📌Алгоритм дій для отримання фітосанітарного сертифіката в умовах воєнного стану.
За результатами засідання Логістичного штабу при Мінагрополітики та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 р. № 398 «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану» (зі змінами) повідомляємо про можливість здійснення фумігації вантажів з продукцією рослинного походження (товарні позиції 1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соя) та 1205 (ріпак) згідно з УКТЗЕД) в рамках реалізації Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів під час експорту сільськогосподарської продукції рослинного походження морськими шляхами з МТП «Одеса», «Чорноморськ» і «Південний».
ℹ️ Мінагрополітики спільно з Держпродспоживслужбою графічно відобразило алгоритм дії основних положень постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 р. № 398 «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану» щодо видачі фітосанітарного сертифіката в разі проведення фумігації вантажів, що експортуються, та пропонує використовувати зазначений алгоритм експортерами сільськогосподарської продукції рослинного походження у своїй господарській діяльності.
Графічний алгоритм за посиланням
За результатами засідання Логістичного штабу при Мінагрополітики та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 р. № 398 «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану» (зі змінами) повідомляємо про можливість здійснення фумігації вантажів з продукцією рослинного походження (товарні позиції 1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соя) та 1205 (ріпак) згідно з УКТЗЕД) в рамках реалізації Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів під час експорту сільськогосподарської продукції рослинного походження морськими шляхами з МТП «Одеса», «Чорноморськ» і «Південний».
ℹ️ Мінагрополітики спільно з Держпродспоживслужбою графічно відобразило алгоритм дії основних положень постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 р. № 398 «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану» щодо видачі фітосанітарного сертифіката в разі проведення фумігації вантажів, що експортуються, та пропонує використовувати зазначений алгоритм експортерами сільськогосподарської продукції рослинного походження у своїй господарській діяльності.
Графічний алгоритм за посиланням
📌Микола Сольський виступив на конференції G-20.
До повномасштабного вторгнення рф соняшникова олія стала найбільш експортованим українським продуктом. Частка української соняшникової олії на світовому ринку складала 31 %. Через ускладнення логістичних шляхів та інших факторів війни експорт значно знизився, що вже відображається, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Про це зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час виступу на тематичній панелі «Задоволення світової потреби в соняшниковій олії» в рамках конференції G-20 щодо стійкого розвитку рослинних олій у світі.
Україна й надалі готова бути серед гарантів продовольчої безпеки світу та спроможна забезпечити не лише внутрішні потреби продовольства, а й потреби інших країн.
💬«Достеменно невідома подальша доля продовольчої безпеки світу. Подальша доля багатьох людей. Достеменно відомо лише те, що для окупантів загострення глобальної продовольчої кризи – це ще один спосіб дестабілізувати світ. Однак, об’єднавши наші зусилля разом з партнерами, ми здатні цього не допустити. Ми здатні зупинити екстрене зростання цін. І здатні зберегти найцінніше - життя людей», - зазначив Міністр.
Докладніше про виступ ТУТ
До повномасштабного вторгнення рф соняшникова олія стала найбільш експортованим українським продуктом. Частка української соняшникової олії на світовому ринку складала 31 %. Через ускладнення логістичних шляхів та інших факторів війни експорт значно знизився, що вже відображається, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Про це зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час виступу на тематичній панелі «Задоволення світової потреби в соняшниковій олії» в рамках конференції G-20 щодо стійкого розвитку рослинних олій у світі.
Україна й надалі готова бути серед гарантів продовольчої безпеки світу та спроможна забезпечити не лише внутрішні потреби продовольства, а й потреби інших країн.
💬«Достеменно невідома подальша доля продовольчої безпеки світу. Подальша доля багатьох людей. Достеменно відомо лише те, що для окупантів загострення глобальної продовольчої кризи – це ще один спосіб дестабілізувати світ. Однак, об’єднавши наші зусилля разом з партнерами, ми здатні цього не допустити. Ми здатні зупинити екстрене зростання цін. І здатні зберегти найцінніше - життя людей», - зазначив Міністр.
Докладніше про виступ ТУТ
minagro.gov.ua
Україна і надалі готова бути серед гарантів продовольчої безпеки світу: Микола Сольський на конференції G-20
До повномасштабного вторгнення рф соняшникова олія була найбільш експортованим українським продуктом
👍4
📌Сьогодні, 3 листопада, народні депутати України 306 голосами ухвалили в другому читанні Закон України «Про матеріали і предмети, що призначені для контакту з харчовими продуктами» (реєстр. № 4568 від 04.01.2021).
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зауважив, що реалізація Закону дозволить встановити єдині правила у сфері виробництва, обігу та використання матеріалів й предметів, які безпосередньо або опосередковано контактують з харчовими продуктами.
💬“Основна мета цього документу – комплексно врегулювати питання безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами, адже йдеться про здоров’я людей. Нам важливо було підготувати редакцію цього закону на основі вимог понад 10-ти актів Європейського Союзу, і тим самим створити законодавче підґрунтя для подальшої реалізації Угоди про асоціацію з ЄС”, – зазначив Микола Сольський.
Серед основних новацій регулювання:
➡️1) визначено загальні вимоги до предметів та матеріалів, що призначені для контакту з харчовими продуктами;
➡️2) врегульовано відносини, пов’язані з виробництвом, обігом та використанням матеріалів і предметів;
➡️3) впроваджено державну реєстрацію та ведення державного реєстру речовин, що використовуються у виробництві матеріалів і предметів та процесів переробки пластику (повторного використання)
➡️4) визначено чіткі вимоги, щодо належної виробничої практики (GMP) при виробництві матеріалів та предметів, що призначені для контакту з харчовими продуктами;
➡️5) удосконалено вимоги щодо державного контролю та відповідальності операторів ринку.
Детальніше за посиланням
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зауважив, що реалізація Закону дозволить встановити єдині правила у сфері виробництва, обігу та використання матеріалів й предметів, які безпосередньо або опосередковано контактують з харчовими продуктами.
💬“Основна мета цього документу – комплексно врегулювати питання безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами, адже йдеться про здоров’я людей. Нам важливо було підготувати редакцію цього закону на основі вимог понад 10-ти актів Європейського Союзу, і тим самим створити законодавче підґрунтя для подальшої реалізації Угоди про асоціацію з ЄС”, – зазначив Микола Сольський.
Серед основних новацій регулювання:
➡️1) визначено загальні вимоги до предметів та матеріалів, що призначені для контакту з харчовими продуктами;
➡️2) врегульовано відносини, пов’язані з виробництвом, обігом та використанням матеріалів і предметів;
➡️3) впроваджено державну реєстрацію та ведення державного реєстру речовин, що використовуються у виробництві матеріалів і предметів та процесів переробки пластику (повторного використання)
➡️4) визначено чіткі вимоги, щодо належної виробничої практики (GMP) при виробництві матеріалів та предметів, що призначені для контакту з харчовими продуктами;
➡️5) удосконалено вимоги щодо державного контролю та відповідальності операторів ринку.
Детальніше за посиланням
👍5
📌Сьогодні, 3 листопада, під час чергового засідання Комітет аграрної та земельної політики Верховної Ради ухвалив рішення внести законопроект про врегулювання ринку ГМО на розгляд Верховної Ради України.
Йдеться про Закон України “Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки” (реєстр. № 5839 від 05.08.2021).
📄Документ має комплексно врегулювати сферу поводження з ГМО та удосконалити систему оцінювання ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та навколишнє природне середовище.
🖇Також законопроект передбачає запровадити європейські механізми державної реєстрації ГМО, удосконалити вимоги до маркування такої продукції та запровадити правила щодо її простежуваності, а ще - посилити державний контроль у сфері поводження з ГМО і встановити відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.
Прийняття законопроекту дозволить досягти системної сумісності між законодавством України та законодавством ЄС у сфері поводження з ГМО, що передбачено зобов’язаннями України в рамках Угоди про асоціацію.
Йдеться про Закон України “Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки” (реєстр. № 5839 від 05.08.2021).
📄Документ має комплексно врегулювати сферу поводження з ГМО та удосконалити систему оцінювання ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та навколишнє природне середовище.
🖇Також законопроект передбачає запровадити європейські механізми державної реєстрації ГМО, удосконалити вимоги до маркування такої продукції та запровадити правила щодо її простежуваності, а ще - посилити державний контроль у сфері поводження з ГМО і встановити відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.
Прийняття законопроекту дозволить досягти системної сумісності між законодавством України та законодавством ЄС у сфері поводження з ГМО, що передбачено зобов’язаннями України в рамках Угоди про асоціацію.
👍6
📌Українські аграрії провели збір зернових та зернобобових культур на площі 8 млн га (72%) при врожайності 40,7 ц/га й намолотили вже 32,6 млн тонн зерна в т.ч.:
✅пшениці обмолочено 4,7 млн га (100%), при врожайності 41,2 ц/га намолочено 19,4 млн тонн;
✅ячменю обмолочено 1,6 млн га (100%), при врожайності 35,1 ц/га намолочено 5,6 млн тонн;
✅гороху обмолочено 111,5 тис. га (100%), при врожайності 23,4 ц/га намолочено 261 тис. тонн;
✅кукурудзи на зерно обмолочено 1,1 млн га (27%), при врожайності 55,4 ц/га намолочено 6,3 млн тонн;
✅гречки обмолочено 111 тис. га (95%), при врожайності 13,6 ц/га намолочено 151 тис. тонн;
✅проса обмолочено 42,6 тис. га (95%), при врожайності 23,1 ц/га намолочено 98 тис. тонн.
Найбільше гречки намолотили аграрії Житомирщини – 29,6 тис. тонн, а найвища урожайність цієї круп’яної культури на Полтавщині – 19,1 ц/га. Сільгоспвиробники Одещини найбільше намолотили ячменю – 833 тис. тонн.
🚜Збір соняшника проведено на площі 4,1 млн га, (87%) намолочено 9 млн тонн насіння при врожайності 22 ц/га. Найвищий намолот в аграріїв Кіровоградщини – 1,3 млн тонн.
🚜Сою зібрано на площі 1,3 млн га, (85%) намолочено 3,1 млн тонн при врожайності 23,9 ц/га, найбільше на Хмельниччині – 380 тис. тонн.
🚜Цукрових буряків викопано на площі 131,4 тис. га, (73%) накопано 6,4 млн тонн солодких коренів при врожайності 488 ц/га, найбільше на Вінниччині – 1,9 млн тонн.
🚜Збір ріпаку завершено на площі 1,1 млн га, (100%) намолочено 3,2 млн тонн насіння при врожайності 28,9 ц/га;
Сільгосптоваровиробники Дніпропетровщини, та Одещини намолотили понад 2,7 млн тонн зерна, а Вінниччини, Кіровоградщини, Київщини та Хмельниччини понад 2 млн тонн зерна кожна.
Найвища урожайність зернових та зернобобових культур в аграріїв Хмельниччини – 62,2 ц/га.
✅пшениці обмолочено 4,7 млн га (100%), при врожайності 41,2 ц/га намолочено 19,4 млн тонн;
✅ячменю обмолочено 1,6 млн га (100%), при врожайності 35,1 ц/га намолочено 5,6 млн тонн;
✅гороху обмолочено 111,5 тис. га (100%), при врожайності 23,4 ц/га намолочено 261 тис. тонн;
✅кукурудзи на зерно обмолочено 1,1 млн га (27%), при врожайності 55,4 ц/га намолочено 6,3 млн тонн;
✅гречки обмолочено 111 тис. га (95%), при врожайності 13,6 ц/га намолочено 151 тис. тонн;
✅проса обмолочено 42,6 тис. га (95%), при врожайності 23,1 ц/га намолочено 98 тис. тонн.
Найбільше гречки намолотили аграрії Житомирщини – 29,6 тис. тонн, а найвища урожайність цієї круп’яної культури на Полтавщині – 19,1 ц/га. Сільгоспвиробники Одещини найбільше намолотили ячменю – 833 тис. тонн.
🚜Збір соняшника проведено на площі 4,1 млн га, (87%) намолочено 9 млн тонн насіння при врожайності 22 ц/га. Найвищий намолот в аграріїв Кіровоградщини – 1,3 млн тонн.
🚜Сою зібрано на площі 1,3 млн га, (85%) намолочено 3,1 млн тонн при врожайності 23,9 ц/га, найбільше на Хмельниччині – 380 тис. тонн.
🚜Цукрових буряків викопано на площі 131,4 тис. га, (73%) накопано 6,4 млн тонн солодких коренів при врожайності 488 ц/га, найбільше на Вінниччині – 1,9 млн тонн.
🚜Збір ріпаку завершено на площі 1,1 млн га, (100%) намолочено 3,2 млн тонн насіння при врожайності 28,9 ц/га;
Сільгосптоваровиробники Дніпропетровщини, та Одещини намолотили понад 2,7 млн тонн зерна, а Вінниччини, Кіровоградщини, Київщини та Хмельниччини понад 2 млн тонн зерна кожна.
Найвища урожайність зернових та зернобобових культур в аграріїв Хмельниччини – 62,2 ц/га.
👍3❤1
📌Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Держрибагентством та Держпродспоживслужбою та за участі Бюджетної установи "Методично-технологічний центр з аквакультури" провели 2 листопада круглий стіл на тему: «Експорт української риби та продукції з неї на світові ринки».
Учасники заходу обговорили експортний потенціал української аквакультури, визначили найбільш актуальні проблеми експорту, що заважають бізнесу, та виробили алгоритм дій щодо експорту продукції на зовнішні ринки.
Також розглянули законодавчі аспекти експорту продукції тваринництва, проблеми українського експорту живої риби, продукції рибопереробки, кав’яру, європейський досвід експорту риби та продукції з неї.
💬«З розгортанням реформи рибної галузі виникатимуть нові виклики, до яких ми маємо бути готові. На сьогодні рибопродукція складає лише 0,2 % від нашого загального експорту, а імпортуємо 13% риби і рибної продукції. Це дуже серйозний дисбаланс, який свідчить про істотні проблеми. Сьогоднішня зустріч має допомогти скласти певний план дій з усунення існуючих недоліків та вирішення завдань на майбутнє», - зазначив під час засідання заступник міністра Мінагрополітики Віталій Головня.
Наразі для експорту живої риби відкриті ринки Азербайджану, Ізраїлю, Іраку, Катару, Молдови, Сербії, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану, а також до країн ЄС, Великобританії та Саудівської Аравії. Ракоподібні, молюски та інші продукти промислу експортуються в Молдову, Узбекистан та Туркменістан. Продовжується робота над відкриттям ринків Канади, Бразилії, Китаю, Туреччини, Оману та ОАЕ.
Але зовнішній ринок для української живої риби наразі фактично знаходиться на досить низькому рівні. Тому необхідний чіткий алгоритм дій, який змінить ситуацію і виведе експорт на новий рівень.
Результати засідання круглого столу ТУТ
Учасники заходу обговорили експортний потенціал української аквакультури, визначили найбільш актуальні проблеми експорту, що заважають бізнесу, та виробили алгоритм дій щодо експорту продукції на зовнішні ринки.
Також розглянули законодавчі аспекти експорту продукції тваринництва, проблеми українського експорту живої риби, продукції рибопереробки, кав’яру, європейський досвід експорту риби та продукції з неї.
💬«З розгортанням реформи рибної галузі виникатимуть нові виклики, до яких ми маємо бути готові. На сьогодні рибопродукція складає лише 0,2 % від нашого загального експорту, а імпортуємо 13% риби і рибної продукції. Це дуже серйозний дисбаланс, який свідчить про істотні проблеми. Сьогоднішня зустріч має допомогти скласти певний план дій з усунення існуючих недоліків та вирішення завдань на майбутнє», - зазначив під час засідання заступник міністра Мінагрополітики Віталій Головня.
Наразі для експорту живої риби відкриті ринки Азербайджану, Ізраїлю, Іраку, Катару, Молдови, Сербії, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану, а також до країн ЄС, Великобританії та Саудівської Аравії. Ракоподібні, молюски та інші продукти промислу експортуються в Молдову, Узбекистан та Туркменістан. Продовжується робота над відкриттям ринків Канади, Бразилії, Китаю, Туреччини, Оману та ОАЕ.
Але зовнішній ринок для української живої риби наразі фактично знаходиться на досить низькому рівні. Тому необхідний чіткий алгоритм дій, який змінить ситуацію і виведе експорт на новий рівень.
Результати засідання круглого столу ТУТ
👍3
📌Постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 738 затверджено Порядок надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та Порядок надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства (далі – Порядки). Порядками, серед іншого, визначено механізм використання коштів, передбачених в загальному фонді коштом резервного фонду Державного бюджету.
🖇В Державному Бюджеті України на 2022 рік передбачені кошти в необхідному обсязі для фінансування погоджених грантів.
ℹ️ Станом на 04 листопада 2022 року Мінагрополітики видано 50 наказів про надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та 4 накази про надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства суб’єктам господарювання, які мають їх використати протягом 12 місяців з дати зарахування на рахунок. Тобто, погоджені у 2022 році проекти будуть фінансуватися і в наступному році.
❗️ Варто звернути увагу, що фінансування з Державного Бюджету Україну програм розвитку, протягом першого кварталу, здійснюється в обмежених обсягах.
З огляду на зазначене та з метою ефективної реалізації проектів у першому кварталі 2023 року, рекомендуємо отримувачам грантів здійснити закупівлю необхідних товарів та оплату послуг до кінця поточного року.
🌀 Водночас повідомляємо, що на 2023 рік дія зазначеної постанови та Порядків буде продовжена аналогічно до 2022 року.
🖇В Державному Бюджеті України на 2022 рік передбачені кошти в необхідному обсязі для фінансування погоджених грантів.
ℹ️ Станом на 04 листопада 2022 року Мінагрополітики видано 50 наказів про надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та 4 накази про надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства суб’єктам господарювання, які мають їх використати протягом 12 місяців з дати зарахування на рахунок. Тобто, погоджені у 2022 році проекти будуть фінансуватися і в наступному році.
❗️ Варто звернути увагу, що фінансування з Державного Бюджету Україну програм розвитку, протягом першого кварталу, здійснюється в обмежених обсягах.
З огляду на зазначене та з метою ефективної реалізації проектів у першому кварталі 2023 року, рекомендуємо отримувачам грантів здійснити закупівлю необхідних товарів та оплату послуг до кінця поточного року.
🌀 Водночас повідомляємо, що на 2023 рік дія зазначеної постанови та Порядків буде продовжена аналогічно до 2022 року.
👍3
📌Мінагрополітики затверджено Вимоги до забезпечення благополуччя тварин під час забою та умертвіння Вимоги до забезпечення благополуччя тварин під час забою встановлюють правила щодо:
➡️забезпечення благополуччя сільськогосподарських тварин під час забою;
➡️забезпечення благополуччя тварин під час умертвіння з метою депопуляції в цілях ліквідації хвороб тварин, що підлягають повідомленню;
➡️забезпечення благополуччя тварин під час здійснення пов’язаних з їх умертвінням супутніх операцій.
Прийняття Вимог до забою є необхідною умовою для збереження експорту продукції тваринництва з України до ЄС.
📄Наказ Мінагрополітики від 29 серпня 2022 року № 628 набирає чинності з дня його офіційного опублікування та вводиться в дію одночасно із введенням в дію Закону України від 04 лютого 2021 року № 1206-IX «Про ветеринарну медицину».
➡️забезпечення благополуччя сільськогосподарських тварин під час забою;
➡️забезпечення благополуччя тварин під час умертвіння з метою депопуляції в цілях ліквідації хвороб тварин, що підлягають повідомленню;
➡️забезпечення благополуччя тварин під час здійснення пов’язаних з їх умертвінням супутніх операцій.
Прийняття Вимог до забою є необхідною умовою для збереження експорту продукції тваринництва з України до ЄС.
📄Наказ Мінагрополітики від 29 серпня 2022 року № 628 набирає чинності з дня його офіційного опублікування та вводиться в дію одночасно із введенням в дію Закону України від 04 лютого 2021 року № 1206-IX «Про ветеринарну медицину».
👍1
📌Сьогодні, 04 листопада, Верховна Рада України прийняла законопроект № 7687 щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час.
🖇Законопроект підтримали 290 народних депутатів України. Тепер Уряду надано повноваження на встановлення критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими.
Також цей закон дозволяє проводити бронювання без виконання мобілізаційних завдань для підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.
Зазначеним Законом розширено перелік підстав, за якими бронюються військовозобов’язані.
❗️Нагадаємо, бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу можливе ВИКЛЮЧНО через кабінет запитів на бронювання .
🖇Законопроект підтримали 290 народних депутатів України. Тепер Уряду надано повноваження на встановлення критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими.
Також цей закон дозволяє проводити бронювання без виконання мобілізаційних завдань для підприємств, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.
Зазначеним Законом розширено перелік підстав, за якими бронюються військовозобов’язані.
❗️Нагадаємо, бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу можливе ВИКЛЮЧНО через кабінет запитів на бронювання .
👍5
📌Щотижня кількість учасників грантової урядової програми зі створення садів та теплиць зростає, прийом заявок на отримання гранту продовжується. Так, на початок листопада учасниками проекту зі створення саду стали 50 підприємств, із розвитку теплиць – 4. Міністерство аграрної політики та продовольства України вже підписало відповідні накази.
🌐Загальна площа заявників під закладення садів складає 749,75 га. 11 підприємств уже отримали на свої рахунки 7,8 млн грн. Суми грантів залежно від площі становлять від 360 тис. грн до 10 млн грн на одного отримувача.
🖇Учасниками по напрямку створення теплиць стали фермери із Дніпропетровщини, Закарпаття та Одещини. Загальна сума їхнього гранту становить 28 млн грн, площа – 7,3 га.
🏡Сума грантів по обох напрямках склала 259, 2 млн грн.
ℹ️ Нагадаємо, що за умовами програми по напряму садівництва площі угідь для розвитку чи створення саду мають варіюватися від 1 до 25 га. Також серед основних вимог програми є створення робочих місць згідно з умовами, які передбачені в Порядку надання коштів. Крім того, проект передбачає співфінансування: від 30 % власних коштів забезпечує її учасник, а 70 % – держава. Цими коштами можна оплатити будь-які витрати, які пов’язані з погодженим проектом висадки насаджень.
Детальніше ТУТ
🌐Загальна площа заявників під закладення садів складає 749,75 га. 11 підприємств уже отримали на свої рахунки 7,8 млн грн. Суми грантів залежно від площі становлять від 360 тис. грн до 10 млн грн на одного отримувача.
🖇Учасниками по напрямку створення теплиць стали фермери із Дніпропетровщини, Закарпаття та Одещини. Загальна сума їхнього гранту становить 28 млн грн, площа – 7,3 га.
🏡Сума грантів по обох напрямках склала 259, 2 млн грн.
ℹ️ Нагадаємо, що за умовами програми по напряму садівництва площі угідь для розвитку чи створення саду мають варіюватися від 1 до 25 га. Також серед основних вимог програми є створення робочих місць згідно з умовами, які передбачені в Порядку надання коштів. Крім того, проект передбачає співфінансування: від 30 % власних коштів забезпечує її учасник, а 70 % – держава. Цими коштами можна оплатити будь-які витрати, які пов’язані з погодженим проектом висадки насаджень.
Детальніше ТУТ
👍1
📌В Україні презентували навчальну електронну платформу для фінансових/кредитних сільськогосподарських дорадників – еДорада.
📎На платформі можна буде почерпнути знання про фінансування та кредитування сільського господарства. Дорадники та фермери зможуть пройти електронний навчальний курс «Фінансово-кредитні ресурси для аграрної галузі», а також отримати інформацію про сучасні світові тенденції у цій сфері, отримати кваліфіковану консультацію від експерта, знайти потрібні ресурси для розвитку бізнесу.
еДорада створена фахівцями Національного університету біоресурсів і природокористування України у партнерстві з Національною асоціацією сільськогосподарських дорадчих служб України та за підтримки Проекту Технічної Допомоги UAFATA.
Під час презентації акцентувалося, що послуги фінансового дорадництва охоплюють ринок обсягом $ 30 млрд.
А серед можливих напрямів розвитку бізнесу фінансового дорадника:
◾️ підготовка аграрних проектів для фінансування;
◾️ моніторинг та консультаційна підтримка, а також супровід у процесі реалізації інвест-проектів;
◾️ експертна оцінка клієнтів: на ризиковість, наявність земель та стан посівів, тварин, складів й інших активів;
◾️ залучення малого та середнього аграрного бізнесу до процесу відновлення економіки України;
◾️ проведення навчальних курсів.
«Забезпечення доступним фінансуванням українських аграріїв, перш за все малих і середніх виробників, – є пріоритетом Уряду в цілому та Мінагрополітики зокрема. З найактуальнішого зараз – можливість отримати пільгові кредити за 5-7-9, які працюватимуть і у 2023 році. Також із наступного року запуститься Фонд гарантування кредитів у сільському господарстві. Є і будуть інші програми з отримання фінансування. Але практика показує, що дуже часто фермери, які відповідають критеріям, не можуть скористатися програмами через відсутність відповідних знань. Найприкріше, коли агровиробник має в чомусь критичну потребу, може її покрити через державну або міжнародну програму, але не може нею скористатися цією можливістю через відсутність розуміння підготовки та подачі заявок і т.п.», – зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Посилання http://fk.uafata.org.ua. Працює в тестовому режимі (при наявності світла в НУБіПУ). На наступному тижні планується розміщення платформи у національного провайдера.
Докладніше 👉 https://bit.ly/3ftNgCN
📎На платформі можна буде почерпнути знання про фінансування та кредитування сільського господарства. Дорадники та фермери зможуть пройти електронний навчальний курс «Фінансово-кредитні ресурси для аграрної галузі», а також отримати інформацію про сучасні світові тенденції у цій сфері, отримати кваліфіковану консультацію від експерта, знайти потрібні ресурси для розвитку бізнесу.
еДорада створена фахівцями Національного університету біоресурсів і природокористування України у партнерстві з Національною асоціацією сільськогосподарських дорадчих служб України та за підтримки Проекту Технічної Допомоги UAFATA.
Під час презентації акцентувалося, що послуги фінансового дорадництва охоплюють ринок обсягом $ 30 млрд.
А серед можливих напрямів розвитку бізнесу фінансового дорадника:
◾️ підготовка аграрних проектів для фінансування;
◾️ моніторинг та консультаційна підтримка, а також супровід у процесі реалізації інвест-проектів;
◾️ експертна оцінка клієнтів: на ризиковість, наявність земель та стан посівів, тварин, складів й інших активів;
◾️ залучення малого та середнього аграрного бізнесу до процесу відновлення економіки України;
◾️ проведення навчальних курсів.
«Забезпечення доступним фінансуванням українських аграріїв, перш за все малих і середніх виробників, – є пріоритетом Уряду в цілому та Мінагрополітики зокрема. З найактуальнішого зараз – можливість отримати пільгові кредити за 5-7-9, які працюватимуть і у 2023 році. Також із наступного року запуститься Фонд гарантування кредитів у сільському господарстві. Є і будуть інші програми з отримання фінансування. Але практика показує, що дуже часто фермери, які відповідають критеріям, не можуть скористатися програмами через відсутність відповідних знань. Найприкріше, коли агровиробник має в чомусь критичну потребу, може її покрити через державну або міжнародну програму, але не може нею скористатися цією можливістю через відсутність розуміння підготовки та подачі заявок і т.п.», – зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Посилання http://fk.uafata.org.ua. Працює в тестовому режимі (при наявності світла в НУБіПУ). На наступному тижні планується розміщення платформи у національного провайдера.
Докладніше 👉 https://bit.ly/3ftNgCN
👎1
📌Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський взяв участь у Конференції міністрів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) з питань сільського господарства, яка відбулася в Парижі 3-4 листопада. 48 міністрів сільського господарства з країн-членів ОЕСР та інших країн зустрілися, щоб узгодити конкретні дії для сприяння розбудові стійких сільськогосподарських і продовольчих систем у мінливому середовищі.
Контекстом конференції міністрів стала безпосередня криза продовольчої безпеки, спровокована в тому числі широкомасштабною агресією росії проти України. Світова продовольча криза збільшує кількість людей з гострою нестачею їжі, ставить їх на межу виживання.
Микола Сольський доєднався до зустрічі Міністрів онлайн.
Промова Міністра аграрної політики та продовольства України для пленарного засідання «Об’єднаємо зусилля для глобальної продовольчої безпеки: висновки останніх криз» у рамках зустрічі міністрів сільського господарства ОЕСР за посиланням 👉 https://bit.ly/3zK8fIg
Контекстом конференції міністрів стала безпосередня криза продовольчої безпеки, спровокована в тому числі широкомасштабною агресією росії проти України. Світова продовольча криза збільшує кількість людей з гострою нестачею їжі, ставить їх на межу виживання.
Микола Сольський доєднався до зустрічі Міністрів онлайн.
Промова Міністра аграрної політики та продовольства України для пленарного засідання «Об’єднаємо зусилля для глобальної продовольчої безпеки: висновки останніх криз» у рамках зустрічі міністрів сільського господарства ОЕСР за посиланням 👉 https://bit.ly/3zK8fIg
👍1
📌4-го листопада 2022 р. завершилось 41-е засідання Комісії зі збереження морських живих ресурсів Антарктики (ККАМЛР), на якому відбувся ряд важливих для України подій.
На цьому засіданні Україна прийняла головування у даній організації, яке триватиме до осені 2024 року, до завершення 43-го засідання ККАМЛР. Новим головою ККАМЛР став український дипломат Віталій Цимбалюк. Роль голови ККАМЛР полягає у загальному керівництві діяльністю організації, до лав якої нині, крім України, входять 25 держав-членів, зокрема США, Великобританія, Бельгія, Німеччина, Бразилія, Еквадор, Італія, Франція, Іспанія, Нідерланди, Польща, Швеція, Норвегія, Австралія, Нова Зеландія, Японія, Республіка Корея, Південно-Африканська Республіка, Намібія, Китай, Індія, Росія, Аргентина, Уругвай, Чилі та окремо Європейський Союз.
Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня , з нагоди прийняття Україною головування в ККАМЛР наголосив, що це історична подія для нашої держави, яка повториться лише через 52 роки за умови збереження кількості держав-членів. «У той же час, це новий для України виклик у контексті можливостей забезпечити свій вагомий внесок у розвиток та збереження Антарктичного регіону на міжнародному рівні.», підкреслив Заступник Міністра.
Докладніше 👉 https://bit.ly/3T3XbMT
На цьому засіданні Україна прийняла головування у даній організації, яке триватиме до осені 2024 року, до завершення 43-го засідання ККАМЛР. Новим головою ККАМЛР став український дипломат Віталій Цимбалюк. Роль голови ККАМЛР полягає у загальному керівництві діяльністю організації, до лав якої нині, крім України, входять 25 держав-членів, зокрема США, Великобританія, Бельгія, Німеччина, Бразилія, Еквадор, Італія, Франція, Іспанія, Нідерланди, Польща, Швеція, Норвегія, Австралія, Нова Зеландія, Японія, Республіка Корея, Південно-Африканська Республіка, Намібія, Китай, Індія, Росія, Аргентина, Уругвай, Чилі та окремо Європейський Союз.
Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня , з нагоди прийняття Україною головування в ККАМЛР наголосив, що це історична подія для нашої держави, яка повториться лише через 52 роки за умови збереження кількості держав-членів. «У той же час, це новий для України виклик у контексті можливостей забезпечити свій вагомий внесок у розвиток та збереження Антарктичного регіону на міжнародному рівні.», підкреслив Заступник Міністра.
Докладніше 👉 https://bit.ly/3T3XbMT
👍4❤1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
📌Дайджест новин Міністерства аграрної політики та продовольства України за 31 жовтня – 4 листопада.
• ➡️В рамках першого етапу програми допомоги аграріям визначено 1497 отримувачів рукавів для зберігання зерна https://bit.ly/3zK2aeJ
• ➡️Микола Сольський вказав на наслідки зупинки морського експорту https://bit.ly/3UacOUy
• ➡️Мінагрополітики та Союз птахівників України домовилися про спільні дії для забезпечення стабільності цін на курячі яйця https://bit.ly/3sXKBUL
• ➡️Презентовано інтерактивну мапу руйнувань агросектору в наслідок війни https://bit.ly/3Wu4DUt
• ➡️Україна і надалі готова бути серед гарантів продовольчої безпеки світу: Микола Сольський на конференції G-20 https://bit.ly/3UnwTGs
• ➡️Презентовано нову електронну навчальну платформу для с/г дорадників - еДорада https://bit.ly/3zLuSfv
• ➡️Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський взяв участь у Конференції міністрів ОЕСР https://bit.ly/3Tb9kQa
Більше новин – на сайті Міністерства: https://bit.ly/3dmQU00
• ➡️В рамках першого етапу програми допомоги аграріям визначено 1497 отримувачів рукавів для зберігання зерна https://bit.ly/3zK2aeJ
• ➡️Микола Сольський вказав на наслідки зупинки морського експорту https://bit.ly/3UacOUy
• ➡️Мінагрополітики та Союз птахівників України домовилися про спільні дії для забезпечення стабільності цін на курячі яйця https://bit.ly/3sXKBUL
• ➡️Презентовано інтерактивну мапу руйнувань агросектору в наслідок війни https://bit.ly/3Wu4DUt
• ➡️Україна і надалі готова бути серед гарантів продовольчої безпеки світу: Микола Сольський на конференції G-20 https://bit.ly/3UnwTGs
• ➡️Презентовано нову електронну навчальну платформу для с/г дорадників - еДорада https://bit.ly/3zLuSfv
• ➡️Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський взяв участь у Конференції міністрів ОЕСР https://bit.ly/3Tb9kQa
Більше новин – на сайті Міністерства: https://bit.ly/3dmQU00
📌 Олександр Шварцман – один із 50-ти учасників грантової програми з розвитку садівництва. Родом із Черкащини. Він в агросекторі вже 8 років, але закладка саду для нього — перший досвід. Раніше займався вирощуванням кукурудзи, сої, соняшника. Але після того, як три роки тому побував на одному господарстві, — лохинному полі — загорівся ідеєю закласти сад із нею.
Чому лохина? Тому що процес її вирощування, за словами Олександра, потребує творчого підходу, впровадження таких новітніх рішень, як цифровізація та роботизація. Пояснює, що сад не потребує великої техніки, як, до прикладу, кукурудза, на яку впливає погода, і ціни на яку постійно коливаються. Із садом простіше в плані й обробітку, і доходу на невеликому клаптику землі.
На 10 гектарах власної землі фермер планує закласти сад. «Самостійно зробити це коштів не вистачало, тож грант допоміг реалізувати ідею, яка вже витала в моїй голові кілька років», — каже господар.
До своєї фермерської діяльності Олександр працював 10 років на державній службі. За першою освітою він юрист, але за цей час встиг отримати ще дві вищі: магістра державної служби та агрономіста. До нової сфери діяльності фермер готовий, як то кажуть, сповна: підкований юридично, розуміється на аграрній справі та співпраці з державним сектором.
Мінагрополітики бажає пану Олександру успішно реалізуватися у садівництві та зібрати хороший перший врожай.
Чому лохина? Тому що процес її вирощування, за словами Олександра, потребує творчого підходу, впровадження таких новітніх рішень, як цифровізація та роботизація. Пояснює, що сад не потребує великої техніки, як, до прикладу, кукурудза, на яку впливає погода, і ціни на яку постійно коливаються. Із садом простіше в плані й обробітку, і доходу на невеликому клаптику землі.
На 10 гектарах власної землі фермер планує закласти сад. «Самостійно зробити це коштів не вистачало, тож грант допоміг реалізувати ідею, яка вже витала в моїй голові кілька років», — каже господар.
До своєї фермерської діяльності Олександр працював 10 років на державній службі. За першою освітою він юрист, але за цей час встиг отримати ще дві вищі: магістра державної служби та агрономіста. До нової сфери діяльності фермер готовий, як то кажуть, сповна: підкований юридично, розуміється на аграрній справі та співпраці з державним сектором.
Мінагрополітики бажає пану Олександру успішно реалізуватися у садівництві та зібрати хороший перший врожай.
👍9🤮1