interfaces.prjctr | starkov week
10.8K subscribers
2K photos
308 videos
1.16K links
Найбільший український канал присвячений дизайну продуктів від спільноти Projector Institute.

Наші курси ➡️ https://shorturl.at/5Zpvf
@projector_online — менеджер на звʼязку з 10 по 19 💙
Download Telegram
Цілий день добрі хороші люди змушували мене працювати, не було навіть часу щось маякнути в чат. А тим часом Open наш AI викатив моделі GPT-6.2 Astra і Sol. Але це ви, мабуть, і без мене вже знаєте, тож не будемо на цьому особливо зупинятись (моделі стали ще красивішими, швидшими, дуже добре рендерять усе на світі одразу в 3D і мають багато дуже наукових графіків на сторінці презентації): https://openai.com/index/introducing-gpt-6-2-astra-sol/

Але не будемо перетворювати наш канал на черговий блог AI-бро, цього добра і без нас вистачає. Я хотів би трошки поговорити про дизайн-системи, бо з ними зараз відбувається дещо цікаве.

Від самого початку і до нинішнього розквіту дизайн-системи описували переважно статику: кольори, типографіку, відступи, радіуси. А анімація жила окремим життям, десь між моушн-дизайнером, After Effects і дефолтним ease-in/out зі стандартної бібліотеки. Як виглядає кнопка, було задокументовано до кожного квадратного пікселя, а як вона рухається — у кращому разі гіфками з літаючими кружечками.

Ось нарешті це змінюється. Figma Motion уже в попередніх своїх ітераціях дозволяв працювати з анімаціями як зі звичайними об'єктами дизайн-системи: зберігати їх у variables, експортувати в JSON і т. д. І ось минулого тижня Figma викатила апдейт, який прив'язує анімацію до фізики:
https://www.figma.com/release-notes/?title=new-figma-motion-updates-physics-based-springs-style-and-lottie-export-previews

По суті, це розвиток торішньої парадигми Google з motion-physics system у Material 3 Expressive (те, що у Фігмі працюють фанати Expressive, до речі, видно неозброєним оком): https://m3.material.io/blog/building-with-m3-expressive

Що тут важливо: жорсткість, демпфування і маса (як я зрозумів, маса поки що тільки для iOS та web, на Android обходяться БЮДЖЕТНЕНЬКО без неї) стають такими самими токенами, як колір чи паддінг у пікселях. Тепер замість отого «300ms, cubic-bezier(0.4, 0, 0.2, 1)» ви просто описуєте характер руху, а тривалість фізика вираховує сама, адже точний контроль над таймінгом ви віддаєте.

Особисто мене, людину, яка ніколи не любила возитися з анімаціями, радує, що дизайн-система перестає бути каталогом того, як продукт _виглядає_, і стає описом того, як він _поводиться_. У продукту з'являються вага і темперамент, які можна версіонувати, передавати в код, тестувати і мати для них єдиний source of truth.

А тепер питання до вас: у ваших дизайн-системах motion уже токенізований, чи досі живе лише в головах моушн-дизайнерів? І чи готові ви проміняти контроль над справжніми мілісекундами на «фізичну природність», яку рахує фізика по версії Фігми?
❤18