Чотири роки. Дванадцять років. Триває війна, яку розв’язала росія проти України.

Сьогодні – багато спогадів. Здається, ніби все сталося вчора, і водночас, що минула ціла вічність.

Сьогодні найбільше хочеться сказати про те, що ми є завдяки нашим людям, їхній сміливості, самопожертві, силі духу, небайдужості.

Пам’ятаємо, що люди – наша найвища цінність. Шануймо Українське військо. Попри біль і втрати продовжуємо боротьбу.

Україна житиме і вистоїть.

Україна продовжує адаптацію національного законодавства до стандартів ЄС. Одним із ключових пріоритетів у межах програми Ukraine Facility та впровадження Директиви NIS2 є забезпечення безпеки ланцюгів постачання.
Про те, що змінюється у цьому напрямі для державного сектору та бізнесу, розповів т. в. о. директора Департаменту кіберзахисту Держспецзв’язку Дмитро Пахольченко під час Київського міжнародного форуму з кіберстійкості 2026.

Він нагадав, що для багатьох держорганів та операторів критичної інфраструктури контроль постачальників залишається складним викликом. Аби врегулювати цей процес, Адміністрація Держспецзв’язку затвердила наказ від 17 грудня 2025 року № 836. Документ встановлює чіткі вимоги щодо запровадження заходів безпеки постачальниками товарів і послуг для держсектору та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури.

💬 «Дотримання цих вимог – це наш спільний імунітет. Ми в Держспецзв’язку готові допомагати та разом вибудовувати захищений простір», – наголосив Дмитро Пахольченко.

➡️ Деталі

Директор Департаменту державного контролю у сфері захисту інформації та кіберзахисту Адміністрації Держспецзв’язку Ігор Стельник взяв участь у панельній дискусії щодо трансформації підходів до кібербезпеки в Україні, яка відбулась на Міжнародному Форумі BIT&BIS.

Головною темою обговорення стало впровадження ризик-орієнтованого підходу Risk Management Framework (RMF) замість системи КСЗІ, що має забезпечити реальну стійкість державних інформаційних ресурсів та об'єктів критичної інфраструктури.

Ігор Стельник пояснив, що створена у 90-х роках система КСЗІ з часом втратила ефективність та не могла відповідати на виклики, пов’язані із запровадженням сучасних технологій, таких як хмарні сервіси та розгалужені мережі. Новий підхід, що базується на міжнародних стандартах NIST, дає змогу будувати захист, орієнтуючись на реальні загрози і вразливості конкретної системи.

Подробиці щодо участі у заході – на нашому сайті.

Україна має імплементувати Директиву CER – Директиву Європейського парламенту і Ради ЄС 2022/2557, внаслідок чого наша країна повинна буде перейти від захисту об’єктів критичної інфраструктури до їхньої стійкості. Фахівці Держспецзв’язку вивчають найкращі практики імплементації цієї Директиви.

Про це сказав заступник директора Департаменту захисту критичної інфраструктури Олег Мамка під час сесії «Кіберфізичний фронт: захист критичної інфраструктури в гібридній війні» у межах Київського міжнародного форуму з кіберстійкості 2026.

Він розповів про пріоритетні напрями роботи Держспецзв’язку щодо забезпечення захисту (стійкості) критичної інфраструктури, про заплановані зміни до законодавства тощо.

Подробиці виступу – на сайті Держспецзв’язку.

На Київському міжнародному форумі з кіберстійкості 2026 заступник начальника Інституту (з наукової роботи) ІСЗЗІ КПІ ім. Ігоря Сікорського Сергій Конюшок окреслив ключові виклики у підготовці кадрів для сфери кібербезпеки та представив практичні підходи, які застосовує Інститут.

Він зауважив, що людський капітал суттєво важливіший, ніж технології, інфраструктура тощо,це – ключовий фактор стійкості країни.

✅ За його словами, профстандарти, розроблені Держспецзв’язку, стали інструментом, який дозволяє синхронізувати вимоги ринку та зміст освітніх програм.

Водночас одним із найуспішніших рішень для підвищення якості підготовки фахівців є запровадження Інститутом моделі практичної підготовки магістрів, коли вони двічі на тиждень протягом року працюють повний день у підрозділах Держспецзв’язку.

💪👩‍💻 Він також відкинув стереотип про кіберзахист як суто чоловічу сферу. За його словами, жінки в цій галузі демонструють лідерські якості. Понад 20 відсотків здобувачів вищої освіти Інституту – дівчата.

Адміністрація Держспецзв’язку затвердила наказ від 18 лютого 2026 року № 143 «Деякі питання реагування на кіберінциденти, кібератаки», який впроваджує сучасний ризикоорієнтований підхід, побудований на основі європейських стандартів і кращих світових практик.

До звичних понять кіберінцидентів та кібератак додано роботу з кіберзагрозами, щоб виявляти та нейтралізувати небезпеку ще до того, як вона завдасть шкоди системам та мережам.

🔹Процес реагування розпочинається із підготовки (інвентаризація активів, оцінка вразливостей тощо).
🔹Наступний крок – виявлення та аналіз події, де важливо правильно класифікувати інцидент, визначити його пріоритетність.
🔹Третій етап – стримування, усунення наслідків та відновлення штатної роботи систем.
🔹Заключний етап – аналіз ефективності.

✔️Наказ затверджує загальні правила обміну інформацією про кіберінциденти (протокол TLP) та національну таксономію кіберінцидентів.

Розроблена уніфікована форма повідомлення про кіберінцидент або кіберзагрозу.

Деталі та документ

Проактивний обмін досвідом та посилення міжнародної координації є ключовими елементами протидії сучасним цифровим загрозам. Про це йшлося під час серії міжнародних заходів у Хорватії, до яких долучилися представники CERT-UA.

Так, під час щорічної конференції ConCERT учасники зосередилися на аналізі актуальних кіберзагроз та вдосконаленні методів цифрової криміналістики.

Експерти обговорили етапи розслідування фішингових кампаній – від використання OSINT та відстеження руху коштів до міжнародної співпраці та обробки цифрових доказів.

Окрему увагу приділили впливу технологій ШІ на ландшафт загроз та новим викликам, які вони створюють для захисників.

Фахівці CERT-UA ознайомили партнерів з поточним ландшафтом кіберзагроз, з якими стикається Україна, та поділилися досвідом боротьби з ними.

🤝Співпраця з європейськими колегами у такому форматі сприяє швидшій інтеграції України до європейського кібербезпекового простору та дозволяє ефективніше нейтралізувати загрози ще на етапі їхнього виникнення.

26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Ця дата щороку нагадує нам про мужність наших громадян, кримських татар, українців та представників інших національностей, які у 2014 році вийшли на мирний мітинг у Сімферополі, щоб підтримати територіальну цілісність України і висловити незгоду з російською окупацією півострова.

Крим – це Україна, і ця істина для усіх нас залишається незмінною. Спротив триває. Віримо в те, що справедливість врешті переможе.

Держспецзв’язку та ГО «Федерація технологічного спорту України» зробили наступний крок для розвитку національної системи кіберзмагань:
т. в. о. директора Департаменту кіберзахисту Адміністрації Держспецзв’язку Дмитро Пахольченко та Голова Національного комітету з кіберзмагань ГО «ФТСУ» Євген Владіміров затвердили План спільних заходів на 2026 рік.

Серед них:
✔️регіональні і секторальні відбіркові турніри до Чемпіонату України з технологічного спорту у дисципліні CTF;
✔️навчально-тренувальні збори національної збірної та участь у European Cybersecurity Challenge 2026.

Знакова складова Плану – проведення Держспецзв’язку турніру з технологічного спорту у дисципліні CTF серед Сил безпеки та оборони.

Реалізація Плану спільних заходів забезпечує системний розвиток людського капіталу у сфері кібербезпеки, формування кадрового резерву для сектору безпеки і оборони та зміцнення міжнародного іміджу України як держави з розвиненою культурою кіберзмагань.

Деталі 👈

Проактивний кіберзахист та «організаційний саботаж» ворожих хакерських угруповань мають стати фундаментом протидії сучасним кіберзагрозам. Про це під час виступу на Київському міжнародному форумі з кіберстійкості 2026 заявив помічник Голови Держспецзв’язку Володимир Стиран.

Він представив концептуально новий підхід до захисту інформаційно-комунікаційних систем – Offence Death Cycle, головна ідея якого полягає у переході від реактивних методів реагування до активного руйнування планів агресора.

🔸 У чому проблема реактивного підходу?

🔸 Як змусити хакерів помилятися?

🔸 Якими слабкостями ворога та власними перевагами ми маємо користуватися?

Більше з виступу Володимира Стирана – на сайті Держспецзв’язку.

Представники Шведського агентства цивільної оборони та стійкості (MCF) відвідали Держспецзв’язку. Голова Держспецзв’язку Олександр Потій подякував колегам за підтримку ініціатив Служби та підкреслив важливість такої тісної співпраці.

Під час зустрічі обговорили результати співпраці між структурами упродовж минулого року та плани на поточний рік. Зокрема, ймовірні шляхи реалізації ініціатив у межах підписаного торік Меморандуму про взаєморозуміння у сфері захисту критичної інфраструктури.

На знак вдячності за підтримку та постійну допомогу Олександр Потій вручив генеральному директору MCF Мікаелю Фріселлу нагрудний знак Голови Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України «За співпрацю».

Своєю чергою Мікаель Фріссел презентував Голові Держспецзв’язку нову емблему MCF, яку прикрашає новий геральдичний герб, що містить символи, пов’язані з роллю MCF як провідного та координуючого органу у сфері цивільної оборони та стійкості.

Деталі зустрічі

У Держспецзв’язку з візитом перебували представники Міністерства закордонних справ Нідерландів, посол з особливих доручень з питань кіберзахисту Ернст Норман і співробітник відділу політики безпеки МЗС 🤝

У Тренінговому кіберцентрі ДЦКЗ Держспецзв’язку та у CERT-UA дипломатів поінформували про принципи та результати роботи цих підрозділів. Гості провели переговори з керівництвом Держспецзв’язку та керівниками департаментів.

Представникам Нідерландів були представлені перспективні напрями подальшого партнерства. Обговорили розвиток проєкту Держспецзв’язку зі створення мережі регіональних центрів кібербезпеки.

Сторони також розглянули інші стратегічні проєкти, зокрема запуск «CISO Campus».

Представники МЗС Нідерландів наголосили на готовності ділитися передовим досвідом у сфері кібербезпеки з українськими колегами, одночасно вивчаючи та застосовуючи досвід України. Учасники зустрічі дійшли висновку, що двостороння синергія є невід’ємною частиною зміцнення ширшої європейської архітектури безпеки.

🔎Деталі

На засіданні Комітету з електронних комунікацій Торгово-промислової палати України Голова Держспецзв’язку Олександр Потій наголосив на необхідності розміщення ключових елементів хмарної інфраструктури для обробки українських даних всередині країни, оскільки це є питанням національної безпеки.

Він підкреслив, що розміщення інфраструктури обробки даних у ЦОДах і хмарах в Україні є принциповим з точки зору безпеки інформації. Ми здатні забезпечити шифрування даних, розміщених за межами нашої країни, і захистити їх таким чином від витоку. Однак гарантувати фізичний доступ до розміщених за кордоном даних не може ніхто. Отже, ніхто не може гарантувати, що у критичний момент хтось не ухвалить рішення про «технічне обслуговування» системи.

Деталі участі у заході – на сайті Держспецзв’язку.

Друзі, нещодавно завершився Київський міжнародний форум з кіберстійкості 2026 – масштабна подія, яка об'єднує представників урядів, міжнародних організацій, провідних технологічних компаній, експертів з кібербезпеки з усього світу.

Ключові виступи фахівців Держспецзв’язку, які брали участь у заході, вже можна переглянути на нашому YouTube-каналі. Запрошуємо.

✅ Голова Держспецзв’язку Олександр Потій – про головні компоненти забезпечення кіберстійкості держави.

✅ Т. в. о. директора Департаменту кіберзахисту Дмитро Пахольченко – про захист критично важливих ланцюгів постачання.

✅ Заступник директора Департаменту захисту критичної інфраструктури Олег Мамка – про пріоритетні напрями роботи Служби щодо забезпечення захисту (стійкості) КІ.

✅ Помічник Голови Держспецзв’язку Володимир Стиран – про нестандартні підходи до кіберзахисту.

Також можна подивитися роз’яснювальну сесію щодо ключових змін у державній політиці з кіберзахисту.

https://www.youtube.com/@Держспецзвязку/videos

Постановою Уряду № 75, ухваленою у 2025 році, визначено обов’язок постачальників електронних комунікаційних послуг подавати до Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України інформацію про елементи своєї інфраструктури.

У 2026 році НЦУ звернув увагу суб’єктів ринку на необхідність реалізації зазначених вимог, що спричинило низку запитань та застережень з боку учасників галузі. З метою фахового обговорення механізмів виконання постанови Держспецзв’язку ініціювала робочу нараду під головуванням заступника Голови Служби Володимира Трофименка.

Діалог між державою та бізнесом забезпечив узгодження позицій.

Досягнуто домовленостей щодо визначення нових термінів подання інформації від постачальників електронних комунікаційних послуг, доопрацювання механізму подання даних з урахуванням пропозицій ринку, оновлення та спрощення форм подання інформації, з яких прибрали вимогу зазначати повну поштову адресу об’єктів комунікаційних мереж.

🔎 Деталі наради

Голова Держспецзв’язку Олександр Потій провів робочу зустріч з делегацією Національного центру кібербезпеки Фінляндії (NCSC-FI), який функціонує у складі Traficom (Агентство транспорту та зв'язку Фінляндії). Фінську сторону представили заступник генерального директора NCSC-FI Пекка Йокінен та головний спеціаліст Центру Кауто Хуопіо.

Обговорили практичні кроки щодо зміцнення кіберстійкості обох країн та реалізацію спільних проєктів у 2026 році, зокрема:

🔹організацію двостороннього обміну інформацією про кіберзагрози. Фахівці обох країн узгодили проведення технічних консультацій для налагодження безперебійного обміну інформацією в режимі реального часу;
🔹професійну підготовку фахівців у межах CISO Campus;
🔹розбудову національної мережі регіональних центрів кіберзахисту тощо.

Фінська делегація високо оцінила прогрес України в упровадженні нових стандартів захисту та підтвердила намір продовжувати підтримку українських ініціатив через міжнародні механізми допомоги.

Дякуємо партнерам 🤝

Деталі 👈