☺️ Минулого тижня ми дізналися, що в світі існує дуже обмежена кількість форм парламентських пленарних зал, які майже не змінилися з XIXстоліття, а також довідались, що найпоширенішою є напівколо. Але ж які іще існують? Довідаймося разом!

☝️ Друга, зовсім інша форма – це агоністична британська модель протилежних лав. Хоча сьогодні її вважають однією з найдосконаліших моделей демократії, вона базується на антидемократичній системі!

🇬🇧 Британський бінарний парламент походить від двох неформальних груп, які радили королям Англії: духовенства та дворянства. Коли в 1215 році Велика хартія вольностей формалізувала поділ влади між королем і підлеглими, статус цієї асамблеї був підвищений. Перші засідання відбувалися в нефі каплиці Святого Стефана, що створило архетип двох довгих протилежних рядів.
Ця модель по суті обертається навколо центрально розташованого монарха як концентрації абсолютної влади.

✍️ Навіть коли Палата громад потребувала відбудови після руйнування під час Другої світової війни, Вінстон Черчилль наполягав на відновленні старої моделі протилежних лав, що зробило її занадто малою для зростаючої кількості членів парламенту, створюючи атмосферу терміновості та скупченості щоразу, коли важливі дебати відвідують усі 650 депутатів.

😉 До речі, багато колишніх британських колоній запозичили цю модель для своїх парламентів.

#ОЦе_парламентаризм

🧑🏼‍🏫 Учителі предмета «Захист України» можуть скористатися новими навчальними матеріалами, створеними спеціалістами дистанційної школи Unicorn School за участю Сил оборони України, військових експертів, рятувальників, медиків і волонтерів.

🧑🏻‍💻 Український інститут розвитку освіти надав навчально-методичному комплекту «Захист України 10–11 клас» гриф «Схвалено для використання в освітньому процесі», повідомляє Міністерство освіти і науки України.

📚 Матеріали відповідають модельній навчальній програмі «Захист України» й подані в гейміфікованому форматі — найлегшому для сприйняття та цікавому для школярів. Безплатний доступ можуть отримати як школи та вчителі, так і діти з батьками після реєстрації за посиланням.

📝 Навчальні матеріали охоплюють безліч тем:
🔸 Безпека під час обстрілів: укриття, дії та тривожний рюкзак;
🔸 Тактика: початкові принципи, які важливо розуміти навіть цивільним;
🔸 Дрони та безпілотні системи;
Збройні сили України: структура, функції, принципи;
🔸 Громадянська позиція;
🔸 Тактична медицина;
🔸 OSINT та інформаційна безпека;
🔸 Сучасне озброєння;
🔸 Морально-психологічний дух;
🔸 Волонтерство;
🔸 Що означає бути громадянином: відповідальність і вибір.

#ОЦе_освіта

✍️ Довідково:
Схвалення нових матеріалів відбувається на тлі масштабного оновлення предмета «Захист України», який пройшов значну трансформацію: тепер замість щотижневих уроків багато старшокласників раз на місяць навчаються повний день у спеціальних осередках, які створено для кількох шкіл громади.

За рік в Україні відкрили 965 таких осередків, оснащених дронами, симуляторами та медичними манекенами тощо.

Програма стала практичною і прикладною: передбачає домедичну допомогу, роботу з дронами, топографію, інформаційну безпеку та основи стрільби.

📘 15 жовтня 2025 року на Франкфуртському книжковому ярмарку оголосили переможців премії Best European Learning Materials Award (BELMA) - 2025.

📖 Український підручник «Хімія» для семикласників здобув срібну нагороду і став кращим навчальним виданням серед 42 номінантів із 23 країн Європи.
На розгляд журі подали повний навчальний комплект: підручник, цифровий додаток з відео і тестами, робочий зошит для учнів і методичний посібник для вчителів.

🏆 Журі BELMA, до складу якого входять вісім міжнародних експертів з розробки навчальних програм, викладання та видавничої справи, високо оцінили український підручник за принципово важливими критеріями: чітка структура та логіка, практичність, інноваційність, сучасна візуалізація, мультимедійна підтримка та комплексність.

☺️ Вітаємо українських освітян! Пишаємося!

#ОЦе_молодці

Довідково:
Best European LearningMaterials Award (BELMA) - одна з найпрестижніших нагород для навчальних видань,що вручається щороку за найкращі навчальні матеріали з усієї Європи.Започаткована у 2009 році. За престижністю ця нагорода прирівнюється до Пулітцерівської премії в журналістиці, Букерівської - в літературі та Оскара в кіномистецтві.

☺️ Продовжуємо нашу віртуальну екскурсію типами зал пленарних засідань парламентів світу!
Ми вже знаємо, що дві найбільш розповсюджені їх форми – напівколо та модель протилежних лав.

☝️ Третій же тип зал засідань парламенту є гібридом двох попередніх, в якій протилежні лави згинаються одна до одної з одного боку кімнати, утворюючи підкову.

🤝 Така конфігурація особливо поширена в багатьох країнах Співдружності, таких як Австралія, Малайзія та Південна Африка.

🇧🇩 До речі, одна з найкрасивіших будівель парламенту в світі, Джатійо Санґшад Бхабан в столиці Бангладешу Дацці, спроєктована архітектором Луїсом Каном, має саме підковоподібну конфігурацію.

#ОЦе_парламентаризм

📝 Сьогодні наша країна відзначає День української писемності та мови – і звісно ж, Освітній центр вже традиційно доєднався до написання Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності!

💙💛 «Треба жити!» – дуже позитивний і світлий текст, і нам навіть здалося, що в затишній залі парламентських уроків ОЦ стало тепліше, поки ми слухали та писали його разом з усією Україною.

🇺🇦 Вітаємо нашу державу із днем нашої писемності та мови – і бережімо їх – заради тих, хто після нас говоритиме українською!

#ОЦе_день
#ОЦе_ОЦ

📝 Вчора вся країна об’єдналася, аби написати Всеукраїнський диктант національної єдності, приурочений до Дня української писемності та мови, і кожен з нас вкотре тішився її красою та лагідністю.

🇺🇦 Ми всі знаємо, що 10 стаття Конституції проголошує державною мовою нашої країни українську, забезпечуючи її всебічний розвиток та функціонування в усіх сферах суспільного життя. Але коли ж українська мова офіційно стала державною?

🇺🇦 1989 року було конституційно закріплено державний статус української мови в Україні, а 28 жовтня Верховна Рада ухвалила Закон «Про мови в Українській РСР», вперше надавши українській мові статус державної «з метою сприяння всебічному розвиткові духовних творчих сил українського народу, гарантування його суверенної національно-державної майбутності».

💙💛 Шануймо нашу мову та бережімо її, адже саме мова – майбутнє будь-якої нації!

#ОЦе_день

🧑‍💻 Стартує запуск цифрової платформи «Освіта для життя» - практичного інструмента для педагогів, який допоможе планувати уроки, робити навчання послідовним і цікавим для учнів, а також відстежувати прогрес та коригувати освітній процес за допомогою путівників для оцінювання результатів навчання та компетентностей учнів.

✍️ Проєкт розробило Міністерство освіти і науки України в межах спільної програми зі Світовим банком LEARN «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні» та у співпраці зі студією онлайн-освіти EdEra.

🧑🏼‍🏫 Платформу створено для вчителів і методистів, які прагнуть:
🔸 системно планувати освітній процес з урахуванням державних стандартів;
🔸 створювати цікавий й актуальний освітній контент;
🔸 інтегрувати різні предмети та галузі для формування цілісного розуміння світу.

💻 Ознайомитися з роботою платформи можна за посиланням.

Важливо❕
Наразі платформа працює в тестовому форматі, а зворотній зв'язок щодо рекомендацій і побажань доступний за електронною адресою educationforlife@mon.gov.ua.

#ОЦе_освіта

✍️ Напівколо, протилежні лави, підкова – про ці три дуже популярні форми зал пленарних засідань парламенту ми вже знаємо. Лишилось іще дві – і список буде повним!

☝️ Четвертий, більш рідкісний тип парламентської зали пленарних засідань – це коло. Лише 9 парламентів у світі збираються в такій формі!

☺️ Натхненне ісландським Альтингом VIII століття, повернення кола як політичного простору в першу чергу пов'язане з німецьким архітектором Ґюнтером Бенішем, який у 1980-х роках запровадив радикально новий круглий дизайн для пленарної зали західнонімецького парламенту в Бонні.

🇩🇪 Хоча дизайн Беніша майже не використовувався після переїзду парламенту до Берліна після об'єднання Німеччини, коло було знову введено в післявоєнній Німеччині як символ демократичної рівності.

#ОЦе_парламентаризм

✍️ 1 листопада 1993 року набув чинності Маастрихтський договір, що заклав основи Європейського Союзу. Він був підписаний раніше, 7 лютого 1992 року, проте ратифікація всіма державами-членами ЄС зайняла певний час.

🇪🇺 Саме цей доленосний для цивілізованого всього світу документ перетворив три уже частково об’єднані Європейські Спільноти: Європейську економічну спільну, Європейську спільноту вугілля та сталі та Європейську спільноту з атомної енергії – на Європейський Союз. А ще він запровадив три стовпи ЄС: спільну зовнішню політику, політику безпеки і співпрацю у сфері юстиції та внутрішніх справ.

☺️ Вітаємо Європейський Союз – і тішимося тим, що вже невдовзі Україна теж офіційно долучиться до європейської родини!

#ОЦе_день

✍️ Міністерство освіти і науки України оновило правила проведення олімпіад і турнірів, аби створити ще більше можливостей для української молоді.

🇺🇦 Зокрема, відтепер українські учні, які тимчасово перебувають за кордоном, зможуть узяти участь у ІІ етапі Всеукраїнських учнівських олімпіаду дистанційному форматі — як учасники закордонного округу (додаткової області /регіону) дистанційно з дотриманням заходів для академічної доброчесності.

✍️ Окрім цього, оновлене Положення пропонує такі можливості для молоді:
🔸 можливість самовисування на І (місцевий) етап олімпіади, без посередництва школи чи вчителів;
🔸 на заміну інтернет-олімпіадам запроваджується STEM-олімпіада: інтелектуальне змагання з дисциплін природничої, математичної, технологічної та інформатичної освітніх галузей серед учнів 9–11 класів шкіл та профтехів;
🔸 поліпшення організації олімпіадного й турнірного руху: якісний супровід на кожному етапі та ефективна координація – і багато іншого.

Детальніше з Положенням можна ознайомитися за посиланням.

#ОЦе_освіта

☺️ Вітаємо вас на останній точці нашої екскурсії сесійними залами парламентів світу!

✍️ Ми вже знаємо про те, яка форма зали є найпоширенішою, як створювалися та розвивалися інші, – і ось, настав час завершити цю віртуальну мандрівку й довідатися про останню, п’яту!

📝 П'ята і остання архітектурна форма головної зали парламенту – це своєрідна класна кімната, де парламентарі сидять у строгих рядах, зосереджені на одному доповідачі в залі. Ця типологія особливо поширена в країнах з низьким рейтингом за Індексом демократії журналу The Economist.

☝️ Порівняння розмірів зал засідань також показує, що, як не дивно, розмір залів засідань, здається, обернено пропорційний рейтингу країни в Індексі демократії: парламенти найменш демократичних країн збираються в найбільших залах.

😉 Сподіваємося, вам було цікаво протягом наших парламентських мандрів! До нових зустрічей!

#ОЦе_парламентаризм