Помітили цікавий аналітичний допис від ToBeOr щодо ядерної риторики Москви на тлі його оцінок про можливе «самоусунення США від захисту Європи».

Але ми б розглядали цю тему під дещо іншим кутом.

Росія дійсно має кратну перевагу над Францією та Великою Британією за кількістю ядерних боєголовок і дедалі частіше намагається перетворити цю перевагу на політичний інструмент. Особливо показово, що ядерні погрози вже прив’язуються не лише до абстрактної «загрози Росії», а до конкретних сценаріїв навколо Калінінграда.

Але тут важливо не потрапити в пастку російської арифметики страху. Ядерне стримування ніколи не працювало за формулою: у кого більше боєголовок — той переміг. Для агресора достатньо розуміти, що навіть після першого удару відповідь завдасть неприйнятної шкоди. Саме тому сотні боєголовок можуть стримувати тисячі.

Те саме стосується і ширшої війни. Перевага у ракетах, літаках, людях чи боєприпасах створює можливості, але не гарантує результату. Арифметика війни складається зі значно складніших рівнянь: воля до опору, союзники, технології, логістика, розвідка, здатність адаптуватися і ціна, яку суспільство готове заплатити за свободу.

Саме тому ядерний шантаж не повинен ставати аргументом на користь бездіяльності. Його мета — переконати потенційну жертву, що опір нібито безглуздий ще до початку боротьби. Росія може мати більше боєголовок. Але більший арсенал не дорівнює гарантованій перемозі.

Найнебезпечніший момент настає тоді, коли агресор починає вірити, що самої переваги достатньо, аби противник відмовився чинити опір.

Військовий оглядач Ігаль Левін звернув увагу на нічний удар по військовому аеродрому «Ханська» поблизу Майкопа в Адигеї. Місцеві мешканці повідомляли про вибухи, а масштаби пошкоджень об’єкта поки залишаються незрозумілими.

Портал «Мілітарний» сьогодні дає ширший OSINT-контекст події. Загрозу БПЛА в регіоні фіксували приблизно з 01:42 до 05:34, російські моніторингові ресурси повідомляли про проліт дронів і роботу ППО, а пожежу в районі аеродрому додатково зафіксували дані NASA FIRMS.

Аеродром «Ханська» розташований приблизно за 500 км від підконтрольної Україні території та належить до інфраструктури російської військової авіації. Історично тут базувався 761-й навчальний авіаполк, а після його розформування була сформована 272-га навчальна авіаційна база. В/ч 55661 входить до структури Краснодарського вищого військового авіаційного училища льотчиків.

Водночас статус «навчального» не означає, що аеродром не має безпосереднього значення для війни проти України. Після українського удару 10 жовтня 2024 року Генштаб ЗСУ повідомляв, що на «Ханській» базувалися Су-34, Су-27 та Су-35. Аеродром також атакували дрони 25 та 29 грудня 2025 року.

Тож нинішня атака виглядає продовженням системного тиску на російську авіаційну інфраструктуру в оперативній глибині.

Подальший OSINT-моніторинг має показати, що саме потрапило в зону ураження цього разу: стоянки літаків, технічна інфраструктура, склади чи інші об’єкти забезпечення.

Є тут і певна історична іронія.

Ще у 2014 році InformNapalm документував участь підрозділів із Майкопа у силах російського вторгнення в Україну. Зокрема, йшлося про 33-тю окрему мотострілецьку бригаду (гірську), в/ч 22179, дислоковану в Майкопі.

В 2015 волонтери InformNapalm також публікували цікаве OSINT дослідження про в/ч 22179 з м.Майкоп: «Російський дембель здав своїх командирів – гідний служити в ФСБ РФ»

Минуло понад десять років — і війна, яку Росія принесла на територію України, дедалі частіше повертається до військової інфраструктури самого агресора.

@informnapalm

Друзі, якщо маєте акаунт в Х (Twitter) — долучайтесь, будь ласка, до поширення цього твіту.
https://x.com/InformNapalm/status/2107027968551731680

В суботу та неділю ми попрацювали над розміщенням нового OSINT-дослідження про російський НРТК «Кур’єр» та перекладами інформації на 10 мов світу. Сьогодні просимо допомоги у поширенні серед міжнародної аудиторії.

Дякуємо всім, хто допомагає.

Старша наукова співробітниця-нерезидентка Центру аналізу європейської політики (CEPA) Ольга Лаутман та волонтер InformNapalm, журналіст-розслідувач Андрій Лучков опублікували спільне OSINT-дослідження про американського бізнесмена російського походження Костянтина Соколова.

За останній рік Соколов став помітною фігурою в оточенні Дональда Трампа: пожертвував $11 млн MAGA Inc., а в липні 2026 року очолив TRIPP+ Enterprise Fund — американський інвестиційний фонд на $201 млн для проєктів у Вірменії, Азербайджані, Грузії та Центральній Азії.

Автори простежили його бізнесову біографію та виявили низку цікавих зв’язків. Зокрема, багаторічний партнер Соколова Євген Тонкачєєв раніше працював фінансовим директором SIBAL і очолював Basic Element — структури бізнес-імперії Олега Дерипаски. А останні роки працює в керівництві крупного готельного бізнесу яке оформлене на брата Дерипаски Павла Єзубова.

Окремі епізоди дослідження стосуються придбання Viva Armenia через кіпрські структури та купівлі мідно-молібденового комбінату Teghut, борги якого були пов’язані з підсанкційним російським ВТБ. В обох випадках залишаються питання щодо кінцевих джерел капіталу та реальних інвесторів.

Саме це робить дослідження особливо важливим зараз, коли Соколов керує американським фондом на $201 млн у регіоні, де отримав бізнес-активи.

Запрошуємо читати повний текст дослідження: https://maligninfluenceoperations.substack.com/p/inside-trump-donor-konstantin-sokolovs