В Харьковской области сегодня погибли трое наемников из Казахстана. Какая только мразь сюда не приезжает. Ну чо, заработали денег, молодцы. Может даже хватит на то, чтобы довезти тела назад в Костанай и там закопать.

Ранок з мого вікна в готелі у Миколаївці, невеликому містечку між Лиманом і Слов’янськом в епіцентрі артилерійського бою за Донбас. Обмін ударами триває 24/7. Тут розташована Слов’янська ТЕС, яка на цьому тижні, можливо, назавжди зупинила свою роботу через війну. Путін хоче окупувати ці землі за будь-яку ціну, знищуючи все навколо. Але українська армія дає гвалтівнику по зубах. І ціною сотні життів, заплачених щодоби, стримує просування ворога. Це може тривати ще довго. Ми зможемо вистояти, якщо тільки наші партнери перестануть бути «глибоко стурбованими»і нарешті нададуть необхідну нам зброю.

​​Мариуполь, XXI век. Люди носят в паспортах справки о прохождении фильтрации и пропуска, разрешающие перемещение по городу.

Вот и пришёл настоящий нацистский режим

Коли фото краще за слова (фото Сергей Вел)
Київ після нічного бомбардування.
Володимир дивиться напрямок, куди йде руський мир

Самое страшное в российской оккупации, даже не то, что это оккупация. А то, что оккупант - ебнутый.

Захваченным территориям Россия несет лишь невежество, мракобесие и одичание. Ни один нормальный человек, будь он даже чистокровным русским, не может приветствовать такое безумие.

Ранок неділі у Києві розпочався з ракетного обстрілу та вибухів, після яких ЗМІ розповсюджують погрози президента рф наносити ще більше ударів у відповідь на постачання Заходом необхідної для України зброї.

Це російська тактика, яка базується на принципі «підняття ставок».

Таку модель взаємовідносин із Заходом та сусідами росія використовує давно, можна пригадати грузинську війну 2008 року.

А починаючи із подій 2013-2014 років в Україні та навколо нашої держави і до самого 24 лютого 2022 року, вся дипломатія росіян була зведена до примусу піти на їх умови.

Сьогоднішні слова про обстріли, як і пропозиція розблокувати українські порти та допомогти уникнути продовольчої кризи в обмін на зняття санкцій, є спробою досягнення мети через примус, підвищення ставок та залякування. Ядерний шантаж - це ще один інструмент цієї тактики. Тут нічого нового ще з часів Карибської кризи вони не придумали.

Розхитати західну підтримку України - це мета росії сьогодні. Дуже важливо, щоб наші партнери розуміли, що найкращою відповіддю на це буде послідовна підтримка України, бо все інше сприйматиметься росією як слабкість.