Мандруючи світом до повномасштабної війни, я сотні разів переконувався в тому, як важливо для нації зберігати свої стародавні традиції, передавати із покоління в покоління. Втратити їх дуже легко - достатньо зупинитися, і все починає забуватися, залишаючись лише на фото, відео та в театральних постановках. Дуже приємно бачити, як бережуть свою історію, автентичні ритуали та традиції в Україні. Навіть зараз.

Взагалі сьогодні фокус всьго світу - саме на Україні. З лютого 2022 року я жодного дня не був за кордоном та знімаю документальні проєкти виключно в Україні. І на фронті, і в тилу. І кожна нова зйомка захоплює все сильніше. Кожна зйомка - це черговий привід для гордості за Україну та українців. Весь досвід, який ми здобули за 13 років створення “Світу навиворіт”, сьогодні ми використовуємо, щоб відкрити українцям рідну країну. Я навіть сам іноді дивуюсь, що багато що не знав про наші традиції. І це можна пояснити - далеко не все знайдеш в інтернеті. А ось експедиційний формат допомагає знайти рідкісні та навіть майже невідомі речі. У 2024 році на глядачів чекає батато унікального, ексклюзивного, без перебільшення важливого документального матеріалу про Україну від нашої команди. Це історія, яку ми фіксуємо, і правда, яку має знати світ.

Сьогодні о 20-30 на 1+1 Україна дивіться перший випуск нового сезону документального проекту «Світ навиворіт. Україна». Про те, як трансформувались та адаптувались до військового часу гуцульські зимові традиції.

Вивчати рідну країну неймовірно цікаво. Знімати, показувати – стратегічно важливо. Це тільки на перший погляд здається, що все в Україні знайоме. Насправді в експедиції різними містами та маленькими селами, спілкуючись з людьми, я часто дізнаюсь про зовсім невідомі речі, людей, явища.

Наприклад, в Україні є дуже популярна професія, яка не змінювалась століттями. Про сажотрусів (трубочистів) ми чули в казках у дитинстві. Здавалось, що цієї «казкової» професії вже не існує в такому вигляді, як у книжках. А ось і ні – сажотруси і сьогодні дуже популярні. А у нас в місті Мукачево живе найвідоміший сажотрус України, якому навіть поставили прижиттєвий пам’ятник – пан Берталон. Друзі, він реально суперзірка Мукачево, людина-легенда, до якої, як вважають місцеві, треба доторкнутися – це добрий знак. З ним фоткаються, вітаються усі перехожі. Саме ця людина допомогла мені доторкнутися до стародавньої професії, випробувати її на собі та показати вам. Причому не якісь звичайний камін – ми чистили димар на даху старовинного замку, якому 650 років.

Минуле і майбутнє перетинаються. І саме про це – наш випуск. Ми покажемо, як працювала пошта минулого – голубина. На один день навіть відтворимо її роботу в Києві і відправимо голубами листи. А потім поїдемо дивитись пошту майбутнього, де замість людей вже працюють роботи, дозволяючи пришвидшити процеси в десятки разів, а інноваційний термінал НП автоматично (без участі людини) сортує та відправляє 500 000 посилок на день. Півмільйона. На день. І це - лише один термінал. Люди лише завантажують та розвантажують – решта процесів на шляху посилки автоматизовані. Я навіть уявити не міг, що відбувається з посилкою після того, як ти її відправив – це реально вражає.

Дуже круто, коли країна під час повномасштабної війни не просто продовжує працювати, а розвиває крутезні технології майбутнього. Саме про це – наш новий цикл про минуле і майбутнє в Україні під час повномасштабної війни. Дивіться прем’єрний випуск «Світ навиворіт. Україна». Сьогодні о 20.30 на 1+1 Україна.