До двадцяти зросла кількість постраждалих, з них чотири дитини.

Влучання ворожого дрону «італмас» у Шевченківському районі - на місці пожежа. Деталі зʼясовуємо.

Зафіксовано влучання ворожого дрону у Салтівському районі.

Зафіксовано влучання ракет в Основ’янському районі.

Наслідки уточнюються.

Також фіксуємо влучання ракети в Немишлянському районі.

Унаслідок влучання ракети в Немишлянському районі пошкоджено понад 10 приватних будинків. На місці працюють усі профільні служби.

Пошкоджено понад 20 приватних будинків, скління вікон храму, мережу вуличного освітлення та п’ять автомобілів.

Попередньо, двоє постраждалих - у них гостра реакція на стрес.

Влучання ударного дрону по АЗС у Київському районі - на місці пожежа. Щодо постраждалих - інформація наразі не надходила.

Зафіксовано ще одне влучання ворожого дрону по Немишлянському району - точна локація та наслідки уточнюються.

У Немишлянському районі ворог вдарив ракетою по житловому будинку.

Внаслідок ракетного удару по Немишлянському району є загиблі та постраждалі - їхня кількість та стан уточнюються.

На дану хвилину відомо про одну загиблу людину внаслідок влучання ракети по житловому будинку. Також маємо більше десяти поранених по всіх місцях ранкових ударів, й їхня кількість збільшується.

Внаслідок ворожого ранкового обстрілу міста одна людина загинула, 15 постраждали.

Кількість загиблих зросла до двох, постраждалих - до 20-ти.

У Шевченківському районі ворожий дрон поцілив по автозаправці - на місці пожежа. Наразі інформація про постраждалих не надходила.

На дану хвилину - один постраждалий, у нього осколкове поранення.

Повторне влучання в АЗС у Шевченківському районі.

Події у Львові - це не просто локальний інцидент. Це сигнал, на який держава має реагувати не емоціями, а рішеннями.

Сутички цивільних людей із представниками ТЦК на вулицях українських міст не можуть ставати нормою. Тим більше - в умовах війни, коли країні як ніколи потрібні єдність, довіра і справедливість.

Я хочу сказати дуже чітко: українці готові захищати свою державу. Харків це доводить щодня. Наші люди служать, працюють під обстрілами, рятують, лікують, відновлюють місто після ударів. Ми всі розуміємо, що без армії не буде України.

Але готовність захищати країну не означає готовність миритися зі свавіллям, приниженням, побиттями, незаконними утриманнями чи ситуаціями, коли людину фактично позбавляють права бути почутою.

Це не питання «проти мобілізації». Це питання довіри до держави.

І відповідальність за цю довіру сьогодні лежить, зокрема, на Міністерстві оборони. Саме воно має забезпечити, щоб система ТЦК працювала законно, прозоро і по-людськи. Завдання реформувати ТЦК було поставлено вже півроку тому, і суспільство має право бачити не заяви про наміри, а реальні зміни.

Бо не можна нескінченно пояснювати людям, що «так склалося», закривати очі на «бусифікацію», не можна вимагати від громадянина поваги до держави, коли сама держава не гарантує йому повагу до його прав і гідності.

Мобілізація потрібна. Але вона має бути справедливою. Лікарські комісії мають ухвалювати чесні рішення, а не штампувати висновки. Розподіл військовозобов’язаних має бути зрозумілим. Дії представників ТЦК мають відповідати закону, а не логіці сили. Людина має розуміти, що відбувається, які в неї права і які рішення щодо неї ухвалюються.

І ще одне. Кожен такий конфлікт, як вчора у Львові, це подарунок для російської пропаганди. Ворог хоче показати, що українці воюють не лише з ним, а й між собою. Ми не маємо права давати йому такі кадри.

Тому відповідь має бути не в покаранні людей як способі «закрити тему». Відповідь має бути в реальній реформі системи.

Мобілізація - це обов’язок держави й громадянина. Але гідність людини та повага до її прав - це теж основа держави.

І одне не може скасовувати інше.

Зафіксовано влучання ударного безпілотника по АЗС у Шевченківському районі. Інформація щодо наслідків уточнюється.

«Людина нібито не літає… А крила має», - писала Ліна Костенко.

Є професії, справжню велич яких особливо гостро розумієш під час війни. Медики - саме з таких. Їхня місія - не перемагати ворога, а перемагати смерть. Вони не питають, хто перед ними, не ділять людей на своїх і чужих, не питають про переконання чи походження. Вони просто роблять усе, щоб людське життя тривало.

Але ця війна не знає милосердя. росія цілить і в тих, хто без зброї. Цілить у лікарні, пологові, машини швидкої, бригади екстреної допомоги. У тих, хто їде на допомогу туди, де щойно було найнебезпечніше.

В Україні загинули щонайменше 510 медичних працівників. У Харкові війна забрала життя одинадцяти наших медиків. Лікарів, медсестер, акушерки, лаборантки, людей, які багато років працювали для харків’ян - і до останнього залишалися вірними своїй справі.

Завтра, 10 липня, в Україні вшановують пам’ять загиблих медиків. Я прошу усіх українців долучитися до цієї пам’яті. Розмістити їхні фото у соцмережах. Поставити рамку на Facebook. Прийти з квітами до їхніх портретів у лікарнях.

У Харкові у всіх медзакладах облаштовані спеціальні меморіальні локації, де можна згадати тих, хто рятував наші життя - і не зберіг своє. Бо пам’ять про загиблих медиків - це не лише наша вдячність. Це міра нашої людяності.

Вічна пам’ять загиблим медикам.
Честь і вдячність усім, хто продовжує їхню справу.