📌Сергій Гайдай про перші дні оборони Луганщини, формування територіальної оборони регіону, евакуацію людей.

📌У Сєвєродонецьку почали отримувати рахунки за комуналку із завищеними обсягами споживання, діти в місті за відсутності інтернету весь навчальний рік ходять за завданнями до школи раз на тиждень, відновлення міста росіяни відтермінували ще на два роки

Заяв стосовно відновлення міста упродовж кількох тижнів після окупації лунало безліч. На різних рівнях – починаючи від місцевих колаборантів і завершуючи кремлем.

За фактом, наприкінці зими маємо місто без опалення, де намагаються підготувати другий гуртожиток під соціальне житло. В першому, нагадаємо, зараз мешкає близько 50 осіб.

Однак на цьому тижні регіональною окупаційною владою була озвучена ще одна обіцянка – відновити всі будинки в місті до 2025 року. Вірогідно, деякі показові роботи розпочнуть перед псевдовиборами, які очікуються в вересні.
⬇️

Тим часом, рахунки за комуналку сєвєродончани почали отримувати, незалежно від того, проживає людина в місті, чи ні. Напередодні зими окупаційна влада обіцяла не нараховувати плату за газ та електроенергію (де вона є) через відсутність опалення. Втім, у лютому людям виставили рахунки із обсягами споживання. Час сплачувати по рахунках настав.

У місті не в змозі навіть налагодити навчальний процес. Ані одна школа не пропрацювала жодного дня навіть у період, коли цього дозволяли і безпекова ситуація, і погодні умови.

Перевести дітей на дистанційне навчання неможливо за відсутності інтернет зв’язку. Кабельний інтернет у Сєвєродонецьку окупанти не полагодили, а якості мобільного не вистачало для навчання. Хоча ї його в місті немає декілька тижнів. А останні декілька днів туди й не додзвонишся, бо все відключено через боротьбу з партизанами.

Тож, упродовж усього навчального року діти раз на тиждень приходять до школи, отримують завдання на паперових носіях, виконують його вдома та повертають вчителю для перевірки. Інтеграл степеневої функції школярі шукають удома. Для яких-небудь консультацій в них є декілька хвилин на тиждень.

На Куп’янському та Лиманському напрямках 25 лютого росіяни вели безуспішні наступальні дії поблизу Площанки, Невського, Кремінної, Діброви, Білогорівки, а також в районі Серебрянського лісництва.

Ворог здійснив артилерійські обстріли неподалік Макіївки, Невського, Діброви і Білогорівки.

Авіація Сил оборони за минулу добу завдала 12 ударів по районах зосередження особового складу та військової техніки окупантів.

Також наші захисники збили три ворожі безпілотні літальні апарати різних типів: «Орлан-10», «Supercam S350» та «Ланцет-3».

Підрозділи ракетних військ і артилерії уразили пункт управління, 2 райони зосередження живої сили противника, радіолокаційну станцію, станцію радіоелектронної боротьби, а також ще 2 важливих ворожих цілі.

📌+660

📌26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь

Війна Росії проти України почалася з Криму.

24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту рф прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» - російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків зс рф разом із бойовою технікою, та вийшли курсом на Севастополь.

А 26 лютого майже 10 тисяч кримчан на заклик Меджлісу кримськотатарського народу прийшли до Верховної Ради Криму чинити опір російській окупації та заявили світу про територіальну цілісність України.

Наступного дня, о 5-й ранку, до парламенту та уряду АРК увійшли регулярні військові. Цей акт кричущого порушення норм і принципів міжнародного права, суверенітету й територіальної цілісності України був засуджений усім цивілізованим світом, але не зупинив імперські амбіції агресора.
⬇️

Луганщину у 2014 році захопити повністю не вдалося. Розкраяна навпіл, вона вісім років стікала кров'ю захисників, а зараз, випалена та зруйнована ворогом вщент, також майже уся перебуває під окупацією.

Луганчани, як ніхто, відчувають і розуміють біль від втрати батьківщини. Адже через окупацію понад 300 тисяч жителів нашої області, як і 45 тисяч населення Кримського півострова, стали вимушеними переселенцями.

Сьогодні на нашій землі йдуть найзапекліші бої за незалежність України, за нашу державність. А відтак й за звільнення Криму!

Героїчний опір українців – це не лише боротьба за фізичне виживання та повернення територій. Це двобій між ціннісними системами, світлом і темрявою, добром і злом. Тому наша Перемога – це лише питання часу!

Нам не потрібна чужа земля, але й своєї не віддамо! Якщо ворог не зрозуміє мови дипломатії, то наші вимоги йому доведуть українські Himarsи та Patriоtи.

Віримо у ЗСУ! Слава Україні!

📌Сергій Гайдай про ситуацію на Луганщині – 26 лютого, ранок:

- поблизу Кремінної та Білогорівки росіяни штурмують наші позиції. Зокрема, вчора це намагалася зробити ворожа піхота, тому що танковий наступ противника декілька днів тому було відбито, а техніку спалено;

- лісова місцевість навколо Кремінної вимушує окупантів використовувати різні тактики;

- на Сватівщині ситуація стабільна.

📌СПОЖИВАННЯ порівняно із суботою зменшилося.

ДЕФІЦИТ потужності в енергосистемі відсутній і наразі не прогнозується.

ГЕНЕРАЦІЯ: в енергосистемі працюють усі види електростанцій. Імпорт електроенергії здійснюється у незначних обсягах.

ОБМЕЖЕННЯ: Вчора енергетикам вдалося зменшити обсяг мережевих обмежень в Одесі та Одеському районі, однак у місті все ще діють відключення за графіком.

Ліміти споживання до областей не доводились через відсутність дефіциту потужності в енергосистемі. Однак при зміні ситуації в енергосистемі та різкому зростанні споживання можливе застосування відключень.

РЕМОНТИ: тривають аварійно-відновлювальні роботи на всіх об’єктах «Укренерго», пошкоджених внаслідок російських атак. Через масштабність та складність отриманих пошкоджень відновлення функціонування енергооб’єктів вимагає багато ресурсів та часу.

Командир Олександр Твердохліб розповів про критерії, за якими добирають добровольців.

«Важливу роль відіграє мотивація, бажання захистити Батьківщину, звільнити захоплені території й пришвидшити нашу Перемогу. Щодо віку і досвіду. Пробувати може кожен. У нас є мінометні і артилерійські розрахунки, інженерно-саперні взводи. Наприклад, до нас приходять вибухотехніки, у яких за плечима – і вік, і досвід. Така сама ситуація зі взводом зв’язку, де потрібні спеціалісти саме вузького спрямування. Їм там доведеться працювати з новим обладнанням», – каже він.

Він додає, що «Лють» – це велика потужна бригада, дуже багато спеціальностей. Основне – це бажання і мотивація. Якщо готовий до більш рішучих дій, щоб якнайшвидше визволити рідну землю, то у підрозділі готові спілкуватися з таким кандидатом.

«Людина відразу пише в заяві, що надсилає на електронну адресу, в який підрозділ хоче. Тобто, ти можеш обирати, бажаєш служити в батальйонах «Луганськ-1», «Цунамі» чи в полку «Сафарі». Крім того, чимало важить територіальний принцип. Оскільки після виконання бойових завдань планується, що ми будемо повертатися на злагодження, на додаткову підготовку, люди йдуть більше територіально, розуміючи, що бойове завдання виконав, а коли повернувся, матимеш якийсь час як вихідний. І поки будеш тренуватися й відпочивати, ти будеш ближче до родини», – пояснює Олександр Твердохліб.

Тому й визначили, що територіально буде три підрозділи, які базуватимуться в окремих районах. Люди самі вибирають, кому де ближче.

Бійці, які зараз записуються до штурмової бригади «Лють», проходитимуть підготовку. Будуть не лише штурмові роти. А й артилерійські, мінометні, ПЗРК розрахунки, кулеметники, гранатометники. Всіх очікують відповідні курси зі спеціалістами. Наразі вже деякі співробітники поїхали до центрів підготовки.

«Людей одразу попереджаємо, що одного бажання замало – треба мати бодай середній фізичний стан, щоб пройти цю підготовку. Що ще важливо зазначити: у нас немає контракту. Тобто, людина себе не прив’язує до якогось певного терміну служби. Після Перемоги людина може піти з поліції й далі займатись улюбленою справою. Це важливо цивільним, людям, які, наприклад, мають свій бізнес і хочуть у подальшому його розвивати», – зазначає він.

Олександр Твердохліб наголосив: «Ці бригади – штурмові, тому вже навіть у цьому є натяк на те, що ми збираємось наступати. Ми плануємо відвойовувати рідну землю. Нам чужого не треба, але й своє віддавати не збираємося».