Топливна криза в Криму

Продовжуємо спостерігати результати щоденних ударів по бензовозах на тимчасово окупованих територіях, зокрема по трасі М14. Ситуація в Криму погіршується не по днях, а по годинах: логістичні ланцюги постачання палива паралізовані, а спроби об'їздів лише погіршують становище, створюючи додаткові затримки та ризики для будь-яких перевезень.

Загальна інформація станом на зараз:
🔘 92 заправок відпускають пальне ТІЛЬКИ за талонами.
🔘 8 заправки припинили відпуск пального.
🔘 4 заправки працюють без обмежень.

❗️ Сімферополь: 7 із 22 АЗС припинили відпуск пального — це 32% заправок міста, де ситуація вже на межі критичної.

Для окупантів це означає паралич військової логістики: без стабільних поставок палива техніка простаює, ротації уповільнюються, бойові завдання скасовуються. Військові переходять на жорсткі норми видачі, резерви тануть, а спроби завозу палива альтернативними шляхами лише створюють нові вразливі цілі. Результат - зниження боєздатності та зростаюче напруження в тилу.

В Ярославлі ще ні один БПЛА не влучив в обʼєкт.

Це все обломкі. 👌

📉 Громадянська промисловість РФ у стагнації вже 3 роки. Навіть за їхніми даними.

Офіційні звіти підконтрольних Кремлю аналітиків (моніторинг Росконгресу) підтверджують: цивільний сектор промисловості в РФ фактично стоїть на місці вже третій рік. Увесь "зростання" у російських медіа забезпечується виключно роздутим ВПК.

Якщо прибрати військовий фактор, динаміка виглядає так:

🔘 3 кв. 2025: - 1,6%
🔘 4 кв. 2025: - 0,4%
🔘 Січень 2026: - 4,3% до грудня
🔘 Лютий: ще - 0,3%
Лише у березні -  мінімальна "стабілізація" (+0,7%).

Санкції, логістичний та фінансовий тиск блокують імпорт обладнання. Російський бізнес не може зайняти ніші західних компаній - їх заповнюють китайці та паралельний імпорт.

Знос основного капіталу в обробній промисловості вже перевищує 50%. Для підтримки поточної активності потрібні кошти, яких у системі просто немає.

❗️ Важливо те що, це лише офіційна, "відфільтрована" статистика від провладних російських експертів. У реальному секторі ситуація значно гірша.

Багато підприємств працюють на межі зупинки, тіньові ланцюги поставок дають збої, а "зростання ВПК" лише маскує глибоку деградацію цивільної економіки.

З початку 2026 року Україна кардинально змінила характер війни в повітрі. За даними OSINT-аналітика Clément Molin, українські дрони провели понад 1000 ударів ( це лише ті які геолокували) по російських тилах на глибину до 100+ км від лінії фронту.

Це вже не епізодичні удари, а системна, добре скоординована кампанія по знищенню російської логістики.

За статистикою треду:
🛑35% ударів — склади з боєприпасами, пальним та технікою
🛑20% — транспортні засоби (понад 150 вантажівок, цистерни, інженерна техніка)
🛑7% — системи ППО

Також активно знищуються радари, станції РЕБ, польові бази та логістичні вузли
Особливо щільно обробляється ключова логістична артерія — траса Мелітополь–Крим. Регулярно горять колони, паливні цистерни та вантажівки на підходах до фронту.

⚡️Використовуються різні типи дронів: великі фіксовані крила (типу FP-1/FP-2), малі розвідувально-ударні (Hornet, Bulava, RAM X) та далекобійні FPV.

❗️ Важливо зазначити:
Реальна кількість ударів значно перевищує 1000, адже далеко не всі відео публікуються, а геолокація відбувається лише в частині випадків.

Наслідки вже помітні:
🇷🇺Російська логістика працює зі значним напруженням
Знищення ППО і РЕБ у тилу відкриває «вікна» для подальших ударів

У травні 2026 року вперше з 2023 росіяни почали втрачати територію в сірій зоні (район Комар)

Російські військові мілблогери все частіше скаржаться на «дроновий терор» у тилу

Висновок
Навіть якщо зараз знищується лише невеликий відсоток техніки (1–5% на ключових напрямках), при збереженні темпу це призведе до накопичувального дефіциту постачання на фронті. Це створює передумови для українських контрдій влітку.