Після рішення ВАКС Мудра зазначила, що спробує зібрати необхідні 20 млн грн застави. Вона заявила, що частково має власні кошти. Крім того, розраховує на допомогу друзів. Після питання про те, скільки їй потрібно часу для збору застави, один з адвокатів заявив, що на цьому коментарі закінчились.

​​Незаконне бронювання: підозрюється співробітник СБУ та пособник, який встановив прослушку в керівниці детективів НАБУ

НАБУ і САП повідомили про підозру співробітнику СБУ Ігорю Слишу, який організував схему незаконного бронювання військовозобов’язаних від мобілізації.

За даними НАБУ і САП, Слиш разом із пособником Дмитром Мельником та директоркою фірми, яка мала «критичність», фіктивно працевлаштував військовозобов’язаних із подальшим бронюванням.

Особи, яких “працевлаштували”, не виконували ніяких обов’язків на роботі, а зарплату передавали учасникам схеми як у готівці, так і в криптоактивах.

Слідство задокументувало декілька епізодів щодо бронювання військовозобов’язаних. Загальна сума отриманої неправомірної вигоди становить майже 1 млн грн.

Крім того, співробітника СБУ підозрюють у легалізації понад 18,4 млн грн.

Дмитро Мельник, який залучений в цій схемі, отримав підозру ще й у придбанні та використанні прослушки.

❗️Саме він, за версією слідства, причетний до встановлення прослушки у керівниці підрозділу детективів НАБУ наприкінці 2025 року.

Виникають питання, чому ж особа, яка ставила прослуховуючі записи без законного дозволу, пов’язана з СБУ?

І це черговий доказ, що підконтрольні Офісу президента органи займаються не своїми прямими обов’язками, а атакою на НАБУ і САП.

Підписатись

Прокурор САП просить взяти очільника Сенс Банку Ступака під варту з можливою заставою в 150 млн грн

Під час свого виступу прокурор САП описав ризики, пов’язані з можливим переховуванням, знищенням доказів чи перешкоджанням слідству з боку відстороненого голови правління державного Сенс Банк Олексія Ступака.

Зокрема, у матеріалах НАБУ є факти, що свідчать про вплив Ступака на посадовців інших органів, зокрема Фінмону.

За даними прокурора, він дотримувався заходів конспірації, призначаючи зустрічі з людиною Микитася у малолюдних місцях.

Цікаво, що місце зустрічі у Мегамаркеті в селі Ходосівці під Києвом Ступак змінив буквально за пів години до самої зустрічі.

Він також призначав зустрічі у інших «специфічних місцях» на околиці Києва, наприклад, на у Осокорках на лівому березі Києва.

Нагадуємо, Ступак має підозру у справі про легалізацію коштів, які вносились як застава за ексміністра Германа Галущенка.

Підписатись

Прокурор також згадав про розмову між ексзаступницею голови Офісу президента Мудрою та Ступаком, після якої вона заявила:

"Подожди, там нормальные потоки идут, их некому сейчас брать. А сейчас Геру (ексміністра Германа Галущенка) выпустят и он опять присядет на эти потоки. Поэтому надо до этого момента себе что-то выторговать".

Підписатись

Maserati та інші авто, дві квартири у Tetris Hall: прокурор звернув увагу на майновий стан Ступака

Прокурор САП окремо розповів про майновий стан підозрюваного Олексія Ступака.

📌 Зокрема, він проживає на території садівничого товариства, вартість земельної ділянки в якому складає близько півмільйона доларів. Це не його ділянка, але вартість оренди потребує значних фінансових витрат, які у підозрюваного наявні.

📌 У власності Ступака є дві квартири в ЖК Tetris Hall, орієнтовна вартість яких складає близько 28 млн грн, земельна ділянка, а також два машиномісця в ЖК Soho Residence.

📌 Крім того, у Ступака є 4 транспортні засоби, загальна вартість яких складає 5,5 млн грн.

Це люксова автівка Maserati 2022 року, Mercedes Benz 2017 року, Volkswagen Touareg 2017 року та мотоцикл Indian 2016 року.

📌 Стосовно доходів, то з 2019 по 2026 рік Ступак отримав 88 млн грн.

Причому лише у націоналізованому Сенс Банк він отримав 83 млн грн. Середній місячний дохід підозрюваного перевищував 700 тисяч грн.

Втім, йдеться також про можливі неофіційні доходи, які отримував Ступак.

Підписатись

Виступає захист Ступака. Зазначає, що всі докази проти голови Сенс Банку - це слова інших людей.

"Якщо дві бабусі на лавочці між собою сказали, що їхній сусід продає наркотики і слідчий це почув, то можливо цього достатньо, щоб розслідувати, але чи можна підставі цього підозрювати особу та обирати найсуворіший запобіжний захід?", - запитав захисник.

Каже, що Ступак не знав про злочинний характер походження коштів, які пішли на заставу Галущенку.

Ось як захисник коментує розмови Микитася з Мудрою, де згадується Ступак:

"Все, що є у справі - це розмови на кухні. Ці особи можуть брехати, бажати заручитись довірою один одного, вони можуть бути в неадекватному стані, банально випити алкоголь і розповідати казки та інші історії".

Захисник голови правління Сенс Банку вважає, що те, що фігуранти згадують у розмовах про Олексія не означає, що йдеться саме про пана Ступака.

Слухайте, нагадало представників ДБР, які у листопаді минулого року виправдовувались, що "ім'я Олексій - дуже поширене в Україні", тому вони продовжують з'ясовувати хто такий "Льоша" на плівках НАБУ і це не обов'язково директор ДБР Олексій Сухачов.

🎬 «Якщо Міндіч платить — ми можемо і щодо інших, більш дрібних корупціонерів вносити кошти: траса вже є, і ми її не закриваємо»

Прокурор САП зачитує перехоплення (Микитась у розмові з Єлізаровим переповідає розмову, арк. 148–149)

Крім того, прокурор САП зацитував одну з розмов, у якій Мудра зазначає, що Сенс Банк, який очолює Ступак, "допомагає, тому що це не просто її вказівка, а ще й тому, що це Галущенко і Міндіч".

Здається, я зрозумів операцію «Форест Гамп». Схоже, було ось так:

Сорос підкинув гроші другу президента Тимуру Міндічу щоб підкосити владу Володимира Зеленського, яка після того як всі корупціонери поїхали з країни на початку повномасштабного вторгнення, вирішила перестрахуватися і навіть створити міністерство повернення українців, але щоб корупціонери точно не повернулись, призначила туди Олексія Чернишова.

Міндіч як людина державна попри хитрий план Сороса не вкрав гроші, а одразу вирішив 150 мільйонів гривень, підкинутих Соросом, інвестувати в людський капітал - а саме в Германа Галущенка. Щоб той зміг допомогти підготувати енергетику країни до важкої зими 2026-2027, а не сидів в СІЗО. Щоб інвестиція була максимально прозорою розвідати всі ризики вирішили залучити колишнього керівника головного управління розвідки і теперішнього керівника офісу президента Кирила Буданова.

Забігаючи одразу наперед, авжеж, варто зазначити, що президент Зеленський нічого не знав, а якщо і знав - то нічого.

Буданов, який нещодавно на одному з антикорупційних заходів зазначив, що корупцію породжує ручне управління, вирішив для антикорупційної надійності залучити фахівця з антикорупційних питань і людину яка знає все про антикор - Максима Микитася.

Це було не складно зробити адже Микитась вже потрапив у «медову пастку» заступниці Буданова Ірини Мудрої і перебував фактично на гачку. Паралельно Мудра, не даремно в неї це прізвище, вирішила (оскільки вже почали) врятувати від корупції державний сенс банк і щоб його не вкрали якийсь Давид і керівник якогось комітету, ризикуючи собою в інтересах держави, (за що її неодмінно представлять до найвищих державних нагород після того: цитата Буданова «як своє слово скаже суд» ) і спробувати вкрасти його з іншими людьми яких не звати Давид і керівник одного парламентського комітету.

Паралельно невстановлена особа порадила Буданову щоб він порадив Мудрій взяти участь у порятунку від корупції низки обʼєктів. Для надійності Мудра і агент Микитась вирішили залучити багату людину яка точно нічого не вкраде. Для цього шукали людину у прізвищі якої будемо хоча б пʼятдесят а краще сто. Вадим Столар, коли почув що потрібно врятувати від корупції обʼєкти ні хвилини не вагаючись включився в порятунок скільки б йому це не коштувало і скільки б йому після цього не довелось би відсидіти в Монако.

І все йшло добре. Боротьба з корупцією виходила на новий рівень. Аж тут руйнівники державного управління і головні борці з борцями з корупцією НАБУ і САП вирішили як завжди під російським впливом родом з Узбекистану напасти в момент коли влада президента Зеленського майже добивала корупційну гідру зсередини шляхом контролю і все зруйнували.
І тепер зима буде ще важчою.

Чому я вважаю що саме Сорос підкинув 150 мільйонів Міндічу? Ну, не міг же він їх перед тим вкрасти!

Дякую за увагу кожному і кожній.

Ще один цікавий фрагмент. Одну з розмов між Мудрою та Микитасем процитував захисник Ступака.

▪️Мудра: Чуєш, звонил Кирилл Алексеевич. Спрашивал что у нас по Сенс Банку.
▪️Микитась: О, как раз хотел набрать. Смотри. Позвонил этот, попросил встречу на 12. На Ходосеевке, будем обсуждать, но не в банке.

Хто такий Кирило Олексійович захисник Ступака не уточнив.

Захисники Ступака попросили суд оголосити перерву у засіданні. Мовляв, голова правління Сенс Банку потребує медичної допомоги через загострення хвороби.

Прокурор САП заявив, що захисники просто перечитують матеріали справи, що не сприяє швидкому розгляду клопотання.

На його думку, захист займається затягуванням розгляду, заявивши про раптове погіршення стану здоров’я Ступака.

Зрештою суддя ВАКС Ногачевський оголосив перерву у засіданні до 2 вересня.

🏦 Ну що, тримайте історію про те, як виводили гроші на заставу в 150 млн. І це той випадок, коли схема навіть не намагалася виглядати складною.

💁‍♂️ Компанія з Добропілля. Три працівники. Чистий прибуток за минулий рік — 34 400 грн. 25 червня на її рахунок заходить 54 мільйони. Того ж дня всі 54 йдуть на спецрахунок ВАКС як частина застави за ексміністра. Гроші пролежали на рахунку кілька годин.
📑 І таких компаній кілька. Одна з Броварів: статутний капітал 5 000 грн, один працівник, 25 КВЕДів — від торгівлі металами до вантажних перевезень — і жодного доходу у звітності. Власниця й номінальна директорка — теща фігуранта справи. Інша — з села Щасливе, 31 КВЕД, фінансових даних немає взагалі: отримала 5 млн нібито за товар і того ж дня переказала на заставу. Найбільший потік — 72 млн готівкою, які зайшли на рахунок через 137 фіктивних платіжних операцій від 68 підставних фірм і ФОПів.

🤯 А тепер головне. Все це мало впертися в банківський фінмоніторинг. І не вперлося. За версією слідства, систему контролю платежів на час переводили в режим технічного обслуговування, а учасникам повідомляли точну годину. У це узгоджене вікно платіж проходив автоматично — жодна жива людина його не бачила.
🤷‍♂️ Система не зламалася. Її на пів години вимкнули.

🕵️‍♂️ Тепер про те, чиї це гроші. Сьогодні на засіданні ВАКС (обирали запобіжний ексголові правління банку) прозвучало: за версією обвинувачення, готівку на заставу 9 червня організовував Міндіч. А керівництво банку, за версією САП, погодилося працювати «під неформальним контролем» — бо попередній «куратор» банку, «лідер злочинної організації Міндіч», у розшуку. І вишенька з перехоплень: «якщо Міндіч платить — ми можемо і щодо інших, більш дрібних корупціонерів вносити кошти: траса вже є, і ми її не закриваємо». Траса. Вони самі так це називають…. (Захист усе заперечує — «чому саме Міндіч і звідки готівка, незрозуміло». Вирішить суд.)

🤬 І знаєте, що дратує найбільше? Рівнів захисту було три: фінмон самого банку, Нацбанк над банком і Держфінмоніторинг. Не спрацював жоден.

🗓️ Причому питання ставили заздалегідь. У листопаді минулого року на засіданні нашої ТСК я питав голову Держфінмону саме про застави — про фірми зі статутним капіталом у тисячу гривень. Відповідь: «є запит від НАБУ, ми його відпрацьовуємо», «мені невідомо, з якого банку вносили». Це листопад 2025-го. А в червні 2026-го — те саме вікно в тому самому банку….

📊 До речі, Нацбанк уже штрафував цей банк за порушення у сфері фінмоніторингу — щонайменше двічі, разом майже на 52 млн грн. Проблему бачили задовго до цієї історії.

💁‍♂️ До чого я це? Тут не було геніальної схеми. 34 тисячі прибутку за рік і 54 мільйони за день — це видно неозброєним оком. Питання не в тому, що не помітили. Питання в тому, що для цих грошей відкрили вікно.

📑 Тому конкретно. Ми з колегами подали законопроєкт №15388 про посилену перевірку застав: публічний перелік тих, хто вносить заставу; можливість для НАБУ і САП швидко перевіряти ланцюжок походження коштів; ризик-фактори — відсутність персоналу, відсутність звітності, свіжа реєстрація компанії.

🗓️ І 02 вересня, наступної середи, о 14:00 наша ТСК проводить публічне засідання по цій ситуації. Запрошені НАБУ і САП, Мінфін, Нацбанк, Держфінмон, Ощадбанк, компанія, яка добирала наглядову раду, і керівництво Сенс Банку. Засідання відкрите.

🎬 А детальний розбір схеми, з записами і з тим, що відповідали на ТСК ще торік, — у відео.
https://youtu.be/XGn6u33h2oY?si=KacQ-wAKYrcDgvMr

Так не має бути: «СБУ, Нацпол — это ху*ня… Это всё ху*ня. А если по НАБУ заезжаешь, тут уже без вариантов будет… Там в ДБР или Нацполе, что там происходит — там в два счета вообще, а тут нельзя" (с)

Як суспільство ми маємо реформувати СБУ, Нацпол, ДБР і прокуратуру так, щоб злочинці (в тому числі у владі) боялися їх так само, як зараз бояться НАБУ/САП.

Дванадцять років тому ми в Центрі протидії корупції зосередилися на створенні НАБУ, САП, ВАКС (та нормативки довкола них).

Наша теорія змін довела свою ефективність – створена тоді антикорупційна інфраструктура працює (вже впродовж двох електоральних циклів).

Можна дискутувати чи працюють НАБУ/САП аж так ефективно, як очікує суспільство. Але у порівнянні з ними інші правоохоронні органи, цитуючи корупціонерів, – ху&ня.

А так НЕ МАЄ бути!

ДБР, Нацпол, прокуратура, тилове СБУ – всі ці органи мають колосальні повноваження та чималі бюджети (з наших податків).

Наприклад, вони можуть кинути вас у тюрму і забрати ваше майно. Можуть за місяць знищити бізнес, який ви будували роками.

Такі, як зараз, ці органи несуть загрозу і нам, громадянам, і виживанню країни загалом.

Саме тому останні роки ми в ЦПК зосереджені на реформі ДБР, ОГП та тилового СБУ (тією мірою, якою раніше були на створенні НАБУ/САП/ВАКС).

Корупційне пекло людей Зеленського є меншим гріхом, ніж осатанілий захист президентом ху&ні, в яку кінцево перетворилися ДБР, прокуратура, тилова СБУ та частина Нацполу.

Бо Зеленського змиють вибори, а захищена ним силова ху&ня залишиться. І ми як суспільство будемо змушені продовжувати мати з ними справу.

Так не буде.

​​За майже три роки ДБР не змогло знайти винних у смертях українських військових від удару рф під час шикування

3 листопада 2023 року росіяни завдали удару по скупченню військових 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Їх зібрали для нагородження до Дня артилерії у селі Зарічному на Запоріжжі, за 20 км від фронту.

Унаслідок російського удару загинули понад 20 українських військових, багато отримали поранення.

Невдовзі після удару ДБР заявило про початок розслідування за фактом недбалого ставлення до військової служби.

Адже військові зібрались на шикування недалеко від лінії фронту не за власним бажанням, а за наказом командування.

Минуло майже три роки. Ми в ЦПК вирішили запитати: які результати цього розслідування ДБР? Чи повідомляли комусь про підозру? Який стан справи?

Зʼясувалось, що жодного підозрюваного у справі нема. Про це нам повідомила Спеціалізована прокуратура в сфері оборони Східного регіону. Водночас жодних інших рішень у справі не приймали, зокрема і про закриття провадження.

ДБР своєю чергою, взагалі відмовилось давати нам будь-яку інформацію щодо цієї справи.

❗️Тобто за майже три роки у ДБР не змогли не те, що передати справу до суду, а навіть розслідувати її та встановити хоча б підозрюваних у недбалому рішенні про проведення масових заходів на відкритій ділянці недалеко від лінії фронту.

Безумовно, що головна відповідальність за удар на росії, але більше 20 українських військових загинули не на полі бою, а через радянський спадок в українській армії.

Тоді командиром 128 бригади був Дмитро Лисюк. За повідомленнями ЗМІ, він сам запізнився на шикування і приїхав того дня нібито за дві хвилини після удару.

У липні цього року в ЗМІ зʼявились повідомлення про нібито призначення Лисюка очільником Закарпатського ТЦК та СП. Однак після розголосу цю інформацію спростували. Але ключове. ДБР давно потребує реформування, бо замість того, щоб виконувати свої безпосередні обов'язки, там переважно займаються переслідуванням критиків влади.

Підписатись | Підтримати нас

«Боргів по реформах — на 7 млрд євро». Які євроінтеграційні закони не хочуть приймати президент та Рада і як на це реагує ЄС

Керівниця міжнародних програм ЦПК Тетяна Шевчук пояснила NV, чому, ким і як гальмується ухвалення Україною євроінтеграційних законів, і чого це коштуватиме країні, окрім втрати великих грошей.

📌 Про поточну ситуацію:

«…новий сезон починається з невиконаних зобов’язань перед ЄС на 7 млрд євро неприйнятих законів і нульовим прогресом за відкритими переговорними кластерами. Мені важко прокоментувати законопроєкти зі всіх сфер, але щодо верховенства права і боротьби з корупцією ситуація дуже сумна».

📌 Про опір реформам:

«Реформи вже закріплені в переговорному кластері, ані Україна, ані ЄС не можуть від цього відступити. Тому нам, як країні, треба буде вибирати між тим — лишати корумповане ДБР і Офіс Генпрокурора чи вступати в ЄС. Мій вибір очевидний, сподіваюсь, президент Зеленський і його фракція теж до нього швидко прийдуть».

📌 Про шантаж з боку української влади:

«В якийсь момент наш уряд і парламент вирішили, що можна вчасно не голосувати за законопроєкти, а потім під приводом, щоб гроші не згоріли, випрошувати зарахування якихось більш компромісних варіантів реформ. В свій час така гнучкість була дружньою поступкою з боку ЄС, щоб убезпечити гроші від згорання у випадку форс-мажорів, викликаних війною. На жаль, з боку української влади це перетворилося в механізм шантажу. Європейці це побачили, але замість того, щоб змінити умови програми просто додали більше жорстких зобов’язань у сфері верховенства права, проти яких був Офіс президента і уряд, як от реформу ДБР чи незалежні експертизи для НАБУ».

📌 Про переговорні кластери:

«Не до всіх реформ прикріплені гроші, багато чого нам доведеться робити «безоплатно». Багатьом європейцям уже не подобається дублювання кредитних умов та вимог для вступу. Вони кажуть, що мало того, що ви хочете в ЄС, ви хочете, щоб ми вам ще заплатили за це, але так не буде. Це власне одна з причин, чому відкрито поки лише два переговорні кластери — наші європейські партнери хочуть побачити, що Україна реально «віддана ідеї вступу в ЄС», але поки цього немає».

📌 Про переговірника з ЄС:

«Формально головного переговірника визначає президент, і наразі головним переговірником лишається (вже звільнений) Качка. Може в президента ще не було часу на це, подумаєш якісь переговори про вступ в ЄС».

📌 Про моніторинг з боку ЄС:

«ЄС постійно моніторить прогрес України на шляху до вступу і щорічно видає так званий «звіт про розширення», де фіксує належно чи неналежно імплементує реформи, і чи немає «відкатів». Тобто якщо буде відкат чи блокування реформ — заблокується вступ до ЄС».

Інтерв’ю з Тетяною Шевчук: https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/krediti-verhovenstvo-prava-korupciya-i-yevrointegraciya-50635053.html

​​“То что меня не закроют - это однозначно”: екснардеп Микитась про свої справи у ВАКС

Колишній народний депутат Максим Микитась, без перебільшення, легендарна особистість. Отримати 5 підозр від НАБУ та продовжувати отримувати нові - таке вдається далеко не кожному. 

Цього разу Микитасю повідомили про підозру у вчиненні цілої низки злочинів. Детальніше писали тут. 

Під час розгляду запобіжного заходу прокурор САП процитував розмову Микитася із заступницею керівника Офісу Президента Іриною Мудрою. 

Вони обговорювали можливість впливу на суддів Верховного Суду, які розглядатимуть справи Микитася. 

▪️Мудра: "Я уверена, что у нас Верховный Суд, мы сможем все объединить (справи проти Микитася?)". 
▪️Микитась: "Меня не закроют, это однозначно. Мы решим этот вопрос". 

А тепер - трохи про те, що саме зараз відбувається з його справами у ВАКС. Микитась має три справи, які перебувають на судовому розгляді:

1️⃣ справа про хабар у 22 млн євро за будівництво метро в Дніпрі (фігурує одноособово);
2️⃣ «квартирна справа» про заволодіння 81 млн грн Нацгвардії (фігурує разом з іншими учасниками схеми)
3️⃣ справа про заволодіння 307 млн грн на будівництві складів для Міноборони (фігурує з іншими учасниками схеми).

Зовсім скоро суд заново розпочне слухати “квартирну справу” та щодо будівництва складів Міноборони через те, що головуючі судді переходять в Апеляцію ВАКС. 

А от справа про хабар у 22 млн євро фактично зависла на судових дебатах - одній із фінальних стадій процесу.

Тут Микитася обвинувачують у пропозиції хабаря у 22 млн євро меру Дніпра Борису Філатову за підряд на будівництво метро.

Дебати розпочали ще в листопаді 2025 року. Відтоді суд призначає засідання вкрай рідко. 

Останнє засідання відбулось ще в квітні 2026 року, далі суд призначив два засідання на липень, проте вони не відбулися. Суддя Воронько досі не призначив наступні дати засідань.

Підписатись | Підтримати нас