🔤 нова OSINT рубрика #Flashback

Сьогодні поговоримо про Сніжне та наші OSINT-флешбеки, що пов'язані з цим містом на Донеччині, яке перебуває під тимчасовою російською окупацією з весни 2014 року.

Зранку в нашому OSINT-брифі ми згадували ураження Сніжнянського машинобудівного заводу. Назва міста спонукала нас відкрити архіви InformNapalm — і виявилося, що до Сніжного ми поверталися багато разів ще у 2014–2016 роках.

Уже восени 2014-го InformNapalm публікував фотографії російської військової техніки в промисловій зоні Сніжного. У січні 2015 року наші волонтери ідентифікували російську техніку на заводі «Хіммаш».

У березні 2015-го в серії матеріалів «координати для ОБСЄ» InformNapalm уже публікував конкретні геолокації: «Хіммаш» із ангарами та технікою, шахту «Ударник» зі складами боєприпасів та ще одну позначену як «СМЗ» точку концентрації техніки, де фіксували навіть РСЗВ «Град».

А в 2016 році ми повернулися до відео зі Сніжного за літо 2014-го і встановили конкретний російський підрозділ: БТР-80, зафіксовані в місті, належали 11-й окремій інженерній бригаді ЗС РФ, в/ч 45767 із Каменська-Шахтинського. Ідентифікація конкретної машини проводилася за тактичним знаком, особливостями заводських зварювальних швів і навіть характерною подряпиною на корпусі.

Тобто російську регулярну армію в Сніжному InformNapalm документував ще тоді, коли Путін та його холуї брехали всьому світу, що російських військових на Донбасі «немає».

❗️ Та переглядаючи наш архів у 2026 році, ми натрапили на ще цікавішу нитку — що за ці 12 років сталося із самим Сніжнянським машинобудівним заводом. До окупації він був підрозділом «Мотор Січ». Потім з'явився російський «Авиатех», далі — «Ростех». А 5 серпня 2026 року, росіяни зареєстрували окреме ООО «Снежнянский машиностроительный завод», єдиним засновником якого стало АО «ОДК-Климов».

Тобто цей флешбек нас приводить і до нових цікавих даних, якими ми відкрито ділимось з читачами, серед яких є і OSINT-дослідники та журналісти-розслідувачі. Ця тема є доволі перспективним напрямком для подальших OSINT досліджень, які можна зробити або у колабі з InformNapalm, або самостійно.

Ось так інколи достатньо відкрити архіви нашої спільноти та співставити їх з новими інфоприводами, щоб побачити, як російська окупація перетворювала українське підприємство на частину російського військово-промислового комплексу.

Якщо вам подобається наша нова рубрика , то запросіть друзів та знайомих, які цікавляться розвідкою відкритих (і не дуже відкритих) джерел
підписатись на офіційні сторінки InformNapalm ✅

🗣 Нова рубрика #Feedback | Коли читачі нам пишуть і підкидають цікаві зачіпки, фото або відеоматеріали

Сьогодні один із читачів нашого каналу надіслав нам цікавий допис офіційного каналу Омського автобронетанкового інженерного інституту від 6 жовтня [archive] І він відкриває ще один шар для продовження нашого OSINT-дослідження НРТК «Кур’єр».

Цікаво, що сьогодні цей же допис також поширив російський Z-блогер Чингис Дамбиев, якого ми вже згадували у попередніх дослідженнях. Дамбиев пов'язаний із Baikal Tactical Group та виробництвом важких гексакоптерів «Мангас», а також фігурував у контексті «Кур’єра».

❗️ А тепер наші нові OSINT спостереження.

6 жовтня Омський автобронетанковий інженерний інститут — філія Військової академії матеріально-технічного забезпечення МО РФ — повідомив про перше практичне заняття з дисципліни «Основы робототехники» для другокурсників СПО.

І навчали їх саме на НРТК «Кур’єр».

Курсанти обслуговували й ремонтували силову установку, трансмісію та ходову, проводили діагностику електрообладнання, заряджали АКБ, налаштовували засоби управління і зв'язку, спочатку відпрацьовували керування на симуляторах, а потім перейшли до реальної машини.
Тобто фіксуємо факт підготовки майбутнього технічного персоналу ЗС РФ до обслуговування та експлуатації «Кур’єра».

З Омським автобронетанковим інженерним інститутом пов'язаний Нуржан Ракимжанов — один із персонажів нашого попереднього дослідження. Він є систематичним співавтором Зорікто Гомбожапова, власника ООО «НРТК КАПС», у низці патентів на рішення у сфері військової робототехніки.

Сам ОАБІІ називає «Кур’єр» «самым массовым наземным роботом в войсках», а російські регіональні структури раніше заявляли про понад 4,5 тис. переданих військам машин. Незалежного підтвердження цієї цифри ми наразі не маємо. Але прямих ознак того, що навколо «Кур’єра» росіяни формують цілу систему її експлуатації, ремонту та підготовки персоналу, стає дедалі більше.

❗️ Саме тому ми так уважно дивимося на китайський компонентний і закупівельний слід навколо розробників «Кур’єра». І запрошуємо інших OSINT-дослідників та журналістів-розслідувачів копати цей напрямок разом із нами: встановлювати постачальників, виробників компонентів і канали постачання, щоб ці дані могли стати основою для подальшого санкційного тиску та гальмування масштабування «Кур’єра».

➕ невелика GEOINT-задача для тих, кому подобається практикуватись в прикладному OSINT. На фотографіях ОАБІІ «Кур’єр» випробовують біля доволі характерної будівлі та навчальної траси. Спробуйте встановити локацію, де були зроблені ці кадри.

Свої версії з координатами та, бажано, доказами надсилайте нам у приватні повідомлення. За кілька днів опублікуємо правильну відповідь.

Запрошуємо поширювати цю інформацію.

Підписатись на офіційні сторінки InformNapalm ✅

🇩🇪 Шпигунський скандал у Німеччині: затримали колишнього керівника BND

На цікаві деталі цієї історії звернув увагу OSINT-аналітик InformNapalm Антон Павлушко, який понад 20 років мешкає у Німеччині та з 2014 року допомагає InformNapalm збирати й аналізувати дані про російських військових.

Німецька прокуратура затримала 80-річного Аугуста Ханнінга, який очолював Федеральну розвідувальну службу Німеччини (BND) у 1998–2005 роках, та його колишнього керівника апарату Манфреда Д. Обидва вже перебувають під вартою. Йдеться, зокрема, про підозри у спробі державної зради та роботі в інтересах іноземної розвідки.

За версією слідства, приблизно з 2010 року Манфред Д. за гроші передавав колишньому шефу внутрішні матеріали BND. Загалом Ханнінг міг отримати близько 2000 документів, частина з яких була засекречена. Манфред Д. при цьому залишався в керівному апараті BND аж до березня 2026 року.

Ханнінг нібито використовував отриману інформацію у своїй приватній консалтинговій діяльності. В одному з епізодів секретні дані стали основою аналітичного матеріалу для представника іноземної спецслужби. Німецька прокуратура країну не називає, але Der Spiegel пише, що слідство перевіряє зв'язки з представником азербайджанської розвідки.

Після завершення державної служби Ханнінг активно пішов у приватний консалтинг. І тут починається ще одна цікава частина історії.

❗️ Антон Павлушко звертає увагу на латвійський PNB Banka, раніше Norvik Banka, пов'язаний із російським банкіром Григорієм Гусельниковим. До наглядової ради банку свого часу запросили одразу двох політичних важковаговиків — Ханнінга та колишнього генсека НАТО Андерса Фога Расмуссена.

Банк зрештою збанкрутував. Його адміністратор подав позов більш ніж на €30 млн проти колишніх керівників та членів наглядової ради, серед яких опинилися Ханнінг і Расмуссен. Частину майна Ханнінга арештовували.

І ось на цьому тлі колишній керівник однієї з найважливіших спецслужб Європи, за версією слідства, роками купував у свого колишнього підлеглого секретні документи BND і використовував їх у приватному консалтингу.

Павлушко підсумовує цю біографічну траєкторію коротко:

«От не сиділось німецькому відставному розвіднику на пенсії…»

P.S.📺 І окремий збіг для тих, хто дивився цьогорічний німецький серіал Netflix «Демасковані» (Unfamiliar): одна з його сюжетних ліній — пошук високопоставленого «крота» всередині BND на тлі протистояння з російською розвідкою.

Іноді сценаристам достатньо просто трохи почекати на реальні новини.

@informnapalm

🔤 #OSINTBrief InformNapalm| 8 жовтня

🔥 Сасово, Рязанська область РФ. У ніч на 8 жовтня повідомили про атаку та пожежу на території верстатобудівного заводу «Саста», де також розташована інфраструктура «Яндекса». Повідомляють про перебої в роботі окремих сервісів, однак масштаб пошкоджень дата-центру та заводу ще потребує уточнень. Кумедно, що саме на мапах «Яндекса» нерідко можна знайти об'єкти, які росіяни намагаються приховати. Іноді це стає додатковим індикатором для OSINT-досліджень і подальшої перевірки.

😀 До речі, вчора саме завдяки мапам «Яндекса» деякі наші читачі змогли визначити точну локацію об'єкта з цієї GEOINT задачі.
(станом на зараз вже 5 читачів надіслали нам правильні відповіді, пізніше оголосимо результат)

🔥 Салават, Башкортостан, РФ. З'явилися повідомлення про атаку та пожежу в районі нафтохімічного комплексу «Газпром нафтохім Салават». Наразі немає достатнього підтвердження, яка саме технологічна установка постраждала і чи призвело це до зупинки виробництва.

🇩🇰 Данія: російські диверсії проти оборонних компаній. Данська служба безпеки PET заявила, що Росія перейшла від підготовчих заходів до диверсійної активності проти данських підприємств, які постачають озброєння Україні.

🙆‍♂️ Вчора ввечері ми також публікували цікаві деталі про шпигунський скандал у Німеччині.

🇪🇺 ЄС: нові санкції проти російського ВПК. Посли країн ЄС погодили пакет із 1646 санкційних включень, серед яких підприємства російської ракетної промисловості та пов'язаних виробничих галузей. Остаточне юридичне затвердження й оприлюднення списків очікується пізніше.

🇮🇱🇬🇧 Загострення стосунків між Ізраїлем та Великою Британією: демонтаж вивісок консульства. У ніч на 8 жовтня працівники британського консульства у Східному Єрусалимі демонтували вивіску консульського відділу після ізраїльської вимоги закрити установу. Лондон розглядає можливість висилки ізраїльських дипломатів у відповідь.

🇲🇩 Молдова. Окремо стежимо за інформацією про можливе вербування школярів і молоді в Молдові для роботи на виробництві російських ударних дронів в ОЕЗ «Алабуга» (Татарстан, РФ). Якщо пропустили цю історію — подробиці з відео тут.

🇰🇷 Південна Корея: уряд відреагував на розслідування про пальне для РФ. The Guardian встановила, що в липні–серпні сім танкерів здійснили 14 рейсів із південнокорейських портів до Росії, перевізши понад 176 тис. тонн пального; три судна перебували під санкціями західних країн. 8 жовтня уряд Південної Кореї заявив, що експорт комерційних нафтопродуктів до РФ не заборонений його чинними обмеженнями, а митні процедури не підтвердили прямого експорту.

❗️Будемо уважно стежити за цією історією, особливо на тлі нещодавніх недружніх заяв Сеула на адресу України, зокрема навколо передачі двох північнокорейських військовополонених. Цікаво, чому саме зараз південнокорейська сторона знову актуалізувала це питання, і чи не стало дипломатичне загострення зручним способом відвернути увагу від значно незручнішої теми — постачання пального до Росії через південнокорейські порти.

Будемо вдячні за поширення та реакції на цей бриф, якщо вважаєте такі міжнародні OSINT-огляди цікавими й корисними. Так ми краще розумітимемо, чи варто робити цю рубрику регулярною.

@informnapalm