📌18 травня 2022 року відбулась перша з серії експертних дискусій на тему «Поточний стан молочного сектору: основні проблеми і кроки їх подолання» з підтримки та просування експорту молочної продукції в умовах війни.
📎На заході виступили перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства україни Тарас Висоцький, заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко, голова «Спілки молочних підприємств України» Вадим Чагаровський та Максим Фастєєв, провідний аналітик, партнер проєктів аналітичне агенство ІНФАГРО.
Експерти обговорили поточний стан експорту молочної продукції, державну підтримку української молочної галузі в питаннях зовнішньої торгівлі, окреслили загальні проблеми та зокрема в зовнішній торгівлі, нові правила і можливості в експорті.
Тарас Висоцький зазначив, що Уряд не обмежував експорт молочної продукції, в той час, коли для інших категорій товарів запроваджено заборону на вивезення або залишено необхідність ліцензування. У Міністерства є впевненість, що молочний сектор може бути профіцитним – він здатний забезпечити внутрішній попит і одночасно експорт молочної продукції. Тому виробники можуть спокійно планувати свою експортну діяльність у довгостроковій перспективі. Гарною новиною також є впровадження зеленого коридору для двох груп товарів – це проходження бензовозів та сільськогосподарської продукції.
Деталі дискусії за посиланням 👉https://bit.ly/3PAVh5K
📎На заході виступили перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства україни Тарас Висоцький, заступник Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Ольга Шевченко, голова «Спілки молочних підприємств України» Вадим Чагаровський та Максим Фастєєв, провідний аналітик, партнер проєктів аналітичне агенство ІНФАГРО.
Експерти обговорили поточний стан експорту молочної продукції, державну підтримку української молочної галузі в питаннях зовнішньої торгівлі, окреслили загальні проблеми та зокрема в зовнішній торгівлі, нові правила і можливості в експорті.
Тарас Висоцький зазначив, що Уряд не обмежував експорт молочної продукції, в той час, коли для інших категорій товарів запроваджено заборону на вивезення або залишено необхідність ліцензування. У Міністерства є впевненість, що молочний сектор може бути профіцитним – він здатний забезпечити внутрішній попит і одночасно експорт молочної продукції. Тому виробники можуть спокійно планувати свою експортну діяльність у довгостроковій перспективі. Гарною новиною також є впровадження зеленого коридору для двох груп товарів – це проходження бензовозів та сільськогосподарської продукції.
Деталі дискусії за посиланням 👉https://bit.ly/3PAVh5K
👍3
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇦Україна – сильна європейська держава. Українці – повноправні члени європейської сім’ї народів. Безпека України – це безпека Європи. Стабільність України – це стабільність Європи.
З Днем Європи в Україні!
З Днем Європи в Україні!
📌Представники Міністерства аграрної політики та продовольства України та аграрних міністерств країн Східної Європи взяли участь у конференції GrainCom-22, яка відбувалася з 17 по 19 травня в Швейцарії, м. Женева.
На сесії стратегічних тривог та способів боротьби з ними обговорювалося, як нинішня ситуація в Україні впливає на світовий агробізнес, ціни та торгівлю.
Учасниками цієї панелі були: заступник Міністра економічного розвитку України Тарас Качка, координатор делегації у Світовій організації торгівлі (WTO) Марія-Крістіна Козій та старший співробітник з ланцюжків постачання Всесвітньої продовольчої програми ООН (WTF) Магда Юрковеха. Модератор – радник Міністерства агрополітики та продовольства України Роман Русаков.
Серед основних тез, які пролунали на сесії:
✅ Україна має значний прогрес в експортуванні зерна до ЄС, але це не покриває довоєнний експорт. Для того щоб Україна могла гарантувати світу зі свого боку 100% продовольчу безпеку та виконання всіх контрактних зобов’язань вона має відновити доступ до своїх морських портів. Так, у квітні було експортовано близько 1 млн тонн зерна. Навіть якщо подвоїти цей показник, це не компенсує втрати доступу до моря, адже морські порти дозволяли експортувати в місяць до 6 млн тонн зернових та олійних.
✅Потреба міжнародного зернового ринку в українських поставках посилилася і з огляду на те, що Індія встановила заборони щодо вільного експорту своєї пшениці.
✅ Україні знадобиться декілька років, щоб відновити сільськогосподарське виробництво через збитки, завдані війною.
Результати конференції за посиланням 👉https://bit.ly/3MGloGH
На сесії стратегічних тривог та способів боротьби з ними обговорювалося, як нинішня ситуація в Україні впливає на світовий агробізнес, ціни та торгівлю.
Учасниками цієї панелі були: заступник Міністра економічного розвитку України Тарас Качка, координатор делегації у Світовій організації торгівлі (WTO) Марія-Крістіна Козій та старший співробітник з ланцюжків постачання Всесвітньої продовольчої програми ООН (WTF) Магда Юрковеха. Модератор – радник Міністерства агрополітики та продовольства України Роман Русаков.
Серед основних тез, які пролунали на сесії:
✅ Україна має значний прогрес в експортуванні зерна до ЄС, але це не покриває довоєнний експорт. Для того щоб Україна могла гарантувати світу зі свого боку 100% продовольчу безпеку та виконання всіх контрактних зобов’язань вона має відновити доступ до своїх морських портів. Так, у квітні було експортовано близько 1 млн тонн зерна. Навіть якщо подвоїти цей показник, це не компенсує втрати доступу до моря, адже морські порти дозволяли експортувати в місяць до 6 млн тонн зернових та олійних.
✅Потреба міжнародного зернового ринку в українських поставках посилилася і з огляду на те, що Індія встановила заборони щодо вільного експорту своєї пшениці.
✅ Україні знадобиться декілька років, щоб відновити сільськогосподарське виробництво через збитки, завдані війною.
Результати конференції за посиланням 👉https://bit.ly/3MGloGH
👍4❤1
📌Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Президентом Республіки Польща Анджеєм Дудою, який прибув до нашої країни з візитом.
📎Перемовини делегацій України та Польщі під головуванням президентів стосувалися, з-поміж іншого, і ситуації, що склалася на продовольчому ринку, зокрема дефіциту харчової продукції.
«Зараз ми думаємо про розблокування шляхів постачання нашого зерна тощо у європейські країни, країни Азії, Африки. Тут ми також працюємо разом з нашими польськими партнерами», – повідомив Президент України.
Президент Польщі Анджей Дуда підкреслив, що для світової продовольчої безпеки дуже важливо розблокувати заблокований через розв’язану росією війну порт в Одесі, щоб Україна могла експортувати своє продовольство країнам, які його потребують.
Дуда акцентував, що не лише Україна потребує підтримки світу, а й світові потрібна Україна, яка є потужним виробником продовольства. Він зауважив, що є країни, залежні в цьому сенсі від України, тож світ має допомогти їм отримати, наприклад, українське зерно і соняшникову олію, які вона традиційно туди експортувала.
Володимир Зеленський також підкреслив, що Польща сьогодні відіграє важливу роль у просуванні України до членства у Європейському Союзі.
📎Перемовини делегацій України та Польщі під головуванням президентів стосувалися, з-поміж іншого, і ситуації, що склалася на продовольчому ринку, зокрема дефіциту харчової продукції.
«Зараз ми думаємо про розблокування шляхів постачання нашого зерна тощо у європейські країни, країни Азії, Африки. Тут ми також працюємо разом з нашими польськими партнерами», – повідомив Президент України.
Президент Польщі Анджей Дуда підкреслив, що для світової продовольчої безпеки дуже важливо розблокувати заблокований через розв’язану росією війну порт в Одесі, щоб Україна могла експортувати своє продовольство країнам, які його потребують.
Дуда акцентував, що не лише Україна потребує підтримки світу, а й світові потрібна Україна, яка є потужним виробником продовольства. Він зауважив, що є країни, залежні в цьому сенсі від України, тож світ має допомогти їм отримати, наприклад, українське зерно і соняшникову олію, які вона традиційно туди експортувала.
Володимир Зеленський також підкреслив, що Польща сьогодні відіграє важливу роль у просуванні України до членства у Європейському Союзі.
👍4
📌Уже в середині липня світ почне гостро відчувати продовольчу кризу, спровоковану війною росії проти України. І всі основні світові організації, які повинні вирішувати та передбачати такі кризи, не до кінця розуміють об’єми нинішніх проблем.
📎Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів в інтерв’ю "Голосу Америки".
«Ми не вивезли ще 5 млн тонн пшениці, які планували вивести. Точно планували вивезти, як мінімум, 10-15 млн тонн пшениці цього урожаю. Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі, в якому хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь в середині липня, тому що багато країн Північної Африки, арабських країн, країн Південно-східної Азії досі споживають те, що закупили раніше, ті резерви, які сформовані. У них іще є гроші щось дотувати, щось здешевити. Але вони усі чекають нового врожаю. Як і в будь-якій ситуації, кожен надіється на краще. Мовляв, якось саме вирішиться. Але ж ми розуміємо, що саме не вирішиться», – підкреслив Міністр.
За його словами, рівно через два місяці усі побачать, що зерна з України немає і альтернативи у світі особливої не буде. «Це як з нафтою – неможливо різко, за місяць, наростити обсяги. Наприклад, уся північна півкуля вже пройшла посівну. Американський та канадський фермери вже засіяли усе кукурудзою, соєю та чимось іншим. Вони не буде переорієнтовуватись на серпень на інші культури», – додав Микола Сольський.
Детальніше 👉https://bit.ly/3sRxh4O
📎Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів в інтерв’ю "Голосу Америки".
«Ми не вивезли ще 5 млн тонн пшениці, які планували вивести. Точно планували вивезти, як мінімум, 10-15 млн тонн пшениці цього урожаю. Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі, в якому хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь в середині липня, тому що багато країн Північної Африки, арабських країн, країн Південно-східної Азії досі споживають те, що закупили раніше, ті резерви, які сформовані. У них іще є гроші щось дотувати, щось здешевити. Але вони усі чекають нового врожаю. Як і в будь-якій ситуації, кожен надіється на краще. Мовляв, якось саме вирішиться. Але ж ми розуміємо, що саме не вирішиться», – підкреслив Міністр.
За його словами, рівно через два місяці усі побачать, що зерна з України немає і альтернативи у світі особливої не буде. «Це як з нафтою – неможливо різко, за місяць, наростити обсяги. Наприклад, уся північна півкуля вже пройшла посівну. Американський та канадський фермери вже засіяли усе кукурудзою, соєю та чимось іншим. Вони не буде переорієнтовуватись на серпень на інші культури», – додав Микола Сольський.
Детальніше 👉https://bit.ly/3sRxh4O
minagro.gov.ua
Микола Сольський: Продовольчу кризу у світі всі відчують уже в липні
Уже в середині липня світ почне гостро відчувати продовольчу кризу, спровоковану війною росії проти України
👍2
📌Експерти центру досліджень продовольства та землекористування KSE Агроцентр та Міністерство аграрної політики України зробили огляд продовольчої безпеки та політики України.
Огляд відбувався за такими напрямами:
✅глобальний погляд;
✅внутрішній погляд;
✅доступність продовольства;
✅ціни на продовольство;
✅сільськогосподарська та земельна політика.
Проект здійснюється за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй, Світового банку та ЄБРР.
Результати огляду за посиланням👉https://bit.ly/3PCvnyx
Огляд відбувався за такими напрямами:
✅глобальний погляд;
✅внутрішній погляд;
✅доступність продовольства;
✅ціни на продовольство;
✅сільськогосподарська та земельна політика.
Проект здійснюється за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації Об'єднаних Націй, Світового банку та ЄБРР.
Результати огляду за посиланням👉https://bit.ly/3PCvnyx
👍1
📌Для розвитку переробки с/г продукції в Україні найголовніше – відкриття ринків на постійній основі та дешеве фінансування с/г товаровиробників. Ці дві базові речі спровокують масовий рух підприємців у переробку.
📎Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів в інтерв’ю «Голосу Америки».
«Якщо ми візьмемо усі наші зернові та олійні, а це приблизно 110 мільйонів тонн за минулий рік, то внутрішнє споживання було 20 мільйонів тонн. Із 90 мільйонів тонн ми переробляли десь 15-20 мільйонів, – це в першу чергу, на шрот, олію, соняшник та сою. Решта – це продаж зерна. Звичайно частину його можна переробляти», – стверджує він.
У більшості випадків, як говорить Сольський, легше побудувати завод і зрозуміти який завод треба, аніж потім продати цю продукцію. Тому найважливіше, – це відкриття ринків. «Перший та великий крок, це Євросоюз. Завдяки керівництву України, вони оперативно відкрили ці ринки. Зараз треба з ними допрацювати це питання, щоб вони сказали: “це не на один рік, а назавжди”. Або ми домовимось про один текст, який працюватиме вже на увесь час. Він може бути приблизно такого характеру, що з наступного року ми даємо 30 % чогось, через рік 50 % і так далі. Але бізнес повинен зрозуміти, що далі це рішення не буде переглядатися», – зазначив він.
За його словами, ще одна базова річ, яка спровокує масовий рух у переробку, забезпечення з боку держави аграріїв дешевим фінансуванням. Потім це дасть хороший результат, адже той, хто працює в переробці, буде конкурентніший від просто продавця зерна.
«Коли ми говоримо про програми відновлення в Україні, то там можна вибудувати пріоритети, щоб у першу чергу спрямовувати кошти на переробку. І я думаю, що бізнес із задоволенням підхопить ініціативу та зробить, усе що потрібно. Головне, щоб держава відстояла ринки», – додав Міністр.
Деталі https://bit.ly/3PGr1Xw
📎Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів в інтерв’ю «Голосу Америки».
«Якщо ми візьмемо усі наші зернові та олійні, а це приблизно 110 мільйонів тонн за минулий рік, то внутрішнє споживання було 20 мільйонів тонн. Із 90 мільйонів тонн ми переробляли десь 15-20 мільйонів, – це в першу чергу, на шрот, олію, соняшник та сою. Решта – це продаж зерна. Звичайно частину його можна переробляти», – стверджує він.
У більшості випадків, як говорить Сольський, легше побудувати завод і зрозуміти який завод треба, аніж потім продати цю продукцію. Тому найважливіше, – це відкриття ринків. «Перший та великий крок, це Євросоюз. Завдяки керівництву України, вони оперативно відкрили ці ринки. Зараз треба з ними допрацювати це питання, щоб вони сказали: “це не на один рік, а назавжди”. Або ми домовимось про один текст, який працюватиме вже на увесь час. Він може бути приблизно такого характеру, що з наступного року ми даємо 30 % чогось, через рік 50 % і так далі. Але бізнес повинен зрозуміти, що далі це рішення не буде переглядатися», – зазначив він.
За його словами, ще одна базова річ, яка спровокує масовий рух у переробку, забезпечення з боку держави аграріїв дешевим фінансуванням. Потім це дасть хороший результат, адже той, хто працює в переробці, буде конкурентніший від просто продавця зерна.
«Коли ми говоримо про програми відновлення в Україні, то там можна вибудувати пріоритети, щоб у першу чергу спрямовувати кошти на переробку. І я думаю, що бізнес із задоволенням підхопить ініціативу та зробить, усе що потрібно. Головне, щоб держава відстояла ринки», – додав Міністр.
Деталі https://bit.ly/3PGr1Xw
minagro.gov.ua
Міністр агрополітики розповів про перспективи розвитку галузі переробки сільгосппродукції
Для розвитку переробки с/г продукції в Україні найголовніше – відкриття ринків на постійній основі та дешеве фінансування с/г товаровиробників
👍3
📌Голод треба зупиняти превентивно, коли він ще не розпочався, - Президент Зеленський.
💬"Будь-яке реагування на масовий голод є запізнілим вже за визначенням: голод треба зупиняти тільки превентивно, коли він ще не почався. Але зараз у світу немає такого інструменту", – про це сьогодні заявив президент Володимир Зеленський у своєму виступі на Світовому економічному форумі у Давосі.
Президент нагадав, що Україна пропонує створити організацію держав – експортерів продовольства. Раніше міністр агрополітики Микола Сольський на зустрічі міністрів G7 закликав до створення впливової Організації країн-експортерів зернових, яка би реагувала на світові виклики на ринку.
Продовжуючи виступ Зеленський наголосив, що у людства має бути страховка від голоду. І Україна готова надати майданчик для діяльності такої нової організації, безумовно потрібної.
📎Саме тому Україна створила Фонд відновлення Ukraine24, і відтак Зеленський закликав усіх партнерів долучитися до відбудови України, а надалі під цим брендом створити глобальну структуру, яка зможе протягом 24 годин дати достатню підтримку будь-якій країні, що зазнала воєнного нападу, стихійного лиха чи, наприклад, пандемії.
Детальніше 👉https://bit.ly/38OCIdM
💬"Будь-яке реагування на масовий голод є запізнілим вже за визначенням: голод треба зупиняти тільки превентивно, коли він ще не почався. Але зараз у світу немає такого інструменту", – про це сьогодні заявив президент Володимир Зеленський у своєму виступі на Світовому економічному форумі у Давосі.
Президент нагадав, що Україна пропонує створити організацію держав – експортерів продовольства. Раніше міністр агрополітики Микола Сольський на зустрічі міністрів G7 закликав до створення впливової Організації країн-експортерів зернових, яка би реагувала на світові виклики на ринку.
Продовжуючи виступ Зеленський наголосив, що у людства має бути страховка від голоду. І Україна готова надати майданчик для діяльності такої нової організації, безумовно потрібної.
📎Саме тому Україна створила Фонд відновлення Ukraine24, і відтак Зеленський закликав усіх партнерів долучитися до відбудови України, а надалі під цим брендом створити глобальну структуру, яка зможе протягом 24 годин дати достатню підтримку будь-якій країні, що зазнала воєнного нападу, стихійного лиха чи, наприклад, пандемії.
Детальніше 👉https://bit.ly/38OCIdM
minagro.gov.ua
Голод треба зупиняти превентивно, коли він ще не розпочався, – Президент Зеленський
"Будь-яке реагування на масовий голод є запізнілим вже за визначенням: голод треба зупиняти тільки превентивно, коли він ще не почався
❤3👍2
📌Україна запропонувала створити Організацію країн-експортерів зерна. Які цілі виконуватиме такий «ОПЕК для зернових», в ефірі національного марафону #UAразом розповів радник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.
💬«Ми хочемо, щоб основні світові експортери зернових – США, Канада, Бразилія, Аргентина, Україна, ЄС – об’єдналися для захисту власних інтересів на світовому ринку», – пояснив Маркіян Дмитрасевич.
📎За його словами, нерідко виникають ситуації, коли, наприклад, Україна експортує дуже багато зернових, але до неї діють певні загороджувальні заходи на імпорт продуктів переробки.
У таких умовах країни Організації країн-експортерів зерна могли б відповідати недружнім заходам заборони імпорту спільно. І якщо члену Організації забороняли б імпорт у певну країну, це вважалось би порушенням інтересів усіх, зазначив радник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.
💬«Ми хочемо, щоб основні світові експортери зернових – США, Канада, Бразилія, Аргентина, Україна, ЄС – об’єдналися для захисту власних інтересів на світовому ринку», – пояснив Маркіян Дмитрасевич.
📎За його словами, нерідко виникають ситуації, коли, наприклад, Україна експортує дуже багато зернових, але до неї діють певні загороджувальні заходи на імпорт продуктів переробки.
У таких умовах країни Організації країн-експортерів зерна могли б відповідати недружнім заходам заборони імпорту спільно. І якщо члену Організації забороняли б імпорт у певну країну, це вважалось би порушенням інтересів усіх, зазначив радник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.
👍5
📌Національна платформа продовольчої безпеки допомагає закривати потреби місцевих громад у продуктах харчування.
Вже 50 військових адміністрацій та 410 міських й територіальних громад долучилися до Національної платформи продовольчої безпеки, за допомогою якої між учасниками відбувається обмін інформацією щодо наявних пропозицій та потреб у гуманітарних вантажах, продуктах харчування й інших необхідних товарах.
Загалом до платформи долучилися більше 4,1 тисяч користувачів. Наразі триває верифікація зареєстрованих підприємств (перевірка достовірності контактних осіб та робочих потужностей). На сьогоднішній день верифікацію пройшли майже 3 тисячі зареєстрованих підприємств, або більше 70%.
Учасники, зареєстровані на платформі, мають змогу напряму контактувати та укладати угоди з постачання необхідних товарів. Так, серед нещодавніх бронювань – постачання гречаної крупи та макаронних виробів до Миколаївської області, борошна до Житомирської області, горохової крупи до Івано-Франківської області тощо.
Нагадаємо, реєстрація та робота на платформі для всіх учасників є безкоштовною. На головній сторінці можна завантажити інструкцію з використання платформи.
Реєстрація за посиланням 👉https://bit.ly/3lH3UOx
Вже 50 військових адміністрацій та 410 міських й територіальних громад долучилися до Національної платформи продовольчої безпеки, за допомогою якої між учасниками відбувається обмін інформацією щодо наявних пропозицій та потреб у гуманітарних вантажах, продуктах харчування й інших необхідних товарах.
Загалом до платформи долучилися більше 4,1 тисяч користувачів. Наразі триває верифікація зареєстрованих підприємств (перевірка достовірності контактних осіб та робочих потужностей). На сьогоднішній день верифікацію пройшли майже 3 тисячі зареєстрованих підприємств, або більше 70%.
Учасники, зареєстровані на платформі, мають змогу напряму контактувати та укладати угоди з постачання необхідних товарів. Так, серед нещодавніх бронювань – постачання гречаної крупи та макаронних виробів до Миколаївської області, борошна до Житомирської області, горохової крупи до Івано-Франківської області тощо.
Нагадаємо, реєстрація та робота на платформі для всіх учасників є безкоштовною. На головній сторінці можна завантажити інструкцію з використання платформи.
Реєстрація за посиланням 👉https://bit.ly/3lH3UOx
👍6
📌Уряд невпинно працює над покращенням умов імпорту/транзиту зернових на ринки держав-членів Європейського Союзу. Останнім часом надходять сигнали від операторів ринку про необхідність надання роз’яснень стосовно належного оформлення відповідних дозвільних документів.
На сьогодні, відповідно до Повідомлення Європейської комісії щодо Шляхів солідарності Україна – ЄС, законодавство ЄС не вимагає жодних ветеринарних чи фітосанітарних сертифікатів, як для імпорту зерна, так і для транзиту через країни ЄС. В якості реалізації заходу національної програми контролю держави-члени ЄС можуть брати зразки з метою верифікації відповідності з вимогам ЄС щодо імпорту та присутності на національному ринку. Водночас, такі контрольні дії повинні базуватись на аналізі ризиків, бути пропорційними та не дискримінаційними.
📋Єврокомісія зазначає що наразі, на жаль, такі перевірки можуть тривати декілька днів та мати відмінності в залежності від пунктів пропуску та держав-членів ЄС. Також ЄК привертає увагу, що затримки не тільки створюють перешкоди швидкому перевезенню вантажів, а й несуть додаткові витрати для трейдерів і транспортних операторів.
Більше тут👇https://bit.ly/3wOgLnf
На сьогодні, відповідно до Повідомлення Європейської комісії щодо Шляхів солідарності Україна – ЄС, законодавство ЄС не вимагає жодних ветеринарних чи фітосанітарних сертифікатів, як для імпорту зерна, так і для транзиту через країни ЄС. В якості реалізації заходу національної програми контролю держави-члени ЄС можуть брати зразки з метою верифікації відповідності з вимогам ЄС щодо імпорту та присутності на національному ринку. Водночас, такі контрольні дії повинні базуватись на аналізі ризиків, бути пропорційними та не дискримінаційними.
📋Єврокомісія зазначає що наразі, на жаль, такі перевірки можуть тривати декілька днів та мати відмінності в залежності від пунктів пропуску та держав-членів ЄС. Також ЄК привертає увагу, що затримки не тільки створюють перешкоди швидкому перевезенню вантажів, а й несуть додаткові витрати для трейдерів і транспортних операторів.
Більше тут👇https://bit.ly/3wOgLnf
minagro.gov.ua
ЄС не вимагає жодних ветеринарних чи фітосанітарних сертифікатів, як для імпорту зерна, так і для транзиту через країни ЄС
Уряд невпинно працює над покращенням умов імпорту/транзиту зернових на ринки держав-членів Європейського Союзу
👍6
📌Керівництво Мінагрополітики спільно з представниками банківських установ провели спільну нараду щодо ситуації з кредитним фінансуванням с/г товаровиробників.
📎Як повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, Уряд ухвалив рішення про додаткове виділення портфельних гарантій чотирьом державним банкам на 3 млрд 390 млн грн. Таким чином, 31 травня буде завершено кредитування посівної кампанії в рамках програми «Доступні кредити 5–7–9» та підбито підсумки щодо її ефективності. Загалом за три місяці понад 10 тисяч аграріїв отримали фінансування більш ніж на 30 млрд грн.
Детальніше 👉 https://bit.ly/3lKJdBg
📎Як повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький, Уряд ухвалив рішення про додаткове виділення портфельних гарантій чотирьом державним банкам на 3 млрд 390 млн грн. Таким чином, 31 травня буде завершено кредитування посівної кампанії в рамках програми «Доступні кредити 5–7–9» та підбито підсумки щодо її ефективності. Загалом за три місяці понад 10 тисяч аграріїв отримали фінансування більш ніж на 30 млрд грн.
Детальніше 👉 https://bit.ly/3lKJdBg
👍6
Міністерство юстиції України запускає проєкт «Скажи правду». Це платформа для ефективного збирання та оброблення інформації про порушення прав людини російською федерацією.
Наша кампанія «Скажи правду» має одну мету — притягнення рф до відповідальності у Європейському суді з прав людини. Для цього нам потрібні докази, а саме відео, фото та записи про порушення, вчинені загарбниками на нашій землі.
На нашому порталі кожен, хто постраждав від дій окупантів, може подати заявку та розповісти власну правду, яку почує весь світ. Ми ведемо роботу згідно з міжнародними стандартами й гарантуємо постраждалим та свідкам захист і збереження персональної інформації. Жодне свідчення не залишиться поза увагою.
https://humanrights.gov.ua/ «Скажи правду»за цим посиланням, заповни просту форму з інформацією про злочин, свідків та жертв, додай медіадокази та розкажи якомога більше про те, що сталося, — допоможи нам покарати агресора на судовому майданчику, поки ЗСУ боронять нас на передовій!
Наша кампанія «Скажи правду» має одну мету — притягнення рф до відповідальності у Європейському суді з прав людини. Для цього нам потрібні докази, а саме відео, фото та записи про порушення, вчинені загарбниками на нашій землі.
На нашому порталі кожен, хто постраждав від дій окупантів, може подати заявку та розповісти власну правду, яку почує весь світ. Ми ведемо роботу згідно з міжнародними стандартами й гарантуємо постраждалим та свідкам захист і збереження персональної інформації. Жодне свідчення не залишиться поза увагою.
https://humanrights.gov.ua/ «Скажи правду»за цим посиланням, заповни просту форму з інформацією про злочин, свідків та жертв, додай медіадокази та розкажи якомога більше про те, що сталося, — допоможи нам покарати агресора на судовому майданчику, поки ЗСУ боронять нас на передовій!
👍2
📌Станом на 25 травня аграрії залучили 31 млрд 489 млн грн кредитів, із яких за програмою портфельних гарантій 80 % – 20 млрд 297 млн грн. Позику отримали 13 016 аграріїв.
За останній тиждень було залучено 3 млрд 400 млн грн кредитних ресурсів.
Программа завершується 31 травня.
Так, у березні для підтримки с/г товаровиробників і успішного проведення посівної кампанії у період дії воєнного стану Уряд вніс низку змін до програми «Доступні кредити 5-7-9%». Вони, зокрема, передбачають можливість отримання пільгових кредитів під 0 % річних із гарантією від Уряду на рівні 80%. Так, для отримання такого фінансування покриття заставою становитиме лише 20 % від суми кредиту, інші 80% забезпечуються гарантією із боку держави. Загальний термін програми – шість місяців, але Мінагрополітики розглядає можливість її продовження.
Лідерами з кредитування є такі регіони:
✅Кіровоградська область (4 млрд 81 млн грн);
✅Київська (3 млрд 370 млн грн);
✅Вінницька (2 млрд 916 млн грн);
✅ Дніпропетровська (2 млрд 522 млн грн);
✅Одеська (2 млрд 480 млн грн).
Також понад 1 млрд грн залучили Волинська, Львівська, Полтавська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області.
Днями Уряд вніс зміни до Постанови, яка встановлює граничний обсяг державних гарантій на портфельній основі у 2022 році, – тепер він становить 29 млрд 950 млн грн.
Програму «Доступні кредити 5–7–9» реалізує Фонд розвитку підприємництва (ФРП). Єдиним учасником ФРП є Уряд України в особі Міністерства фінансів України, що координує усі аспекти діяльності Фонду. З умовами участі в програмах можна ознайомитись за посиланням 👉https://bit.ly/3wSnnkq
За останній тиждень було залучено 3 млрд 400 млн грн кредитних ресурсів.
Программа завершується 31 травня.
Так, у березні для підтримки с/г товаровиробників і успішного проведення посівної кампанії у період дії воєнного стану Уряд вніс низку змін до програми «Доступні кредити 5-7-9%». Вони, зокрема, передбачають можливість отримання пільгових кредитів під 0 % річних із гарантією від Уряду на рівні 80%. Так, для отримання такого фінансування покриття заставою становитиме лише 20 % від суми кредиту, інші 80% забезпечуються гарантією із боку держави. Загальний термін програми – шість місяців, але Мінагрополітики розглядає можливість її продовження.
Лідерами з кредитування є такі регіони:
✅Кіровоградська область (4 млрд 81 млн грн);
✅Київська (3 млрд 370 млн грн);
✅Вінницька (2 млрд 916 млн грн);
✅ Дніпропетровська (2 млрд 522 млн грн);
✅Одеська (2 млрд 480 млн грн).
Також понад 1 млрд грн залучили Волинська, Львівська, Полтавська, Тернопільська, Харківська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська області.
Днями Уряд вніс зміни до Постанови, яка встановлює граничний обсяг державних гарантій на портфельній основі у 2022 році, – тепер він становить 29 млрд 950 млн грн.
Програму «Доступні кредити 5–7–9» реалізує Фонд розвитку підприємництва (ФРП). Єдиним учасником ФРП є Уряд України в особі Міністерства фінансів України, що координує усі аспекти діяльності Фонду. З умовами участі в програмах можна ознайомитись за посиланням 👉https://bit.ly/3wSnnkq
👍6
📌24 травня постановою №621 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення конкурсного відбору компанії з добору персоналу, яка здійснює відбір кандидатів на посади незалежних членів ради Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (далі - Фонду), та компанії з добору персоналу, яка рекомендує розмір винагороди членам ради Фонду, що є одним із ключових нормативно-правових актів для старту роботи Фонду.
📎Цей Порядок дозволить провести конкурсний відбір компанії з добору персоналу, яка буде здійснювати відбір кандидатів на посади незалежних членів ради Фонду та надасть рекомендації щодо розміру винагороди членам ради Фонду, а загальним зборам Фонду за результатами конкурсу призначити незалежних членів ради Фонду.
Умови роботи фонду за посиланням👉 https://bit.ly/3lLqK7W
📎Цей Порядок дозволить провести конкурсний відбір компанії з добору персоналу, яка буде здійснювати відбір кандидатів на посади незалежних членів ради Фонду та надасть рекомендації щодо розміру винагороди членам ради Фонду, а загальним зборам Фонду за результатами конкурсу призначити незалежних членів ради Фонду.
Умови роботи фонду за посиланням👉 https://bit.ly/3lLqK7W
👍3
📌Наразі в Мінагрополітики створено два нових реєстри: Державний каталог кормових матеріалів та Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей.
Державний каталог кормових матеріалів містить:
✅Глосарій процесів – відомості передбачені Частиною В Регламенту Комісії (ЄС) № 68/2013 від 16 січня 2013 року;
✅Перелік кормових матеріалів – відомості передбачені Частиною C Регламенту Комісії (ЄС) № 68/2013 від 16 січня 2013 року.
📎Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей містить відомості передбачені Частиною В Регламенту Комісії (ЄС) № 2020/354 від 04.03.2020 щодо встановлення реєстру кормів, призначених для особливих поживних цілей.
Мінагрополітики забезпечено відкритий та безоплатний доступ до відомостей цього державного реєстру для понад 7000 суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з виробництвом та обігом кормів.
Відомості Державного каталогу кормових матеріалів та Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей використовуватимуться операторами ринку кормів при уніфікації назв кормових матеріалів, забезпеченні доступу до інформації про їхні властивості, маркуванні, рекламі та представленні кормів.
Докладніше 👇https://bit.ly/3MP2OMt
Державний каталог кормових матеріалів містить:
✅Глосарій процесів – відомості передбачені Частиною В Регламенту Комісії (ЄС) № 68/2013 від 16 січня 2013 року;
✅Перелік кормових матеріалів – відомості передбачені Частиною C Регламенту Комісії (ЄС) № 68/2013 від 16 січня 2013 року.
📎Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей містить відомості передбачені Частиною В Регламенту Комісії (ЄС) № 2020/354 від 04.03.2020 щодо встановлення реєстру кормів, призначених для особливих поживних цілей.
Мінагрополітики забезпечено відкритий та безоплатний доступ до відомостей цього державного реєстру для понад 7000 суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з виробництвом та обігом кормів.
Відомості Державного каталогу кормових матеріалів та Державного реєстру тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей використовуватимуться операторами ринку кормів при уніфікації назв кормових матеріалів, забезпеченні доступу до інформації про їхні властивості, маркуванні, рекламі та представленні кормів.
Докладніше 👇https://bit.ly/3MP2OMt
minagro.gov.ua
Мінагрополітики відповідно до вимог ЄС впроваджено уніфікований підхід до реєстрів кормів та каталогу кормових матеріалів
Наразі в Мінагрополітики створено два нових реєстри: Державний каталог кормових матеріалів та Державний реєстр тверджень про властивості кормів, призначених для особливих поживних цілей
👍4
📌Посівна в Україні продовжуються, ярої пшениці посіяно 98,5 % від показників минулого року, 95% площ прогнозованих під ярий ріпак, вже засіяно. Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Полтавська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, та Чернівецька області закінчили посівну ярої пшениці. В цілому сівба ярих зернових та зернобобових культур завершена на 78% від показників минулого року.
Вінницька, Волинська, Житомирська, Київська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, та Чернівецька області збільшили площі посіву ярої пшениці від 5% до 10%.
📎На 26.05.2022 року прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 158,5 тис. га, що на 2 757,8 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).
За даними структурних підрозділів сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.
Так всіма категоріями господарств посіяно:
✅ярої пшениці 189,3 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 175,4 тис. га);
✅ярого ячменю 928,4 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 1 337 тис. га.);
✅ярого ріпаку 31,7 тис. га. (всього посіяно у 2021 році 33,2 тис. га.);
✅вівса 156,9 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 177,9 тис. га.);
✅гороху 125,9 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 231,1 тис. га.);
✅гречки 57,7 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 51,3 тис. га.);
✅проса 41,3 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 78,1 тис. га.);
✅кукурудзи 4 405 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 5 140,1 тис. га.);
✅цукрових буряків 182,1 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 224,7 тис. га.);
✅соняшника 4 267,9 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 6 123,4 тис. га.);
✅сої 1 151,7 тис. га. (за цей період в 2021 році було посіяно 1 219,2 тис. га.);
✅картоплі 1 106,9 тис. га. (всього посаджено у 2021 році 1 283,1 тис. га.).
За інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.:
✅озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га, що 0,3 млн га менше від показника 2021 року, жита посіяно 109 тис. га, або на 63 тис. га менше;
✅ячменю посіяно 969 млн га, що на 163 тис. га менше.
Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше від показника 2021 року.
Вінницька, Волинська, Житомирська, Київська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, та Чернівецька області збільшили площі посіву ярої пшениці від 5% до 10%.
📎На 26.05.2022 року прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 158,5 тис. га, що на 2 757,8 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).
За даними структурних підрозділів сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.
Так всіма категоріями господарств посіяно:
✅ярої пшениці 189,3 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 175,4 тис. га);
✅ярого ячменю 928,4 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 1 337 тис. га.);
✅ярого ріпаку 31,7 тис. га. (всього посіяно у 2021 році 33,2 тис. га.);
✅вівса 156,9 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 177,9 тис. га.);
✅гороху 125,9 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 231,1 тис. га.);
✅гречки 57,7 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 51,3 тис. га.);
✅проса 41,3 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 78,1 тис. га.);
✅кукурудзи 4 405 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 5 140,1 тис. га.);
✅цукрових буряків 182,1 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 224,7 тис. га.);
✅соняшника 4 267,9 тис. га. (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 6 123,4 тис. га.);
✅сої 1 151,7 тис. га. (за цей період в 2021 році було посіяно 1 219,2 тис. га.);
✅картоплі 1 106,9 тис. га. (всього посаджено у 2021 році 1 283,1 тис. га.).
За інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.:
✅озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га, що 0,3 млн га менше від показника 2021 року, жита посіяно 109 тис. га, або на 63 тис. га менше;
✅ячменю посіяно 969 млн га, що на 163 тис. га менше.
Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше від показника 2021 року.
❤2👍2
📌Із моменту запуску ринку землі у системі Prozorro.Продажі оголошено 5149 аукціонів із оренди та продажу землі, які охоплюють площу в 27,4 тис. га. Загальна вартість усіх лотів – 1 млрд 481 млн грн.
📎Про це повідомляють у пресслужбі «Prozorro.Продажі».
Так, аукціонів із оренди землі в системі на сьогодні оголошено на 120 млн грн. Таких лотів за весь час виставлено 3289, вони охоплюють площу в 23 878 га.
ТОП-5 регіонів за стартовою вартістю лотів:
✅Одеська (19 тис. грн);
✅Львівська (12,7 тис. грн);
✅Кіровоградська (8,5 тис. грн);
✅Хмельницька (8,5 тис. грн);
✅Дніпропетровська (8 тис. грн) області.
Загальна вартість усіх лотів із відчуження землі – 1 млрд 360 млн грн. Таких аукціонів у системі 1860, загальна площа земельних ділянок – 3503 га.
ТОП регіонів, де лоти із продажу землі оцінюються найдорожче:
✅Львівщина;
✅Київщина;
✅Закарпаття;
✅Одещина;
✅Волинь.
Середня кількість учасників – 3,4. Зростання ціни на торгах становить 204 %.
За землями с/г призначення завершено 1 359 аукціонів.
З початку війни в системі оголошено 166 нових земельних аукціонів, із них 69 із оренди, 77 – із продажу та 20 – продаж із переважним правом.
Із переліком авторизованих електронних майданчиків «Prozorro.Продажі» можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/1HpGNmZ.
Про те, як стати продавцем на «Прозорро.Продажі», дізнайтеся тут 👉 https://prozorro.sale/sellers, покупцем тут👉 https://prozorro.sale/buyers
Нещодавно на платформі Дія.Цифрова освіта з’явився освітній серіал «Школа онлайн-аукціонів: як купити або продати майно»: https://cutt.ly/jH5VmU9.
📎Про це повідомляють у пресслужбі «Prozorro.Продажі».
Так, аукціонів із оренди землі в системі на сьогодні оголошено на 120 млн грн. Таких лотів за весь час виставлено 3289, вони охоплюють площу в 23 878 га.
ТОП-5 регіонів за стартовою вартістю лотів:
✅Одеська (19 тис. грн);
✅Львівська (12,7 тис. грн);
✅Кіровоградська (8,5 тис. грн);
✅Хмельницька (8,5 тис. грн);
✅Дніпропетровська (8 тис. грн) області.
Загальна вартість усіх лотів із відчуження землі – 1 млрд 360 млн грн. Таких аукціонів у системі 1860, загальна площа земельних ділянок – 3503 га.
ТОП регіонів, де лоти із продажу землі оцінюються найдорожче:
✅Львівщина;
✅Київщина;
✅Закарпаття;
✅Одещина;
✅Волинь.
Середня кількість учасників – 3,4. Зростання ціни на торгах становить 204 %.
За землями с/г призначення завершено 1 359 аукціонів.
З початку війни в системі оголошено 166 нових земельних аукціонів, із них 69 із оренди, 77 – із продажу та 20 – продаж із переважним правом.
Із переліком авторизованих електронних майданчиків «Prozorro.Продажі» можна ознайомитися за посиланням: https://cutt.ly/1HpGNmZ.
Про те, як стати продавцем на «Прозорро.Продажі», дізнайтеся тут 👉 https://prozorro.sale/sellers, покупцем тут👉 https://prozorro.sale/buyers
Нещодавно на платформі Дія.Цифрова освіта з’явився освітній серіал «Школа онлайн-аукціонів: як купити або продати майно»: https://cutt.ly/jH5VmU9.
👍4
📌26 травня Програма USAID з аграрного та сільського розвитку АГРО провела онлайн семінар «Просторове планування розвитку територій громад: найкращі практики та рекомендації», у якому взяли участь більше 800 представників територіальних громад, представників вищих навчальних закладів, містобудівної, землевпорядної та ГІС-спільнот.
📎Під час семінару Програма АГРО представила навчальні матеріали та практичні посібники з розробки комплексних планів просторового розвитку громад, складені за результатами пілотних проєктів на територіях Пісочинської та Роганської громад Харківської області.
Переглянути запис семінару можна за посиланням: https://youtu.be/NYDAcIILe2s.
📒Завантажити посібник для громад «Розробка комплексних планів»: https://bit.ly/3z12Rkp.
📒Завантажити посібник для професіоналів «Як розробити комплексний план громади»: https://bit.ly/38lPvEm.
📒Завантажити посібник «Стратегічна екологічна оцінка комплексного плану»: https://bit.ly/3lLzF94.
📎Під час семінару Програма АГРО представила навчальні матеріали та практичні посібники з розробки комплексних планів просторового розвитку громад, складені за результатами пілотних проєктів на територіях Пісочинської та Роганської громад Харківської області.
Переглянути запис семінару можна за посиланням: https://youtu.be/NYDAcIILe2s.
📒Завантажити посібник для громад «Розробка комплексних планів»: https://bit.ly/3z12Rkp.
📒Завантажити посібник для професіоналів «Як розробити комплексний план громади»: https://bit.ly/38lPvEm.
📒Завантажити посібник «Стратегічна екологічна оцінка комплексного плану»: https://bit.ly/3lLzF94.
❤3👍1