Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
‼️Брифінг на тему : Результати завершення посівної компанії в Україні в умовах війни
Учасники брифінгу:
- Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України
- Тетяна Адаменко,
начальник відділу агрометеорології в Український гідрометеорологічний центр
https://www.youtube.com/watch?v=z576GQ1Ij2M
Учасники брифінгу:
- Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України
- Тетяна Адаменко,
начальник відділу агрометеорології в Український гідрометеорологічний центр
https://www.youtube.com/watch?v=z576GQ1Ij2M
📌Посівна кампанія в Україні завершена на 99%. За прогнозами, в Україні має бути повне забезпечення внутрішнього споживання всіма ключовими с/г культурами на рівні 65 млн тонн зернових, зернобобових та олійних, у тому числі передбачається потенційний експорт в обсязі близько 30 млн.
📎Про це перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький розповів під час пресбрифінгу в Media Center Ukraine. Він також зазначив, як змінилися структури посівів, скільки врожаю уже втрачено, та про яку суму збитків для аграрної галузі йдеться.
«На початок війни посівна кампанія ще не розпочалася, але аграрії уже активно до неї підготувалися. Так, було закуплено та в багатьох випадках доставлено основні матеріально-технічні ресурси: понад 80 % мінеральних добрив від потреби, близько 70–80 % насіння, 60 % засобів захисту рослин, близько третини палива», – вказав Висоцький. За його словами, така завчасна підготовка відіграла важливу роль для всіх теперішніх показників посівів.
Докладніше 👉тут
📎Про це перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький розповів під час пресбрифінгу в Media Center Ukraine. Він також зазначив, як змінилися структури посівів, скільки врожаю уже втрачено, та про яку суму збитків для аграрної галузі йдеться.
«На початок війни посівна кампанія ще не розпочалася, але аграрії уже активно до неї підготувалися. Так, було закуплено та в багатьох випадках доставлено основні матеріально-технічні ресурси: понад 80 % мінеральних добрив від потреби, близько 70–80 % насіння, 60 % засобів захисту рослин, близько третини палива», – вказав Висоцький. За його словами, така завчасна підготовка відіграла важливу роль для всіх теперішніх показників посівів.
Докладніше 👉тут
👍8
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
400 млн людей щорічно, 1 млрд — через 10 років. Усіх цих людей Україна мала годувати продовольством. Вдумайтеся, це 1/8 всієї планети. Надзвичайно великі цифри, амбітні та абсолютно реалістичні, якби не… війна.
Сьогодні росія перетворила українські поля в мінні. Вона краде наше зерно, блокує морські порти, протистоїть роботі наших аграріїв. Але, попри всі перешкоди, українські аграрії до останнього працюють на своїй землі, щоб завтра на столах мільйонів родин була їжа і не було голоду.
Сьогодні росія перетворила українські поля в мінні. Вона краде наше зерно, блокує морські порти, протистоїть роботі наших аграріїв. Але, попри всі перешкоди, українські аграрії до останнього працюють на своїй землі, щоб завтра на столах мільйонів родин була їжа і не було голоду.
📌13 червня 2022 року у режимі відеоконференції відбулась зустріч Міністра аграрної політики та продовольства України Миколи Сольського з його колегою, Міністром сільського господарства США Томасом Джеймсом Вілсеком, під час якої підписано Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України і Міністерством сільського господарства Сполучених Штатів Америки щодо співробітництва у сфері сільського господарства.
📎В рамках Меморанудму планується відновити програму Міністерства сільського господарства США «The Cochran Fellowship Program» в Україні. Також Меморандум сприятиме поліпшенню комунікації з питань двосторонньої торгівлі.
Микола Сольський висловив вдячність Томасу Дж. Вілсеку за підтримку України у важкі часи російської агресії та співпрацю, яка і відобразилась у Меморандумі.
📎В рамках Меморанудму планується відновити програму Міністерства сільського господарства США «The Cochran Fellowship Program» в Україні. Також Меморандум сприятиме поліпшенню комунікації з питань двосторонньої торгівлі.
Микола Сольський висловив вдячність Томасу Дж. Вілсеку за підтримку України у важкі часи російської агресії та співпрацю, яка і відобразилась у Меморандумі.
❤1
📌З початку введення військового стану до Держпродспоживслужби надійшло більше 2 тисяч звернень щодо підвищення цін. Про це розповів т.в.о. Голови Держпродспоживслужби Анатолій Вовнюк під час онлайн-наради з керівниками головних управлінь.
📎Більше половини звернень (60%) стосувалися підвищення цін на продукти харчування. На другому місці – ціни на пальне (21%), на третьому – ціни на ліки (2%). Інші звернення стосувалися цін на дитячі товари, оренду житла, послуги перевезення та ЖКГ.
Загалом фахівцями Держпродспоживслужби проведено більше 11 тисяч спостережень цін щодо товарів, що мають істотну соціальну значущість. Порушення були встановлені у значної кількості суб'єктів господарювання.
За результатами проведеної роботи відбувалося коригування цін на деякі товари, відновлювалася робота терміналів тощо.
📎Більше половини звернень (60%) стосувалися підвищення цін на продукти харчування. На другому місці – ціни на пальне (21%), на третьому – ціни на ліки (2%). Інші звернення стосувалися цін на дитячі товари, оренду житла, послуги перевезення та ЖКГ.
Загалом фахівцями Держпродспоживслужби проведено більше 11 тисяч спостережень цін щодо товарів, що мають істотну соціальну значущість. Порушення були встановлені у значної кількості суб'єктів господарювання.
За результатами проведеної роботи відбувалося коригування цін на деякі товари, відновлювалася робота терміналів тощо.
👍2😢1
📌Україна веде переговори з країнами Балтії та Польщею про доставку зерна поїздами. Але пріоритетним залишається морський шлях, адже заблокованими для експорту в Україні залишається більше 20 млн тонн пшениці, кукурудзи та інших культур.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник Міністра аграрної політики Маркіян Дмитрасевич.
💬«Зараз готово на експорт 22 млн тонн зерна – 19 млн тонн зернових і 3,5 млн тонн соняшнику. За останні три місяці ми вивезли 3,4 млн тонн. У відсотках – 51 % залізницею, 38% – через Дунайські порти (Ізмаїл, Ренії, Кілія). Решта 11 % - автотранспортом", –зазначив Маркіян Дмитрасевич.
Докладніше тут👇 https://bit.ly/3aTHKXb
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник Міністра аграрної політики Маркіян Дмитрасевич.
💬«Зараз готово на експорт 22 млн тонн зерна – 19 млн тонн зернових і 3,5 млн тонн соняшнику. За останні три місяці ми вивезли 3,4 млн тонн. У відсотках – 51 % залізницею, 38% – через Дунайські порти (Ізмаїл, Ренії, Кілія). Решта 11 % - автотранспортом", –зазначив Маркіян Дмитрасевич.
Докладніше тут👇 https://bit.ly/3aTHKXb
minagro.gov.ua
Маркіян Дмитрасевич: В України не може бути жодних проблем із продовольством
Україна веде переговори з країнами Балтії та Польщею про доставку зерна поїздами
👍1
📌Сприятливий прогноз для цьогорічно урожаю дала начальниця відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяна Адаменко під час брифінгу«Результати завершення посівної кампанії в Україні в умовах війни», що відбувся 13 червня в Media Center Ukraine.
Засуха - найстрашніший ворог урожаю. Упродовж лютого, березня, більшої частини квітня і весь травень спостерігався суттєвий дефіцит опадів. В середньому Україна отримала 60-70% норми опадів, у південних і навіть західних областях місцями менше половини норми.
Проте прохолодна весна не дала розвинутись цьому несприятливому явищу на великих площах.
«Погодні умови для формування озимих зернових культур: ярого ячменю, вівсу – на сьогодні залишаються цілком сприятливими. Хоча останніми днями ми й спостерігаємо хвилю тепла та спеки, а відповідно – більше випаровування вологи з ґрунту, її рівень залишається не достатнім», – заявила вона.
За її словами, спостерігається засуха різного ступеню жорсткості: від слабкої до висихання метрового шару ґрунту. Проте скорочення озимих та ранніх ярових культур не буде критичним, адже врожай вже сформований. Так, наприклад, на півдні Одеської області озимий ячмінь досяг повної стиглості.
Таким чином для пізніх культур – сої, кукурудзи, соняшнику умови цілком задовільні, зарано говорити про рівень майбутнього урожаю, ще малий період вегетації і не виключено виникнення засухи у другій половині літа, однак це було б менш шкідливо ніж засуха у червні, - резюмувала Тетяна Адаменко.
Засуха - найстрашніший ворог урожаю. Упродовж лютого, березня, більшої частини квітня і весь травень спостерігався суттєвий дефіцит опадів. В середньому Україна отримала 60-70% норми опадів, у південних і навіть західних областях місцями менше половини норми.
Проте прохолодна весна не дала розвинутись цьому несприятливому явищу на великих площах.
«Погодні умови для формування озимих зернових культур: ярого ячменю, вівсу – на сьогодні залишаються цілком сприятливими. Хоча останніми днями ми й спостерігаємо хвилю тепла та спеки, а відповідно – більше випаровування вологи з ґрунту, її рівень залишається не достатнім», – заявила вона.
За її словами, спостерігається засуха різного ступеню жорсткості: від слабкої до висихання метрового шару ґрунту. Проте скорочення озимих та ранніх ярових культур не буде критичним, адже врожай вже сформований. Так, наприклад, на півдні Одеської області озимий ячмінь досяг повної стиглості.
Таким чином для пізніх культур – сої, кукурудзи, соняшнику умови цілком задовільні, зарано говорити про рівень майбутнього урожаю, ще малий період вегетації і не виключено виникнення засухи у другій половині літа, однак це було б менш шкідливо ніж засуха у червні, - резюмувала Тетяна Адаменко.
👍1
📌Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич виступив на засіданні ради ЄС із питань сільського господарства та рибальства. Він окреслив перед євродепутатами ситуацію з експортом української с/г продукції та розповів про першочергові потреби України, зумовлені блокадою морських портів.
💬«За нинішніх низьких темпів експорту Україна може отримати дефіцит сховищ для врожаю на рівні 10–15 млн тонн. До війни загальна місткість зберігання становила 75 млн тонн зерна, але на сьогодні сховищ залишилося тільки на 60 млн тонн – решта втрачена внаслідок руйнувань та тимчасової окупації. Тому в нас є нагальна потреба в облаштуванні тимчасових зернових сховищ – модульних конструкцій та поліетиленових пакетів», – окреслив ситуацію Дмитрасевич.
Детальніше 👇 https://bit.ly/3MMs3ON
💬«За нинішніх низьких темпів експорту Україна може отримати дефіцит сховищ для врожаю на рівні 10–15 млн тонн. До війни загальна місткість зберігання становила 75 млн тонн зерна, але на сьогодні сховищ залишилося тільки на 60 млн тонн – решта втрачена внаслідок руйнувань та тимчасової окупації. Тому в нас є нагальна потреба в облаштуванні тимчасових зернових сховищ – модульних конструкцій та поліетиленових пакетів», – окреслив ситуацію Дмитрасевич.
Детальніше 👇 https://bit.ly/3MMs3ON
minagro.gov.ua
Уряди ЄС розглянуть можливість надання Україні тимчасових сховищ для зернових
Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич виступив на засіданні ради ЄС із питань сільського господарства та рибальства
👍4
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Програма USAID з аграрного і сільського розвитку - АГРО запрошує приєднатися до вебінару «Регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану: нові закони», де буде обговорено:
📍стан ведення державного земельного кадастру та новели земельного законодавства, зокрема Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» № 2247-IX від 12.05.2022.
📆 Дата і час: 21 червня, 14:00-16:00.
📥 Для участі необхідно зареєструватися: https://form.typeform.com/to/wzKjkxO2
Запрошуються представники територіальних громад, агровиробники, землевласники і землекористувачі, сертифіковані інженери-землевпорядники, юристи.
Учасники зможуть поставити свої запитання під час Вебінар – експерти нададуть відповідь у прямому ефірі.
📍стан ведення державного земельного кадастру та новели земельного законодавства, зокрема Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей регулювання земельних відносин в умовах воєнного стану» № 2247-IX від 12.05.2022.
📆 Дата і час: 21 червня, 14:00-16:00.
📥 Для участі необхідно зареєструватися: https://form.typeform.com/to/wzKjkxO2
Запрошуються представники територіальних громад, агровиробники, землевласники і землекористувачі, сертифіковані інженери-землевпорядники, юристи.
Учасники зможуть поставити свої запитання під час Вебінар – експерти нададуть відповідь у прямому ефірі.
👍2
📌Загальні збитки від війни в сільському господарстві України сягнули 4,3 млрд дол. США – такими є результати «Огляду збитків від війни в сільському господарстві України», підготовленого Центром досліджень продовольства та землекористування KSE Institute спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України в рамках «Огляд збитків від війни в сільському господарстві України».
Ключові цифри:
✅У структурі пошкоджень найбільші втрати фіксуються внаслідок знищення або часткового пошкодження сільськогосподарських угідь та незбору врожаю – 2,135 млн дол. США. Сільськогосподарські землі зазнали двох значних видів пошкоджень – мінне забруднення та пряме фізичне пошкодження. Вартість обстеження земель з високим ризиком мінного забруднення та розмінування постраждалих територій оцінюється в 436 мільйонів доларів США.
✅Південні регіони, які зараз потерпають від окупації РФ та важких боїв, також є регіонами з найбільш розвиненою іригаційною інфраструктурою. Орієнтовна вартість заміни та ремонту пошкодженої іригаційної інфраструктури становить 225 мільйонів доларів США.
✅Окрім прямого пошкодження земель – окупація, військові дії та мінне забруднення обмежують доступ фермерів до полів і можливості для збору врожаю. Орієнтовно, 2,4 млн га озимих культур загальною вартістю у 1,435 млрд дол. США залишаться незібраними внаслідок агресії РФ.
✅Сільськогосподарська техніка та обладнання також зазнають пошкоджень в результаті обстрілів, авіаударів та бойових дій, що відбуваються в безпосередній близькості. Орієнтовна вартість заміни та ремонту пошкодженого машинного обладнання становить 926,1 млн дол. США.
✅Є свідчення про те, що РФ цілеспрямовано знищує елеваторні потужності з метою послаблення українського агросектору. Загальна сума збитків внаслідок пошкодження або знищення зерносховищ оцінюється у 272 млн дол. США.
✅Оціночна вартість загиблих тварин складає понад 136 мільйонів доларів США. Свійські тварини гинуть не лише безпосередньо від активних бойових дій, але й від обмеженого фізичного доступу на ферми, обмеженої можливості для закупівлі кормів та надання ветеринарних послуг. Орієнтовна кількість тварин, які загинули внаслідок агресії РФ у постраждалих районах становить 42 тис. голів овець і кіз, 92 тис. голів великої рогатої худоби, 258 тис. свиней та понад 5,700 тис. голів птиці.
З повним текстом Огляду збитків від війни в сільському господарстві України можна ознайомитися за посиланням
Ключові цифри:
✅У структурі пошкоджень найбільші втрати фіксуються внаслідок знищення або часткового пошкодження сільськогосподарських угідь та незбору врожаю – 2,135 млн дол. США. Сільськогосподарські землі зазнали двох значних видів пошкоджень – мінне забруднення та пряме фізичне пошкодження. Вартість обстеження земель з високим ризиком мінного забруднення та розмінування постраждалих територій оцінюється в 436 мільйонів доларів США.
✅Південні регіони, які зараз потерпають від окупації РФ та важких боїв, також є регіонами з найбільш розвиненою іригаційною інфраструктурою. Орієнтовна вартість заміни та ремонту пошкодженої іригаційної інфраструктури становить 225 мільйонів доларів США.
✅Окрім прямого пошкодження земель – окупація, військові дії та мінне забруднення обмежують доступ фермерів до полів і можливості для збору врожаю. Орієнтовно, 2,4 млн га озимих культур загальною вартістю у 1,435 млрд дол. США залишаться незібраними внаслідок агресії РФ.
✅Сільськогосподарська техніка та обладнання також зазнають пошкоджень в результаті обстрілів, авіаударів та бойових дій, що відбуваються в безпосередній близькості. Орієнтовна вартість заміни та ремонту пошкодженого машинного обладнання становить 926,1 млн дол. США.
✅Є свідчення про те, що РФ цілеспрямовано знищує елеваторні потужності з метою послаблення українського агросектору. Загальна сума збитків внаслідок пошкодження або знищення зерносховищ оцінюється у 272 млн дол. США.
✅Оціночна вартість загиблих тварин складає понад 136 мільйонів доларів США. Свійські тварини гинуть не лише безпосередньо від активних бойових дій, але й від обмеженого фізичного доступу на ферми, обмеженої можливості для закупівлі кормів та надання ветеринарних послуг. Орієнтовна кількість тварин, які загинули внаслідок агресії РФ у постраждалих районах становить 42 тис. голів овець і кіз, 92 тис. голів великої рогатої худоби, 258 тис. свиней та понад 5,700 тис. голів птиці.
З повним текстом Огляду збитків від війни в сільському господарстві України можна ознайомитися за посиланням
👍3
📌Яка ситуація з заблокованими морськими портами України; що наша держава робитиме, якщо не зможе продати зерно закордон; яка ситуація з цінами на продукти в Україні, – ці теми перший заступник Міністра агрополітики та продовольства України Тарас Висоцький прокоментував в ефірі Загальнонаціонального Марафону на телеканалі Рада.
📎Стосовно ситуації з транспортуванням зернових через морські шляхи, то, як підкреслив Тарас Висоцький, керівництво нашої держави продовжує спільно з міжнародними партнерами (ООН) працювати в цьому напрямі.
💬«Сама ідея важлива і потрібна, без неї ми не зможемо реалізувати увесь експортний потенціал. І, зрозуміло, що для цього потрібно мати декілька факторів: це й достатньо протикорабельної зброї, і забезпечений гарантований військовий супровід. Тому продовжується робота в цьому напрямі. Коли будуть кінцеві узгоджені Україною деталі, можемо повідомити», – зазначив він.
Більше тут
📎Стосовно ситуації з транспортуванням зернових через морські шляхи, то, як підкреслив Тарас Висоцький, керівництво нашої держави продовжує спільно з міжнародними партнерами (ООН) працювати в цьому напрямі.
💬«Сама ідея важлива і потрібна, без неї ми не зможемо реалізувати увесь експортний потенціал. І, зрозуміло, що для цього потрібно мати декілька факторів: це й достатньо протикорабельної зброї, і забезпечений гарантований військовий супровід. Тому продовжується робота в цьому напрямі. Коли будуть кінцеві узгоджені Україною деталі, можемо повідомити», – зазначив він.
Більше тут
👍3
📌Єврокомісія погодила фінальний текст Спеціальної Угоди про лібералізацію перевезень автомобільним транспортом Україна – ЄС.
📎Фінальні консультації між делегаціями України та Європейської комісії відбулись за участі керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства інфраструктури України, АТ «Укрзалізниця».
📄Угода передбачає виконання двосторонніх та транзитних перевезень українськими перевізниками без дозволів. Підписання документа заплановане наприкінці червня.
Микола Сольський зазначив під час зустрічі, що сьогодні надважливим для України та ЄС є спрощення та прискорення процедур з логістики. Підписання Спеціальної Угоди про лібералізацію перевезень автомобільним транспортом Україна – ЄС скасовує необхідність отримання відповідних дозволів на постійній основі та дозволить уникнути зупинки експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску.
Детальніше 👇 https://bit.ly/3xoXGbA
📎Фінальні консультації між делегаціями України та Європейської комісії відбулись за участі керівництва Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства інфраструктури України, АТ «Укрзалізниця».
📄Угода передбачає виконання двосторонніх та транзитних перевезень українськими перевізниками без дозволів. Підписання документа заплановане наприкінці червня.
Микола Сольський зазначив під час зустрічі, що сьогодні надважливим для України та ЄС є спрощення та прискорення процедур з логістики. Підписання Спеціальної Угоди про лібералізацію перевезень автомобільним транспортом Україна – ЄС скасовує необхідність отримання відповідних дозволів на постійній основі та дозволить уникнути зупинки експорту української продукції через автомобільні пункти пропуску.
Детальніше 👇 https://bit.ly/3xoXGbA
minagro.gov.ua
Україна та ЄС погодили текст Угоди про лібералізацію автоперевезень
Єврокомісія погодила фінальний текст Спеціальної Угоди про лібералізацію перевезень автомобільним транспортом Україна – ЄС
👍3
📌Сьогодні, 15 червня, відбулася зустріч Консультативної Ради Проекту «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу» (UACMD), в якій взяв участь заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик. Проект здійснюється Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC, Група Світового банку) у партнерстві зі Швейцарською Конфедерацією.
📎До участі в заході було запрошено ключових партнерів проекту, зокрема представників Міністерства юстиції України, Міністерства цифрової трансформації, НБУ, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також представників Швейцарського бюро співробітництва в Україні.
Метою зустрічі Консультативної Ради стало висвітлення роботи проекту за останнє півріччя, презентація нових можливостей для доступу агросектору до фінансування в умовах обмежень через відсутність ліквідності на місцевому фінансовому ринку, а також обговорення потенційних наступних кроків проекту для їхнього вирішення під час війни та у повоєнному відновленні.
💬«Попри усі труднощі, з якими цьогоріч довелося зіштовхнутися агровиробникам: здорожчання МТР, палива, розірвану логістику, відповідно, неможливість реалізувати зерно за ринковими цінами в повному обсязі, – усі вони продовжують працювати на полях, а отже питання фінансування для агросектору наразі залишається критично важливим. Міністерство продовжує надавати державну підтримку, але ресурси в поточних умовах обмежені», – зауважив Денис Башлик.
Результати зустрічі за посиланням
📎До участі в заході було запрошено ключових партнерів проекту, зокрема представників Міністерства юстиції України, Міністерства цифрової трансформації, НБУ, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також представників Швейцарського бюро співробітництва в Україні.
Метою зустрічі Консультативної Ради стало висвітлення роботи проекту за останнє півріччя, презентація нових можливостей для доступу агросектору до фінансування в умовах обмежень через відсутність ліквідності на місцевому фінансовому ринку, а також обговорення потенційних наступних кроків проекту для їхнього вирішення під час війни та у повоєнному відновленні.
💬«Попри усі труднощі, з якими цьогоріч довелося зіштовхнутися агровиробникам: здорожчання МТР, палива, розірвану логістику, відповідно, неможливість реалізувати зерно за ринковими цінами в повному обсязі, – усі вони продовжують працювати на полях, а отже питання фінансування для агросектору наразі залишається критично важливим. Міністерство продовжує надавати державну підтримку, але ресурси в поточних умовах обмежені», – зауважив Денис Башлик.
Результати зустрічі за посиланням
minagro.gov.ua
Денис Башлик: наразі агровиробники потребують фінансування як ніколи раніше
Сьогодні, 15 червня, відбулася зустріч Консультативної Ради Проекту «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу» (UACMD), у якій взяв участь заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій…
👍2
📌Блокування морських портів та перешкоджання експорту зерна – це новий акт міжнародного тероризму з боку Путіна. Очільник Кремля не тільки хоче нашкодити Україні, але й загрожує голодом сотням мільйонів людей у різних країнах світу. Тому сьогодні Україна потребує підтримки світу не тільки у зупинці російської агресії, але й у деблокаді морських портів та в створенні «зелених коридорів» для експорту сільгосппродукції.
Про це перший заступник Міністра агрополітики та продовольства України Тарас Висоцький написав у колонці для «РБК-Україна».
📎За його словами, український агропромисловий комплекс виробляє продукції вп'ятеро більше, ніж її внутрішнє споживання. Таким чином Україна вже багато років бере участь у забезпеченні продовольчої безпеки світу, експортуючи більшу частину врожаю зернових до країн Європи, Азії та Африки. І саме світова продовольча безпека зараз перебуває під загрозою через блокування українських портів російськими військами.
💬«До початку війни в Україні переважна частина виготовленої продукції експортувалася морськими шляхами. Країна мала майже 3 тисячі кілометрів морського узбережжя, на якому працювало 18 портів, в тому числі 5 – в окупованому Криму. Через них здійснювалася половина загального обсягу міжнародної торгівлі України та експортувалося більше 50% вітчизняних товарів, значну частину яких складала продукція агропромислового комплексу», – пояснив він, додавши, що торік українські фермери забезпечили 41% від експортних надходжень України, або близько $ 28 млрд.
Детальніше тут 👇
Про це перший заступник Міністра агрополітики та продовольства України Тарас Висоцький написав у колонці для «РБК-Україна».
📎За його словами, український агропромисловий комплекс виробляє продукції вп'ятеро більше, ніж її внутрішнє споживання. Таким чином Україна вже багато років бере участь у забезпеченні продовольчої безпеки світу, експортуючи більшу частину врожаю зернових до країн Європи, Азії та Африки. І саме світова продовольча безпека зараз перебуває під загрозою через блокування українських портів російськими військами.
💬«До початку війни в Україні переважна частина виготовленої продукції експортувалася морськими шляхами. Країна мала майже 3 тисячі кілометрів морського узбережжя, на якому працювало 18 портів, в тому числі 5 – в окупованому Криму. Через них здійснювалася половина загального обсягу міжнародної торгівлі України та експортувалося більше 50% вітчизняних товарів, значну частину яких складала продукція агропромислового комплексу», – пояснив він, додавши, що торік українські фермери забезпечили 41% від експортних надходжень України, або близько $ 28 млрд.
Детальніше тут 👇
minagro.gov.ua
Як блокування морських портів загрожує Україні та світу
Блокування морських портів та перешкоджання експорту зерна – це новий акт міжнародного тероризму з боку Путіна
👍4
📌У м. Касабланка (Марокко) 6 – 9 червня 2022 року відбулася XII сесія Науково-консультативного комітету з аквакультури (CAQ) Генеральної комісії з рибальства у Середземномор'ї (GFCM) та нарада з даних про ринок аквакультури.
📎Розглядали ключові виклики сьогодення в частині сталого розвитку аквакультури у країнах регіону, зокрема, біобезпека та контроль здоров'я тварин, подальші перспективи зон, визначених для здійснення морської аквакультури (AZA), впровадження інноваційних технологій та застосування прикладних наукових досліджень, роль фінансових інвестицій, системи збору даних, у тому числі в регіоні басейну Чорного моря, а також дослідження ринку продукції аквакультури та її цінний внесок у світову систему харчової безпеки, окресленої ФАО.
🐳У ході дискусії Комітет привітав ухвалення Стратегії GFCM щодо забезпечення сталого розвитку рибальства та аквакультури у регіоні Середземного та Чорного морів до 2030 року.
🇺🇦Делегація Державного агентства меліорації та рибного господарства України, яка офіційно представляла Україну, озвучила світовій спільноті загальну інформацію про сучасний стан рибного господарства держави, основні тенденції розвитку галузі та наголосила на втратах національної аквакультури у зв'язку із військовою агресією рф.
🌀Ураховуючи поважний рівень представництва делегацій країн-учасників та експертів, участь України у заході, як співпрацюючої сторони GFCM з 2015 року, - це нагода приєднатися до інтеграційних процесів у сфері аквакультури та долучитися до регіонального діалогу з питань її сталого розвитку.
ℹ️ Довідково: захід відбувався під головуванням першого віце-голови CAQ Мохаммеда Ель-Арабі (Єгипет), участь брали представники Європейської Комісії DG MARE, Відділу рибальства та аквакультури ФАО, Секретаріату GFCM, делегати 18 договірних та 3 співпрацюючих сторін, запрошені експерти.
📎Розглядали ключові виклики сьогодення в частині сталого розвитку аквакультури у країнах регіону, зокрема, біобезпека та контроль здоров'я тварин, подальші перспективи зон, визначених для здійснення морської аквакультури (AZA), впровадження інноваційних технологій та застосування прикладних наукових досліджень, роль фінансових інвестицій, системи збору даних, у тому числі в регіоні басейну Чорного моря, а також дослідження ринку продукції аквакультури та її цінний внесок у світову систему харчової безпеки, окресленої ФАО.
🐳У ході дискусії Комітет привітав ухвалення Стратегії GFCM щодо забезпечення сталого розвитку рибальства та аквакультури у регіоні Середземного та Чорного морів до 2030 року.
🇺🇦Делегація Державного агентства меліорації та рибного господарства України, яка офіційно представляла Україну, озвучила світовій спільноті загальну інформацію про сучасний стан рибного господарства держави, основні тенденції розвитку галузі та наголосила на втратах національної аквакультури у зв'язку із військовою агресією рф.
🌀Ураховуючи поважний рівень представництва делегацій країн-учасників та експертів, участь України у заході, як співпрацюючої сторони GFCM з 2015 року, - це нагода приєднатися до інтеграційних процесів у сфері аквакультури та долучитися до регіонального діалогу з питань її сталого розвитку.
ℹ️ Довідково: захід відбувався під головуванням першого віце-голови CAQ Мохаммеда Ель-Арабі (Єгипет), участь брали представники Європейської Комісії DG MARE, Відділу рибальства та аквакультури ФАО, Секретаріату GFCM, делегати 18 договірних та 3 співпрацюючих сторін, запрошені експерти.
❤2👍1
📌Європейська комісія спільно з V_labs та Rail Cargo Group запустила торговельну платформу для зерна «Зернові шляхи» – Grainlane, яка сприятиме оптимізації експорту зерна з України до держав-членів ЄС.
Так, вона створена для продажу та купівлі сільськогосподарських товарів, об’єднуючи та укріплюючи контакти між представниками європейської логістики та українськими трейдерами і фермерами на міжнародному рівні.
📎Особливість платформи полягає в тому, що на ній одночасно будуть розміщені і торгові, і транспорті запити, що має полегшити процес організації експортних поставок. Тож представники європейської логістики зможуть розв’язувати організаційні питання з українськими партнерами. Останні матимуть змогу в декілька кліків знайти партнерів для експорту своєї продукції, а також нові логістичні рішення.
Це особливо актуально для експорту зерна з України наземним транспортом, оскільки формуватимуться нові ділові відносини та ланцюги поставок.
Такий механізм має прискорити процес узгодження можливостей між попитом і пропозицією. При цьому гарантується повна прозорість щодо попиту та пропозиції та оптимальна логістика для продукції.
Платформа https://app.grain-lane.com/welcome-page
Завантажити презентацію
Так, вона створена для продажу та купівлі сільськогосподарських товарів, об’єднуючи та укріплюючи контакти між представниками європейської логістики та українськими трейдерами і фермерами на міжнародному рівні.
📎Особливість платформи полягає в тому, що на ній одночасно будуть розміщені і торгові, і транспорті запити, що має полегшити процес організації експортних поставок. Тож представники європейської логістики зможуть розв’язувати організаційні питання з українськими партнерами. Останні матимуть змогу в декілька кліків знайти партнерів для експорту своєї продукції, а також нові логістичні рішення.
Це особливо актуально для експорту зерна з України наземним транспортом, оскільки формуватимуться нові ділові відносини та ланцюги поставок.
Такий механізм має прискорити процес узгодження можливостей між попитом і пропозицією. При цьому гарантується повна прозорість щодо попиту та пропозиції та оптимальна логістика для продукції.
Платформа https://app.grain-lane.com/welcome-page
Завантажити презентацію
👍3
📌Російська війна може позбавити світ трьох українських врожаїв пшениці, що призведе до її глобального дефіциту, а отже, зростання цін до рекордного рівня. Про це Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський розповів Reuters.
💬«Зараз ми говоримо про три врожаї пшениці одночасно: ми не можемо вивезти торішній урожай, ми не можемо зібрати і вивезти поточний, очевидно, аграрії не дуже захочуть сіяти наступний», – зазначив Міністр.
Більше тут
💬«Зараз ми говоримо про три врожаї пшениці одночасно: ми не можемо вивезти торішній урожай, ми не можемо зібрати і вивезти поточний, очевидно, аграрії не дуже захочуть сіяти наступний», – зазначив Міністр.
Більше тут
🤔5
📌Цифрова трансформація має стати звичним процесом для усіх органів державної влади.
Відучора запроваджено функціональну можливість у програмному забезпеченні ДЗК у частині визначення державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів під час розгляду заяв про державну реєстрацію земельної ділянки за принципом випадковості для таких транзакцій:
✅здійснення державної реєстрації земельної ділянки, утвореної шляхом передачі у власність/оренду із земель державної чи комунальної власності;
✅здійснення державної реєстрації земельної ділянки, утвореної шляхом об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;
✅здійснення державної реєстрації земельної ділянки, яку було надано в оренду, без присвоєння кадастрового номера;
✅здійснення державної реєстрації земельної ділянки з існуючим державним актом без кадастрового номера.
💬«Це лише другий етап розширення переліку видів документацій, які підпадатимуть під реєстрацію за принципом екстериторіальності. На майбутнє – плануємо фіналізувати увесь процес повністю, але про це згодом», – прокоментував заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик.
Відучора запроваджено функціональну можливість у програмному забезпеченні ДЗК у частині визначення державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів під час розгляду заяв про державну реєстрацію земельної ділянки за принципом випадковості для таких транзакцій:
✅здійснення державної реєстрації земельної ділянки, утвореної шляхом передачі у власність/оренду із земель державної чи комунальної власності;
✅здійснення державної реєстрації земельної ділянки, утвореної шляхом об’єднання раніше сформованих земельних ділянок;
✅здійснення державної реєстрації земельної ділянки, яку було надано в оренду, без присвоєння кадастрового номера;
✅здійснення державної реєстрації земельної ділянки з існуючим державним актом без кадастрового номера.
💬«Це лише другий етап розширення переліку видів документацій, які підпадатимуть під реєстрацію за принципом екстериторіальності. На майбутнє – плануємо фіналізувати увесь процес повністю, але про це згодом», – прокоментував заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик.
👍1
📌 В Україні завершена посівна кампанія 2022.
Аграрії України завершили роботи по посівній. Прогнозовані посіви основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складали 14 163,4 тис. га, що на 2 752,9 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).
📎За оперативними даними структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку на 16 червня 2022 року, сівбу ярих культур завершено. У загальному результаті всього засіяно 95% площ від прогнозованих, що становить 13,4 млн га.
За підсумками посівної кампанії 2022, найбільша зміна в структурі посівів стосувалася пшениці, кукурудзи, соняшника і сої.
Площа посівів ярої пшениці та сої залишилася на рівні попереднього року. Площі посівів під соняшник скоротилися у порівнянні з минулим роком, але несуттєво і зберегли високий показник у 4 млн 702 тис. га.
Відбулося скорочення посівів кукурудзи: цього року 4 млн 639 тис. проти 5 млн 500 тис. га торік.
Так всіма категоріями господарств за оперативними даними посіяно:
✅ярої пшениці 191,1 тис. га;
✅ярого ячменю 951,4 тис. га;
✅ярого ріпаку 34,1 тис. га;
✅вівса 159,3 тис. га;
✅гороху 131,0 тис. га;
✅гречки 75,3 тис. га;
✅проса 49,5 тис. га;
✅кукурудзи 4 639,4 тис. га;
✅цукрових буряків 180,6 тис. га;
✅соняшника 4 702,7 тис. га;
✅сої 1 212,6 тис. га;
✅картоплі 1 104,2 тис. га.
За інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, в т.ч.:
озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га,
✅жита посіяно 109 тис. га,,
✅ячменю посіяно 969 млн га.
Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га.
Аграрії України завершили роботи по посівній. Прогнозовані посіви основних ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складали 14 163,4 тис. га, що на 2 752,9 тис. га менше від показника минулого року (16 916,3 тис. га).
📎За оперативними даними структурних підрозділів обласних державних адміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку на 16 червня 2022 року, сівбу ярих культур завершено. У загальному результаті всього засіяно 95% площ від прогнозованих, що становить 13,4 млн га.
За підсумками посівної кампанії 2022, найбільша зміна в структурі посівів стосувалася пшениці, кукурудзи, соняшника і сої.
Площа посівів ярої пшениці та сої залишилася на рівні попереднього року. Площі посівів під соняшник скоротилися у порівнянні з минулим роком, але несуттєво і зберегли високий показник у 4 млн 702 тис. га.
Відбулося скорочення посівів кукурудзи: цього року 4 млн 639 тис. проти 5 млн 500 тис. га торік.
Так всіма категоріями господарств за оперативними даними посіяно:
✅ярої пшениці 191,1 тис. га;
✅ярого ячменю 951,4 тис. га;
✅ярого ріпаку 34,1 тис. га;
✅вівса 159,3 тис. га;
✅гороху 131,0 тис. га;
✅гречки 75,3 тис. га;
✅проса 49,5 тис. га;
✅кукурудзи 4 639,4 тис. га;
✅цукрових буряків 180,6 тис. га;
✅соняшника 4 702,7 тис. га;
✅сої 1 212,6 тис. га;
✅картоплі 1 104,2 тис. га.
За інформацією Держстату посів озимих культур на зерно під урожай 2022 року проведено на площі 7,6 млн га, в т.ч.:
озимої пшениці та тритикале посіяно 6,5 млн га,
✅жита посіяно 109 тис. га,,
✅ячменю посіяно 969 млн га.
Крім того, посів озимого ріпаку проведено на площі 1 млн 414 тис. га.
❤6