Скотт, позивний “Sketch”, британський доброволець у лавах 242 батальйону. За плечима Скотта — три роки служби в британській армії. Сьогодні його військовий досвід та навички керування дронами є незамінними для наших операцій.
В інтерв'ю він розповів про свою мотивацію та враження від служби в Україні.

❓ Якою була ваша особиста головна мотивація приїхати воювати за Україну?
💬 Я живу в місті Грейт-Ярмут і, звісно, дуже уважно стежив за війною з самого початку повномасштабного вторгнення. А потім у моєму місті, за три вулиці від того місця, де живуть мої діти, викрили російську шпигунську мережу. Це стало ніби знаком, що війна вже прийшла до мене додому, тому я вирішив поїхати і зробити свій внесок.
❓ Як загалом сприймають російсько-українську війну у вашій країні?
💬 Загалом, 90% людей вважають, що війна, є несправедливою. І це справді так. Очевидно, Росія розпочала цю агресію, а українцям, на жаль, доводиться її закінчувати.
❓ Як ваша родина та друзі вдома відреагували на ваше рішення?
💬 Як і з будь-яким важливим кроком у житті — реакції були різні. Більшість моєї родини мене підтримала, і я відчув справжню опору з їхнього боку. Дехто з друзів спочатку не розумів мого вибору, але з часом, побачивши мою рішучість і мотивацію, почав дивитися на це інакше.
Так, не всі одразу прийняли моє рішення, але для мене воно було глибоко усвідомленим. Я зробив свій вибір свідомо й без жалю. І зараз бачу, що він надихає інших не стояти осторонь.
❓ Чи стало для вас вирішальним усвідомлення, що агресія Росії становить загрозу не лише для України, а й для всього світу?
💬 Абсолютно. Якщо Росія може атакувати Україну — і не лише відкрито, як під час повномасштабного вторгнення, а й гібридно, як вона робила з 2014 року — значить, вона може зробити те саме з будь-якою іншою країною. Саме тому існування таких об’єднань, як НАТО, має критичне значення.
❓ Які враження від ваших побратимів та від організації служби?
💬 У мене дуже добрі стосунки з побратимами. Мене тепло прийняли в підрозділі і надають всіляку підтримку. Командування та організація в батальйоні також справляють позитивне враження — усе злагоджено. Певні труднощі в мене були хіба з паперовою роботою, однак я вже адаптувався.
❓ Як ви долаєте мовний бар’єр у спілкуванні?
💬 У підрозділі ми переважно користуємося ChatGPT або Google Translate для перекладу. Я також поступово вивчаю українську мову, а своїх побратимів трохи навчаю англійської, щоб вони могли спілкуватися з іншими іноземцями, які приєднуються до нашого батальйону.
❓ Як оснащення та використання технологій в українській армії відрізняються від британської?
💬 Це має відмінності. З того, що я побачив, українці — майстри імпровізації («make-do»). Вони можуть змусити працювати буквально будь-що. І це дивовижно, особливо коли ти прийшов з армії, яка використовує багато технологій і має багато програм військової підготовки. Тут, відверто кажучи, це не потрібно.
❓ На вашу думку, чого ЗМІ та суспільство у вашій країні не до кінця розуміють про цю війну? І що б ви хотіли їм сказати?
💬 На мою думку, люди за кордоном не до кінця усвідомлюють масштаб цієї війни.
Це не просто "Росія проти України". Це — тисячі кілометрів фронту, десятки різних напрямків, величезна кількість підрозділів і спеціальностей. І це точно не класична війна — це гібридний, багаторівневий конфлікт, у якому поєднуються артилерія, дрони, кібероперації, інформаційна війна.
Світ часто бачить лише верхівку айсберга. Але тут — повноцінна, широкомасштабна війна 21-го століття.
❓ Про що ви мрієте після нашої перемоги і які ваші плани на майбутнє?
💬 Я хотів би залишитися в Україні, отримати українське громадянство. Мені подобаються українці, а також мені більше імпонують суспільні норми України, ніж Великої Британії. Тут — відкритий простір, мене це приваблює.
❓ Що б ви сказали іноземцям, які замислюються над тим, щоб воювати за Україну?
💬 Моє головне послання просте — приїжджайте і долучайтесь. Не варто сидіти й розмірковувати над тим, чи ви достатньо підготовлені, чи «підходите».
Швидкий пошук у Google — і ви знайдете офіційні рекрутингові платформи,

Державність — це не абстракція. Це наші рубежі й окопи. Це всі, хто тримають стрій, і ті, хто віддали життя. Це наші родини, які чекають нас вдома. Це право жити — своє життя, на своїй землі, за своїми законами.

Сьогодні ми не просто згадуємо тисячолітню історію України — ми її продовжуємо. І кожен боєць 242 батальйону є її співавтором.

Ми стоїмо там, де намагаються стерти кордони і переписати історію. І доводимо: українська державність — не сторінка в підручнику, а жива сила. Сила, яка чинить опір, захищає, не здається і тримає стрій.

Вічна шана загиблим. Повага тим, хто несе службу. Подяка кожному, хто допомагає боротися й вистояти.

Наша держава живе, поки ми її боронимо.
Наша свобода — поки є кому за неї стояти.
Наша перемога — це справа наших рук.

З Днем Української Державності!
Слава Україні! 🇺🇦

З повагою, командування 242 батальйону ТрО

Сьогодні, у День медичного працівника, ми схиляємо голови перед щоденним подвигом всіх військових лікарів, медсестер, фельдшерів, водіїв медеваку та всіх цивільні медиків, які стоять пліч-о-пліч із Збройними Силами України. Ви ті, хто завжди на передовій боротьби за кожне серце, за кожне життя, за кожного нашого воїна.
Ви — наша впевненість у тому, що навіть у найгірший момент хтось не дасть нам згаснути і втримає життя. Ваша присутність на позиціях — це завжди спокійне: «Я тут, брате, витягнемо».
Дякуємо за кожного врятованого. За кожне вчасне рішення. За те, що не втрачаєте людяності навіть там, де її важко зберегти. Ми ніколи не забудемо тих, хто пішов, рятуючи інших. Вічна шана! Їхні імена — з нами.
Бажаємо вам здоров’я — справжнього, не символічного. Тихих ночей. Нехай ваші руки ніколи не знають втоми, і вам частіше випадало класти бинт, а ніж турнікет.
Слава Україні!

У ніч з 28 на 29 липня 2022 року росія скоїла масове вбивство українських військовополонених в Оленівці. Серед них — героїчні оборонці Маріуполя, які пройшли пекло «Азовсталі» й здалися за наказом командування, сподіваючись на порятунок. Їх підступно вбили.
Цього року 28 липня вперше відзначаємо як День скорботи та вшанування памʼяті Захисників та Захисниць України, а також цивільних, яких катували, страчували, або які загинули в російському полоні.
Ми пам’ятаємо.
Ми не пробачимо.
Ми помстимося.

24 серпня 1991 року — символ віковічної боротьби українців за свободу.
Незалежність — це братерство, єдність і щоденна праця на фронті й у тилу. Це кров Героїв, які віддали життя, і наша відповідальність — продовжувати їхню справу.
Дякуємо захисникам, волонтерам і кожному, хто наближає Перемогу. Наша сила — в єдності, наш дух — незламний.
Боротьба триває. І доки б’ються наші серця, ми стоятимемо за свій дім, за свою землю, за святу Незалежність.
З Днем Незалежності, Україно!
Слава Україні!

Сьогодні, у річницю Незалежності України, додому повернулися наші воїни й цивільні, які витримали понад три роки у російському полоні.
Серед них боєць 242 батальйону з позивним «Криша». Останній із десяти наших побратимів, які потрапили в засідку на Харківщині в липні 2022 року. Три роки, один місяць і 13 днів він пробув в нелюдських умовах російських катівень. І нарешті, у день, що уособлює нашу свободу, він повертається на рідну землю.
Свобода не дається легко. Її вигризають у ворога ті, хто тримає стрій на передовій, хто повертається з полону, і ті, чиї голоси ми чуємо в серці, хоч вони мовчать назавжди. Кожен з них — це Україна.
Кожен подих свободи, який ми робимо сьогодні, — це їхня перемога, викарбувана в нашій боротьбі.
Слава Україні! Героям слава!

Бойовий медик 5 батайльйону 117 ОБр ТрО, Максим на псевдо «Рибак» з перших днів повномасштабки захищав Київ.

Згодом, Кураховський напрямок, а зараз Запоріжський.
Про власну мотивацію бути у війську та захищати країну, Рибак розповідає без прикрас.

Дякуємо за службу та захист🫡
☎️ 095-368-21-86 (WhatsApp)
YouTube | TikTok | Facebook | Наш сайт | Анкета | Instagram

Наші оператори з ВБпАК "Столичні соколи" летять на полювання. 🦾

Сьогодні ми схиляємо голови перед тими, хто віддав найдорожче — своє життя — за свободу й незалежність України. Кожен захисник і кожна захисниця, чиє ім’я навіки викарбуване в нашій пам’яті, — це приклад мужності, відданості та любові до рідної землі.
Пам’ять про них живе у наших серцях і змушує боротися. Ворог отримає відплату за кожну жертву.
Слава Україні!
Героям слава!

Війна не для 18 річних, кажуть одні. Війна не для дівчат, кажуть інші.

Але вони клали на думку цієї меншості.
Бо вони виконують найкращу роботу на землі-захищають свою державу.

Про мотивацію піти у військо в 18 років розповідає Ірина на псевдо «Мала»✊

Які ще аргументи потрібні тобі?!
☎️ 095-368-21-86 (WhatsApp)
YouTube | TikTok | Facebook | Наш сайт | Анкета | Instagram

Війна швидко змінює сили та засоби боротьби.
І якщо про службу радіо-електронної боротьби ще кілька років тому мало хто знав, то сьогодні це один із ключових інструментів збереження особового складу.

Вчасно виявити безпілотник ворога, розгадати його та нейтралізувати-саме так працює підрозділ РЕБ 5 батальйону 117 обр ТрО.

На разунку хлопців вже сотні ліквідованих повітряних сил ворога.
Деталі про службу та мотивацію бути в підрозділі дивіться незабаром на наших платформах.

☎️ 095-368-21-86 (WhatsApp)
YouTube | TikTok | Facebook | Наш сайт | Анкета | Instagram