍23🥴4❤2
В Україні жоден навчальний заклад не готує фахівців із захисту критичної інфраструктури відповідно до вимог уповноваженого органу в сфері захисту критичної інфраструктури України.
Допомогти у розв'язанні проблеми з підготовкою таких спеціалістів може створення відповідного спеціалізованого центру, над чим зараз працює Держспецзв’язку з міжнародними партнерами. На цьому наголосив директор Департаменту захисту критичної інфраструктури Держспецзв’язку Валерій Новак у межах запуску проєкту EU4CyberUA.
«За нашими підрахунками кількість представників від суб’єктів національної системи захисту критичної інфраструктури складає близько 60 тисяч осіб, рівень знань яких потрібно постійно підвищувати, щоб підготувати фахівців у відповідній сфері щодо захисту критичної інфраструктури», – сказав Валерій Новак.
Упродовж року підвищити кваліфікацію у сфері захисту критичної інфраструктури у центрі зможуть близько 2 тисяч осіб.
Більше – за посиланням: https://bit.ly/4oFYG5l
Допомогти у розв'язанні проблеми з підготовкою таких спеціалістів може створення відповідного спеціалізованого центру, над чим зараз працює Держспецзв’язку з міжнародними партнерами. На цьому наголосив директор Департаменту захисту критичної інфраструктури Держспецзв’язку Валерій Новак у межах запуску проєкту EU4CyberUA.
«За нашими підрахунками кількість представників від суб’єктів національної системи захисту критичної інфраструктури складає близько 60 тисяч осіб, рівень знань яких потрібно постійно підвищувати, щоб підготувати фахівців у відповідній сфері щодо захисту критичної інфраструктури», – сказав Валерій Новак.
Упродовж року підвищити кваліфікацію у сфері захисту критичної інфраструктури у центрі зможуть близько 2 тисяч осіб.
Більше – за посиланням: https://bit.ly/4oFYG5l
👍26❤6👎2
Фішинг еволюціонує: 60% усіх кібератак починаються саме з нього!
Шахраї більше не надсилають примітивні листи.
Сьогодні вони використовують штучний інтелект, підроблені CAPTCHA-перевірки, діпфейки та маскуються під ваших колег, навчальні платформи чи навіть національну команду реагування на кіберінциденти CERT-UA.
Як розпізнати нові загрози (від QR-кодів до шкідливих розсилок у Signal) та убезпечити свої дані?
👉 Читайте реальні кейси атак в Україні та головні правила кібергігієни у нашому новому матеріалі: https://bit.ly/3QtxIRQ
Пильність — ваш найкращий захист!
Шахраї більше не надсилають примітивні листи.
Сьогодні вони використовують штучний інтелект, підроблені CAPTCHA-перевірки, діпфейки та маскуються під ваших колег, навчальні платформи чи навіть національну команду реагування на кіберінциденти CERT-UA.
Як розпізнати нові загрози (від QR-кодів до шкідливих розсилок у Signal) та убезпечити свої дані?
👉 Читайте реальні кейси атак в Україні та головні правила кібергігієни у нашому новому матеріалі: https://bit.ly/3QtxIRQ
Пильність — ваш найкращий захист!
👍18❤1👎1