Після толоки 😌

Завтра будуть звітні фото мозаїки до та після, а сьогодні я хочу подякувати всім світлим людям, які приєдналися до творення кращого простору навколо, а значить і кращої країни. Дякую за ваші усмішки, слова, і, звісно, за працю, бо інакше б ми не відмили цю мозаїку.

Бачимось не востаннє!

Що ми там намили? Показую!

Передня стіна була найбільш спаплюжена оголошеннями, старим клеєм та багаторічним нашаруванням скотчу. Все це нам вдалось віддерти і показати первозданну красу цього фрагменту.

Панянок на головному панно ми теж ретельно вимили від фарби і пилу, який зібрався за ці десятиліття. І вони в буквальному сенсі засяяли. Адже мозаїка дуже яскрава, складена з найрізноманітніших матеріялів: смальти, битого посуду, кераміки, мозаїчних квадратиків, плитки та каміння.

Найбільшого перетворення зазнала колона на куті. На жаль, частина мозаїки була втрачена раніше, і під час ремонту фрагменти, що вижили, побілили вапном. А зверху люди смачно залили це клеєм від оголошень. Нам вдалось відкрити зафарбовану частину (фото 56) і, погодьтесь, це красиво. Також ми підфарбували деякі найвразливіші місця.

В масштабних планах — лагодження даху цього павільйону, трохи косметичного ремонту і облагородження. Не знаю, у скільки це може обійтись, але в будь-якому разі ви можете донатити в банку на проведення наступних толок та інших ініціятив з відновлення. Все причандалля для цієї я якраз купував за ваші пожертви. Цього разу все обійшлось у 1820 грн.

Багато людей підходили і дякували нам. Один місцевий пан розповів, що вже боровся за те, щоб цю мозаїку зберегли. А коли підʼїхала «девʼятка» і звідти виглянув вуйко, крикнув комусь з гурту підбігти і вручив кульок з цукерками — це було нам як визнання.

На толоці були люди з звідусіль: Запоріжжя, Одеса, Дніпро, Львів, Хмельниччина, місцева мешканка. Єднання українців заради крутої справи. І мені здається, що це показує небайдужість і запит громадян до збереження великого культурного пласту — мозаїк на автобусних павільйонах.

А ще ця історія показує, що управління охорони історичного середовища ЛМР має працювати над тим, щоб мозаїки на зупинках у Львівській громаді також були взяті під охорону та доглядались належним чином. Бо поки влада зволікає, це мистецтво зникає.

Дві однакові мозаїки?

Будинок культури в селі Єсень Закарпатської області прикрашає мозаїка, яка майже ідентична до тієї, що на автобусному павільйоні в Холодновідці біля Львова.

Цікаво те, що ми знаємо автора першої мозаїки — це відомий закарпатський художник Ласло Пушкаш. Ще цікавіше, що Ласло Пушкаш випускник Львівської академії мистецтв і жив у Львові.

Цілком можливо, що він є автором і другої мозаїки. Якщо це так, то її цінність зростає в силу-силенну разів.

Вікіпедія каже, що художник ще живий. Було б файно знайти його і дізнатись правду.

А ви як думаєте? Схожі мозаїки?

Ромб – один з найстаріших елементів української вишивки.

«Якщо ми беремо старовинний український взір, то обов’язково знайдемо там ромб. Він може бути з квадратом, поділений, всередину вписана зірка. Бувало таке, що на сорочці чи запасці в ряд кожен ромб був інший», – Тетяна Куцир.

Впевнений, мозаїка на зупинці в селі Підгайчики натхнена якраз місцевими традиційними орнаментами. Просто заґуґліть «опільська вишивка» і переконайтесь в цьому самі.

P. S. Ви звернули увагу на розкішний рифлений дах?