🧐Три дата-центри «Яндекса» за чотири дні. Для InformNapalm ця історія має особливе значення...

8 жовтня — Сасово, 9 жовтня — Калуга, 11 жовтня — Владимир. Після чергової атаки «Яндекс» підтвердив повну зупинку дата-центру у Владимирі.

Наслідки вже відчули користувачі в Росії, Білорусі, Казахстані та Вірменії. Масштабні збої торкнулися Yandex Cloud, «Яндекс Go», платіжних, музичних та інших сервісів. Росіяни найбільш активно скаржаться, що не можуть навіть викликати таксі. У соцмережах уже жартують і про скорочення кількості російських ботів.

Для InformNapalm «Яндекс» — давня й пам’ятна тема.

Ще навесні 2017 року волонтери нашої спільноти були серед рушійних сил громадської кампанії за санкції проти «Яндекса» та російських соцмереж.

27 квітня 2017 року ми опублікували дослідження «Гібридні війни: прихована загроза Яндекса», в якому аргументували загрози використання російських сервісів для збору даних, інформаційних маніпуляцій та розвідувальної діяльності проти України.

За нашими тогочасними підрахунками, стаття зібрала понад 13 тисяч репостів у Facebook. Кампанія отримала широкий суспільний резонанс, а вже в травні 2017 року Україна запровадила санкції проти «Яндекса».

Як це відбувалося — згадували в нашій архівній публікації.

Минуло дев’ять років. І тепер російська цифрова екосистема, від залежності від якої ми закликали захистити Україну, сама демонструє свою вразливість вже перед українськими далекобійними санкціями.

Росія першою почала агресивну війну, тому будь-які удари Сил оборони України є законними і справедливими, всі вони є відповіддю на російський терор. Та навіть якщо відкинути широкий контекст, то саме МО РФ хизувалось напередодні, що вони проводять «цифровий детокс», завдаючи ударів по дата-центрах в Україні. Тепер наслідки цієї логіки війни повертаються до самої Росії вже у інших масштабах. Бо РФ вважала свою гігантоманію власною перевагою, та як показує практика — чим більша шафа, тим гучніше вона падає. Величезні дата-центри, якими пишалась Росія, тепер палають за тією ж логікою, як палали гігантські склади Wildberries.

Ця війна, безумовно, є дуже довгою і виснажливою, але якщо слідкувати за її розвитком у ретроспективі стає помітно, що наслідки війни все більше перекидаються на територію агресора. Раніше ми могли тільки мріяти, щоб хоча б відгородитись від російського впливу власним парканом санкцій, через 9 років вже РФ не встигає збудувати фізичні паркани навколо своїх інформаційних гігантів, щоб захиститись від справедливих далекобійних санкцій. І ця закономірність рано чи пізно приведе Україну до справедливої перемоги та миру. Бо справжній мир можливий тільки тоді, коли агресор покараний і позбавлений всіх можливостей продовжувати війни.

@informnapalm

❗️ GEOINT-квіз InformNapalm: 7 читачів правильно знайшли локацію тренувань російського НРТК «Кур’єр».

Витримали паузу з оголошенням результатів, бо 10 жовтня, в Омському автобронетанковому інженерному інституті МО РФ відбувся День відкритих дверей, на який ми віртуально потрапили. Росіяни запросили майбутніх абітурієнтів подивитися на військову техніку, озброєння, спорядження.

Наші дослідники із певним інтересом очікували на цю подію. Принаймні з 7 жовтня, коли запропонували для читачів невеликий GEOINT-квіз: встановити точне місце, де російські курсанти проходили практичні заняття з експлуатації та обслуговування НРТК «Кур’єр».

Поки в інституті готувалися зустрічати абітурієнтів, наші читачі вже активно вивчали його територію за супутниковими знімками, фотографіями із соцмереж та іншими відкритими джерелами.

Сьогодні оголошуємо результати: 7 читачів, які надіслали нам відповіді, правильно визначили місце тренувальної траси «Кур’єра».

Ключем до геолокації стали характерний фасад двоповерхової будівлі, розташування дерев, ліхтарів та доріжок.

📍 54°50'45.1"N 73°24'26.3"E

І тут є невелика іронія. Більшість учасників, які правильно виконали завдання, окремо відзначили, що саме російські «Яндекс.Карти» дуже допомогли їм встановити локацію.

Виходить, російські картографічні сервіси можуть бути корисними не лише російським військовим, а й українським OSINT-дослідникам.

Дякуємо всім, хто долучився до квізу. Це ще один приклад того, як звичайні фотографії з офіційного каналу військового навчального закладу перетворюються на перевірені геопросторові дані завдяки уважності та роботі з відкритими джерелами.

Підписатись на офіційні сторінки InformNapalm ✅