🗺 Російські оператори БПЛА продовжують «полювання» на цивільних у Херсоні: нова OSINT-геолокація

OSINT-дослідник PJ “giK” 📱 геолокував чергове відео російської атаки дроном на цивільного у Херсоні. На кадрах оператор БПЛА спостерігає за цивільним та здійснює скид боєприпасу. Автор геолокації атрибутує атаку полку безпілотних систем 18-ї загальновійськової армії ЗС РФ.

Ця атрибуція має додатковий OSINT-контекст: ще у травні 2026 року аналітики ISW зафіксували діяльність елементів Unmanned Systems Regiment 18th Combined Arms Army над Херсоном. Тоді ISW зазначав, що це було перше відоме їм підтвердження існування цього полку.

Це далеко не поодинокий випадок.

Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування щодо України встановила, що російські атаки дронами на цивільних на правобережжі Херсонщини мають широкомасштабний і систематичний характер та здійснювалися в межах скоординованої державної політики РФ.

Оператори дронів у режимі реального часу бачили свої цілі й атакували людей, які очевидно були цивільними. Комісія кваліфікувала такі дії як воєнний злочин умисного спрямування атак проти цивільних, а вбивства в межах цієї кампанії — як злочини проти людяності. Для розслідування Комісія проаналізувала понад 300 відео атак та понад 600 публікацій у російських Telegram-каналах.

У наступній доповіді ООН масштаби явища були розширені вже на понад 300 км правобережжя Дніпра у Херсонській, Миколаївській та Дніпропетровській областях. Комісія зазначила, що російські військові під централізованим командуванням використовували однаковий modus operandi для атак на цивільних та цивільні об'єкти.

🔤 Довідково

18-та загальновійськова армія РФ Південного військового округу була сформована у 2023 році в умовах російської війни проти України. При її створенні значну роль відігравали сили, які вже діяли на Херсонському напрямку, зокрема 22-й армійський корпус. До структури армії була включена, зокрема, 70-та мотострілецька дивізія.

У 2023–2025 роках частини 18-ї ЗВА систематично фіксувалися на окупованому лівобережжі Херсонщини. Надалі частину сил, зокрема елементи 70-ї МСД, російське командування перекидало на інші напрямки; у 2026 році її підрозділи вже фіксувалися в районі Костянтинівки. Тому старі списки структури 18-ї армії не варто автоматично сприймати як актуальну бойову диспозицію.

Водночас саме полк безпілотних систем 18-ї ЗВА у 2026 році продовжував фіксуватися в контексті польотів російських дронів над Херсоном.

Підписатись на InformNapalm ✅ | Підтримати полум'я 🔤

❗️ Що показали США чотири місяці повітряної війни проти Ірану

У новому звіті [PDF-документ] провідного генерального інспектора Міністерства оборони США підбили проміжні підсумки американської операції «Епічна лють» проти Ірану.

Станом на 29 червня її вартість для США оцінювали у $33,4 млрд. Із них $22,3 млрд — вартість заміщення витрачених боєприпасів, ще $3,7 млрд — вартість заміщення втраченої військової техніки. При цьому ремонт пошкоджених військових об'єктів у цю суму не включений.

У звіті прямо зазначено, що масштабне використання боєприпасів спричинило стратегічний дефіцит запасів і виявило слабкі місця американської оборонно-промислової бази.

Серед проблем названо обмежені можливості виробництва твердопаливних ракетних двигунів, високоякісних вибухових речовин і ракетного палива, а також нестачу кваліфікованих працівників. Нарощування цих виробничих потужностей, як визнає Пентагон, потребує значного часу.

Центральне командування Збройних сил США повідомило приблизно про 36 тисяч бойових вильотів, понад 1 800 вогневих місій та близько 13 500 уражених цілей.

Інтегрована система протиповітряної та протиракетної оборони на Близькому Сході за цей час перехопила понад 6 000 ударних безпілотників і понад 1 500 балістичних ракет, запущених Іраном та пов'язаними з ним силами.

Втрати авіації США також виявилися помітними. Було втрачено чотири винищувачі F-15E, причому три з них — унаслідок дружнього вогню. Один винищувач F-35A отримав пошкодження від ворожого вогню. Сім літаків-заправників KC-135 були пошкоджені або знищені, також втрачено до 30 розвідувально-ударних безпілотників MQ-9 Reaper. Ще чотири легкі ударні вертольоти AH-6 американські військові були змушені знищити самостійно, оскільки евакуювати їх не вдалося.
Іранські удари пошкодили або знищили сотні споруд на американських базах у восьми країнах регіону.

🔤 Головний висновок цього звіту для України та інших союзників США

Чотири місяці повітряної війни показали, що навіть Сполучені Штати з їхнім колосальним оборонним бюджетом змушені рахувати не тільки ракети й авіабомби на складах, а й здатність промисловості швидко відновлювати витрачені запаси.

У Москві уважно спостерігають за тим, як США витрачають стратегічні запаси на Близькому Сході. Якщо значна кількість дорогих ракет і боєприпасів витрачається швидше, ніж американський оборонно-промисловий комплекс здатен їх відновити, Кремль може сприймати це як тимчасове вікно можливостей для подальшої ескалації в Європі.

Політичний фактор лише посилює такий ризик. Президент США Дональд Трамп неодноразово підкреслював свої «добрі» особисті відносини як із Володимиром Путіним, так і з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином. У випадку загарбницької війни Росії проти України його адміністрація вже демонструвала готовність чинити серйозний тиск на жертву агресії щодо переговорів і поступок, тоді як тиск на Москву, як на агресора, залишався значно менш послідовним.

З боку Кремля поєднання виснаження частини американських запасів, тривалого циклу їх відновлення та менш передбачуваної політики Вашингтона щодо Москви може виглядати як сприятливий момент для військової перевірки меж західного стримування. Перевірки НАТО на відданість 5-й статті, яку ще ніхто серйозно не перевіряв.

Саме тому проблема американських запасів боєприпасів безпосередньо стосується безпеки Європи та війни в Україні.

Підписатись на InformNapalm ✅ | Підтримати полум'я 🔤

🔤Сьогодні з’явилися повідомлення про можливу ліквідацію генерал-майора Антона Груніса, командира 4-ї окремої мотострілецької бригади ЗС РФ.

Наразі офіційно його смерть не підтверджена, тому InformNapalm продовжує перевірку та поставив Груніса на циклічний OSINT-моніторинг.

Цікаво, що Груніс уже давно присутній у наших архівах. У розслідуванні InformNapalm «Список-1097: як 18-та ОМСБр ЗС Росії окупувала Крим» він фігурує під №233 — тоді ще підполковник, командир 1-го мотострілецького батальйону 18-ї ОМСБр, в/ч 27777.

Його прізвище містилося у витягу з наказу №53 від 14 березня 2014 року серед військовослужбовців, які вибули для виконання «бойового завдання» та отримували сухі пайки на 16–18 березня. Цей часовий проміжок безпосередньо збігався із завершальним етапом російської операції із захоплення Криму. Під час подальшого OSINT-аналізу всього масиву документів InformNapalm встановив численні прямі підтвердження перебування військовослужбовців 18-ї ОМСБр у Криму і дійшов висновку, що військові зі списків були залучені до російської воєнної операції проти України.

За наступні 12 років Груніс доріс до генерал-майора, командира бригади та отримав звання «Героя Росії».
Наразі в циклічному моніторингу InformNapalm перебувають одразу кілька російських генералів, щодо яких за останні дні з’являлися повідомлення про загибель.
Якщо раніше гучні новини про ліквідацію російського генералітету часто надходили з глибокого тилу РФ — унаслідок диверсій, підривів чи замахів, — то останнім часом дедалі частіше йдеться саме про ураження командних пунктів поблизу фронту.

Тож із висновками щодо Груніса поки не поспішаємо. Чекаємо на додаткові незалежні підтвердження.

Ми помітили певну закономірність: російські підполковники, які колись потрапляли в поле зору InformNapalm і залишалися в наших архівних OSINT-дослідженнях, з роками нерідко отримують генеральські звання. Але разом із новими погонами вони стають і більш пріоритетними цілями на знищення.

➕ Довідково варто окремо згадати й саму 4-ту бригаду.

4-та окрема гвардійська мотострілецька бригада імені Георгія Побідоносця має характерне для російської окупаційної армії походження. Її формували на окупованій Луганщині з низки проросійських збройних формувань. Згодом до її структури були інтегровані й залишки інших угруповань.
І ця бригада також далеко не вперше потрапляє в поле зору InformNapalm.

Ще у 2016 році волонтери InformNapalm через аналіз профілів бойовиків вийшли на базу зберігання бронетехніки під Луганськом. Одним із фігурантів був Богдан Севастьянов із угруповання «Бетмен», залишки якого після переформатування влилися саме до 4-ї ОМСБр. Належність встановлювали, зокрема, за шевронами, колом зв’язків та технікою з тактичним знаком «4 у квадраті». На базі тоді зафіксували Т-64, Т-72 і Т-72С1.

А у 2020 році в розгорнутій розвідувальній довідці InformNapalm про 1-й та 2-й армійські корпуси РФ на окупованому Донбасі 4-та ОМСБр вже фігурувала як повноцінне з’єднання 2-го АК, в/ч 74347. До її складу входив, зокрема, батальйон «Прізрак». Наші аналітики тоді наголошували, що структура таких бригад була приведена до типових штатів ЗС РФ, а російські «куратори» дублювали командні посади починаючи з батальйонного та бригадного рівнів, забезпечуючи реальне підпорядкування корпусів російській армії.

Під час повномасштабної війни підрозділи 4-ї бригади воювали на Лисичанському та Кремінському напрямках, згодом — під Бахмутом, Кліщіївкою та Часовим Яром. У 2026 році її підрозділи фіксуються вже безпосередньо в боях за Костянтинівку.

14 травня 2023 року Міноборони РФ офіційно визнало загибель тодішнього комбрига полковника В’ячеслава Макарова. За російською версією, він особисто керував боєм поблизу Красного/Іванівського під Бахмутом, був важко поранений і помер під час евакуації.

Якщо загибель Груніса підтвердиться, то 4-та ОМСБр уже вдруге за час повномасштабної війни втратить свого командира.

Підписатись на InformNapalm ✅ | Підтримати полум'я 🔤

OSINT-аналітик InformNapalm Антон Павлушко, який понад 20 років живе у Німеччині та добре розуміється на німецькій політиці, сьогодні звернув нашу увагу на два показові кейси всередині німецької «Альтернативи для Німеччини» (AfD), яка загалом послідовно виступає проти подальшої військової підтримки України:

Зараз у Києві перебуває депутат Бундестагу від AfD Рюдігер Лукассен (Rüdiger Lucassen) — член парламентського комітету з питань оборони, колишній вертолітний пілот сухопутних військ і полковник Бундесверу у відставці.

Під час поїздки він ділиться доволі нетиповими для AfD спостереженнями. Лукассен зазначає, що Київ продовжує жити, а українці, з якими він спілкується, не демонструють готовності здаватися. Він, зокрема, розповів про зустріч із ветераном, який сам воював, втратив родича на фронті, а тепер у війську служить його син.

Також Лукассен на власні очі побачив наслідки масованих російських повітряних атак. За його спостереженнями, серед уражених об’єктів — житлові будинки, АЗС та промислові підприємства, а логіку вибору цілей не завжди можливо пояснити суто військовою необхідністю. З його слів випливає висновок, що одним із завдань таких ударів може бути психологічний тиск на цивільне населення з метою примусити Україну до капітуляції.

Ще цікавіший кейс — Тім Шрамм (Tim Schramm, schrammi), молодий політик AfD, заступник голови окружної організації партії у Вупперталі.

Шрамм сам пройшов доволі нетипову для представника AfD еволюцію. За його власними словами, раніше він мав проросійські погляди і значною мірою вірив російській пропаганді. Після поїздок в Україну з гуманітарною місією його позиція змінилася. Згодом він добровільно долучився до українських сил і воював у складі одного з підрозділів територіальної оборони, зокрема як мінометник та оператор БПЛА.

Його позиція стала настільки незручною для частини партійного керівництва, що земельна організація AfD у Північному Рейні-Вестфалії намагалася домогтися його виключення з партії та тимчасово позбавила членських прав. У листопаді 2025 року партійний суд скасував ці тимчасові санкції, після чого Шрамм повернув собі членські права та посаду в окружній організації.

На вихідних він опублікував приблизно чотирихвилинне емоційне відео 📱, в якому пояснив, чому німецький націоналіст, на його думку, повинен підтримувати Україну.

Його аргументація доволі проста: якщо Росію не зупинити в Україні, Німеччині та іншим європейським країнам доведеться платити за це вже власною безпекою, власними ресурсами і, потенційно, життями власних громадян. Тому постачання Україні озброєння Шрамм розглядає не як благодійність, а як прагматичну інвестицію в безпеку самої Німеччини.

Відео вже наближається до пів мільйона переглядів і викликало активну дискусію серед прихильників AfD. У коментарях зійшлися як його однопартійці, так і опоненти, а сама теза Шрамма очевидно зачепила частину аудиторії партії.

Ці два кейси цікаві саме на тлі офіційної лінії AfD. Партія регулярно виступає проти подальших поставок зброї Україні та за відновлення відносин із Москвою. Водночас особистий контакт із війною — чи то під час поїздки до Києва, чи безпосередньо на фронті — у випадку окремих її представників приводить до зовсім інших висновків.

Особливо показовий тут Шрамм: людина, яка починала з проросійських поглядів, після знайомства з українською реальністю не просто змінила позицію, а сама пішла воювати проти Росії.

І його нинішній меседж до німецьких правих фактично зводиться до дуже прагматичної формули: якщо не хочете в майбутньому платити значно більшу ціну за російську агресію — дайте Україні більше ракет та іншого озброєння вже зараз.

Підписатись на InformNapalm ✅ | Підтримати полум'я 🔤

🙆‍♂️ OSINT-аналітик InformNapalm Антон Павлушко звернув увагу, що цим уже майже «легендарним» фотографіям з-під Іловайська виповнилося 12 років.

У вересні 2014-го російські військові ще доволі безтурботно викладали у соцмережі фотографії зі своїх «відряджень». Одними з найбільш впізнаваних стали два кадри біля дорожнього знака «Червоносільське» — села неподалік Іловайська, де наприкінці серпня 2014 року точилися важкі бої.

13 вересня 2014 року InformNapalm опублікував розслідування Павлушка «Вони розстрілювали українців під Іловайськом». На фотографіях були ідентифіковані російські танкісти Антон Дмитрієв та Сергій Малафєєв. Аналіз їхніх профілів показував, що обидва були кадровими військовослужбовцями РФ і служили у в/ч 30616-8, яка входила до складу 467-го окружного навчального центру. За фотографіями також простежувалося переміщення російських танкістів у серпні через район Таганрога, після чого вони опинилися вже на території України.

Пізніше Дмитрієв знову з'явився у великому розслідуванні InformNapalm про 6-ту танкову бригаду ЗС РФ та її «українське відрядження» 2014 року. У ньому OSINT-дослідники відновлювали маршрут російських танкістів, фіксували Т-72Б3 з характерними білими колами та їхні бойові втрати саме в районі Червоносільського.

У травні 2015 року в інтерв'ю Радіо Свобода Павлушко окремо згадував саме ці фотографії як показовий приклад роботи OSINT: російські солдати самі фотографувалися біля українського дорожнього знака, залишаючи дуже просте запитання — як кадрові російські військові взагалі опинилися під Червоносільським у районі Іловайського котла?

У 2017 році цей знімок уже увійшов до багатомовного аналітичного путівника «Донбас в огні. Путівник зоною конфлікту», підготовленого Центром дослідження безпекового середовища «Прометей» за участі OSINT-дослідників InformNapalm. На сторінці 66 фотографія Дмитрієва та Малафєєва біля знака «Червоносільське» наведена серед задокументованих доказів присутності кадрових російських військових на Донбасі.

Сам путівник вийшов п'ятьма мовами та активно поширювався в українському й міжнародному дипломатичному, експертному, військовому та журналістському середовищах. Вже за перший рік електронні версії путівника п'ятьма мовами завантажили понад 20 тисяч разів у 82 країнах світу.

Загальний друкований наклад видання сягнув близько 10 тисяч примірників. Книгу кілька разів додруковували за підтримки українських державних установ, а окремий наклад на замовлення МЗС України був призначений для 54 закордонних дипломатичних представництв України, звідки матеріали з доказами російської агресії поширювали серед дипломатів, військових аташе та інших іноземних партнерів. Путівник також отримували представники НАТО, ОБСЄ, Ради Європи, ООН, американські сенатори й конгресмени, журналісти та аналітичні центри.

Показово й те, що цим використання матеріалів не обмежилося: на прохання Міністерства юстиції України автори додатково деталізували зібрані дані та оформили їх як докази російської агресії для ЄСПЛ у справі «Україна проти Росії (V)». Тобто фотографія, яку російські військові самі безтурботно виклали в соцмережі восени 2014 року і яку тоді знайшли волонтери InformNapalm, стала зачіпкою та одним з багатьох інших елементів значно ширшої доказової бази, яка згодом працювала вже на дипломатичному, експертному та юридичному рівнях...

Підписатись на InformNapalm ✅ | Підтримати полум'я 🔤