Мушу вам сказати, що це чарівна мозаїка, а наживо вона ще дивовижніша. До слова, мої попередні здогадки про техніку її виконання — хибні. Це не керамічна плитка. Павільйон облицьований майолікою. З кераміки також зроблена форма малюнку, а от сам малюнок викладений ніби розплавленою смальтою. На фото добре видно суцільний «сплав», в той час як на світлинах, де пошкоджені фрагменти, бачимо, що частинки схожі на смальту. Буду досліджувати це питання.

На жаль, деякі фрагменти мозаїки пошкоджені. Складається враження, що хтось навмисне руйнував їх, аби добути собі кольорового каміння. Це просто варварство. Частина конструкції самого павільйону також руйнується.

Цю зупинку дуже хочеться дослідити і зберегти, бо це щось мегаунікальне. Тому прошу відгукнутись когось, хто знається на темі реставрації і збереження та людей, що зацікавлені фінансувати це все. Будемо разом намагатись привести все до ладу.

📍c. Коросно #Львівська область

Червоно-чорна мозаїка в СССР?

Кольорова гама цього панно дивує: ззовні вона червоно-коричнева, а всередині автор мозаїки «сховав» червоно-чорний орнамент.

Ці кольори під час совєцької окупації асоціювались з ОУН та національно-визвольною боротьбою українців, тому таке поєднання наврядчи могло зʼявитись в оздоблені громадського місця.

Наприклад, всім відома пісня «Два кольори», свого часу чудом не була заборонена. КГБ звинувачувало Дмитра Павличка та Олександра Білаша за те, що «написали гімн бандерівцям». Але на одному з допитів Дмитро Павличко відстояв пісню, мудро зауваживши, що червоний і чорний кольори були на прапорі першої паризької комуни.

То як же совєти дозволили таку мозаїку? Відповідь проста: вони не дозволяли.

Я запитав місцевих, чи знають вони, коли була створена ця мозаїка. Дві жінки відповіли мені, що це було або в 1992, або в 1995 роках, тобто вже за часів незалежної України.

І цей факт теж є дивовижним, адже до цього я не зустрічав свідчень про те, що автобусні павільйони опорядковувались мозаїками в 90-х.

І коротко про мозаїку: орнаментальна, чудово збережена, два малих деревця на даху я вирвав✅

📍с. Лани #Львівська область

Мозаїку перетворили на дошку оголошень.

Ця грандіозна за розміром зупинка, яка могла б конкурувати з місцевими будинками, знаходиться біля санаторію «Квітка полонини».

В час, коли персональні авто були розкішшю — люди приїжджали на курорт потягом та автобусом. Тоді цей павільйон доглядали — натомість зараз керівництво санаторію не бачить потреби підтримувати простір навколо себе в належному стані. Зауважу — одразу за парканом знаходяться будівлі санаторію, ідеяльно підстрижений газон і дерева.

За шарами оголошень ледь-ледь можна розгледіти сюжет, який втілив художник: наречена у вінку їде на конику до свого молодого — давній український весільний звичай. Всередині павільйону квітковий орнамент — природньо квіти полонини. На жаль, великі фрагменти мозаїки не збереглись.

Я звертався до керівництва закладу з ініціятивою відмити павільйон та привести мозаїку до ладу — ще в травні писав на пошту і в фейсбук. У ФБ мені відповіли, проте весь час казали, що запитають керівництво і щоразу то хтось був у відпустці, то ще щось не складалось. Відповіді нема досі.

Шкода, бо як мозаїкою, так і толокою санаторій міг би привернути увагу потенційних клієнтів та показати приклад іншим бізнесам, як потрібно доглядати за простором навколо, а не лише до власного паркану.

📍Санаторій «Квітка полонини» #Закарпатська область

Новий власник приміщення Торгпреси знищив унікальну мозаїку в інтерʼєрі будівлі на вул. Володимира Великого, 2. Її автором був львівський художник Богдан Сойка.

Про це на своїй фб-сторінці повідомила Elmira Ettinger і виклала фото стіни, на якому колись було панно (друге фото в каруселі). Від мозаїки залишився лише контур на цементі. Де смальта — поки невідомо.

Ця мозаїка занесена в захисний список мозаїчних творів на території Львова — нищити її незаконно! Цей охоронний список Львівська міська рада уклала після знищення мозаїки «Море і риби». Тоді суд зобовʼязав забудовника відновити зруйноване панно. Очевидно, цих забудовників ця історія нічого не навчила.

Закликаю поширювати цей пост. Також тут можна поширити публікацію в інсті. А тут - Твіттері.

Якщо ми закриємо очі на знищення мозаїки з охоронного списку і власникам це зійде з рук — для чого нам взагалі закони?