🇺🇦Вісім медалей вибороли спортсмени Луганщини на чемпіонаті України з важкої атлетики

У Хмельницькому завершився чемпіонат України з важкої атлетики серед чоловіків і жінок.

Так, чоловіча збірна Луганської області показала наступні результати:
- В'ячеслав Ктітарев у своїй ваговій категорії 73 кг виборов три бронзи: ривок - 127 кг, поштовх - 149 кг, сума двоборства - 276 кг.
- Марк Лєванзов (в/к 81 кг) здобув золото у поштовху - 172 кг, бронзу за сумою двоборства - 298 кг.
- Богдан Бурячек (в/к 102 кг) став срібним призером у ривку - 168 кг, золотим призером упоштовху - 197 кг, завоював золото у сумі двоборства - 365 кг.

У загальнокомандному заліку хлопці посіли четверте місце.

Нагадаємо, що за результатами змагань серед жінок представниці Луганщини вибороли друге місце в загальнокомандному заліку!

📌Як переселенцям з Луганської області отримати гуманітарну допомогу на Одещині

В Одесі по вул. Катерининська, 32, працює Координаційний центр допомоги внутрішньо переміщеним особам з Луганської області.

Там переселенці можуть отримати інформаційну, консультативну та первинну правову допомогу, зареєструватись на отримання гуманітарної допомоги.

Свої питання луганчани можуть поставити з понеділка по п’ятницю з 10:00 до 14:00 особисто за адресою розміщення Координаційного центру, по телефону або надіслати електронною поштою.

Телефони «гарячої лінії»: 099 013 20 26, 063 425 86 90.

e-mail: Odess-koord@ukr.net

Зареєструватися на отримання гуманітарної допомоги за адресою можна, заповнивши гугл-форму https://forms.gle/uq9U96WASX5YypYg6

📌 ✅Луганська Білогорівка зачищена і повністю під контролем ЗСУ

Нам всім варто запастися терпінням у передчутті масштабної деокупації Луганщини. Цей процес буде значно важчим, ніж на Харківщині. За кожен сантиметр луганської землі буде тяжка боротьба.
Ворог готується до оборони, тож «парадом» не зайдемо.

Люди нас чекають. Ми готуємося. Українська влада одразу почне працювати в деокупованих громадах.

Час і терпіння. Слідкуйте за офіційною інформацією.

Спочатку вони вважали, що я буцімто ледве не провідник руху «Правого сектору» в області. «Ідейним» був я один, три інших бранці були бізнесменами, які не захотіли «переписувати» підприємства на користь сепаратистів. Їх били куди сильніше за мене», – пригадує він. Дмитро виконував усю брудну роботу: копав траншеї, насипав пісок у мішки для ворожих позицій, рубав дрова тощо.
У цей час його активно шукали його рідні, подаючи заяви на розшук у міліцію та «комендатуру». Через тиждень Дмитра з поламаними ребрами, пошкодженими барабанними перетинками та ножовими пораненнями вивезли та викинули у районі ГТВ. А через два тижні ЗСУ очистили місто від проросійського озброєного сміття.
Після тривалого лікування та реабілітації Дмитро вирушив до військкомату, адже відчував за собою обов’язок служити своїй батьківщині не словом, а ділом. Проте отримані нещодавно травми дали привід відмовити йому.
Врешті-решт разом із своєю дружиною він почав допомагати військовим підрозділам усім необхідним: кухонним приладдям, їжею, теплими речима, шкарпетками тощо. Фірмовою стравою чоловіка, яку він систематично відправляв фронтовикам, були його грінки з часником.
Перший день широкомасштабного вторгнення для Дмитра зустрів на роботі, а вже ввечері він, боєць роти контрдиверсійної боротьби 111 бригади ТРО, стискав у рукав автомат. За його словами, у перші дні тероборонівці здійснювали поліцейську функцію з дотримання порядку у місті. Декілька місяців підрозділ займався облаштуванням блокпостів та перевіркою транспорту. Під час оглядів тероборонівці неодноразово виявляли ворожих корегувальників, російських диверсантів, а також зрадників присяги.
Потім підрозділ Дмитра перевели до Привілля, де вони мали бути резервним підрозділом львівських ТРО. За ними була закріплена ділянка відповідальності. У разі обстрілу, або боєзіткнення він вирушав до лінії фронту, яким слугували береги Сіверського Дінця. У вільний час тероборонівці тренували власні бойові навички, адже майже половина з підрозділу не мала ніякого військового досвіду.
В один з днів бійців попередили, що у районі Білогорівки, росіяни почали перекидати техніку на протилежний берег річки. Так розпочалась для Дмитра битва на білогорівській переправі.
Керівництво поставило задачу сформувати три групи «мисливців на танки», які б чекали на колону техніки тільки із реактивними гранатометами, ручними гранатами та стрілецькою зброєю. «Вони мали рухатись убік Лисичанська, перша група мала вступити у бій, як тільки побачить ворога, друга та третя підключається і влаштовує «теплу зустріч» гостям. Разом із тим ми розуміли, що ми не виживимо, проте необхідно забрати із собою якомога більше ворогів», – розповів боєць.
А через декілька хвилин він почув у місці, звідкіля йшли росіяни, потужні прильоти десятків гаубиць. Це наша артилерія зустрічала непрошених гостей. Таким чином Білогорівка стала цвинтарем для майже 1000 окупантів та 80 одиниць техніки.
Емоційному піднесенню Дмитра та його побратимів не було меж. Втім це могло продовжуватись вічно. Ворог знову погнав своє «гарматне м’ясо» на позиції українських воїнів. Тоді ж герой нашої розповіді впритул побачив смерть, чоловічі сльози та біль втрат.
Минуло кілька діб і на позицію приїхав командир роти з провізією та паливом, під час розвантаження яких бійця поранило осколками ворожої міни. Він отримав поранення усіх кінцівок. Його госпіталізували спочатку до Бахмута, а потім до Дніпра. Там під час томограми у тілі Дмитра знайшли пухлину, яка от-от мала б його вбити.
Його направили до Івано-Франківська, де йому зробили екстрену операцію. Зараз же наш боєць проходить третій курс хімієтерапії та очікує підсумкової комп’ютерної томограми та висновку лікаря. Увесь час він перебуває на прямому зв’язку з побратимами, координує закупки форми та іншого спорядження для них та волонтерські постачання до підрозділу. Він супроводжував волонтерів із Латвії, які пообіцяли привезти його хлопцям пікап.

Про важку хворобу та таке ж важке лікування Дмитро відповідає з оптимізмом, змішаним з армійським гумором: «Якби я не пішов добровільно на фронт – вже був би мертвим. Якби я не отримав поранення у Привіллі, я також був би мертвим. Ось така іронія цієї війни. Якщо все буде у порядку, маю бути у частині 11 жовтня».
Тримаємо кулаки за нашого незламного земляка, бажаємо йому міцного здоров’я та продовжуємо вірити у ЗСУ! Слава Україні!

📌 Псевдореферендум у новоокупованих районах Луганщини потрібен оркам лише для оголошення загальної мобілізації в росії

окупанти знову заговорили про «вибори без вибори», бо ЗСУ загнали їх у глухий кут

орки хочуть нашвидкоруч зліпити результати «референдуму» про приєднання до рф. Сказати, що Україна напала на росію і провести загальну мобілізацію.

Але це їм не допоможе і нічого не змінить, деокупація наших територій неминуча

70 % російських солдат, що перебували в ураженому приміщенні в Сватовому, загинули. У Новоайдарі знищено 50 одиниць військової техніки рф. В окупаційній міськраді Сєвєродонецька працюватимуть 40 прибиральниць

Росіяни втрачають особовий склад та техніку. Не лише на лінії фронту, а й в тилу. Так, у Новоайдарі позавчора вночі ліквідовано та виведено з ладу близько 50 одиниць військової техніки.

А у Сватовому підрозділи Сил оборони завдали ураження по району зосередження живої сили ворога – 70% особового складу, що знаходився на зазначеному об’єкті, загинуло.

Жителі прикордонних із рф громад Луганщини, які співпрацюють із окупантами, бачачи що відбувається, намагаються будь-якими способами виїхати на росію. Значна міграція спостерігається останніми днями у Троїцькому та Білокуракиному.
⬇️

Як стало відомо, колаборантам, які пішли працювати до окупаційних органів місцевого самоврядування, не надано жодних соціальних гарантій. Службові контракти складені на «непродолжительный срок», тобто можуть бути розірвані будь-якої миті.

Втім, це не заважає на 290 працівників окупаційної влади Сєвєродонецька набрати 40 прибиральниць. Це, до речі, окремо від управління ЖКГ. До управління соціального захисту готові влаштувати ще більше – 65 осіб. На місто, де залишилося 10 тисяч населення.

Але, як зазначено вище, контракти нетривалі, бо зараз всі вже розуміють, що ЗСУ близько.

Так, протягом минулої доби авіація Сил оборони уразила 24 райони зосередження живої сили і військової техніки противника, 4 позиції зенітних ракетних комплексів та один склад боєприпасів.

Крім того, наші підрозділи протиповітряної оборони на різних напрямках знищили літак Су-25, керовану авіаційну ракету та три БпЛА противника.

Ракетні війська і артилерія за 19 вересня завдали вогневого ураження по 16 об’єктах ворога. Зокрема, по 6 районах зосередження особового складу, озброєння та військової техніки, 7 районах зосередження артилерії, а також 3 складах боєприпасів.

Противник здійснював обстріли з танків, мінометів та артилерії різних типів по наступних населених пунктах:

- на Краматорському напрямку – Олександрівка, Донецьке, Райгородок, Щурове, Крива Лука, Озерне, Білогорівка, Пришиб, Григорівка, Святогірськ, Серебрянка, Соснове, Миколаївка, Богородичне;
- на Бахмутському напрямку – Майорськ, Миколаївка, Верхньокам’янське, Соледар, Бахмутське, Бахмут, Весела Долина, Одрадівка, Веселе, Виїмка, Миколаївка Друга, Нью-Йорк, Білогорівка, Юр’ївка, Спірне, Зайцеве, Яковлівка, Сіверськ, Роздолівка, Олександропіль, Розівка.