Дякую вам за дискусію під попереднім постом. Вірю, що в обговоренні пізнається істинна.

Спадщина совєтського часу — тема максимально складна і сенситивна. І мені абсолютно зрозуміло і природньо, чому багато українців не хочуть берегти, а хочуть знищити.

Так співпало, що вчора вийшов епізод подкасту «Сноби» зі мною, де я роздумую про те, як нам зараз сприймати мистецтво, що творилось за часів СССР. Як не захистити і зберегти.

І там не тільки про мозаїки. Там про любов до України, про роздуми на тему патріотизму, про громадянську участь, про владу, про свідомий бізнес і про туризм, про громадський транспорт і урбанізм, про «совок» в голові і навіть про Рівне. А ще там багато віри в гарне майбутнє України.

Якщо ви хочете познайомитись ближче зі мною, автором цього каналу, почути мої агрументи за збереження спадщини, то послухайте цей епізод. Мені казали, що він хороший.

Слухати тут.

По дорозі зі Львова в Стрий є кілька однакових за формою павільйонів, оздоблених мозаїками зі схожими сюжетами — всі вони присвячені місцевій флорі і фауні та виконані в декоративній формі.

Можна припустити, що всі ці мозаїки авторства одного художника. Всі вони у гарному стані, доглянуті та чисті, адже активно використовуються місцевими.

Наступні кілька днів я покажу вам їх.

📍с. Розвадів #Львівська область

Сюжети мозаїк часто відображали контекст будівлі, її призначення інтерпретоване художником. Адже монументальний живопис нерозривно повʼязаний з архітектурою і довершує її.

Вгадаєте, яке призначення у цієї будівлі за сюжетом мозаїки?

📍м. Рівне

Вельми рідко зустрічаються павільйони з мозаїкою, що розташовані напроти один одного.

Мені здається, що художники зазвичай оформлювали одну зупинку, аби вони не конкурували між собою. Хоча дві мозаїки поруч теж зустрічались, але в такому випадку вони, як правило, доповнюють або навіть копіюють одна одну сюжетно.


Цей мозаїчний диптих знаходиться в селі Розвадів. Панно майже ідентичні, їх відрізняє лише кольорова гама.

Взагалі в цьому селі цілих три зупинки з мозаїкою в гарному стані, що говорить про добре ставлення місцевих до своєї спадщини.

І не дивно: як бачите вкотре — в сюжеті жодної пропаганди. Хіба пропаганда любові до природи. І це те, що треба зберегти!

📍с. Розвадів #Львівська область

Тепер ви можете не тільки дивитись на мозаїки, а й робити їх.

Ми спільно з студією мозаїки «Цілісно» влаштовуємо воркшоп, на якому майстриня Таня, співавторка мозаїки «Місто», про яку я вже писав тут, навчить вас створювати справжнє мистецтво.

А ще там буду я, засновник «кінцевої», тому це гарна нагода зустрітись, побалакати і запитати мене «де збіса нові пости?»

Але спочатку трохи про те, чому коник.

📍 Мозаїчні коники на автобусних зупинках можна зустріти в різних регіонах України.
📍 Це давній український архетип. І не простий, а еротичний 🤭
📍 У фольклорі він втілював уявлення про кохання, милу дівчину, бо саме кінь є свідком почуттів і переживань козака.
📍Водночас кінь міг символізувати як життя, так і смерть.
📍 Весільні обряди також не обходились без них. Коней і кобил прив’язували біля сінника, де молоді проводили першу шлюбну ніч.
📍 І найголовніше: жарти про КІНЬцеву більше не жарти)

Коли: 26 серпня о 10:00
Де: Київ, Кожумʼяцька, 12Г
Скільки: 700 грн
Тривалість: 2,5-3 години

Щоб зареєструватися на воркшоп, пишіть мені @icyce

Ловіть підбірку мозаїчних коників на автобусних зупинках.

Тут світлинки мої і слідкувачів проєкту.

Тим часом місця на воркшоп розлетілись в день анонсу, тому ми домовились за ще один в вересні. Слідкуйте, я напишу тут.