Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📌Сьогодні вишиванка стала своєрідним символом української віри та сили, символом нескореної нації, яка боролася за свободу впродовж століть і зараз продовжує виборювати право на вільне, щасливе майбутнє. Вишиванка надихає та об’єднує мільйони українців по всьому світу, незалежно від віку, статі, професії…Одягнути вишиванку — означає заявити на весь світ “я — українець”
З Днем вишиванки,Україно! 🇺🇦
З Днем вишиванки,Україно! 🇺🇦
❤9👍1
📌 Запрошуємо приєднатися до семінару «Просторове планування розвитку територій громад: найкращі практики та рекомендації».
🕑 Дата і час: 26 травня, 14:00-16:20.
Учасники: представники територіальних громад, містобудівної, землевпорядної та ГІС-спільнот, представники вищих навчальних закладів.
Питання до обговорення:
✔ найкращі напрацювання у галузі просторового планування громад, підходи, технології та інструментарій;
✔ навчальні матеріали та практичні посібники з розробки комплексних планів просторового розвитку громад, складені за результатами пілотних проектів на територіях Пісочинської та Роганської громад Харківської області та організації фахового навчання керівників, землевпорядників та архітекторів громад:
▪️ Комплексні плани в електронному вигляді на геопорталах;
▪️ Рекомендації щодо розробки комплексних планів для замовників і виконавців та проведенню екологічної оцінки;
✔ досвід практичного навчання керівників, землевпорядників та архітекторів громад у сфері просторового планування територій громад.
🔹️ Для участі необхідно зареєструватися: https://form.typeform.com/to/W9EJrv3Z.
🔹️ Трансляція за посиланням: https://www.youtube.com/channel/AGRO.
🕑 Дата і час: 26 травня, 14:00-16:20.
Учасники: представники територіальних громад, містобудівної, землевпорядної та ГІС-спільнот, представники вищих навчальних закладів.
Питання до обговорення:
✔ найкращі напрацювання у галузі просторового планування громад, підходи, технології та інструментарій;
✔ навчальні матеріали та практичні посібники з розробки комплексних планів просторового розвитку громад, складені за результатами пілотних проектів на територіях Пісочинської та Роганської громад Харківської області та організації фахового навчання керівників, землевпорядників та архітекторів громад:
▪️ Комплексні плани в електронному вигляді на геопорталах;
▪️ Рекомендації щодо розробки комплексних планів для замовників і виконавців та проведенню екологічної оцінки;
✔ досвід практичного навчання керівників, землевпорядників та архітекторів громад у сфері просторового планування територій громад.
🔹️ Для участі необхідно зареєструватися: https://form.typeform.com/to/W9EJrv3Z.
🔹️ Трансляція за посиланням: https://www.youtube.com/channel/AGRO.
👍4
📌🇺🇦Україна приєдналася до підписання Дорожньої карти з забезпечення глобальної продовольчої безпеки, яку було випущено за результатами міністерської зустрічі в ООН, що відбулася в Нью-Йорку 18 травня.
Міністр агрополітики та продовольства України Микола Сольський у своєму зверненні до міністрів акцентував на тому, що для світової продовольчої безпеки надзвичайно важливим і першочерговим завданням є припинення війни росії проти України та розблокування експорту української сільськогосподарської продукції. А також підкреслив, що для українських фермерів сьогодні вирішується майбутнє трьох урожаїв та в принципі їх подальша робота.
«По-перше, наші фермери не можуть експортувати ще минулорічний врожай. По-друге, через окупацію і військові дії ми зберемо лише половину цьогорічного врожаю – його експорт так само може бути заблокований. Велика частина посівів озимої пшениці була проведена на сході, де ведуться активні бойові дії, та півдні, який частково окупований. Росіяни активно викрадають зерно з цих територій. Фермери не зможуть там збирати врожай, а якщо зберуть, не зможуть його реалізувати. По-третє, під загрозою опинилась наступна посівна кампанія озимих, адже фермери не змогли продати свій врожай і не мають коштів для придбання пального, добрив, засобів захисту рослин, а також їм просто ніде цей урожай зберігати. І замість озимої пшениці їм значно вигідніше сіяти ріпак», – зазначив Микола Сольський.
Він наголосив, що продовольча ситуація дедалі загострюватиметься. Кожна держава світу вже почала платити ціну за російську агресію в Україні через дефіцит зерна та інфляцію.
Міністр агрополітики та продовольства України Микола Сольський у своєму зверненні до міністрів акцентував на тому, що для світової продовольчої безпеки надзвичайно важливим і першочерговим завданням є припинення війни росії проти України та розблокування експорту української сільськогосподарської продукції. А також підкреслив, що для українських фермерів сьогодні вирішується майбутнє трьох урожаїв та в принципі їх подальша робота.
«По-перше, наші фермери не можуть експортувати ще минулорічний врожай. По-друге, через окупацію і військові дії ми зберемо лише половину цьогорічного врожаю – його експорт так само може бути заблокований. Велика частина посівів озимої пшениці була проведена на сході, де ведуться активні бойові дії, та півдні, який частково окупований. Росіяни активно викрадають зерно з цих територій. Фермери не зможуть там збирати врожай, а якщо зберуть, не зможуть його реалізувати. По-третє, під загрозою опинилась наступна посівна кампанія озимих, адже фермери не змогли продати свій врожай і не мають коштів для придбання пального, добрив, засобів захисту рослин, а також їм просто ніде цей урожай зберігати. І замість озимої пшениці їм значно вигідніше сіяти ріпак», – зазначив Микола Сольський.
Він наголосив, що продовольча ситуація дедалі загострюватиметься. Кожна держава світу вже почала платити ціну за російську агресію в Україні через дефіцит зерна та інфляцію.
👍4😢2
📌Станом на 18 травня 11 317 аграріїв отримали кредитів на суму 28 млрд 100 млн грн, із яких за програмою портфельних гарантій 80 % – 18 млрд 632 млн грн.
📎Відповідне фінансування надається для проведення посівної кампанії, а також для підтримки та активізації підприємницької діяльності в рамках програми «Доступні кредити 5–7–9». Його отримують аграрії, що підпадають під визначення с/г товаровиробника. Максимально можлива сума кредиту – 60 млн грн під 0 % із гарантією від Уряду України на рівні 80%..
Лідерами з кредитування стали аграрії 11 областей :
✅Кіровоградської області (3 млрд 667 млн грн);
✅Київської (2 млрд 796 млн грн);
✅Вінницької (2 млрд 490 млн грн);
✅Одеської (2 млрд 288 млн грн);
✅Дніпропетровської (2 млрд 266 млн грн);
✅Волинської (1 млрд 724 млн грн);
✅Полтавської (1 млрд 700 млн грн);
✅Львівської (1 млрд 611 млн грн);
✅Тернопільської (1 млрд 221 млн грн);
✅Хмельницької (1 млрд 227 млн грн);
✅Черкаської (1 млрд 112 млн грн).
Програму «Доступні кредити 5–7–9» реалізує Фонд розвитку підприємництва (ФРП). Єдиним учасником ФРП є Уряд України в особі Міністерства фінансів України, що координує усі аспекти діяльності Фонду. З умовами участі в програмах можна ознайомитись за посиланням 👉https://bit.ly/3FXe0nT
📎Відповідне фінансування надається для проведення посівної кампанії, а також для підтримки та активізації підприємницької діяльності в рамках програми «Доступні кредити 5–7–9». Його отримують аграрії, що підпадають під визначення с/г товаровиробника. Максимально можлива сума кредиту – 60 млн грн під 0 % із гарантією від Уряду України на рівні 80%..
Лідерами з кредитування стали аграрії 11 областей :
✅Кіровоградської області (3 млрд 667 млн грн);
✅Київської (2 млрд 796 млн грн);
✅Вінницької (2 млрд 490 млн грн);
✅Одеської (2 млрд 288 млн грн);
✅Дніпропетровської (2 млрд 266 млн грн);
✅Волинської (1 млрд 724 млн грн);
✅Полтавської (1 млрд 700 млн грн);
✅Львівської (1 млрд 611 млн грн);
✅Тернопільської (1 млрд 221 млн грн);
✅Хмельницької (1 млрд 227 млн грн);
✅Черкаської (1 млрд 112 млн грн).
Програму «Доступні кредити 5–7–9» реалізує Фонд розвитку підприємництва (ФРП). Єдиним учасником ФРП є Уряд України в особі Міністерства фінансів України, що координує усі аспекти діяльності Фонду. З умовами участі в програмах можна ознайомитись за посиланням 👉https://bit.ly/3FXe0nT
👍4
‼️19 травня Європейський парламент схвалив скасування на рік ввізного мита ЄС на увесь український експорт. Така тимчасова лібералізація торгівлі покликана підтримати економіку України. Ініціативу підтримали 515 євродепутатів.
Про це йдеться на сайті Європарламенту.
Як повідомляється, положення, ухвалені на пленарному засіданні у надзвичайному порядку, включають повне призупинення ввізного мита на промислові товари, системи вхідних цін на фрукти та овочі та антидемпінгових мит строком на рік.
«Більшість обмежень і квот, що діяли в межах угоди про Асоціацію зони вільної торгівлі, стосувалися перш за все сільськогосподарської продукції та харчових продуктів. Раніше квота використання по меду вичерпувалася за два тижні, по м’ясу птиці, томатній пасті, яблучному соку, зернових олійних – за декілька місяців. За молочною продукцією квота була набагато менша, ніж наші виробничі можливості. Тому призупинення мита – це дуже суттєвий сигнал для активного нарощування експорту перш за все продукції з доданою вартістю, що зробить нашу продукцію більш конкурентоспроможною, адже деякі мита збільшували ціну продукції на 50 % або навіть удвічі. Однозначно це історичний шанс для українського сільського господарства. Тож ми очікуємо на постійне зростання експорту вітчизняної агропродукції до ЄС», – зазначив перший заступник Міністра агрополітики та продовольства України Тарас Висоцький.
Про це йдеться на сайті Європарламенту.
Як повідомляється, положення, ухвалені на пленарному засіданні у надзвичайному порядку, включають повне призупинення ввізного мита на промислові товари, системи вхідних цін на фрукти та овочі та антидемпінгових мит строком на рік.
«Більшість обмежень і квот, що діяли в межах угоди про Асоціацію зони вільної торгівлі, стосувалися перш за все сільськогосподарської продукції та харчових продуктів. Раніше квота використання по меду вичерпувалася за два тижні, по м’ясу птиці, томатній пасті, яблучному соку, зернових олійних – за декілька місяців. За молочною продукцією квота була набагато менша, ніж наші виробничі можливості. Тому призупинення мита – це дуже суттєвий сигнал для активного нарощування експорту перш за все продукції з доданою вартістю, що зробить нашу продукцію більш конкурентоспроможною, адже деякі мита збільшували ціну продукції на 50 % або навіть удвічі. Однозначно це історичний шанс для українського сільського господарства. Тож ми очікуємо на постійне зростання експорту вітчизняної агропродукції до ЄС», – зазначив перший заступник Міністра агрополітики та продовольства України Тарас Висоцький.
👍3❤1
📌💙💛Мінагрополітики разом з усією Україною відзначає День вишиванки!
Вшановуючи національні традиції та цінності нашого народу сьогодні, 19 травня, команда Міністерства аграрної політики та продовольства доєдналися до відзначення Дня вишиванки.
Вітаємо Україну з Днем вишиванки! Пам'ятаємо хто ми є і пишаємося цим! Перемога буде за нами!
Вшановуючи національні традиції та цінності нашого народу сьогодні, 19 травня, команда Міністерства аграрної політики та продовольства доєдналися до відзначення Дня вишиванки.
Вітаємо Україну з Днем вишиванки! Пам'ятаємо хто ми є і пишаємося цим! Перемога буде за нами!
❤10
📌Посівна в Україні продовжуються. У загальному результаті майже 98% площ прогнозованих під яру пшеницю вже засіяно.
Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, та Чернівецька області закінчили посівну ярої пшениці. В цілому сівба ярих зернових та зернобобових завершена на 75% від показників минулого року.
Станом на 19.05.2022 року прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 158,4 тис. га, що на 2 757,9 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).
За оперативними даними сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.
Так всіма категоріями господарств посіяно:
✅ярої пшениці 188,6 тис. га;
✅ярого ячменю 927,5 тис. га;
✅ярого ріпаку 28,4 тис. га;
✅вівса 156,8 тис. га;
✅гороху 124,8 тис. га;
✅гречки 37,4 тис. га;
✅проса 32,1 тис. га;
✅кукурудзи 4 170,2 тис. га;
✅цукрових буряків 182 тис. га ;
✅соняшника 3 940,3 тис.;
✅сої 982,7 тис. га;
✅картоплі 1 074,6 тис. га.
За інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.:
✅озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га,
✅ячменю посіяно 969 млн га.
Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, та Чернівецька області закінчили посівну ярої пшениці. В цілому сівба ярих зернових та зернобобових завершена на 75% від показників минулого року.
Станом на 19.05.2022 року прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 158,4 тис. га, що на 2 757,9 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).
За оперативними даними сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.
Так всіма категоріями господарств посіяно:
✅ярої пшениці 188,6 тис. га;
✅ярого ячменю 927,5 тис. га;
✅ярого ріпаку 28,4 тис. га;
✅вівса 156,8 тис. га;
✅гороху 124,8 тис. га;
✅гречки 37,4 тис. га;
✅проса 32,1 тис. га;
✅кукурудзи 4 170,2 тис. га;
✅цукрових буряків 182 тис. га ;
✅соняшника 3 940,3 тис.;
✅сої 982,7 тис. га;
✅картоплі 1 074,6 тис. га.
За інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.:
✅озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га,
✅ячменю посіяно 969 млн га.
👍3
📌Сьогодні,2️⃣0️⃣травня, за ініціативи ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича НААН України», ГО «Фундація жінок пасічниць» і за участі Міністерства аграрної політики та продовольства України відбулася онлайн зустріч колег-пасічників, науковців, виробників та урядовців із нагоди Всесвітнього дня бджіл «Бджільництво та війна: виклики та шляхи подолання».
«Сьогодні в світі відзначають Всесвітній день бджіл 🐝. Бджільництво – це стратегічний напрям сільського господарства України. Перш за все – це неймовірна кількість зайнятих людей (щонайменше до півмільйона пасічників), це велике значення бджільництва для запилення культур та їх врожайності, а також це суттєвий внесок в економіку нашої держави. Бджільництво в Україні експортоорієнтоване, наша держава стабільно входить у першу п’ятірку постачальників меду в світі», – зазначив у вітальному слові перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Докладніше тут 👇https://bit.ly/3GbzNIE
«Сьогодні в світі відзначають Всесвітній день бджіл 🐝. Бджільництво – це стратегічний напрям сільського господарства України. Перш за все – це неймовірна кількість зайнятих людей (щонайменше до півмільйона пасічників), це велике значення бджільництва для запилення культур та їх врожайності, а також це суттєвий внесок в економіку нашої держави. Бджільництво в Україні експортоорієнтоване, наша держава стабільно входить у першу п’ятірку постачальників меду в світі», – зазначив у вітальному слові перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Докладніше тут 👇https://bit.ly/3GbzNIE
minagro.gov.ua
Бджільництво – стратегічний напрям сільського господарства України
Сьогодні, 20 травня, за ініціативи ННЦ «Інститут бджільництва імені П
👍4
📌18 травня 2022 року відбулась перша з серії експертних дискусій на тему «Поточний стан молочного сектору: основні проблеми і кроки їх подолання» з підтримки та просування експорту молочної продукції в умовах війни.
📎На заході виступили перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства україни Тарас Висоцький, заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко, голова «Спілки молочних підприємств України» Вадим Чагаровський та Максим Фастєєв, провідний аналітик, партнер проєктів аналітичне агенство ІНФАГРО.
Експерти обговорили поточний стан експорту молочної продукції, державну підтримку української молочної галузі в питаннях зовнішньої торгівлі, окреслили загальні проблеми та зокрема в зовнішній торгівлі, нові правила і можливості в експорті.
Тарас Висоцький зазначив, що Уряд не обмежував експорт молочної продукції, в той час, коли для інших категорій товарів запроваджено заборону на вивезення або залишено необхідність ліцензування. У Міністерства є впевненість, що молочний сектор може бути профіцитним – він здатний забезпечити внутрішній попит і одночасно експорт молочної продукції. Тому виробники можуть спокійно планувати свою експортну діяльність у довгостроковій перспективі. Гарною новиною також є впровадження зеленого коридору для двох груп товарів – це проходження бензовозів та сільськогосподарської продукції.
Деталі дискусії за посиланням 👉https://bit.ly/3PAVh5K
📎На заході виступили перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства україни Тарас Висоцький, заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко, голова «Спілки молочних підприємств України» Вадим Чагаровський та Максим Фастєєв, провідний аналітик, партнер проєктів аналітичне агенство ІНФАГРО.
Експерти обговорили поточний стан експорту молочної продукції, державну підтримку української молочної галузі в питаннях зовнішньої торгівлі, окреслили загальні проблеми та зокрема в зовнішній торгівлі, нові правила і можливості в експорті.
Тарас Висоцький зазначив, що Уряд не обмежував експорт молочної продукції, в той час, коли для інших категорій товарів запроваджено заборону на вивезення або залишено необхідність ліцензування. У Міністерства є впевненість, що молочний сектор може бути профіцитним – він здатний забезпечити внутрішній попит і одночасно експорт молочної продукції. Тому виробники можуть спокійно планувати свою експортну діяльність у довгостроковій перспективі. Гарною новиною також є впровадження зеленого коридору для двох груп товарів – це проходження бензовозів та сільськогосподарської продукції.
Деталі дискусії за посиланням 👉https://bit.ly/3PAVh5K
👍3
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇦Україна – сильна європейська держава. Українці – повноправні члени європейської сім’ї народів. Безпека України – це безпека Європи. Стабільність України – це стабільність Європи.
З Днем Європи в Україні!
З Днем Європи в Україні!
📌Представники Міністерства аграрної політики та продовольства України та аграрних міністерств країн Східної Європи взяли участь у конференції GrainCom-22, яка відбувалася з 17 по 19 травня в Швейцарії, м. Женева.
На сесії стратегічних тривог та способів боротьби з ними обговорювалося, як нинішня ситуація в Україні впливає на світовий агробізнес, ціни та торгівлю.
Учасниками цієї панелі були: заступник Міністра економічного розвитку України Тарас Качка, координатор делегації у Світовій організації торгівлі (WTO) Марія-Крістіна Козій та старший співробітник з ланцюжків постачання Всесвітньої продовольчої програми ООН (WTF) Магда Юрковеха. Модератор – радник Міністерства агрополітики та продовольства України Роман Русаков.
Серед основних тез, які пролунали на сесії:
✅ Україна має значний прогрес в експортуванні зерна до ЄС, але це не покриває довоєнний експорт. Для того щоб Україна могла гарантувати світу зі свого боку 100% продовольчу безпеку та виконання всіх контрактних зобов’язань вона має відновити доступ до своїх морських портів. Так, у квітні було експортовано близько 1 млн тонн зерна. Навіть якщо подвоїти цей показник, це не компенсує втрати доступу до моря, адже морські порти дозволяли експортувати в місяць до 6 млн тонн зернових та олійних.
✅Потреба міжнародного зернового ринку в українських поставках посилилася і з огляду на те, що Індія встановила заборони щодо вільного експорту своєї пшениці.
✅ Україні знадобиться декілька років, щоб відновити сільськогосподарське виробництво через збитки, завдані війною.
Результати конференції за посиланням 👉https://bit.ly/3MGloGH
На сесії стратегічних тривог та способів боротьби з ними обговорювалося, як нинішня ситуація в Україні впливає на світовий агробізнес, ціни та торгівлю.
Учасниками цієї панелі були: заступник Міністра економічного розвитку України Тарас Качка, координатор делегації у Світовій організації торгівлі (WTO) Марія-Крістіна Козій та старший співробітник з ланцюжків постачання Всесвітньої продовольчої програми ООН (WTF) Магда Юрковеха. Модератор – радник Міністерства агрополітики та продовольства України Роман Русаков.
Серед основних тез, які пролунали на сесії:
✅ Україна має значний прогрес в експортуванні зерна до ЄС, але це не покриває довоєнний експорт. Для того щоб Україна могла гарантувати світу зі свого боку 100% продовольчу безпеку та виконання всіх контрактних зобов’язань вона має відновити доступ до своїх морських портів. Так, у квітні було експортовано близько 1 млн тонн зерна. Навіть якщо подвоїти цей показник, це не компенсує втрати доступу до моря, адже морські порти дозволяли експортувати в місяць до 6 млн тонн зернових та олійних.
✅Потреба міжнародного зернового ринку в українських поставках посилилася і з огляду на те, що Індія встановила заборони щодо вільного експорту своєї пшениці.
✅ Україні знадобиться декілька років, щоб відновити сільськогосподарське виробництво через збитки, завдані війною.
Результати конференції за посиланням 👉https://bit.ly/3MGloGH
👍4❤1
📌Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою, який прибув до нашої країни з візитом.
📎Перемовини делегацій України та Польщі під головуванням президентів стосувалися, з-поміж іншого, і ситуації, що склалася на продовольчому ринку, зокрема дефіциту харчової продукції.
«Зараз ми думаємо про розблокування шляхів постачання нашого зерна тощо у європейські країни, країни Азії, Африки. Тут ми також працюємо разом з нашими польськими партнерами», – повідомив Президент України.
Президент Польщі Анджей Дуда підкреслив, що для світової продовольчої безпеки дуже важливо розблокувати заблокований через розв’язану росією війну порт в Одесі, щоб Україна могла експортувати своє продовольство країнам, які його потребують.
Дуда акцентував, що не лише Україна потребує підтримки світу, а й світові потрібна Україна, яка є потужним виробником продовольства. Він зауважив, що є країни, залежні в цьому сенсі від України, тож світ має допомогти їм отримати, наприклад, українське зерно і соняшникову олію, які вона традиційно туди експортувала.
Володимир Зеленський також підкреслив, що Польща сьогодні відіграє важливу роль у просуванні України до членства у Європейському Союзі.
📎Перемовини делегацій України та Польщі під головуванням президентів стосувалися, з-поміж іншого, і ситуації, що склалася на продовольчому ринку, зокрема дефіциту харчової продукції.
«Зараз ми думаємо про розблокування шляхів постачання нашого зерна тощо у європейські країни, країни Азії, Африки. Тут ми також працюємо разом з нашими польськими партнерами», – повідомив Президент України.
Президент Польщі Анджей Дуда підкреслив, що для світової продовольчої безпеки дуже важливо розблокувати заблокований через розв’язану росією війну порт в Одесі, щоб Україна могла експортувати своє продовольство країнам, які його потребують.
Дуда акцентував, що не лише Україна потребує підтримки світу, а й світові потрібна Україна, яка є потужним виробником продовольства. Він зауважив, що є країни, залежні в цьому сенсі від України, тож світ має допомогти їм отримати, наприклад, українське зерно і соняшникову олію, які вона традиційно туди експортувала.
Володимир Зеленський також підкреслив, що Польща сьогодні відіграє важливу роль у просуванні України до членства у Європейському Союзі.
👍4
📌Уже в середині липня світ почне гостро відчувати продовольчу кризу, спровоковану війною росії проти України. І всі основні світові організації, які повинні вирішувати та передбачати такі кризи, не до кінця розуміють об’єми нинішніх проблем.
📎Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів в інтерв’ю "Голосу Америки".
«Ми не вивезли ще 5 млн тонн пшениці, які планували вивести. Точно планували вивезти, як мінімум, 10-15 млн тонн пшениці цього урожаю. Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі, в якому хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь в середині липня, тому що багато країн Північної Африки, арабських країн, країн Південно-східної Азії досі споживають те, що закупили раніше, ті резерви, які сформовані. У них іще є гроші щось дотувати, щось здешевити. Але вони усі чекають нового врожаю. Як і в будь-якій ситуації, кожен надіється на краще. Мовляв, якось саме вирішиться. Але ж ми розуміємо, що саме не вирішиться», – підкреслив Міністр.
За його словами, рівно через два місяці усі побачать, що зерна з України немає і альтернативи у світі особливої не буде. «Це як з нафтою – неможливо різко, за місяць, наростити обсяги. Наприклад, уся північна півкуля вже пройшла посівну. Американський та канадський фермери вже засіяли усе кукурудзою, соєю та чимось іншим. Вони не буде переорієнтовуватись на серпень на інші культури», – додав Микола Сольський.
Детальніше 👉https://bit.ly/3sRxh4O
📎Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів в інтерв’ю "Голосу Америки".
«Ми не вивезли ще 5 млн тонн пшениці, які планували вивести. Точно планували вивезти, як мінімум, 10-15 млн тонн пшениці цього урожаю. Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі, в якому хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь в середині липня, тому що багато країн Північної Африки, арабських країн, країн Південно-східної Азії досі споживають те, що закупили раніше, ті резерви, які сформовані. У них іще є гроші щось дотувати, щось здешевити. Але вони усі чекають нового врожаю. Як і в будь-якій ситуації, кожен надіється на краще. Мовляв, якось саме вирішиться. Але ж ми розуміємо, що саме не вирішиться», – підкреслив Міністр.
За його словами, рівно через два місяці усі побачать, що зерна з України немає і альтернативи у світі особливої не буде. «Це як з нафтою – неможливо різко, за місяць, наростити обсяги. Наприклад, уся північна півкуля вже пройшла посівну. Американський та канадський фермери вже засіяли усе кукурудзою, соєю та чимось іншим. Вони не буде переорієнтовуватись на серпень на інші культури», – додав Микола Сольський.
Детальніше 👉https://bit.ly/3sRxh4O
minagro.gov.ua
Микола Сольський: Продовольчу кризу у світі всі відчують уже в липні
Уже в середині липня світ почне гостро відчувати продовольчу кризу, спровоковану війною росії проти України
👍2
📌Експерти центру досліджень продовольства та землекористування KSE Агроцентр та Міністерство аграрної політики України зробили огляд продовольчої безпеки та політики України.
Огляд відбувався за такими напрямами:
✅глобальний погляд;
✅внутрішній погляд;
✅доступність продовольства;
✅ціни на продовольство;
✅сільськогосподарська та земельна політика.
Проект здійснюється за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй, Світового банку та ЄБРР.
Результати огляду за посиланням👉https://bit.ly/3PCvnyx
Огляд відбувався за такими напрямами:
✅глобальний погляд;
✅внутрішній погляд;
✅доступність продовольства;
✅ціни на продовольство;
✅сільськогосподарська та земельна політика.
Проект здійснюється за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй, Світового банку та ЄБРР.
Результати огляду за посиланням👉https://bit.ly/3PCvnyx
👍1
📌Для розвитку переробки с/г продукції в Україні найголовніше – відкриття ринків на постійній основі та дешеве фінансування с/г товаровиробників. Ці дві базові речі спровокують масовий рух підприємців у переробку.
📎Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів в інтерв’ю «Голосу Америки».
«Якщо ми візьмемо усі наші зернові та олійні, а це приблизно 110 мільйонів тонн за минулий рік, то внутрішнє споживання було 20 мільйонів тонн. Із 90 мільйонів тонн ми переробляли десь 15-20 мільйонів, – це в першу чергу, на шрот, олію, соняшник та сою. Решта – це продаж зерна. Звичайно частину його можна переробляти», – стверджує він.
У більшості випадків, як говорить Сольський, легше побудувати завод і зрозуміти який завод треба, аніж потім продати цю продукцію. Тому найважливіше, – це відкриття ринків. «Перший та великий крок, це Євросоюз. Завдяки керівництву України, вони оперативно відкрили ці ринки. Зараз треба з ними допрацювати це питання, щоб вони сказали: “це не на один рік, а назавжди”. Або ми домовимось про один текст, який працюватиме вже на увесь час. Він може бути приблизно такого характеру, що з наступного року ми даємо 30 % чогось, через рік 50 % і так далі. Але бізнес повинен зрозуміти, що далі це рішення не буде переглядатися», – зазначив він.
За його словами, ще одна базова річ, яка спровокує масовий рух у переробку, забезпечення з боку держави аграріїв дешевим фінансуванням. Потім це дасть хороший результат, адже той, хто працює в переробці, буде конкурентніший від просто продавця зерна.
«Коли ми говоримо про програми відновлення в Україні, то там можна вибудувати пріоритети, щоб у першу чергу спрямовувати кошти на переробку. І я думаю, що бізнес із задоволенням підхопить ініціативу та зробить, усе що потрібно. Головне, щоб держава відстояла ринки», – додав Міністр.
Деталі https://bit.ly/3PGr1Xw
📎Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів в інтерв’ю «Голосу Америки».
«Якщо ми візьмемо усі наші зернові та олійні, а це приблизно 110 мільйонів тонн за минулий рік, то внутрішнє споживання було 20 мільйонів тонн. Із 90 мільйонів тонн ми переробляли десь 15-20 мільйонів, – це в першу чергу, на шрот, олію, соняшник та сою. Решта – це продаж зерна. Звичайно частину його можна переробляти», – стверджує він.
У більшості випадків, як говорить Сольський, легше побудувати завод і зрозуміти який завод треба, аніж потім продати цю продукцію. Тому найважливіше, – це відкриття ринків. «Перший та великий крок, це Євросоюз. Завдяки керівництву України, вони оперативно відкрили ці ринки. Зараз треба з ними допрацювати це питання, щоб вони сказали: “це не на один рік, а назавжди”. Або ми домовимось про один текст, який працюватиме вже на увесь час. Він може бути приблизно такого характеру, що з наступного року ми даємо 30 % чогось, через рік 50 % і так далі. Але бізнес повинен зрозуміти, що далі це рішення не буде переглядатися», – зазначив він.
За його словами, ще одна базова річ, яка спровокує масовий рух у переробку, забезпечення з боку держави аграріїв дешевим фінансуванням. Потім це дасть хороший результат, адже той, хто працює в переробці, буде конкурентніший від просто продавця зерна.
«Коли ми говоримо про програми відновлення в Україні, то там можна вибудувати пріоритети, щоб у першу чергу спрямовувати кошти на переробку. І я думаю, що бізнес із задоволенням підхопить ініціативу та зробить, усе що потрібно. Головне, щоб держава відстояла ринки», – додав Міністр.
Деталі https://bit.ly/3PGr1Xw
minagro.gov.ua
Міністр агрополітики розповів про перспективи розвитку галузі переробки сільгосппродукції
Для розвитку переробки с/г продукції в Україні найголовніше – відкриття ринків на постійній основі та дешеве фінансування с/г товаровиробників
👍3
📌Голод треба зупиняти превентивно, коли він ще не розпочався, - Президент Зеленський.
💬"Будь-яке реагування на масовий голод є запізнілим вже за визначенням: голод треба зупиняти тільки превентивно, коли він ще не почався. Але зараз у світу немає такого інструменту", – про це сьогодні заявив президент Володимир Зеленський у своєму виступі на Світовому економічному форумі у Давосі.
Президент нагадав, що Україна пропонує створити організацію держав – експортерів продовольства. Раніше міністр агрополітики Микола Сольський на зустрічі міністрів G7 закликав до створення впливової Організації країн-експортерів зернових, яка би реагувала на світові виклики на ринку.
Продовжуючи виступ Зеленський наголосив, що у людства має бути страховка від голоду. І Україна готова надати майданчик для діяльності такої нової організації, безумовно потрібної.
📎Саме тому Україна створила Фонд відновлення Ukraine24, і відтак Зеленський закликав усіх партнерів долучитися до відбудови України, а надалі під цим брендом створити глобальну структуру, яка зможе протягом 24 годин дати достатню підтримку будь-якій країні, що зазнала воєнного нападу, стихійного лиха чи, наприклад, пандемії.
Детальніше 👉https://bit.ly/38OCIdM
💬"Будь-яке реагування на масовий голод є запізнілим вже за визначенням: голод треба зупиняти тільки превентивно, коли він ще не почався. Але зараз у світу немає такого інструменту", – про це сьогодні заявив президент Володимир Зеленський у своєму виступі на Світовому економічному форумі у Давосі.
Президент нагадав, що Україна пропонує створити організацію держав – експортерів продовольства. Раніше міністр агрополітики Микола Сольський на зустрічі міністрів G7 закликав до створення впливової Організації країн-експортерів зернових, яка би реагувала на світові виклики на ринку.
Продовжуючи виступ Зеленський наголосив, що у людства має бути страховка від голоду. І Україна готова надати майданчик для діяльності такої нової організації, безумовно потрібної.
📎Саме тому Україна створила Фонд відновлення Ukraine24, і відтак Зеленський закликав усіх партнерів долучитися до відбудови України, а надалі під цим брендом створити глобальну структуру, яка зможе протягом 24 годин дати достатню підтримку будь-якій країні, що зазнала воєнного нападу, стихійного лиха чи, наприклад, пандемії.
Детальніше 👉https://bit.ly/38OCIdM
minagro.gov.ua
Голод треба зупиняти превентивно, коли він ще не розпочався, – Президент Зеленський
"Будь-яке реагування на масовий голод є запізнілим вже за визначенням: голод треба зупиняти тільки превентивно, коли він ще не почався
❤3👍2
📌Україна запропонувала створити Організацію країн-експортерів зерна. Які цілі виконуватиме такий «ОПЕК для зернових», в ефірі національного марафону #UAразом розповів радник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.
💬«Ми хочемо, щоб основні світові експортери зернових – США, Канада, Бразилія, Аргентина, Україна, ЄС – об’єдналися для захисту власних інтересів на світовому ринку», – пояснив Маркіян Дмитрасевич.
📎За його словами, нерідко виникають ситуації, коли, наприклад, Україна експортує дуже багато зернових, але до неї діють певні загороджувальні заходи на імпорт продуктів переробки.
У таких умовах країни Організації країн-експортерів зерна могли б відповідати недружнім заходам заборони імпорту спільно. І якщо члену Організації забороняли б імпорт у певну країну, це вважалось би порушенням інтересів усіх, зазначив радник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.
💬«Ми хочемо, щоб основні світові експортери зернових – США, Канада, Бразилія, Аргентина, Україна, ЄС – об’єдналися для захисту власних інтересів на світовому ринку», – пояснив Маркіян Дмитрасевич.
📎За його словами, нерідко виникають ситуації, коли, наприклад, Україна експортує дуже багато зернових, але до неї діють певні загороджувальні заходи на імпорт продуктів переробки.
У таких умовах країни Організації країн-експортерів зерна могли б відповідати недружнім заходам заборони імпорту спільно. І якщо члену Організації забороняли б імпорт у певну країну, це вважалось би порушенням інтересів усіх, зазначив радник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.
👍5
📌Національна платформа продовольчої безпеки допомагає закривати потреби місцевих громад у продуктах харчування.
Вже 50 військових адміністрацій та 410 міських й територіальних громад долучилися до Національної платформи продовольчої безпеки, за допомогою якої між учасниками відбувається обмін інформацією щодо наявних пропозицій та потреб у гуманітарних вантажах, продуктах харчування й інших необхідних товарах.
Загалом до платформи долучилися більше 4,1 тисяч користувачів. Наразі триває верифікація зареєстрованих підприємств (перевірка достовірності контактних осіб та робочих потужностей). На сьогоднішній день верифікацію пройшли майже 3 тисячі зареєстрованих підприємств, або більше 70%.
Учасники, зареєстровані на платформі, мають змогу напряму контактувати та укладати угоди з постачання необхідних товарів. Так, серед нещодавніх бронювань – постачання гречаної крупи та макаронних виробів до Миколаївської області, борошна до Житомирської області, горохової крупи до Івано-Франківської області тощо.
Нагадаємо, реєстрація та робота на платформі для всіх учасників є безкоштовною. На головній сторінці можна завантажити інструкцію з використання платформи.
Реєстрація за посиланням 👉https://bit.ly/3lH3UOx
Вже 50 військових адміністрацій та 410 міських й територіальних громад долучилися до Національної платформи продовольчої безпеки, за допомогою якої між учасниками відбувається обмін інформацією щодо наявних пропозицій та потреб у гуманітарних вантажах, продуктах харчування й інших необхідних товарах.
Загалом до платформи долучилися більше 4,1 тисяч користувачів. Наразі триває верифікація зареєстрованих підприємств (перевірка достовірності контактних осіб та робочих потужностей). На сьогоднішній день верифікацію пройшли майже 3 тисячі зареєстрованих підприємств, або більше 70%.
Учасники, зареєстровані на платформі, мають змогу напряму контактувати та укладати угоди з постачання необхідних товарів. Так, серед нещодавніх бронювань – постачання гречаної крупи та макаронних виробів до Миколаївської області, борошна до Житомирської області, горохової крупи до Івано-Франківської області тощо.
Нагадаємо, реєстрація та робота на платформі для всіх учасників є безкоштовною. На головній сторінці можна завантажити інструкцію з використання платформи.
Реєстрація за посиланням 👉https://bit.ly/3lH3UOx
👍6