ВРП все ж відмовила Руслану Раімову, який працював у рф після 2014 року, у посаді судді Сьомого апеляційного суду. Про його співбесіду ми писали вчора.

За результатами голосування Раімов не набрав необхідної кількості голосів членів ВРП, а тому вважається таким, якому відмовлено у внесенні подання президентові України про призначення на посаду судді.

Нагадаємо, до кандидатури Раімова виникли застереження через роботу в рф після 2014 року, сплату там податків та сумніви щодо того, чи можна йому зарахувати цей робочий стаж до необхідного досвіду на посаду судді апеляційного суду.

Раімов – інспектор голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Андрія Пасічника.

❌ Ось перелік членів ВРП, які все ж голосували “за” кандидатуру Раімова: Сергій Бурлаков, Оксана Кваша, Дмитро Лук’янов, Григорій Усик, Микола Мороз та Віталій Махінчук.

Серед них, зокрема є члени ВРП, які самі, або їхні близькі родичі, перемогли у конкурсах до апеляційних судів чи беруть участь у конкурсних процедурах, які проводить ВККС.

Так, дружина члена ВРП Дмитра Лук’янова – Ганна Пономарьова стала переможницею конкурсу до Північного апеляційного господарського суду.

Сам член ВРП Микола Мороз також переміг у конкурсі до Північного апеляційного господарського суду.

У конкурсних процедурах, які проводить ВККС, бере участь і син члена ВРП Григорія Усика.

Коли члени ВРП, ВККС, їхні близькі родичі, помічники чи інспектори самі стають учасниками конкурсів, які проводить ВККС, а результати розглядає ВРП - закономірно постає питання про рівність правил та довіру до всієї системи конкурсного добору.

Проблема не лише в тому, чи голосував конкретний член ВРП або ВККС за свого родича, колегу чи підлеглого. Такі умови системи створюють упереджене ставлення, яке важко проконтролювати та оцінити.

Саме тому на законодавчому рівні має бути встановлений чіткий запобіжник: близькі родичі членів ВККС та ВРП, а також їхні помічники й інспектори не повинні брати участі у конкурсах на суддівські посади протягом строку повноважень відповідних членів органів суддівського врядування.

Підписатись

Як у НАБУ обирають людей на керівні посади і що показали два роки спостережень за конкурсами?

Автомайдан стежив за відборами на керівні посади в НАБУ. За 2024-2025 роки юристи організації завершили моніторинг 41 конкурсу на 65 вакантних посад.

Загалом НАБУ проводить велику кількість конкурсів і продовжує набирати людей у команду. Водночас моніторинг показав кілька моментів, у яких процедури можна зробити зручнішими та прозорішими.

Зокрема, йдеться про:

▪️трансляції співбесід на керівні посади;
▪️збереження їхніх записів у відкритому доступі;
▪️зручніше інформування про перебіг конкурсів;
▪️ більше пояснень щодо того, як комісії враховують інформацію про кандидатів.

Тобто проблеми є, але значна частина з них стосується не самої можливості провести конкурс, а того, наскільки легко суспільству простежити цей процес і зрозуміти логіку кадрових рішень.

У звіті Автомайдан зібрав результати двох років такого моніторингу та рекомендації, які можуть зробити конкурси НАБУ ще відкритішими. 

Посилання на повний звіт 👉 https://automaidan.org.ua/publikaciyi/zvit-nabu 

Апеляція ВАКС залишила під вартою фігуранта, який хвалився зв'язками з Малюком.

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду (ВАКС) залишила без змін запобіжний захід у вигляді тримання під вартою Андрію Осіпову, якого підозрюють у вимаганні $1 млн за допомогу у розв'язанні питання з працівниками СБУ щодо можливої екстрадиції особи до росії.

Апеляційну скаргу подав захисник Осіпова. На його думку, кваліфікація дій штучно завищена, щоб унеможливити застосування іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою.

Під час засідання суд уточнював позицію Осіпова, проте він відмовився надавати пояснення, зазначивши, що планує давати показання під час судового розгляду.

Прокурор САП вважає, що кваліфікація правильна. Прокуратура вважає, що є очевидний зв’язок підозрюваного з правоохоронними органами. Як приклад прокурор навів зафіксовану розмову з тодішнім головою СБУ Василем Малюком та зустріч з посадовцем СБУ Ковальчуком.

Колегія суддів відмовила у задоволенні апеляційної скарги, тому Осіпов залишився під вартою.

Нагадаємо, 30 липня НАБУ та САП оголосили про підозру, а наступного дня суд взяв Осіпова під варту. Про саму справу та про розмову з тодішнім головою СБУ Василем Малюком писали тут.

Підписатись

Місяць після звільнення Михайла Федорова — а Зеленський досі не пояснив, навіщо було ламати уряд і що тепер буде з Міноборони.

Протести тривають, попереду важка осінь і зима, а ключові кадрові та безпекові рішення залишаються без чітких відповідей.

У новому відео Дар'я Каленюк розбирає, що стоїть за цими рішеннями і чого чекати далі.

Дивіться на YouTube ЦПК: https://youtu.be/A_942Jcxj40

Друзі, дорікати Хартії за фото з Єрмаком можуть виключно військові. 

Коли ти служиш, то заради своїх людей із чортом лисим сфоткаєшся. Велика честь служити зпід командиром, який дбає про своїх людей більше, ніж про будь-що інше. 

От кому має бути соромно за цю ситуацію, то це – цивільним. 

Бо це ми не зробили свою роботу в тилу, якщо в чорта Зеленського (Єрмака) вистачає нахабства просити про такі комунікації в Хартії. Нам має бути соромно, а не військовим. Вони свою частину роблять. Ми свою, схоже, не дуже. 

Хода за діалог і відповідальність на старті.

Ви вже тут?

Площа скандує:
🔹 «Федоров!»
🔹 «Умєров – чорт!»

Люди заходять на площу Франка, скандуючи «Федоров!», «Вам потрібно нас почути!»

Традиційно на площі лунає пісня «Україно» Тараса Петриненка🤍

​​Цього тижня Рада (нарешті!) виходить із місячних канікул. І ось на яких “мінорних нотах” парламент входить в новий сезон:

1️⃣. (Через президента) – без постійних міністрів оборони та МЗС.

Поки героїчні хлопці і дівчата з Сил оборони захищали нас на фронті, президент Зеленський навіть не підготував “домашнє завдання” для своїх депутатів: подань на призначення міністрів оборони та МЗС. А отже – Рада (навіть якби хотіла) призначити постійних міністрів не може.

Людей, які весь цей час, поки більшість депутатів відпочивали, стояли на вулицях – президент так і не почув.

І все це – в часи великої війни, коли саме ці два міністерства стають критичними.

2️⃣. Євроінтеграція – провалюється. З грошима від партнерів – проблема через бездіяльність Ради і президента.

Щоб реально рухатися в ЄС, ми б мали ухвалювати євроінтеграційні закони десятками за місяць. Проте поки що в Раді з цим усе дуже і дуже погано. А тим паче – після довгої перерви-відпочинку.

Цього тижня парламент має ухвалити закони, від яких залежить наше фінансування. Наразі “вартість” усіх непроголосованих депутатами законів для держави – приблизно на 7 мільярдів євро.

3️⃣. У Раді знову можуть включити шкідливі правки до законопроєкту №15056, який потрібен Україні для наближення до стандартів ОЕСР.

Про це ми у ЦПК писали ще до канікул Ради.

Україна має ухвалити законопроєкт, який наблизить нас до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Проте маємо ризик зганьбитися й у такій шляхетній справі. Адже депутати все ще можуть внести купу шкідливих правок у залі.

Ці правки жодним чином не стосуються предмета законопроєкту. Натомість додають можливість прослуховування та стеження за журналістами, звільняють від покарання за підкуп виборців, дозволяють тиск на правоохоронців, втручання у діяльність суддів тощо.

Автори цих шкідливих правок – нардепи Максим Бужанський, Юлія Тимошенко, Анна Скороход, Григорій Мамка та інші.

Якщо ж народні депутати справді хочуть довести, що працюють на користь України (а не навпаки), замість того, щоб додавати корупційні правки до євроінтеграційного закону, могли б проголосувати за рішення, які справді наближають Україну до вступу до ЄС.

Серед них такі законопроєкти:
🔹№13602 про реформу ДБР;
🔹 №15354, який зупиняє збіг строків давності у разі мобілізації обвинувачених, а також у корупційних справах після передачі обвинувального акту до суду;
🔹 №15333, який насправді скасовує “правки Лозового”, чого від України вимагають партнери;
🔹 №15343 про запровадження конкурсу на посаду генерального прокурора, про який ЦПК писав раніше;
🔹 №13601 про відновлення конкурсів на посади прокурорів;
🔹 №15334, що розширює підслідність НАБУ та дозволяє керівнику САП самостійно направляти запит про екстрадицію.

Підписатись

Друзі, будь ласка, прочитайте надважливу статтю в “Дзеркалі Тижня” 🙏🏻, нижче кілька спойлерів:

“Україна — монархія. Причому неосвічена. Зосередивши всю владу у своїх руках, президент досяг своєї стелі. Межі компетенції.”

“Складно сказати, що небезпечніше для держави — злочинні дії корупціонерів чи злочинна бездіяльність «своїх» дилетантів. Але коли обидві ці отрути опиняються в одному флаконі, ризик уже не політичний. Ризик — програти війну.”

“Зеленський не керує хаотично. Він цілком послідовно вирішує завдання збереження власної системи влади.”

“Є велика ймовірність, що всередині держави сформувалася кримінально-кланова система, значна частина правоохоронного блоку якої обслуговує вже не інституції, а збереження сформованої конструкції влади.”

“Наші шляхи з цією владою розійшлися. У точці перетину вимог війни, президента, який вичерпав себе, та суспільного інтересу. Це символічно. Це страшно. Але це вже сталося.

Тепер питання — як розійтися так, щоб Україна вижила й пішла далі.”

Оголошено конкурс на посаду заступника голови САП – подати заявки можна буде з 19 серпня до 21 вересня. І Банкова точно спробує "хакнути" цей конкурс, аби отримати контроль над антикорупційною прокуратурою та зробити так, аби операції на кшталт “Мідасу” більше були неможливі.

Якби гарно не працювало НАБУ – без сильної і незалежної САП жодна справа проти корупції не зрушить з місця. Жодна підозра корупціонеру не буде вручена.

Ось все, що важливо знати про ситуацію вже зараз👇

🔹 28 липня 2027 року у поточного голови САП закінчуються повноваження. Після цього – поки не оберуть нового голову САП – його повноваження виконуватиме обраний на цьому конкурсі заступник.

Колишній заступник голови САП – Андрій Синюк – приклад того, яку роль може зіграти людина на цій посаді.

Так, журналіст Михайло Ткач у своєму розслідуванні заявив, що Андрій Синюк проводив «законспіровані зустрічі» та міг бути пов'язаним із фігурантами “Мідасу”. За даними матеріалів Ткача, Синюк переглядав справи підозрюваних і міг виступати для них “хорошим контактом” у прокуратурі незадовго до того, як вони виїхали з України.

🔹 Половина комісії – складається з відомих міжнародних експертів – Лори Стефан, Єнса Мадсена та Мартіна Ортнера.

Проте є нюанс.

23 грудня 2025 року генпрокурор Руслан Кравченко призначив в комісію з проведення конкурсу на адмінпосади у САП адвоката Олексія Шевчука.

Шевчук – фігурант розслідування про незаконне переправлення військовозобов’язаних чоловіків за кордон і захищав Іллю Киву.

Проти Шевчука на цій посаді виступили понад 60 громадських організацій. Проте Кравченко так і не скасував наказ про призначення Шевчука.

Тож такий крок від генпрокурора Зеленського виглядав як перший крок влади для впливу на конкурс.

🔴 І що з цим робити?

Видихаємо і робимо все від нас необхідне.

🔹 Професійних юристів — закликаємо подаватися на конкурс.

Досвід Олександра Клименка показує, що посада голови САП — це один із небагатьох випадків, де потрапити на впливову позицію незалежно, без протекторату Банкової — цілком можливо.

Навіть коли комісія, мʼяко кажучи, неідеальна (на минулому конкурсі голова комісії Катерина Коваль багато чого влаштовувала).

🔹 Громадян — закликаємо прискіпливо слідкувати за конкурсом.

Наша увага – гарантія того, що світ побачать наступні "серії" операції “Мідас” та їм подібні справи. А світ колись таки дізнається, хто такий "Вова" із плівок.

Підписатись

​​7 років позбавлення волі: ВАКС оголосив вирок колишньому в.о. Голови Комінтернівського райсуду Одещини

17 серпня 2026 року колегія суддів ВАКС оголосила вирок колишньому в.о. Голови Комінтернівського райсуду Одещини. Його викрили на одержанні майже 50 тис. грн неправомірної вигоди. Встановлено, що за ці кошти суддя обіцяв посприяти у прийнятті рішення про забезпечення позову у цивільній справі на користь громадянина, а також звернути до виконання раніше ухвалене рішення про витребування доказів.

➡️Вироком суду обвинуваченого визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Колишньому судді призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування на строк 3 роки, з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.

Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів із дня проголошення, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Апеляція ВАКС дозволила здійснення спецдосудового розслідування щодо Шурми та його брата, які переховуються за кордоном

Апеляційна палата ВАКС задовольнила скаргу прокурора САП та скасувала ухвалу першої інстанції, якою відмовили у здійсненні спецдосудового розслідування щодо Ростислава та Олега Шурми. Їх підозрюють у розкраданні понад 140 млн грн на «зеленому» тарифі.

Таке рішення ухвалила колегія у складі Даниїли Чорненької, Сергія Боднара, Ігоря Панаїда.

У кінці травня ВАКС відмовив у задоволенні цього клопотання. Цікаво, що сама ухвала недоступна для перегляду.

Такий дозвіл дає можливість САП заочно завершити розслідування у справі і в майбутньому скерувати її до ВАКС.

За версією слідства, у 2019–2020 роках Ростислав Шурма разом із братом збудували сонячні електростанції та уклали договори з державним підприємством про продаж електроенергії.

Після окупації частини Запорізької області сонячні електростанції втратили зв’язок з енергетичною системою України, однак фірми Шурми продовжували декларувати виробництво електроенергії та отримувати за неї оплату за «зеленим» тарифом.

Журналісти Bihus.info ще в 2023 році зробили розслідування про цю схему. Пізніше Михайло Ткач знайшов самого Шурму та його брата в Австрії.

Цікаво, що СБУ у такій схемі не виявила ознак колабораційної діяльності.

Підписатись | Підтримати нас