🤩 Хмари + білоруські ретранслятори 📶: що може визначати маршрути російських БпЛА на захід України

Звернули увагу на допис колег з КіберБорошно, які вказали на характерну деталь масованої атаки 12 вересня: маршрути ударних БпЛА на захід України практично збігалися із суцільним масивом хмарності та опадів.

Основний коридор проходив через Чернігівщину — Коростенський напрямок — Волинь. При цьому значна частина східної та центральної України залишалася під ясним небом.

Такий вибір маршруту має очевидну військову логіку: хмарність ускладнює візуальне виявлення дронів, роботу оптичних і тепловізійних каналів, а також застосування частини дронів-перехоплювачів. Українські фахівці вже прямо говорили, що росіяни враховують погодні умови при плануванні атак. Власне, метеоумови є одним із базових факторів планування далекобійних операцій.

Але є ще одна цікава деталь.

Ще у лютому, після публікації InformNapalm матеріалів кібероперації, OSINT-аналітик Aeris Rimor наніс на карту орієнтовну зону, в якій російські БпЛА можуть використовувати інфраструктуру зв'язку та ретранслятори з території Білорусі.

Якщо порівняти цю карту з маршрутами атаки 12 вересня, географія значною мірою збігається: Чернігівщина — північ Житомирщини — Рівненщина/Волинь.

Це важливо ще й тому, що згодом українська влада офіційно підтвердила існування російських ретрансляторів у Гомельській та Брестській областях Білорусі. За словами українських посадовців, ця інфраструктура використовувалася для забезпечення атак на Житомирську, Рівненську та Волинську області.

Таким чином, під час атаки 12 вересня росіяни потенційно могли поєднати два фактори одночасно:

— проходження в зоні несприятливої для перехоплення погоди;
— маршрут уздовж території, де БпЛА можуть отримувати додаткові можливості зв'язку через інфраструктуру в Білорусі.

Це поки що не доказ того, що кожен конкретний маршрут був спланований саме за цими двома параметрами. Але накладання маршрутів, погоди та відомої інфраструктури зв'язку виглядає достатньо показово, щоб звернути на нього увагу.

🤔 До слова, це цікавий напрямок для подальшого OSINT-моніторингу. Якщо під час наступних атак знову збігатимуться два фактори — сприятлива для проходження БпЛА погода та маршрут у зоні потенційної роботи білоруських ретрансляторів, — можна буде перевіряти гіпотезу, що Росія свідомо чекає на такі «вікна можливостей» для проведення ударних операцій.

Телекомунікаційна та військова інфраструктура Білорусі наразі продовжує фактично забезпечувати російські удари по Україні.

Підписатись на офіційні сторінки InformNapalm ✅

🗺 ISW оновив інтерактивну карту глобальної інфраструктури когнітивної війни Росії.

Institute for the Study of War представив оновлену версію інтерактивної карти Russia’s Cognitive Warfare Infrastructure, яка показує елементи глобальної інфраструктури російського інформаційного впливу.

У дописі в X ISW зазначає, що Росія використовує когнітивну війну для впливу на рішення та волю своїх опонентів, а Кремль системно розширює мережу міжнародних медіапартнерств, державних програм підготовки журналістів та механізмів залучення молодих медіафахівців за кордоном.

Оновлена карта охоплює партнерства російських державних медіа з іноземними ЗМІ, програми підготовки журналістів, а також культурні центри «Русский дом», які Москва використовує як один з інструментів поширення свого впливу.

У ширшому дослідженні ISW звертає увагу, що Кремль намагається створити не просто мережу каналів поширення інформації, а довготривалу міжнародну медійну інфраструктуру. Наприклад, TASS заявляє про партнерські відносини приблизно з 200 медіа зі 114 країн, а SputnikPro, за даними «Россия сегодня», станом на 2025 рік провів навчання для понад 12,7 тисячі учасників у різних країнах.

❗️ Цікаво порівняти ці дані з дослідженням, яке InformNapalm спільно з Insight News опублікували ще у березні 2024 року:
Website networks in Europe used as tools for Russian information warfare.

Тоді ми аналізували дещо інший рівень російської інформаційної екосистеми — європейські вебресурси зі схожими проросійськими та антизахідними наративами, взаємним цитуванням та спільним реферальним трафіком. Результати також були представлені у вигляді інтерактивної карти.

Тобто ці два дослідження радше доповнюють одне одного.

ISW картографує передусім формалізовану інфраструктуру: партнерські угоди російських державних медіа, TV BRICS, навчальні програми та інші механізми виходу на локальні інформаційні ринки.

InformNapalm та Insight News аналізували наступний рівень — як у європейському інформаційному просторі взаємодіють і перетинаються сайти, що систематично поширюють проросійські наративи, цитують одне одного та мають спільні аудиторії.

При цьому прямий збіг конкретних медіа між двома наборами даних поки невеликий. Значна частина європейських сайтів, які фігурували у нашому дослідженні, у відкритому переліку ISW не представлена. Це залишає цікавий напрямок для подальшого OSINT: простежити зв'язок між формальною російською медіаінфраструктурою, яку документує ISW, та локальними мережами ретрансляції й легітимізації російських наративів.

🌎 Наше дослідження 2024 року наразі доступне у дев'яти мовних версіях, серед них — українською 🇺🇦

📱 Наш новий твіт на цю тему.

Підписатись на офіційні сторінки InformNapalm ✅

❗️ Майже половина російської дронової хвилі — реактивна. РФ фактично переходить до нового стандарту повітряних атак 50/50.

У ранковому зведенні Генерального штабу ЗСУ за 18 вересня є цифра, на яку варто звернути окрему увагу: з 93 БпЛА, застосованих РФ, 46 були реактивними. Тобто вони становили майже половину всієї безпілотної хвилі.

Для OSINT аналітиків InformNapalm тут важлива тенденція переходу від окремих застосувань до масового використання.

Ще у червні генерал Олександр Сирський повідомляв, що РФ планує довести частку реактивних ударних БпЛА до 50%. У липні, за даними Повітряних сил, Росія застосувала їх уже в п'ять разів більше, ніж у червні.

Тепер цей рубіж фактично досягається в окремих масованих атаках. І ніч на 18 вересня — не одиничний випадок: 2 та 5 вересня Повітряні сили також повідомляли, що близько половини російських БпЛА були реактивними.

Водночас буде помилкою автоматично ототожнювати всі 46 реактивних апаратів із конкретною моделлю на кшталт Shahed-238/«Герань-3»: офіційне зведення ГШ, на жаль, такого розподілу не містить. Росія періодично вже застосовує декілька реактивних платформ, зокрема «Герань-4» і «Герань-5».

ГУР документує ОЕЗ «Алабуга» як виробника обох систем. У «Герані-4» та «Герані-5» також зафіксовані китайські турбореактивні двигуни Telefly. Провідну роль «Алабуги» у виробництві російських ударних дронів InformNapalm детально документував ще у 2024 році в межах CYBINT-дослідження AlabugaLeaks.

Є й інша цікава тенденція. В одному ударному пакеті Росія дедалі частіше поєднує повільні БпЛА, дрони-імітатори, реактивні «Герані» та інші реактивні засоби ураження.
Показовий приклад — S8000 «Бандероль», яку ГУР уже класифікує саме як крилату ракету. Її крейсерська швидкість становить близько 520–560 км/год, максимальна — 620–650 км/год, а заявлена дальність сягає 500 км.

Таким чином, технологічна межа між класичним Shahed, швидкісним реактивним ударним БпЛА та відносно дешевою крилатою ракетою поступово розмивається.

Для системи ППО це означає одночасну необхідність протидіяти засобам із суттєво різними швидкостями, профілями польоту та вимогами до засобів перехоплення.

Саме цей технологічний перехід InformNapalm нещодавно детально розбирав у матеріалі про російську дронову загрозу 2026–2027.

Підписатись на офіційні сторінки InformNapalm ✅

🌊 Операція «Посейдон»: що відомо про заявлену компрометацію російських військово-морських розробок.

Наші друзі з Ukrainian Militant заявили про завершення масштабної кібероперації «Посейдон», у межах якої, за їхніми даними, отримано значний масив документації російських структур, пов’язаних із військово-морською навігацією, гідрографією, гідроакустикою, системами управління та підводними технологіями.

Серед названих організацій — ЦКБ МТ «Рубін», «Малахіт», ЦНДІ «Електроприлад», «Океанприлад», ГНІНГІ та інші структури російського ВПК і Міноборони РФ.

На оприлюднених скриншотах справді видно документацію щодо різних поколінь систем і носіїв: проєктів підводних човнів 636.3 і 955М, кораблів 22350, навігаційних комплексів «Андога-М2», «Чардаш», «КАМА-НС-ВК», «Симфонія-ПМ» та інших розробок. Частина документів датована 2024–2026 роками, тобто йдеться не лише про історичні матеріали, а й про актуальні роботи.

Водночас InformNapalm традиційно розділяє заяви джерела та інформацію, яку ми мали можливість перевірити самостійно.

Ми давно підтримуємо дружні контакти з Ukrainian Militant і раніше працювали з матеріалами окремих спільних кіберкейсів. Щодо «Посейдона» повного масиву даних ми наразі не бачили. У нашому розпорядженні були лише окремі документи з реквізитами однієї з російських військових структур, яка фігурує у переліку. Решта архівів через жорсткий режим OPSEC нам не передавалася.

Тому зараз ми не можемо незалежно оцінити весь обсяг дампу, його структуру, цілісність і повний заявлений рівень компрометації. Це не питання недовіри до друзів і колег: у таких операціях бенефіціари отриманих даних самі визначають, коли, кому і в якому обсязі їх відкривати.

Більше того, ми цілком зрозуміємо Ukrainian Militant, якщо значна частина «Посейдона» взагалі не буде оприлюднена до завершення війни або до моменту втрати цими даними оперативної цінності.

Це відповідає й власній практиці InformNapalm. За нашою внутрішньою оцінкою, раніше приблизно 90% кіберкейсів не доходили до публічного висвітлення через OPSEC та подальшу розробку виявлених зв’язків. Останніми роками ця тенденція лише посилилася, і частка матеріалів, які залишаються поза публічним полем, наближається до 99%.

Але сама публічна заява про «Посейдон» свідчить, що певну частину OPSEC щодо цієї операції вже знято.

Тобто операцію вже вирішили перевести від етапу цілком закритої до етапу когнітивного тиску на керівників, військових та інженерів, чиї документи або системи могли бути скомпрометовані.

Російській стороні показали сам факт проникнення та окремі фрагменти здобутого масиву, але не дали відповіді на головне питання: які саме дані були скомпрометовані?

У результаті зберігається своєрідний «туман війни». Противник бачить назви підприємств, систем, проєктів і конкретні документи, але не знає глибини проникнення, повного переліку скомпрометованих матеріалів, охоплення внутрішніх зв’язків та того, яка частина інформації вже могла бути використана поза публічним полем.

Для російських військових, спецслужб і підприємств ВПК це потенційно означає значно ширше поле для внутрішніх перевірок та контррозвідувальних заходів, ніж можна визначити лише за опублікованими скриншотами. У таких умовах невизначеність сама по собі стає окремим ефектом операції.

Якщо ж у майбутньому режим OPSEC дозволить відкрити більшу частину матеріалів для публічного аналізу, InformNapalm уже окреслив колегам готовність провести їхню окрему OSINT- і технічну верифікацію.

Нас цікавила б не проста публікація архіву, а реконструкція всієї системи: розробники, кооперація, конкретні вироби, корабельні та підводні проєкти, випробування, модернізації, фактичний стан робіт та інше.

Якщо така можливість з’явиться, це може стати основою великого міжнародного дослідження, яке традиційно буде адаптоване та поширене понад десятьма мовами.

Підписатись на офіційні сторінки InformNapalm ✅