📌Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в ефірі телеканалу ICTV розповів, яка інформація надходить із окупованих територій, та в які країни росія уже спробувала реалізувати награбоване українське збіжжя.
💬«Джерелом інформації щодо фактів перевантаження і переміщення вкраденого зерна з України є перш за все супутникові знімки. Разом з тим, відповідно до інформації з регіонів, зокрема від елеваторів, які розташовані на тимчасово окупованих територіях, уже зафіксовано, що близько півмільйона тонн зерна вкрадено. Це відбувається в усіх тимчасово окупованих областях – Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій. Зерно спрямовується або на територію росії, перш за все з Харківської, Донецької, Луганської областей, або на територію Криму з Запорізької та Херсонської областей», – зазначив Тарас Висоцький.
https://bit.ly/3wWkAXJ
💬«Джерелом інформації щодо фактів перевантаження і переміщення вкраденого зерна з України є перш за все супутникові знімки. Разом з тим, відповідно до інформації з регіонів, зокрема від елеваторів, які розташовані на тимчасово окупованих територіях, уже зафіксовано, що близько півмільйона тонн зерна вкрадено. Це відбувається в усіх тимчасово окупованих областях – Херсонській, Запорізькій, Луганській, Донецькій. Зерно спрямовується або на територію росії, перш за все з Харківської, Донецької, Луганської областей, або на територію Криму з Запорізької та Херсонської областей», – зазначив Тарас Висоцький.
https://bit.ly/3wWkAXJ
minagro.gov.ua
Тарас Висоцький розповів про варіанти відновлення експорту вітчизняного зерна через українські морські порти
Нещодавно були опубліковані знімки американської аерокосмічної компанії Maxar Technologies, які фіксують, як українське зерно вантажиться на два російські кораблі
👍4👎1
📌2 тисячі мальків струмкової форелі випущено у річку Стрий
26 травня відбулося зариблення р. Стрий в межах Львівської області.
📎Так, на ділянці впадіння р. Либохора випущено 2000 мальків струмкової форелі середньою наважкою у 3 мг. Зарибок вирощено на форелевому рибному господарстві у Тячівському районі Закарпаття.
Вселення здійснювалося за рахунок коштів одного з енергетичних підприємств відповідно до науково-біологічного обґрунтування та Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, затвердженого наказом Мінагрополітики від 07.07.2012 № 414.
Контроль за процесом зариблення здійснювали працівники Львівського рибоохоронного патруля Держрибагентства.
💬«Весняне зариблення водойм триває. Струмкова форель – рідкісний аборигенний вид риби. Лише найсуворіша охорона і штучне розведення сприятиме збільшенню її чисельності», - зазначає т.в.о. Голови Держрибагентства Андрій Забуга.
Довідково:
Форель струмкова або пструг – вид надзвичайно цінної риби з родини лососевих. Її поширення в українських водоймах зумовлене наявністю прохолодних, чистих і прозорих вод зі швидкою течією й кам'янистим дном. Такі умови є, зокрема, у верхів'ях Пруту, Черемошу, Серету, Стрия, Дністра та його приток, у Тисі, Тересві, Тереблі, Ріці, а також у гірських річках Криму.
26 травня відбулося зариблення р. Стрий в межах Львівської області.
📎Так, на ділянці впадіння р. Либохора випущено 2000 мальків струмкової форелі середньою наважкою у 3 мг. Зарибок вирощено на форелевому рибному господарстві у Тячівському районі Закарпаття.
Вселення здійснювалося за рахунок коштів одного з енергетичних підприємств відповідно до науково-біологічного обґрунтування та Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання, затвердженого наказом Мінагрополітики від 07.07.2012 № 414.
Контроль за процесом зариблення здійснювали працівники Львівського рибоохоронного патруля Держрибагентства.
💬«Весняне зариблення водойм триває. Струмкова форель – рідкісний аборигенний вид риби. Лише найсуворіша охорона і штучне розведення сприятиме збільшенню її чисельності», - зазначає т.в.о. Голови Держрибагентства Андрій Забуга.
Довідково:
Форель струмкова або пструг – вид надзвичайно цінної риби з родини лососевих. Її поширення в українських водоймах зумовлене наявністю прохолодних, чистих і прозорих вод зі швидкою течією й кам'янистим дном. Такі умови є, зокрема, у верхів'ях Пруту, Черемошу, Серету, Стрия, Дністра та його приток, у Тисі, Тересві, Тереблі, Ріці, а також у гірських річках Криму.
👍7
📌Адміністрація порту Гданськ та місто Львів спільно організували спеціальний захід Intermodal in Poland, який відбувся 2️⃣6️⃣ –2️⃣7️⃣ травня у Ґданську.
Ділова зустріч Польща – Україна була покликана сприяти встановленню ділових контактів між польськими та українськими партнерами, аби організувати експорт товарів із України та імпорт матеріалів й обладнання, необхідних для відбудови української інфраструктури та економіки.
💬«Україна дякує Польщі за допомогу у вирішенні багатьох викликів, зумовлених російським вторгненням. І розв’язання логістичної проблеми залишається нашим пріоритетом. Ми активно працюємо над тим, щоб забезпечити нові транспорті шляхи для довезення української агропродукції до польських морських портів у Гдині, Гданську та Свіноуйсцє, аби звідти відправляти зернові нашим традиційним імпортерам», – розповів за результатами зустрічі перший заступник Міністра агрополітики та продовольства України Тарас Висоцький.
📎Так, на конференції було акцентовано, що є значні перспективи розвитку експорту сільгосппродукції залізничним транспортом, особливо з огляду на те, що перевезення до та з росії обмежені, а значить, у перевізників є вільний рухомий склад.
Розглядалися також питання стосовно покращення митного обслуговування, адже на сьогодні виникла проблема тривалого проходження контролю на пунктах пропуску у зв'язку зі значним збільшення кількості вантажних перевезень через польсько-український кордон. Тож, Польща вже працює над пришвидшенням митного обслуговування, ветеринарного та фітосанітарного оформлення документів.
Крім того, учасники конференції обговорили мобілізацію логістичної галузі, зокрема створення нових транспортних сполучень для перевезення вантажів.
Докладніше 👉https://bit.ly/3GxfFAT
Ділова зустріч Польща – Україна була покликана сприяти встановленню ділових контактів між польськими та українськими партнерами, аби організувати експорт товарів із України та імпорт матеріалів й обладнання, необхідних для відбудови української інфраструктури та економіки.
💬«Україна дякує Польщі за допомогу у вирішенні багатьох викликів, зумовлених російським вторгненням. І розв’язання логістичної проблеми залишається нашим пріоритетом. Ми активно працюємо над тим, щоб забезпечити нові транспорті шляхи для довезення української агропродукції до польських морських портів у Гдині, Гданську та Свіноуйсцє, аби звідти відправляти зернові нашим традиційним імпортерам», – розповів за результатами зустрічі перший заступник Міністра агрополітики та продовольства України Тарас Висоцький.
📎Так, на конференції було акцентовано, що є значні перспективи розвитку експорту сільгосппродукції залізничним транспортом, особливо з огляду на те, що перевезення до та з росії обмежені, а значить, у перевізників є вільний рухомий склад.
Розглядалися також питання стосовно покращення митного обслуговування, адже на сьогодні виникла проблема тривалого проходження контролю на пунктах пропуску у зв'язку зі значним збільшення кількості вантажних перевезень через польсько-український кордон. Тож, Польща вже працює над пришвидшенням митного обслуговування, ветеринарного та фітосанітарного оформлення документів.
Крім того, учасники конференції обговорили мобілізацію логістичної галузі, зокрема створення нових транспортних сполучень для перевезення вантажів.
Докладніше 👉https://bit.ly/3GxfFAT
👍5
📌З 1 червня до 25 липня 2022 року у водоймах Закарпатської області заборонено ловити річкових раків 🦞.
‼️Заборону встановлено з метою збереження та охорони популяції раків у період їх природного відтворення (наказ Управління Держрибагентства у Закарпатській області від 25.05.2022 № 184).
📎Нагадуємо, лов цих членистоногих під час заборони є порушенням природоохоронного законодавства відповідно до ст. 85 КУпАП. За кожен незаконно добутий екземпляр рака порушнику доведеться сплатити збитки у розмірі 3332 грн та штраф – до 680 грн.
Після закінчення заборони одній особі за добу можна впіймати 30 раків на водоймах загального користування та 50 – на водоймах, де впроваджене платне рибальство.
Забороняється вилов цих річкових мешканців у темну пору доби із застосуванням підсвічування. Також Правилами любительського і спортивного рибальства передбачено мінімальний розмір рака, який дозволено ловити рибалкам – 10 см.
Сучасна несприятлива екологічна ситуація та браконьєрський вилов активно сприяють зменшенню природних запасів раків. Тому звертаємося до громадян з проханням бути відповідальними та не нехтувати даною забороною, адже від того, як пройде процес відтворення, залежить популяція раків у водоймах.
‼️Заборону встановлено з метою збереження та охорони популяції раків у період їх природного відтворення (наказ Управління Держрибагентства у Закарпатській області від 25.05.2022 № 184).
📎Нагадуємо, лов цих членистоногих під час заборони є порушенням природоохоронного законодавства відповідно до ст. 85 КУпАП. За кожен незаконно добутий екземпляр рака порушнику доведеться сплатити збитки у розмірі 3332 грн та штраф – до 680 грн.
Після закінчення заборони одній особі за добу можна впіймати 30 раків на водоймах загального користування та 50 – на водоймах, де впроваджене платне рибальство.
Забороняється вилов цих річкових мешканців у темну пору доби із застосуванням підсвічування. Також Правилами любительського і спортивного рибальства передбачено мінімальний розмір рака, який дозволено ловити рибалкам – 10 см.
Сучасна несприятлива екологічна ситуація та браконьєрський вилов активно сприяють зменшенню природних запасів раків. Тому звертаємося до громадян з проханням бути відповідальними та не нехтувати даною забороною, адже від того, як пройде процес відтворення, залежить популяція раків у водоймах.
👍4
📌 Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому законопроект № 6070-1 «Про внесення змін до деяких законів України щодо здійснення функцій технічного регулювання у сфері агропромислового комплексу та машинобудування для агропромислового комплексу», яким врегульовуються правові підстави діяльності органів з оцінки відповідності вимогам Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів.
📎До законів України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» та «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України» вносяться зміни, якими визначаються загальні процедури, функції, вимоги щодо уповноваження органів затвердження типу сільськогосподарської техніки.
Відтепер Мінагрополітики отримало повноваження забезпечувати виконання функцій затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінного причіпного обладнання, систем, складових частин та окремих технічних вузлів.
Більше тут 👉https://bit.ly/3M5xRTo
📎До законів України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» та «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України» вносяться зміни, якими визначаються загальні процедури, функції, вимоги щодо уповноваження органів затвердження типу сільськогосподарської техніки.
Відтепер Мінагрополітики отримало повноваження забезпечувати виконання функцій затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінного причіпного обладнання, систем, складових частин та окремих технічних вузлів.
Більше тут 👉https://bit.ly/3M5xRTo
👍4
📌2 червня 2022 року у Польщі відбудеться захід "День Польського зерна" - зустрічі підприємств зернової та кормової промисловості з Польщі та регіону Центральної та Східної Європи.
Захід у формі ярмарку, під час якого також відбудуться дискусійні панелі, передуватиме Європейській товарній біржі, яку Палата проведе у 2023 році у Варшаві.
📎Під час заходу відбудеться благодійний аукціон, з якого всі виручені кошти підуть на допомогу біженцям з України.
https://polishgrainday.konfeo.com/pl/groups
Захід у формі ярмарку, під час якого також відбудуться дискусійні панелі, передуватиме Європейській товарній біржі, яку Палата проведе у 2023 році у Варшаві.
📎Під час заходу відбудеться благодійний аукціон, з якого всі виручені кошти підуть на допомогу біженцям з України.
https://polishgrainday.konfeo.com/pl/groups
👍3
📌 Війна, яку розв’язала росія проти України, поставила під загрозу продовольчу безпеку світу. Ворог навмисно мінує поля, потужності, викрадає та підриває сільськогосподарську техніку, збіжжя, знищує об’єкти аграрної інфраструктури.
📎Для якнайшвидшої відбудови аграрного потенціалу України важливим кроком є саме фіксація та документування завданих збитків, їх оцінка.
❗З метою чіткого розуміння географії та розміру збитків асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» за підтримки Мінагрополітики створила електронну платформу для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України.
📝 За допомогою цього інструменту суб’єкти господарювання (фермери, господарства, сільгосппідприємства) можуть подати заявку та повідомити про завдані їм збитки для опрацювання органами державної влади з метою подальшого відшкодування та компенсацій.
Види майна, які можна фіксувати, як зруйновані, викрадені чи пошкоджені:
✅ земельні ділянки;
✅ інфраструктурні об’єкти;
✅ сільськогосподарська техніка;
✅ вантажні та легкові автомобілі;
✅ запаси ресурсів;
✅ обладнання та устаткування;
✅ продукція тваринництва та рослинництва:
Зафіксувати збитки можна за посиланням 👉: https://damagedagro.in.ua/
📎Для якнайшвидшої відбудови аграрного потенціалу України важливим кроком є саме фіксація та документування завданих збитків, їх оцінка.
❗З метою чіткого розуміння географії та розміру збитків асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» за підтримки Мінагрополітики створила електронну платформу для збору інформації про завдані збитки аграрному сектору України.
📝 За допомогою цього інструменту суб’єкти господарювання (фермери, господарства, сільгосппідприємства) можуть подати заявку та повідомити про завдані їм збитки для опрацювання органами державної влади з метою подальшого відшкодування та компенсацій.
Види майна, які можна фіксувати, як зруйновані, викрадені чи пошкоджені:
✅ земельні ділянки;
✅ інфраструктурні об’єкти;
✅ сільськогосподарська техніка;
✅ вантажні та легкові автомобілі;
✅ запаси ресурсів;
✅ обладнання та устаткування;
✅ продукція тваринництва та рослинництва:
Зафіксувати збитки можна за посиланням 👉: https://damagedagro.in.ua/
❤4
До уваги українських агровиробників!
Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Асоціацією «Дунайська Соя» організовує Національний Український Стенд на 5th Szechenyi Exchange Budapest: https://bit.ly/3GJ54To.
🗓Дата: 9 червня 2022 року.
📍Місце: Vigadó Hall, H-1051, Vigadó Square 2 (м. Будапешт, Угорщина).
Стенд: №3.
Реєстрація на захід за посиланням https://szechenyi-boerse.de/en/tickets/.
Ви матимете змогу поспілкуватися з партнерами та знайти нові можливості для розвитку експортної логістики.
❗Для представників українських компаній надається можливість придбати вхідний квиток на захід зі знижкою 20%.
Код знижки: H5U4DZPH.
❕Для того щоб дані про вашу компанію були поширені серед відвідувачів Національного Українського Стенду, пропонуємо заповнити форму за посиланням: https://forms.gle/q4T7sB3HwLx9Yjmb6.
Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Асоціацією «Дунайська Соя» організовує Національний Український Стенд на 5th Szechenyi Exchange Budapest: https://bit.ly/3GJ54To.
🗓Дата: 9 червня 2022 року.
📍Місце: Vigadó Hall, H-1051, Vigadó Square 2 (м. Будапешт, Угорщина).
Стенд: №3.
Реєстрація на захід за посиланням https://szechenyi-boerse.de/en/tickets/.
Ви матимете змогу поспілкуватися з партнерами та знайти нові можливості для розвитку експортної логістики.
❗Для представників українських компаній надається можливість придбати вхідний квиток на захід зі знижкою 20%.
Код знижки: H5U4DZPH.
❕Для того щоб дані про вашу компанію були поширені серед відвідувачів Національного Українського Стенду, пропонуємо заповнити форму за посиланням: https://forms.gle/q4T7sB3HwLx9Yjmb6.
👍3❤2
📌Посівна в Україні продовжуються, гречки посіяно 81,9 % від показників минулого року, 73% площ від показників минулого року під соняшник вже засіяно, сої - 96,6%. Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Полтавська, Миколаївська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, та Чернівецька області закінчили посівну ярої пшениці.
В цілому сівба ярих зернових та зернобобових культур завершена на 80,6% від показників минулого року.
Станом на 02.06.2022 року прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 161,3 тис. га, що на 2 755 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).
📎За оперативними даними структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.
Так всіма категоріями господарств посіяно:
✅ярої пшениці 189,3 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 162,8 тис. га.);
✅ярого ячменю 948,3 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 1 337 тис. г.);
✅ярого ріпаку 32,4 тис. га (орієнтовно всього посіяно у 2021 році 33,2 тис. га.);
✅вівса 157,4 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 177,9 тис. га.);
✅гороху 130,6 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 214,7 тис. га.);
✅гречки 68,8 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 61,6 тис. га.);
✅проса 47,3 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 78,1 тис. га.);
✅кукурудзи 4 552,7 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 5 167,2 тис. га.);
✅цукрових буряків 180,6 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 224,7 тис. га.);
✅соняшника 4 573,8 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 6 293,3 тис. га.);
✅сої 1 195,7 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 1 237,5 тис. га.);
✅картоплі 1 104,9 тис. га (орієнтовно всього посаджено у 2021 році 1 283,1 тис. га.).
За інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.:
✅озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га, що 0,3 млн га менше від показника 2021 року, жита посіяно 109 тис. га, або на 63 тис. га менше,
✅ячменю посіяно 969 млн га, що на 163 тис. га менше.
Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше від показника 2021 року.
В цілому сівба ярих зернових та зернобобових культур завершена на 80,6% від показників минулого року.
Станом на 02.06.2022 року прогнозовані площі посіву основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 161,3 тис. га, що на 2 755 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).
📎За оперативними даними структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку сівбу ярих культур проводять 23 області України, крім Луганської, практично на всій території якої проходять бойові дії.
Так всіма категоріями господарств посіяно:
✅ярої пшениці 189,3 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 162,8 тис. га.);
✅ярого ячменю 948,3 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 1 337 тис. г.);
✅ярого ріпаку 32,4 тис. га (орієнтовно всього посіяно у 2021 році 33,2 тис. га.);
✅вівса 157,4 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 177,9 тис. га.);
✅гороху 130,6 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 214,7 тис. га.);
✅гречки 68,8 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 61,6 тис. га.);
✅проса 47,3 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 78,1 тис. га.);
✅кукурудзи 4 552,7 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 5 167,2 тис. га.);
✅цукрових буряків 180,6 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 224,7 тис. га.);
✅соняшника 4 573,8 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 6 293,3 тис. га.);
✅сої 1 195,7 тис. га (орієнтовно за цей період в 2021 році було посіяно 1 237,5 тис. га.);
✅картоплі 1 104,9 тис. га (орієнтовно всього посаджено у 2021 році 1 283,1 тис. га.).
За інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, що на 0,3 млн га менше від показника 2021 року в т.ч.:
✅озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га, що 0,3 млн га менше від показника 2021 року, жита посіяно 109 тис. га, або на 63 тис. га менше,
✅ячменю посіяно 969 млн га, що на 163 тис. га менше.
Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га, що на 442 тис. га більше від показника 2021 року.
👍3
📌38,5 млрд грн отримали аграрії в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%». Прийом заявок на участь завершено.
📎Для забезпечення проведення комплексу весняно-польових робіт у 2022 році аграрії України загалом залучили 38 млрд 507 млн грн. 31 травня було завершено прийом заявок за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», у межах якого надавалося фінансування.
‼️Кредитні кошти залучили 18 078 аграріїв.
Лідерами за обсягами виданих кредитів, зокрема під держгарантії, а також за кількістю с/г товаровиробників стали:
✅Кіровоградщина;
✅Київщина;
✅Вінниччина;
✅Одещина;
✅Дніпропетровщина.
ТОП-10 регіонів за обсягами залучених фінансових ресурсів:
✅Кіровоградська (4 млрд 712 млн грн);
✅Київська (4 млрд 942 млн грн);
✅Вінницька (3 млрд 289 млн грн);
✅Одеська (2 млрд 940 млн грн);
✅Дніпропетровська (2 млрд 937 млн грн);
✅Полтавська (2 млрд 407 млн грн);
✅Волинська (2 млрд 117 млн грн);
✅Львівська (2 млрд 94 млн грн);
✅Хмельницька (1 млрд 758 млн грн);
✅Тернопільська (1 млрд 527 млн грн) області.
Найбільше кредитів за програмою портфельних гарантій 80% надали державні банки:
✅«ПриватБанк» видав таких агрокредитів на 8 млрд 243 млн грн;
✅«Укргазбанк» – на 4 млрд 355 млн грн, «Ощадбанк» – на 2 млрд 814 млн грн;
✅«Укрексімбанк» – на 2 млрд 285 млн грн.
📎Для забезпечення проведення комплексу весняно-польових робіт у 2022 році аграрії України загалом залучили 38 млрд 507 млн грн. 31 травня було завершено прийом заявок за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», у межах якого надавалося фінансування.
‼️Кредитні кошти залучили 18 078 аграріїв.
Лідерами за обсягами виданих кредитів, зокрема під держгарантії, а також за кількістю с/г товаровиробників стали:
✅Кіровоградщина;
✅Київщина;
✅Вінниччина;
✅Одещина;
✅Дніпропетровщина.
ТОП-10 регіонів за обсягами залучених фінансових ресурсів:
✅Кіровоградська (4 млрд 712 млн грн);
✅Київська (4 млрд 942 млн грн);
✅Вінницька (3 млрд 289 млн грн);
✅Одеська (2 млрд 940 млн грн);
✅Дніпропетровська (2 млрд 937 млн грн);
✅Полтавська (2 млрд 407 млн грн);
✅Волинська (2 млрд 117 млн грн);
✅Львівська (2 млрд 94 млн грн);
✅Хмельницька (1 млрд 758 млн грн);
✅Тернопільська (1 млрд 527 млн грн) області.
Найбільше кредитів за програмою портфельних гарантій 80% надали державні банки:
✅«ПриватБанк» видав таких агрокредитів на 8 млрд 243 млн грн;
✅«Укргазбанк» – на 4 млрд 355 млн грн, «Ощадбанк» – на 2 млрд 814 млн грн;
✅«Укрексімбанк» – на 2 млрд 285 млн грн.
👍7🤔1
Forwarded from Держспецзв’язку
🇺🇦 Україна не відключає й не відключатиме українців від зв’язку
На номери українців одним із операторів було здійснене фейкове розсилання з повідомленням, що нібито РНБО ухвалила рішення про припинення надання послуг українськими операторами в Запорізькій області.
‼️ Ця інформація не відповідає дійсності та є черговою інформаційно-психологічною операцією росії. Ніяких подібних розпоряджень РНБО не давала і не могла дати.
Від початку війни українська влада посіла чітку й зрозумілу позицію – в жодному разі не обмежувати можливості отримання послуг мобільного зв’язку та інтернету для наших громадян, незалежно від того, живуть вони на окупованих територіях чи ні. Для держави надзвичайно важливо, щоб громадяни залишалися на зв’язку та мали можливість зв’язатися з рідними, викликати екстрені служби та отримувати правдиву інформацію про перебіг війни.
Для цього і перед початком російського вторгнення, і в перші дні війни Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) при Держспецзв’язку надав відповідні роз’яснення усім українським операторам.
Нещодавно російські окупанти відключили український зв’язок на Херсонщині й намагалися звинуватити у цьому українську владу.
⚠️ Цього разу ворогами була проведена спецоперація з розсиланням від номера Ukraine@ брехливого повідомлення про відключення зв’язку.
Мета ворогів зрозуміла – позбавити громадян можливості отримувати правдиву інформацію, залишивши єдиним можливим джерелом російську пропаганду, обірвати зв’язок із рідними, щоб збільшити панічні настрої та звинуватити українську владу в тому, що вона відмовилася від своїх громадян.
⚠️ Наголошуємо, що для нас усі регіони є частиною України, кожен мешканець тимчасово окупованих територій – такий самий наш земляк, як і всі інші.
Закликаємо не вірити ворожій пропаганді❗
ℹ️ Ми нагадуємо: навіть якщо у вас немає мобільного зв’язку та інтернету, ви можете отримувати достовірну офіційну інформацію на середніх хвилях радіо (частоти 1278, 1404, 873, 657 кГц) за допомогою старих приймачів, а також на розкодованих супутникових каналах за такими параметрами:
▪️ супутник: Hotbird 13;
▪️ частота: 11 219 МГц;
▪️ поляризація: H (горизонтальна);
▪️ символьна швидкість: 29 900;
▪️ корекція помилок: FEC 3/5.
Більше корисних рекомендацій, як діяти на окупованих територіях, можна знайти за посиланням 👇
🌐https://cip.gov.ua/ua/news/r
Також у разі спроб окупантів підключити мережі інтернет на захоплених територіях до російських систем, які перебувають під повним контролем спецслужб, радимо бути максимально обережними під час спілкування, а також використовувати VPN під час входу в мережу:
🌐https://cip.gov.ua/ua/news/sho-take-vpn-i-yak-nim-bezpechno-koristuvatis
На номери українців одним із операторів було здійснене фейкове розсилання з повідомленням, що нібито РНБО ухвалила рішення про припинення надання послуг українськими операторами в Запорізькій області.
‼️ Ця інформація не відповідає дійсності та є черговою інформаційно-психологічною операцією росії. Ніяких подібних розпоряджень РНБО не давала і не могла дати.
Від початку війни українська влада посіла чітку й зрозумілу позицію – в жодному разі не обмежувати можливості отримання послуг мобільного зв’язку та інтернету для наших громадян, незалежно від того, живуть вони на окупованих територіях чи ні. Для держави надзвичайно важливо, щоб громадяни залишалися на зв’язку та мали можливість зв’язатися з рідними, викликати екстрені служби та отримувати правдиву інформацію про перебіг війни.
Для цього і перед початком російського вторгнення, і в перші дні війни Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) при Держспецзв’язку надав відповідні роз’яснення усім українським операторам.
Нещодавно російські окупанти відключили український зв’язок на Херсонщині й намагалися звинуватити у цьому українську владу.
⚠️ Цього разу ворогами була проведена спецоперація з розсиланням від номера Ukraine@ брехливого повідомлення про відключення зв’язку.
Мета ворогів зрозуміла – позбавити громадян можливості отримувати правдиву інформацію, залишивши єдиним можливим джерелом російську пропаганду, обірвати зв’язок із рідними, щоб збільшити панічні настрої та звинуватити українську владу в тому, що вона відмовилася від своїх громадян.
⚠️ Наголошуємо, що для нас усі регіони є частиною України, кожен мешканець тимчасово окупованих територій – такий самий наш земляк, як і всі інші.
Закликаємо не вірити ворожій пропаганді❗
ℹ️ Ми нагадуємо: навіть якщо у вас немає мобільного зв’язку та інтернету, ви можете отримувати достовірну офіційну інформацію на середніх хвилях радіо (частоти 1278, 1404, 873, 657 кГц) за допомогою старих приймачів, а також на розкодованих супутникових каналах за такими параметрами:
▪️ супутник: Hotbird 13;
▪️ частота: 11 219 МГц;
▪️ поляризація: H (горизонтальна);
▪️ символьна швидкість: 29 900;
▪️ корекція помилок: FEC 3/5.
Більше корисних рекомендацій, як діяти на окупованих територіях, можна знайти за посиланням 👇
🌐https://cip.gov.ua/ua/news/r
Також у разі спроб окупантів підключити мережі інтернет на захоплених територіях до російських систем, які перебувають під повним контролем спецслужб, радимо бути максимально обережними під час спілкування, а також використовувати VPN під час входу в мережу:
🌐https://cip.gov.ua/ua/news/sho-take-vpn-i-yak-nim-bezpechno-koristuvatis
👍5
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Вітаємо колег з професійним днем – Днем журналіста.
Ваша участь в інформаційній війні допомагає пришвидшити Перемогу України. Адже сьогодні важлива робота на усіх фронтах, а особливо – інформаційному.
Ваша робота – це вакцина проти російської пропаганди. Це конструювання реальності, побудованої навколо фактів, правди, здорового глузду та совісті. Це документування воєнних злочинів.
Ви дбаєте про те, щоб наше сьогодення залишалося демократичним та ґрунтувалося на свободі як найбільшій цінності людського життя.
Тепер журналіст може вбити ворога не лише словом, багато з Вас на передовій. На жаль, ми втрачаємо найкращих. Тільки цього року загинули 32 журналісти. Ми схиляємо голови перед тими, хто загинув протягом всієї війни.
Перемога близько!
🇺🇦 Слава Україні!
Ваша участь в інформаційній війні допомагає пришвидшити Перемогу України. Адже сьогодні важлива робота на усіх фронтах, а особливо – інформаційному.
Ваша робота – це вакцина проти російської пропаганди. Це конструювання реальності, побудованої навколо фактів, правди, здорового глузду та совісті. Це документування воєнних злочинів.
Ви дбаєте про те, щоб наше сьогодення залишалося демократичним та ґрунтувалося на свободі як найбільшій цінності людського життя.
Тепер журналіст може вбити ворога не лише словом, багато з Вас на передовій. На жаль, ми втрачаємо найкращих. Тільки цього року загинули 32 журналісти. Ми схиляємо голови перед тими, хто загинув протягом всієї війни.
Перемога близько!
🇺🇦 Слава Україні!
❤2
📌Станом на 6 червня укладено 102 321 угоди в рамках ринку землі.
📎Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5526 нотаріусів.
Всього 6195 заяв, з них 5458 погоджено ДГК, відмову отримали 730 , в черзі 7.
Топ 5 Серед регіонів-лідерів за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини:
✅Харківщина;
✅Дніпропетровщина;
✅Херсонщина;
✅Кіровоградщина;
✅Полтавщина.
Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі.
📎Подали заяви для отримання доступу до Державного земельного кадастру 5526 нотаріусів.
Всього 6195 заяв, з них 5458 погоджено ДГК, відмову отримали 730 , в черзі 7.
Топ 5 Серед регіонів-лідерів за площею земель, щодо яких зареєстровано правочини:
✅Харківщина;
✅Дніпропетровщина;
✅Херсонщина;
✅Кіровоградщина;
✅Полтавщина.
Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі.
👍4
📌Кількість користувачів Національної платформи продовольчої безпеки вже сягнула 4,5 тисяч.
Серед них – представники місцевих громад, військових адміністрацій, виробничих підприємств та логістичних компаній. На сьогоднішній день найбільша кількість учасників долучилася з Одеської, Миколаївської, Хмельницької, Вінницької та Дніпропетровської областей.
📎З початку запуску платформи фахівцями Держпродспоживслужби надано більше 23,6 тисяч консультацій з питань її роботи та проведено 24 навчальні тренінги.
Наразі на платформі опубліковано більше 1,6 тисяч потреб у продуктах харчування та товарах першої необхідності. Минулого тижня найбільше потреб стосувалося постачання солі, гречаної крупи, рису, цукру, м'яса (індички та курки), дизельного палива, овочів (капусти та моркви), а також м’ясних консервів.
Кількість пропозицій, опублікованих на платформі, перевищує 1,4 тисячі. Серед нових пропозицій від користувачів – ковбасні вироби, олія, морозиво, крупи, м’ясо індички, хліб, креветки, ячмінь, соняшникове насіння, зелений та чорний чай, а також послуги перевезення (транспортування).
Нагадаємо, учасники, зареєстровані на платформі, мають змогу напряму контактувати та укладати угоди з постачання необхідних товарів. Реєстрація та робота на платформі https://bit.ly/3OdP9PJ для всіх учасників є безкоштовною. На головній сторінці можна завантажити інструкцію з використання платформи.
Серед них – представники місцевих громад, військових адміністрацій, виробничих підприємств та логістичних компаній. На сьогоднішній день найбільша кількість учасників долучилася з Одеської, Миколаївської, Хмельницької, Вінницької та Дніпропетровської областей.
📎З початку запуску платформи фахівцями Держпродспоживслужби надано більше 23,6 тисяч консультацій з питань її роботи та проведено 24 навчальні тренінги.
Наразі на платформі опубліковано більше 1,6 тисяч потреб у продуктах харчування та товарах першої необхідності. Минулого тижня найбільше потреб стосувалося постачання солі, гречаної крупи, рису, цукру, м'яса (індички та курки), дизельного палива, овочів (капусти та моркви), а також м’ясних консервів.
Кількість пропозицій, опублікованих на платформі, перевищує 1,4 тисячі. Серед нових пропозицій від користувачів – ковбасні вироби, олія, морозиво, крупи, м’ясо індички, хліб, креветки, ячмінь, соняшникове насіння, зелений та чорний чай, а також послуги перевезення (транспортування).
Нагадаємо, учасники, зареєстровані на платформі, мають змогу напряму контактувати та укладати угоди з постачання необхідних товарів. Реєстрація та робота на платформі https://bit.ly/3OdP9PJ для всіх учасників є безкоштовною. На головній сторінці можна завантажити інструкцію з використання платформи.
👍4
📌Мінагрополітики розробило Методику визначення збитків, завданих земельному фонду внаслідок воєнних дій
Наказом від 18.05.2022 № 295 Мінагрополітики затвердило Методику визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії російської федерації.
📎Документ унормовує процедуру визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф, що включає втрати земельного фонду, а також пов'язану з ними упущену вигоду.
При їх розрахунку враховуються:
✅витрати на рекультивацію земель;
✅збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок;
✅сільськогосподарського призначення;
витрати на відновлення меліоративних площ;
Відповідальні за визначення шкоди та збитків обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану – військові адміністрації).
Крім того, методикою окреслено інформаційну базу – орієнтовний перелік документів, даних та відомостей, які можуть застосовуватись для визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф.
Наказом від 18.05.2022 № 295 Мінагрополітики затвердило Методику визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії російської федерації.
📎Документ унормовує процедуру визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф, що включає втрати земельного фонду, а також пов'язану з ними упущену вигоду.
При їх розрахунку враховуються:
✅витрати на рекультивацію земель;
✅збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок;
✅сільськогосподарського призначення;
витрати на відновлення меліоративних площ;
Відповідальні за визначення шкоди та збитків обласні, Київська міська державні адміністрації (на період воєнного стану – військові адміністрації).
Крім того, методикою окреслено інформаційну базу – орієнтовний перелік документів, даних та відомостей, які можуть застосовуватись для визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії рф.
📌Протягом травня 2022 року Україна відвантажила на експорт усіма видами транспорту більше 1,743 млн тонн зернових, олійних та продуктів переробки, що складає 180% від квітневого обсягу 2022 року.
✅Експорт пшениці зріс з 9,2 тис. тонн у квітні до 43,5 тис. тонн у травні 2022 року, але це майже в 20 разів менше, ніж у травні 2021 року – 857,8 тис. тонн.
✅Фактичний експорт ячменю майже не змінився і склав 11,6 тис. тонн проти майже 11,8 тис. тонн у квітні 2022 року, що приблизно в два рази менше показника травня 2021 року.
✅ Обсяги відвантаженої кукрудзи становлять 959,35 тис. тонн у травні, що на 60% перевищує квітневий обсяг у 601 тис. тонн. Протягом травня 2021 року було експортовано 2,245 млн тонн кукурудзи.
Суттєво у травні зріс обсяг фактично відвантаженого на експорт соняшнику – з 104 тис. тонн у квітні до 341,8 тис. тонн у травні 2022 року, що майже в два рази перевищує обсяги експорту всього попереднього сезону – 189,6 тис. тонн.
✅Протягом травня 2022 року фактично було проекспортовано 66,62 тис. тонн соєвих бобів, що на 17% більше, ніж у квітні 2022 року, і майже вдвічі більше, ніж у травні 2021 року – 36,18 тис. тонн.
✅Крім того, іноземним покупцям було відвантажено 16,08 тис. тонн соєвої оліі, що приблизно відповідає квітневим 16,38 тис. тонн. У травні 2021 року було експортовано 20,6 тис. тонн соєвої олії.
✅Реальний експорт соняшникової оліі у травні становив 202,65 тис. тонн, або на 56% більше, ніж у квітні 2022 року, однак цей показник суттєво нижчий за 501,8 тис. тонн у травні 2021 року.
✅Фактичний експорт шротів у травні склав 101 тис. тонн, що в 2,6 разів більше, ніж у квітні 2022 року, але все ще суттєво менший за попередній травень, коли експорт соняшникового шроту склав 440 тис. тонн.
📎У травні в порівнянні з квітнем 2022 року відбулась переорієнтація каналів експорту: водним транспортом (річкові порти та паромні переправи) було експортовано 798,8 тис. тонн та 22,1 тис. тонн відповідно, що зробило річкові порти України головними експортними воротами. Залізничним транспортом було відвантажено 709,6 тис. тонн зерна, олійних та продуктів переробки. 75% пшениці, 50% сої, 59% соняшнику та 57% ячменю було експортовано через річкові порти, тоді як 53% від фактично відвантажених обсягів кукурудзи та 56% соєвої олії було здійснено за допомогою залізничного транспорту. Експорт соняшникової олії відбувався протягом травня майже рівномірно усіма видами транспорту – 32% автомобільним, 28% залізничним та 35% річковим.
Порт Рені відвантажив на експорт 398 тис. тонн продукції, Ізмаїльський порт – 327,9 тис. тонн. Через Володимир-Волинський – Хрубежув було фактично вивезено 206,2 тис. тонн зерна, олійних та продуктів переробки, тоді як через Чоп - Захонь, Чієрна над Тисою – 118,05 тис. тонн.
✅Експорт пшениці зріс з 9,2 тис. тонн у квітні до 43,5 тис. тонн у травні 2022 року, але це майже в 20 разів менше, ніж у травні 2021 року – 857,8 тис. тонн.
✅Фактичний експорт ячменю майже не змінився і склав 11,6 тис. тонн проти майже 11,8 тис. тонн у квітні 2022 року, що приблизно в два рази менше показника травня 2021 року.
✅ Обсяги відвантаженої кукрудзи становлять 959,35 тис. тонн у травні, що на 60% перевищує квітневий обсяг у 601 тис. тонн. Протягом травня 2021 року було експортовано 2,245 млн тонн кукурудзи.
Суттєво у травні зріс обсяг фактично відвантаженого на експорт соняшнику – з 104 тис. тонн у квітні до 341,8 тис. тонн у травні 2022 року, що майже в два рази перевищує обсяги експорту всього попереднього сезону – 189,6 тис. тонн.
✅Протягом травня 2022 року фактично було проекспортовано 66,62 тис. тонн соєвих бобів, що на 17% більше, ніж у квітні 2022 року, і майже вдвічі більше, ніж у травні 2021 року – 36,18 тис. тонн.
✅Крім того, іноземним покупцям було відвантажено 16,08 тис. тонн соєвої оліі, що приблизно відповідає квітневим 16,38 тис. тонн. У травні 2021 року було експортовано 20,6 тис. тонн соєвої олії.
✅Реальний експорт соняшникової оліі у травні становив 202,65 тис. тонн, або на 56% більше, ніж у квітні 2022 року, однак цей показник суттєво нижчий за 501,8 тис. тонн у травні 2021 року.
✅Фактичний експорт шротів у травні склав 101 тис. тонн, що в 2,6 разів більше, ніж у квітні 2022 року, але все ще суттєво менший за попередній травень, коли експорт соняшникового шроту склав 440 тис. тонн.
📎У травні в порівнянні з квітнем 2022 року відбулась переорієнтація каналів експорту: водним транспортом (річкові порти та паромні переправи) було експортовано 798,8 тис. тонн та 22,1 тис. тонн відповідно, що зробило річкові порти України головними експортними воротами. Залізничним транспортом було відвантажено 709,6 тис. тонн зерна, олійних та продуктів переробки. 75% пшениці, 50% сої, 59% соняшнику та 57% ячменю було експортовано через річкові порти, тоді як 53% від фактично відвантажених обсягів кукурудзи та 56% соєвої олії було здійснено за допомогою залізничного транспорту. Експорт соняшникової олії відбувався протягом травня майже рівномірно усіма видами транспорту – 32% автомобільним, 28% залізничним та 35% річковим.
Порт Рені відвантажив на експорт 398 тис. тонн продукції, Ізмаїльський порт – 327,9 тис. тонн. Через Володимир-Волинський – Хрубежув було фактично вивезено 206,2 тис. тонн зерна, олійних та продуктів переробки, тоді як через Чоп - Захонь, Чієрна над Тисою – 118,05 тис. тонн.
👍3
📌7 червня – Всесвітній день безпечності харчових продуктів.
Щороку 7 червня відзначається Всесвітній день безпечності харчових продуктів. Цей день покликаний нагадати про те, що відповідальний підхід до питань харчової безпеки є запорукою збереження здоров’я та профілактики цілого спектру захворювань, пов’язаних зі способом харчування.
📎В Україні питання харчової безпеки регулюються на законодавчому рівні, зокрема, законами «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» та «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», які забезпечують безпечність харчових продуктів на шляху «від лану до столу».
Відповідальність за безпечність харчових продуктів несе виробник, а контроль здійснює Держпродспоживслужба.
Сьогодні, коли Україна бореться за свою свободу та незалежність, фахівці Держпродспоживслужби продовжують контролювати безпечність продуктів харчування, що потрапляють на полиці магазинів та до закладів громадського харчування.
Більше того, з початку російського військового вторгнення Держпродспоживслужбою продовжується робота щодо розширення експортного потенціалу українських товаровиробників, у тому числі, до країн ЄС – верифіковано та валідовано відомості 20 експортерів товарів українського виробництва до країн Європейського Союзу.
Щороку 7 червня відзначається Всесвітній день безпечності харчових продуктів. Цей день покликаний нагадати про те, що відповідальний підхід до питань харчової безпеки є запорукою збереження здоров’я та профілактики цілого спектру захворювань, пов’язаних зі способом харчування.
📎В Україні питання харчової безпеки регулюються на законодавчому рівні, зокрема, законами «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» та «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», які забезпечують безпечність харчових продуктів на шляху «від лану до столу».
Відповідальність за безпечність харчових продуктів несе виробник, а контроль здійснює Держпродспоживслужба.
Сьогодні, коли Україна бореться за свою свободу та незалежність, фахівці Держпродспоживслужби продовжують контролювати безпечність продуктів харчування, що потрапляють на полиці магазинів та до закладів громадського харчування.
Більше того, з початку російського військового вторгнення Держпродспоживслужбою продовжується робота щодо розширення експортного потенціалу українських товаровиробників, у тому числі, до країн ЄС – верифіковано та валідовано відомості 20 експортерів товарів українського виробництва до країн Європейського Союзу.