Спецкореспондент "Муравей" веде ефір щодо ситуації в тимчасово окупованому Криму. Каже, що буде спостерігати за подіями до останнього, або поки сам не вирішить звалювати з Криму.

Відомий Z діяч Охлобистін, якого після серії нещодавніх депресивних для росіян відео почали вважати "агентом українських спецслужб" разом з "оленем" почули як (не)працює російська ППО.

"Олень" 🦌 на відміну від Охлобистіна не став гальмувати, одразу протверезів і зрозумів, що йому терміново треба міняти геопозицію.

"Агент" у пікселі залишився на місці та продовжив спостереження 👀

Крим майже дійшов до стадії готовності штурмувати заправки.

Спеціальний кореспондент Сєргєй Васільєвіч ділиться враженнями про драку на АЗС, угорающіх Росгварєйцєв, і "вєжлівих людєй".

Чиновниці ставимо "відмінно" за саботаж. Просто і дієво. Приклад для наслідування.

Тут виникло питання: якого "тиранозавра" спалили українські бійці? Техніка була сильно замангалена, тому звичайний OSINT навряд зможе розпізнати на всі 100% зразок виключно по цій відеофіксації. Ми радимо підходити комплексно: чи були радіоперехоплення зі згадкою (можливо шифром) спалення цього зразка, чи фіксувалось щось схоже намангалене поблизу останнім часом, чи були дані розвідки або агентури? Якщо маєте дані, які допоможуть бійцям верифікувати, що саме спалили - пишіть нам в приватні.

https://t.me/kharkivnapriamok/3445

На жаль, війна, як і влада, є своєрідним лакмусовим папірцем, що проявляє та загострює людські якості. Одні стають героями — добровільно беруть на себе відповідальність, захищають країну, ризикуючи власним життям заради свободи та справедливості. Інші, навпаки, отримавши владу чи зброю, починають зловживати своїми повноваженнями, використовуючи їх для власної вигоди, самоствердження або насильства.

Війна також робить суспільство значно чутливішим до будь-якої несправедливості. Там, де в мирний час побутовий конфлікт міг завершитися сваркою, під час війни він може перерости у непропорційний спалах агресії й коштувати людського життя. Постійний стрес, накопичена втома та психологічне виснаження лише підсилюють ці ризики.

Але найбільш небезпечним чинником залишається відчуття безкарності. Коли люди втрачають довіру до того, що закон працює однаково для всіх, коли держава не забезпечує невідворотності покарання за очевидні порушення, це поступово руйнує саму повагу до правил. У такому середовищі дедалі більше людей починають вважати, що силу можна використовувати замість права.

Армія не існує окремо від суспільства. Вона є його зрізом. І якщо в суспільстві є люди, схильні до зловживань, корупції чи насильства, вони можуть опинитися і в силових структурах. Отримавши додаткові повноваження, такі особи здатні завдати значно більшої шкоди — не лише окремим людям, а й авторитету всієї інституції, яку представляють.

Саме тому боротьба зі зловживаннями не суперечить інтересам оборони держави — вона є їх невід’ємною частиною. Там, де фіксуються випадки перевищення повноважень, насильства, корупції чи іншої злочинної діяльності — незалежно від того, чи йдеться про сферу мобілізації, окремі підрозділи або будь-які державні органи — має діяти принцип невідворотності відповідальності. Не для того, щоб дискредитувати армію чи державу, а навпаки — щоб захистити їх від тих, хто дискредитує їх своїми вчинками.

Бо справедливість — це не абстрактна моральна категорія. Під час війни вона стає одним із ключових елементів національної стійкості. Довіра до держави згуртовує суспільство, тоді як безкарність породжує нову безкарність, взаємну недовіру та атомізацію. Саме на це й розраховує ворог. Тому наведення ладу всередині країни сьогодні є не менш важливою складовою нашого спротиву, ніж боротьба на фронті.

Сьогодні багато медіа з посиланням на The New York Times повідомили, що Росія продовжує отримувати через мережу посередників компоненти японського виробництва, які використовуються у створенні балістичних ракет та іншого озброєння. Видання звертає увагу на те, що чинні механізми експортного контролю не дозволяють повністю перекрити потрапляння товарів подвійного призначення до РФ через треті країни.

Показово, що в українському інформаційному просторі майже ніхто не згадав AlabugaLeaks. Хоча саме цей масив документів ще у 2024 році підтвердив постачання японських компонентів для виробництва російських ударних дронів на заводі в Алабузі. Після оприлюднення цих матеріалів тема отримала значний резонанс у Японії, а окремі виробники переглянули власні процедури експортного контролю.

Втім, проблема набагато давніша. InformNapalm документував використання японських компонентів у російських БПЛА «Орлан-10» ще у 2018 році — задовго до повномасштабного вторгнення і за шість років до AlabugaLeaks.

Тобто нинішня публікація The New York Times не відкриває нову проблему. Вона лише підтверджує те, що незалежні OSINT-дослідники фіксували роками: російський ВПК системно використовує компоненти, вироблені в демократичних країнах, а існуючих механізмів експортного контролю та протидії реекспорту досі недостатньо, щоб ефективно перекрити ці канали.

Особливо парадоксально це виглядає у випадку Японії, яка сама має територіальний конфлікт із Росією через окупацію Південних Курильських островів.

Доки демократичні країни не усунуть законодавчі та практичні лазівки, що дозволяють товарам подвійного призначення через посередників потрапляти до РФ, російська воєнна промисловість і надалі отримуватиме критично важливі компоненти для продовження агресивної війни.

"У Бельсько-Бялій чоловік ображав дітей через їхнє українське походження: поляки закликають звернутися до поліції.

У польському місті Бельсько-Бяла (Bielsko-Biała) 12 липня стався інцидент у міському автобусі, який викликав широкий резонанс у соціальних мережах.

На оприлюдненому відео видно, як невідомий чоловік звертається до дівчинки з ксенофобськими образами. Зокрема, він вигукує: «Випєрдаляй на Україну», а також називає дітей, які на вигляд є неповнолітніми, нецензурними словами.

Відео опублікував користувач Facebook Strelnikov Michal. На цей момент інформації про офіційну реакцію правоохоронних органів немає.

Запис швидко поширився в соціальних мережах і викликав хвилю обурення серед польських користувачів. У коментарях багато людей назвали таку поведінку неприпустимою та закликали звернутися до поліції.

Деякі коментатори порівняли побачене з проявами фашизму, зазначивши, що подібні сцени не повинні мати місця в сучасній Польщі. Інші звернули увагу на те, що водій автобуса та пасажири не втрутилися в ситуацію, назвавши це тривожним сигналом.

Також у коментарях лунають думки, що водій мав зупинити автобус і викликати поліцію. Окремі користувачі попереджають, що без належної реакції подібні випадки можуть призвести до трагедії.

Частина дописувачів звернулася до представників польської влади із закликом жорсткіше реагувати на прояви ксенофобії та мови ненависті, наголошуючи, що бездіяльність може мати серйозні наслідки.

Автор публікації також повідомив, що готовий передати польському юристу наявну інформацію та контактні дані для подальшого звернення до правоохоронних органів"

Відео: Strelnikov Michal / fb
Текст: Сергій Пех / fb

Особливо боляче дивитись такі відео з агресивною поведінкою поляків українським військовим, які відправили своїх жінок або доньок до Польщі, бо вважали, що там вони будуть у безпеці. Поки українці стримують російську навалу зі сходу.

Але, на жаль, останнім часом у раніше гостинній Польщі дедалі помітнішою стає тенденція до політизації антиукраїнської риторики. Заяви президента Кароля Навроцького та окремих польських політиків створюють інформаційне середовище, в якому частина радикально налаштованих громадян може сприймати неприязнь до українців як соціально або політично прийнятну поведінку.

Першими жертвами таких настроїв стають не політики, а найбільш незахищені люди — українські жінки та діти, які були змушені залишити свої домівки після повномасштабного російського вторгнення. Саме Польща у 2022 році стала для мільйонів українців місцем порятунку, і за це українці назавжди збережуть вдячність польському народу.

Саме тому особливо тривожно спостерігати за випадками агресії щодо українців та спробами окремих політиків заробляти рейтинги на антиукраїнських настроях. Якщо державна влада Польщі не демонструватиме принципової нетерпимості до таких проявів, це може призвести до подальшої радикалізації та зростання кількості інцидентів.

Ми щиро вдячні всім полякам, які не піддалися маніпуляціям і продовжують підтримувати Україну та українців, які засуджують подібні прояви агресії проти українських жінок і дітей. Водночас ми не можемо ігнорувати тривожні тенденції. Українським громадянам, які перебувають у Польщі, варто уважніше ставитися до питань особистої безпеки, уникати потенційно конфліктних ситуацій і стежити за розвитком суспільних настроїв, якщо ситуація буде загострюватись, можливо доведеться виїжджати з цієї країни.

Кремль уже багато років інвестує значні ресурси у розпалювання ворожнечі між українцями та поляками. Будь-яка антиукраїнська риторика, незалежно від її авторів чи політичної мотивації, об’єктивно працює на реалізацію цієї російської стратегії. Саме тому відповідальність політиків за власні слова сьогодні є особливо високою. Бо від прагнення отримати хайповий політичний рейтинг від спекуляції на історичних розбіжностях, до фашистських погромів - один крок.

А всім чоловікам, які хочуть "самоствердитись" ми радимо це робити не за рахунок протистояння з жінками або дітьми у автобусах, а на фронті у війні проти російського агресора. Бо у Путіна та загалом російських військово-політичних еліт нікуди не зникли великі амбіції захопити не лише територію України, а і територію Польщі. І здається, що деякі польські політики та їхні виборці зараз намагаються самоствердитись в пошуку ворога зовсім не там, де він є насправді.