З ночі тривають роботи наших екстрених служб на місцях російських влучань. Масований був удар – росіяни довго готувалися і комбінували балістику різних типів, крилаті ракети й дрони так, щоб якомога сильніше пошкодити цивільну інфраструктуру. Є руйнування в Києві та області, на Одещині та Чернігівщині.

У столиці пошкоджено житлові будинки, зокрема багатоповерхівку, де зруйнували верхні поверхи, також дитячу лікарню та школу. Аварійно-рятувальні роботи продовжуються. Станом на зараз відомо, що цей російський удар забрав життя 12 людей у Києві, є загибла людина в області. Співчуття всім рідним та близьким. Ще близько 40 людей поранені. На Одещині ворог атакував дронами пункт пропуску на кордоні з Молдовою, на Чернігівщині – газову інфраструктуру. Дякую всім рятувальникам, медикам, поліцейським і комунальникам, які з перших хвилин допомагають людям.

На жаль, в той час як Москва вкладається у балістику та ескалацію, не завжди є потрібна реакція світу на такі удари. І поки в України буде недостатньо антибалістики, серйозно думати про мир Росія не буде. Ми робимо все, щоб захист був, і щодня йде робота над програмою FREYJA. Але перехоплювачі до «петріотів» поки що не замінити, і вони потрібні щодня. Кожна додаткова ракета зберігає життя наших людей. Я дякую всім, хто це розуміє, шукає і знаходить можливості допомогти.

Бджолярам Луганщини презентували грантові програми підтримки

Відкриваючи «Діалог з бізнесом», перший заступник голови облдержадміністрації Іван Бочко підкреслив, що сьогодні бджоляр – це підприємець, який щодня долає ризики обстрілів та шукає нові шляхи реалізації продукції. У свою чергу, такі зустрічі дозволяють отримати корисні контакти та практичні інструменти для підтримки.

Начальник відділу підтримки підприємств агропромислового комплексу та промисловості Департаменту економіки та підтримки релокованих суб’єктів підприємницької діяльності Луганської облдержадміністрації Любов Безкоровайна поінформувала учасників про нинішній стан галузі бджільництва, основні виклики та перспективи її подальшого розвитку.

Про роль професійної освіти у підготовці кадрів для агропромислового комплексу та переваги навчання на бджоляра, діяльність навчального закладу, а також про напрями підготовки, які можна опанувати в ньому, розповіла директор Державного навчального закладу «Гадяцьке аграрне училище».

Голова Спілки пасічників України зосередив увагу на актуальних проблемах українських бджолярів та перспективах розвитку галузі в умовах війни, поінформував про розробку Стратегії збереження бджільництва в Україні та закликав звертатися до Спілки з питань фіксації збитків, спричинених війною, оскільки організація має значний практичний досвід за цим напрямом.

Представник міжнародної гуманітарної організації Mercy Corps – Україна доповів про Програму підтримки сільського господарства України, яка реалізується Mercy Corps за сприяння Фонду Говарда Г. Баффета. Зокрема, щодо видів та розмірів фінансової підтримки, яку пропонує ця Програма для домогосподарств, що здійснюють сільськогосподарську діяльність, малого та середнього агробізнесу, а також суб’єктів, що надають послуги аграрному сектору.

📌Більш детально ознайомитися з відповідною презентацією можна за посиланням.

Своїми напрацюваннями та досвідом ведення бджільництва в умовах воєнного стану поділилися Володимир Гордієнко, Євгеній Правенький, Денис Шахбаз'ян, Олександр Іваненко та Дмитро Рясний.

Бджолярі розповіли про виклики, пов’язані з війною, збереження та переміщення пасік, пошук безпечних територій для роботи, реалізацію продукції та відновлення господарської діяльності.

Серпневі настанови – 2026: представники обласної влади та освітяни Луганщини визначили пріоритети на новий навчальний рік

20 серпня відбулося урочисте відкриття секційної установчої конференції педагогічних працівників Луганської області під назвою «Серпневі настанови – 2026».

Разом із заступницею Катериною Безгинською подякували педагогам за стійкість і невтомну роботу.

В умовах воєнного стану ваша праця набула особливого, стратегічного значення. Ви не просто навчаєте – ви тримаєте освітній фронт, захищаєте майбутнє нашої держави та виховуєте покоління вільних, сильних і свідомих українців.

Адміністрація і надалі робитиме все можливе для підтримки освітньої галузі та створення безпечного простору для дітей.

До обговорення ключових питань розвитку освітньої сфери долучилися провідні фахівці та керівники профільних установ. Зокрема, перед учасниками конференції виступили директор Департаменту освіти, культури, молоді та спорту Луганської облдержадміністрації Олексій Бльоскін, ректор Луганського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Караман та директор Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Ірина Цимбал.

Також своїм практичним досвідом і баченням подальшої роботи поділилися директор Навчально-методичного центру професійно-технічної освіти Володимир Артюшенко та заступник директора з навчально-виховної роботи Лисичанського ліцею № 1 Андрій Михайловський.

Незважаючи на складні обставини роботи в евакуації та дистанційний формат, освіта Луганщини продовжує демонструвати високі результати. За підсумками минулого року свідоцтва з відзнакою отримали 148 дев’ятикласників та 156 випускників одинадцятих класів. Значним досягненням став результат випускника Лисичанського ліцею № 17 Владислава Савенкова, який здобув максимальні 200 балів на Національному мультипредметному тестуванні з історії України та англійської мови. Ще 17 здобувачів освіти стали переможцями всеукраїнських та міжнародних олімпіад і конкурсів.

Для покращення якості навчання Лисичанська, Рубіжанська та Сіверськодонецька громади отримали нові цифрові освітні центри, які розпочнуть роботу вже з вересня.

Водночас освітня система регіону змушена адаптуватися до демографічних викликів. Через скорочення кількості учнів у 2026/2027 навчальному році відбудеться оптимізація мережі закладів загальної середньої освіти, кількість яких зменшиться із 78 до 62. Попри це, розвиток галузі триває: 11 шкіл області стали учасниками всеукраїнського інноваційного проєкту з розвитку практик дистанційної освіти, що реалізовуватиметься до червня 2029 року. Крім того, на освітян очікує поступова реформа оплати праці з підвищенням посадових окладів, а в навчальний процес планується активне впровадження сучасних технологій та штучного інтелекту.

Зараз триває ліквідація наслідків російського удару по столиці й містах Київщини. Понад 600 рятувальників ДСНС України та поліцейських залучено до робіт у Києві, Броварах і Борисполі. Вдячний усім, хто допомагає нашим людям.

Загалом тільки в Києві та області пошкоджено 30 житлових будинків, звичайну школу, дитячу лікарню і дитячий садок. На жаль, станом на зараз у Києві відомо про 15 загиблих людей. Мої співчуття всім, хто втратив рідних і близьких. Важливо, щоб людям, які були поранені, надавалась уся необхідна допомога. І важливо, щоб партнери України не мовчали про цей та інші подібні удари й справді допомагали захисту наших людей, захисту життя в Україні.

Цей російський удар був одним із найбільш цинічних, прорахованих і масштабних. Були ракети різних типів і 168 дронів. Наші воїни сьогодні збили всі російські «калібри». Загалом відсоток збиття крилатих ракет – 93%, і також значний відсоток збиття дронів. Найбільша загроза – балістика. І це те, що повністю залежить від постачання ракет для «петріотів» для України, а отже, залежить від партнерів нашої держави. Не можна просто тихо, байдуже й бездіяльно споглядати, як росіяни руйнують життя балістикою. Українські воїни можуть діяти майстерно, коли сміливість і фаховість наших людей підтримані відповідною допомогою наших партнерів. Дякую всім, хто з Україною!