Ось вона — частинка Тернополя монументального. Совєцьке минуле лишило великий відбиток на місті, але найбільш шкідливою є байдужість тернополян до свого мистецького спадку.

Так багато творів в поганому стані. Багато вже знищено. Невідома доля мозаїк на спорткомплексі «Текстильник» (фото 5). У 2021 році тут проводили «реконструкцію» і мозаїк більше не видно. Автором цього панно є український митець-шістдесятник Валерій Ламах, який також відомий своїми панно в інтер'єрі Київського річкового вокзалу та в інтер'єрі аеропорту «Бориспіль».

Поруч на сусідній будівлі з «Текстерно» ще одна мозаїка — з бавовною. На жаль, її монтували на поверхню, яка не була спеціяльно підготовлена для мозаїки — тепер вона осипається.

Незрозумілим є майбутнє мозаїки «Золотий вересень» на Палаці спорту (фото 3), бо вона має виражені елементи пропаганди. Кінцевої думки про те, що робити з нею, я не маю. Можемо почати суспільну дискусію.

Якщо ви хочете більше почитати про мозаїки Тернополя — тут якісна стаття «Збруч»

Окрім того, шукаючи інформацію про вітраж з фото 7, я натрапив на цікавий матеріял про вітражне мистецтво Тернополя.

Знову ж таки, більшість з тих вітражів вже знищено — для багатьох українців це мистецтво цінності не має.

Але ми тут, щоб змінити це і зберегти те, що є. Чи не так?

Матеріял «Світло, що зникає» від «Збруч».

Фото взяті зі статті.

Моя перша «експедиція».
Просто красива і добре збережена зупинка з мозаїкою по трасі зі Сколе до Стрия в промінні травневого сонця. Хіба в середині щось горіло і смальта тепер замазюкана кіптявою. Але то відмивається — перевірено.

с. Тишівниця #Львівська область

Не знаю, що то за птахи, але автентику населеного пункту митець передав файно — ліс, багато рослин, квітів, гриби і пернаті. І гарна пастельна кольорова гама. 10 з 10.

А от стан цієї мозаїки далеко не 10 з 10. До обсипання деяких частин ще додаються купа оголошень і теги з балончика…

с. Нижнє Синьовидне #Львівська область