Мені насправді бракує слів, щоб описати цей сюжет. Бо то треба писати якийсь любовний роман чи інтимну лірику про двох таємно закоханих жінок.

Підгляньмо тихесенько, щоб не заважати панянкам.

Центральне панно зображує двох жінок, які дивляться одна на одну, а їх руки майже доторкаються. Одна з них в національному вбрані (подивіться, наскільки майстерно автор передав фактуру одягу і прикрас), інша — в робочому одязі.

З зовнішніх і внутрішніх боків додаткові сюжети з орнаменталістикою квітів та птахів.

Зверніть увагу на кольористику: поєднання блакитного, білого і коричневих відтінків доповнює сюжет і робить історію ніжнішою і загадковішою. Є якась атмосфера Ренесансу в цій мозаїці.

Якщо вам також подобається ця мозаїка та інший контент — підтримайте канал поширенням та вподобайкою. Настала весна, а це означає, що ми з ровером готові
відкривати нові мозаїчні зупинки і показувати їх вам.

с. Банюнин #Львівська область

Жіночі постаті на мозаїчних зупинках України.

СССР протягом свого існування завжди декларував рівність між чоловіком і жінкою. Проте, на практиці ми добре знаємо, яким Україна отримала у спадок «свято 8 Березня».

Однак ідеї рівності знайшли яскраве втілення в монументальному мистецтві того періоду. В той час, коли світом котилась друга хвиля фемінізму, митці та мисткині окупованої України створювали панно, які зображали жінку як рівноцінну та незалежну одиницю суспільства – від історичних постатей до робітниць, атлеток і матерів тощо. Автори мозаїк підтримували світові тенденції доступними їм методами – за допомогою мистецтва.

Цією маленькою добіркою я хочу нагадати вам, що мозаїки доби совєтської окупації — це цінна українська спадщина, яка висвітлювала фемінізм і гендерну рівність пліч-о-пліч зі світовим мистецтвом. Нам залишається лише надавати цим ідеям практичного змісту.

Також коротко про феміністичні сюжети в мозаїках я писав, коли показував зупинку в с. Городище

Листівки вже поїхали до всіх, хто замовляв їх поштою❤️

А поки шукав Укрпошту в Києві, знайшов ці дві маленькі мозаїчки на будівлі бібліотеки.

#Київ

Частина коштів з продажу листівок полетіли підтримувати наших військових, бо тільки завдяки цим людям я можу продовжувати свою справу.

Спадщина, яку люди клеймують як совєцьку, також допомагає перемогти ворога. А українці її руйнують.

Будемо сподіватись, що листівок зі зруйнованими мозаїками більше не буде, а буде лише з цілими і відреставрованими.

Листівку все ще можна замовити. Напишіть мені в приват @icyce

Сьогоднішнє сонце нагадало мені цю зупинку і я прийшов показати її вам.

Пейзажі історичної місцевості автор втілив в мозаїці, присвяченій мирному літньому дню, коли достигає врожай на полі. Пано виконане в декоративному стилі, дуже яскраве і сонячне. Вся увага зосереджена на гармонійному поєднанні кольорів та простих форм.

Чому я назвав цю місцевість історичною? У цьому селі зовсім недалеко від Львова окрім чудової зупинки також є Палац архієпископів 18 ст. та великий дендропарк поруч. Звучить як крутий план на теплі вихідні: їдьте ровером, автобусом №140 Львів-Городок або на авто, але обовʼяхково починайте від мозаїчної зупинки і далі рухайтесь вглиб села.

Місцева пані зауважила, що люди люблять цю зупинку і досі нею користуються. Це приємно чути, але бачити заліплене залишками оголошень цетральне пано і тег на ньому значно менш приємно.

В коментарях ще кілька загальних фото зупинки.

С. Оброшине #Львівська область