Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, майбутній слідчій Аліні Голубєвій було лише 18 років. Після навчання вона свідомо повернулася працювати до рідного Нікополя.

«Найважче — бачити людський біль», — зізнається поліцейська.

Разом зі слідчо-оперативною групою вона документує наслідки російських атак. Один із найболючіших спогадів — загибель чоловіка, якого просто на дорозі атакував FPV-дрон.

Старший слідчий Микита Бобряшов документував наслідки перших обстрілів Нікополя. За чотири роки таких виїздів були сотні. Війна не оминула й його родину — під час одного з ударів постраждали він, дружина та маленька донька. Після лікування поліцейський повернувся до служби.

Щодня поруч працюють криміналісти, які фіксують наслідки російських атак, а через їхні світлини світ бачить правду про життя прифронтової Нікопольщини.⬇️⬇️⬇️

— Кожного дня, впродовж усієї війни я їздила на обстріли, — говорить старша спеціалістка-криміналістка відділення поліції № 3 Нікопольського районного управління поліції Марина Шипула.

Саме через її об’єктив Україна бачить правду про життя прифронтової Нікопольщини. Після кожного російського удару вона разом зі слідчо-оперативною групою документує воєнні злочини, а насамперед допомагає людям, які за лічені хвилини втратили дім, майно чи найдорожчих.

Працювати стає дедалі небезпечніше: навіть після завершення обстрілів поліцейських переслідують ворожі FPV-дрони. Та попри постійний ризик Марина не залишає службу. Разом із нею в поліції служить і донька. Щодня вони вирушають туди, де найбільше потрібні допомога, підтримка й правда, яка має бути збережена для історії та майбутнього правосуддя.⬇️⬇️⬇️

— Наша задача — приїхати на місце й виявити людей, які потребують невідкладної медичної допомоги, — говорить інспектор сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 1 Нікопольського районного управління поліції Владислав Баглай.

За роки війни Владислав разом із напарниками евакуйовував поранених із місць російських ударів, допомагав людям із тяжкими уламковими пораненнями та робив усе можливе, щоб виграти для них найцінніше — час.

Для Владислава справжніми героями є всі, хто попри небезпеку залишається жити й працювати на Нікопольщині. Люди, які не покинули рідне місто, щодня підтримують одне одного й продовжують вірити, що після війни тут знову буде мирне життя.⬇️⬇️⬇️

— За останній рік ситуація стала ще більш напруженою. Кількість ворожих FPV-дронів у рази збільшилася, — говорить поліцейський сектору евакуаційних заходів відділу превенції Нікопольського районного управління поліції Владислав Келембет.

Щодня він разом з екіпажем вирушає туди, де люди просять про допомогу. Попри те, що війна торкнулася і його родини, він продовжує нести службу. Із небезпечних територій Владислав допоміг вивезти вже сотні людей.

Поліцейські такі ж люди, як і всі. І так само перебувають під прицілом ворога. Але їхній фронт — тут. На вулицях рідного міста, серед понівечених будинків, розбитих шкіл, лікарень і людського болю. І попри все вони продовжують виконувати свою роботу, вірячи, що одного дня вона полягатиме вже не в документуванні війни, а в житті без неї🇺🇦.

Бійцям полку поліції особливого призначення КОРД (стрілецький) Дніпропетровщини, які відзначилися під час оборони країни, вручили державні та відомчі нагороди

Нагороди бійцям вручили т.в.о. начальника ГУНП в Дніпропетровській області Олександр Миргородський та командир зведеного підрозділу КОРД (стрілецький) Іван Худоба.

Ви захищаєте країну, стоїте на передній лінії оборони, щоб не віддати жодного сантиметра нашої землі ворогу, виконуєте найскладніші бойові завдання. Ви по праву заслужили ці високі державні нагороди за свій внесок в оборону держави та гідну відсіч ворогу. Дякую за службу, - звернувся начальник ГУНП до бійців.

За сумлінне виконання службових обов'язків, проявлену мужність та успішне виконання завдань під час бою поліцейські отримали відзнаку Президента України - медаль «За оборону України» та відомчі заохочувальні відзнаки Міністерства внутрішніх справ України - нагрудні знаки «За відзнаку в службі».
⬇️⬇️⬇️