Військовий оглядач Ігаль Левін сьогодні звернув нашу увагу на цікаву деталь у домовленостях Трампа з Путіним щодо постачання російського дизелю.

💬 Його головна думка: дизельна угода може бути лише публічною частиною значно ширшого політичного торгу між Вашингтоном і Москвою. Адже економічна вигода для американського паливного ринку виглядає сумнівною, тоді як Росія вже отримала конкретне санкційне послаблення. І все це відбувається на тлі американського тиску на Україну з вимогою припинити удари по російських НПЗ.

💬 InformNapalm здається, що ця гіпотеза заслуговує на глибший аналіз, особливо з погляду OSINT.

Тим більше, що ще 3 жовтня Reuters повідомило про обговорення в межах американсько-російських переговорів багатомільярдної угоди щодо міжнародних активів «Лукойлу». Серед потенційних учасників називали американського мільярдера Тодда Боелі та близькосхідні бізнес-групи, пов'язані з родинами Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера.

👁Ми бачимо кілька перспективних напрямків для OSINT-моніторингу:

1. Хто отримує економічну вигоду? Відстежувати потенційних покупців російських енергетичних активів, їхні корпоративні зв'язки, інвестиційні фонди та можливі перетини з учасниками американсько-російських переговорів.

2. Що реально змінюється в санкціях? Аналізувати нові ліцензії OFAC, зокрема №135, видану 9 жовтня для операцій із російським дизелем, та дозволи, пов'язані з активами «Лукойлу». Важливо з'ясувати, які компанії й операції отримують нові можливості.

3. Куди насправді піде російський дизель? Моніторити танкерні перевезення, порти відвантаження, трейдерів, посередників та кінцеві ринки збуту. Порівнювати політичні заяви з фактичними торговельними потоками.

4. Що відбувається з російською нафтопереробкою? Зіставляти наслідки українських ударів по НПЗ, обмеження експорту, імпорт пального до РФ та реальні можливості Росії виконати обіцяні поставки.

5. Які політичні рішення супроводжують економічні домовленості? Вибудовувати хронологію переговорів, санкційних послаблень і вимог до України. Сьогодні Axios повідомило, що Вашингтон неодноразово вимагав від Києва припинити удари по російських НПЗ, причому без аналогічних зобов'язань Москви.

Звісно, самі збіги дат чи корпоративні зв'язки ще не доводять існування прихованих домовленостей. Але вони дають конкретні напрямки для перевірки.

❓ Головне питання для нас: чи не формується під прикриттям переговорів про завершення війни нова система економічних інтересів між США та Росією, у якій послаблення санкцій і доступ до російських енергетичних активів стають частиною ширшого політичного торгу?

Це один з тих прикладів, коли можна не лише гадати про зміст закритих переговорів, а і дивитися на документи, гроші, корпоративні зв'язки та реальний рух товарів.

І якщо серед наших читачів є OSINT-дослідники, які вже відстежують ці процеси, будемо раді обмінятися спостереженнями.
Дякуємо Ігалю, що підштовхнув нас навести власний OSINT-фокус на ці процеси.

@informnapalm