У Києві завершили пошуково-рятувальну операцію на місці російського удару по житловому будинку. Наші рятувальники ДСНС України працювали безперервно понад добу. Росіяни практично знесли цілий під’їзд своєю ракетою. 24 людини були вбиті цим ударом, і серед них три дитини. Мої співчуття рідним і близьким. Усім, хто був поранений і втратив дім, має бути надана необхідна допомога. Загалом у Києві через учорашню атаку 48 людей поранено, і з них двоє – діти. Дякую ДСНС, Нацполіції, усім, хто ліквідував наслідки цієї російської атаки та допомагав людям.

Таку Росію ніколи не можна нормалізувати. Росію, яка цілеспрямовано знищує життя і сподівається залишитися безкарною. Треба тиснути. Саме Україна захищає Європу та світ, щоб такі удари, коли гинуть діти, не поширювалися далі. Тому підтримка захисників життя має продовжуватися. Антибалістика потрібна завжди. Дякую партнерам, які продовжують вкладатися в PURL і розвивають нашу антибалістичну коаліцію. Все це обов’язково потрібно реалізовувати. Вдячний усім, хто не змовчав і засудив цей жорстокий удар.

205 українців повернулися додому!

Сьогодні з російського полону повернулися наші воїни — військовослужбовці Збройних Сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Це перший етап великого обміну 1000 на 1000.

Більшість із них перебували в неволі ще з 2022 року. Вони захищали Україну в Маріуполі та на «Азовсталі», на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському напрямках та на ЧАЕС.

Серед звільнених — двоє наших земляків із Хмельницького району.

Дякую Президенту України, військовим, Координаційному штабу, партнерам і всім, хто щодня працює задля повернення наших людей.

Сьогодні, у Міжнародний день сім’ї, вітаю всі родини Хмельниччини.

Дякую батькам, які щодня наповнюють дім любов’ю, турботою і терпінням. Прийомним родинам, батькам-вихователям, опікунам, піклувальникам — усім, хто дарує дітям найважливіше: відчуття дому, безпеки, підтримки й потрібності.

З цієї нагоди завітав у гості до родини Світлани та Олександра Наганових у Лісовогринівецькій громаді. Вони створили дитячий будинок сімейного типу, де сьогодні зростають дванадцятеро дітей. Передав гостинці й подарунки, поспілкувався з дітьми та подякував батькам-вихователям за їхню щоденну працю.

Шестеро дітей у цій родині — рідні, ще шестеро — діти, позбавлені батьківського піклування. Через війну вони певний час перебували в евакуації за кордоном, далеко від звичного життя. Тепер поруч із ними люди, які прийняли їх у свою сім’ю, дали тепло, підтримку і спокій.

Дякую кожній родині, яка виховує дітей у любові. Дякую тим, хто бере на себе велику відповідальність і дарує дітям не лише дах над головою, а справжній дім.