Тоді, у 2014 році, залишившись вірним присязі та розуміючи небезпеку, Леонід вивіз дружину з 4-річним сином до родичів, та став на захист вже рідного регіону.

«Ми несли службу на блокпосту поблизу с. Стуколова Балка, що на виїзді з Луганська. Це була крайня позиція, яку контролювала українська армія. На блокпосту діяв так званий «зелений коридор»: контрольовані росією бойовики дозволили охочим покинути місто, і ми здійснювали перевірку та допомагали громадянам, які виїжджали зі вже окупованого Луганська… Правоохоронці здійснювали огляд речей, адже були випадки, коли везли вибухонебезпечні предмети, які вже можна було легко дістати в місті. Дізнавались потреби громадян. Ми мали бігом, пригнувшись, проскочити до бетонних блоків, де зупинялись автівки цивільних. У той час ми постійно знаходилися під прицілами снайперів…», – згадує поліцейський.

Леонід стояв за 800 метрів від свого власного будинку, який бачив у бінокль. Згадує, як до нього підійшов один із командирів, якому він тоді підпорядковувався, і сказав, що в будинку Леоніда мешкають снайпери.

«Дав детальні координати будинку – і прицільним ударом з танку «лігво» бойовиків було знищено, як і наше родинне гніздечко».

Коли почалося звільнення населених пунктів Луганської області від бойовиків, до заходів на деокупованих територіях була задіяна і група луганських міліціонерів. До неї увійшов і Леонід Овдіюк та вже загиблий Сергій Губанов.

В 2015 році, згадує Леонід, Сергія Губанова призначили командиром батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1». «Батя», як поміж себе називали комбата підлеглі, почав збирати свою команду сильних духом та надійних побратимів. Запросив і Леоніда.

Не вагаючись, тоді ще сержант поліції погодився на пропозицію та став частиною бойового підрозділу, надійним тилом й «правою рукою» свого комбата. Вже тоді бійці батальйону несли службу на лінії розмежування з тимчасово окупованою територією.

У травні 2020 року комбат та троє бійців батальйону виконували бойове завдання Командувача об’єднаних сил щодо патрулювання населених пунктів на лінії розмежування та вздовж річки Сєвєрський Донець, недопущення проникнення на підконтрольну Україні територію ворожих диверсійно-розвідувальних груп та перекриття «шляхів» контрабанди. Група потрапила на ворожий вибуховий пристрій. Сергій Губанов загинув, інші бійці отримали тяжкі поранення. Серед них – і Леонід.

Перенісши десятки операцій, реабілітації в Україні та за кордоном капітан поліції знову в строю. Леонід самовіддано, щиро та наполегливо продовжує виконувати обов’язки щодо захисту територіальної цілісності України.

«Думки про родину, колектив, які постійно підтримували, про вже рідну Луганщину та бажання помсти за комбата й за всіх полеглих побратимів не давали мені спокою. Я став на ноги, заново навчився робити все, що вмів до цього, та повернувся до лав свого батальйону», - ділиться своїм бойовим настроєм капітан Овдіюк.

Поліцейський каже, що зробить все від нього залежне, аби український прапор замайорів над пораненою, але нескореною та вільною Луганщиною.

📌#час_повертати_своє

Триває формування Окремого стрілецького батальйону Луганської області.

До його складу увійде 601 особа. Зокрема, 449 осіб рядового складу, 105 – сержантського, 47 – офіцерського.

При відборі військовозобов’язаних та резервістів особливу увагу приділяють вмотивованості та патріотичній налаштованості претендентів, які не мають обмежень за станом здоров’я до проходження військової служби.

📌Сергій Гайдай про ситуацію на Луганщині - 9 лютого, вечір:

- фактично росіяни почали наступ на Луганщині;

- основні зусилля вони зосередили на Кремінському напрямку. Успіху окупанти не мають;

- на Сватівсько-Куп‘янському напрямку та у Білогорівці ситуація абсолютно контрольована.