«Будь-який радіаційний інцидент на Запорізькій АЕС може стати ударом і по країнах ЄС, і по Туреччині, і по Грузії, і по країнах з більш віддалених регіонів. Усе залежить тільки від напрямку й сили вітру. Якщо через дії Росії станеться катастрофа, наслідки можуть ударити і по тих, хто поки що мовчить. Це питання вже винесено на найвищий міжнародний рівень – ООН і МАГАТЕ. Звичайно, російський ядерний шантаж обговорюється і між державами. Є відповідна заява міністрів закордонних справ «Великої сімки» – вони чітко розуміють, що Росія відповідальна за цю ядерну кризу. Але потрібно переходити від обговорень і закликів до нових жорстких санкцій проти Росії, проти «Росатома» і всієї атомної галузі держави-терориста. Усі російські сили повинні негайно забратися з території станції й сусідніх районів – без жодних умов».

Звернення Володимира Зеленського наприкінці 173-го дня повномасштабного вторгнення.

⚡️ Головне зі звернення Президента

➡️ Росія не припиняє своїх шантажистських дій на Запорізькій атомній станції та навколо неї. Все це очевидно свідчить про те, що Росія відкидає безпекові вимоги країн Євросоюзу та 15 інших країн – загалом 42, які закликали Росію вивести свої сили зі станції. Зокрема це Туреччина, Грузія, Британія, Корея, Японія, Австралія, Канада, Сполучені Штати Америки.

➡️ Будь-який радіаційний інцидент на Запорізькій АЕС може стати ударом і по країнах Європейського Союзу, і по Туреччині, і по Грузії, і по країнах з більш віддалених регіонів. Усе залежить тільки від напрямку й сили вітру. Якщо через дії Росії станеться катастрофа, наслідки можуть ударити і по тих, хто поки що мовчить.

➡️ Це питання вже винесено на найвищий міжнародний рівень – ООН і МАГАТЕ. Звичайно, російський ядерний шантаж обговорюється і між державами. Є відповідна заява міністрів закордонних справ «Великої сімки». Вони чітко розуміють, що Росія відповідальна за цю ядерну кризу.

➡️ Але потрібно переходити від обговорень і закликів до нових жорстких санкцій проти Росії, проти «Росатома» і всієї атомної галузі держави-терориста. Усі російські сили повинні негайно забратися з території станції та сусідніх районів без жодних умов.

➡️ Провів сьогодні засідання Ставки Верховного Головнокомандувача. Головний пункт порядку денного – це ретельний аналіз військово-стратегічної обстановки. Доповідали керівник Головного управління розвідки Буданов і керівник Служби зовнішньої розвідки Литвиненко. Окрему доповідь мав командувач Сил спеціальних операцій Хоренко. Звичайно, були Залужний, Шаптала, Монастирський, Данілов, Єрмак, Резніков.Також розглянули – з того, про що можна говорити публічно, – питання забезпечення наших військових зброєю та боєприпасами і статус виконання попередніх рішень Ставки – всі вони мають виконуватися на 100%, відповідальність за це – персональна.

➡️ Сьогодні відбулось і доволі результативне засідання Верховної Ради України. Серед іншого депутати проголосували за двох членів Вищої ради правосуддя.

➡️ Продовжую налагоджувати відносини на найвищому рівні з країнами Африки. Говорив з Президентом Нігеру – до цього дня контактів на такому рівні між нашими державами не було. Подякував за підтримку в ООН. Звичайно, обговорили ключові загрози глобальній безпеці.

➡️ Провів нараду щодо підготовки Кримської платформи. Очікую розширення географії, рівня та кількості учасників. Сьогодні ж створено Консультативну раду з питань деокупації Криму – щоб координувати всі заходи та проекти на цьому напрямку й забезпечувати діяльність Кримської платформи.

➡️ Зустрівся з амбасадорами нашої державної благодійної платформи UNITED24 Андрієм Шевченком і актором Лієвом Шрайбером. Обговорили, як можемо зберегти максимальну увагу світу до потреб нашого захисту. Щотижня це завдання набуває більшої ваги.

➡️ Я вдячний усім, хто виконує цю важливу функцію, зокрема амбасадорам UNITED24. Їхня активність – це мільярди гривень для України та постійне збільшення уваги до потреб нашої держави й людей.

➡️ Ситуація на передовій за минулу добу не зазнала суттєвих змін. Триває героїчний опір наших військових на Донбасі, на Харківщині. Тиснемо на ворога на півдні нашої країни.

➡️ Хочу особливо подякувати сьогодні всім нашим артилеристам, нашим розвідникам, Службі безпеки України та всім іншим, хто забезпечує послідовне знищення командних пунктів окупантів і їхніх складів боєприпасів. Усі російські терористи мають знати, що кожен метр української землі для них – це абсолютна небезпека. Хоч би як вони намагалися сховатись. Хоч би де це було. Вони будуть знайдені та знищені.

🇺🇦🇺🇦🇺🇦

На окупованих територіях посилено мобілізаційні заходи. Це обумовлено не лише значними втратами росіян на фронті, а й відсутністю мотивації воювати.

Військові так званої «лнр» відмовляються йти виконувати накази на території «братського народу» – «днр», –
скаржаться, що погрозами, залякуванням, шантажем та оманою їх намагаються загнати в «днр», хоча територію «лнр» вже, як вони вважають, «звільнено».

Не виконуються й чергові обіцянки, які окупаційна влада дає людям. Півтора місяці тому казали, що відновлять газ у нещодавно захоплених містах упродовж тижня.

Звісно, це неможливо, зважаючи на обсяг розбитих обстрілами росіян комунікацій. І все, що вони змогли – до середини серпня завершити комплекс ремонтних робіт по відновленню пошкоджених в результаті бойових дій газових мереж в селах. Та справа в тому, що в наведених ними населених пунктах активних бойових дій або не було зовсім, або завершилися вони ще глибоко навесні. Тобто, до села, де 300-400 хат, вони вели газ протягом чотирьох місяців. Із такими темпами міста очікує катастрофа.

Перша поїздка на фронт у серпні 2014 року пройшла для нього вкрай напружено, адже військовослужбовці через укорінені стереотипи не одразу збагнули, що на Сході також є люди, які люблять свою країну та воліють допомогти її захисникам. Переконавшись, що перед ними стоїть та сама людина – для Івана розпочався період клопіткої роботи. Волонтерський рух початку війни носив стихійний характер і був націлений на базові потреби бійців – воду, їжу, тютюн, шкарпетки, засоби особистої гігієни тощо. Коли цей етап було подолано, а армія почала закривати потреби і виходити на якісно інший рівень, його батько вирішив присвятити час ремонту генераторів, бензопил та автомобілів з передової.

24 лютого зустрів його гуркотом гармат, яких жителі Лисичанська не чули вісім років. Після короткої телефонної розмови з побратимами та членами сім’ї було прийнято рішення про евакуацію родини. Йому, батьку трьох дітлахів, були відкриті двері для еміграції та безпечного життя у Франції, поряд з дружиною, проте він залишився, оскільки вважав, що його допомога буде необхідною. Він приїхав до Коломиї та почав працювати у місцевому волонтерському центрі, який 28 лютого нагадував мурашник, де без перебільшення працювали тисячі людей.
Не обійшлось тут без зрад і розчарувань у людях. Хрещений його дитини, людина, яка носила вишиванки та на усі свята крокувала вулицями з жовто-блакитним стягом, виїхала до Криму. Там цей палаючий патріот викладає фотографії свого буденного життя з приписом «Ялта-город счастья», коли у його рідне місто поринуло у справжнє пекло. Він виходив на контакт з Іваном із запитанням як у нього справи і що відбувається в Україні – волонтер відповів стримане «війна» на що його колишній друг сказав «буває». Дійсно, буває.

Не став виключенням його друг-контрактник, який був також близькою йому людиною. У перші дні війни він облишив зброю, позицію та побратимів, перейшовши на бік окупанта.

Коли Київський напрямок наступу ворога був повністю блокований, а його сили відкинуті – почалась широкомасштабна битва за Донбас. Іван усвідомив, що буде більш корисним ближче до дому та розпочав курсувати за маршрутом Дніпро-Лисичанськ, де він розвозив допомогу бійцям та цивільним, а на зворотному шляху евакуював місцевих.

З того часу він залучав кошти, координував логістику з іншими волонтерськими групами. Завдяки його роботі бійці місцевої самооборони отримали понад 30 комплектів бронежилетів 4 класу захисту та стільки ж касок, купляв захищені телефони, повербанки та сонячні панелі тощо.

Найтяжче, за його словами, було з евакуацією цивільних з Лисичанська: «Мені, як освітянину, було важко дивитися на дітей у місті, які стали заручниками недолугих батьків. Одна справа, що вам байдуже на власне життя, проте дайте можливість дітям бути подалі від війни. Цього я досі не розумію». Він розповів про 14-річну ученицю його школи, яка є талановитою футболісткою та виказувала бажання виїхати з міста в облозі, але батьки були проти. На всі вмовляння людей навкруги, що їх дочка може без перешкод отримати квиток у великий спорт, приєднавшись до найкращих європейських жіночих команд залишилось непочутим.

23 червня Іван востаннє був у рідному місті, вивозячи літню жінку та кицьку і потрапив під обстріл російської артилерії. Все минулося, на щастя, добре. А на одному із блокпостів на виїзді з міста, військовий запропонував Івану цигарку, мабуть побачивши приголомшений вигляд волонтера.
«Тоді я голосно засміявся, усвідомивши скільки сам передавав тютюну на фронт, втім ніхто за 8 років війни не пропонував мені цигарку. Я не буддист, але як тут не повірити у існування кармічного бумерангу?», – сказав Іван.
Лисичанську школу, у якій він викладав, було вщент знищено ракетним обстрілом, проте він зміг віднайти на згарищі жовто-блакитний стяг, який якимось чином не зачепило полум’я. За його словами, саме цей прапор стане першим експонатом музею відновленої школи.

Найбільшим бажанням викладача-волонтера після нашої перемоги є відвідини могили батька – людини, яка навчила його любити свою країну та допомагати її захисникам.

#Вірю_в_ЗСУ

🇺🇦Наш спортсмен здобув дві медалі на чемпіонаті Європи з важкої атлетики, загалом в активі Луганщини – вже п’ять

У Варшаві триває чемпіонат Європи з важкої атлетики серед юнаків та дівчат до 17 років.

У черговий день змагань наш спортсмен В’ячеслав Ктітарев з результатом 133 кг у ривку виборов срібну медаль.

Крім цього, у сумі двоборства з результатом 280 кг важкоатлет з Луганщини став бронзовим призером європейських змагань.

Вітаємо спортсмена і його тренерів – Віталія Гребельного та Костянтина Селіванова.

Нагадаємо, що у перший змагальний день відзначилась ще одна представниця Луганської області – Софія Наумова.

Спортсменка виборола золото в ривку (результат 49 кг), срібло в поштовху (58 кг) та срібло у сумі двоборства (107 кг).