Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
📌Про деталі й умови програми підтримки для малих агровиробників розповів заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич в ефірі «Суспільне спротив».
📎Він зазначив, що вже понад 70 аграріїв подали заявку на отримання коштів. Нагадаємо, що за умовою програми, фінансування надається фермерам, які обробляють від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь. Йдеться про допомогу в 3100 грн за один гектар, але не більше 372 тис. грн. А також 5300 грн за корову фермерам, які утримують від 3 до 100 тварин, але не більше 530 тис. грн.
💬«Прийом заявок вже розпочато. Основна умова участі в програмі – це реєстрація в державному аграрному реєстрі, який працює вже близько місяця. ДАР підтягує інформацію по ідентифікованих тваринах, а також дані з реєстру речових прав на земельні ділянки із державного земельного кадастру для того, щоб ми могли визначати: чи відповідає фермер тим критеріям, які встановлені програмою, чи ні», – пояснив заступник Міністра.
📎Він зазначив, що вже понад 70 аграріїв подали заявку на отримання коштів. Нагадаємо, що за умовою програми, фінансування надається фермерам, які обробляють від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь. Йдеться про допомогу в 3100 грн за один гектар, але не більше 372 тис. грн. А також 5300 грн за корову фермерам, які утримують від 3 до 100 тварин, але не більше 530 тис. грн.
💬«Прийом заявок вже розпочато. Основна умова участі в програмі – це реєстрація в державному аграрному реєстрі, який працює вже близько місяця. ДАР підтягує інформацію по ідентифікованих тваринах, а також дані з реєстру речових прав на земельні ділянки із державного земельного кадастру для того, щоб ми могли визначати: чи відповідає фермер тим критеріям, які встановлені програмою, чи ні», – пояснив заступник Міністра.
📌В Україні розпочалася сівба озимих сільськогосподарських культур.
🌐7 регіонів України вже сіють озимі пшеницю, жито та ячмінь.
🌾Наразі посіяно 7,64 тис. га зернових, зокрема: 5,17 тис. га пшениці, 2 тис. га ячменю та 0,47 тис. га жита.
👩🌾Найактивніші аграрії на Чернігівщині, вони засіяли вже озимих на площі 3,40 тис. га. Також у трійці лідерів – Вінницька область із 1,9 тис. га та Львівська – 1,10 тис. га.
🌀Зважаючи на сприятливі погодні умови сільгосптоваровиробники всіх областей України проводять сівбу озимого ріпаку, якого посіяно 686 тис. га. Найбільше на
✔️Дніпропетровщині – 87,9 тис. га,
✔️Одещині – 72 тис. га,
✔️Тернопільщині – 63,7 тис. га,
✔️Вінниччині – 58,2 тис. га та
✔️Кіровоградщині – 55,9 тис. га.
🚜Аграрії Волинської, Рівненської, Тернопільської, Черкаської областей та Буковини завершили сівбу озимого ріпаку.
🌐7 регіонів України вже сіють озимі пшеницю, жито та ячмінь.
🌾Наразі посіяно 7,64 тис. га зернових, зокрема: 5,17 тис. га пшениці, 2 тис. га ячменю та 0,47 тис. га жита.
👩🌾Найактивніші аграрії на Чернігівщині, вони засіяли вже озимих на площі 3,40 тис. га. Також у трійці лідерів – Вінницька область із 1,9 тис. га та Львівська – 1,10 тис. га.
🌀Зважаючи на сприятливі погодні умови сільгосптоваровиробники всіх областей України проводять сівбу озимого ріпаку, якого посіяно 686 тис. га. Найбільше на
✔️Дніпропетровщині – 87,9 тис. га,
✔️Одещині – 72 тис. га,
✔️Тернопільщині – 63,7 тис. га,
✔️Вінниччині – 58,2 тис. га та
✔️Кіровоградщині – 55,9 тис. га.
🚜Аграрії Волинської, Рівненської, Тернопільської, Черкаської областей та Буковини завершили сівбу озимого ріпаку.
👍5
📌Міністерство аграрної політики та продовольства України долучилося до обговорення гуманітарного розмінування та очищення сільськогосподарських земель від вибухонебезпечних предметів, яке ініціював проект «Німецько-український агрополітичний діалог (АПД)». Участь в онлайн-заході також взяли національні та міжнародні експерти з питань безпеки, цивільного захисту та розмінування, представники української аграрної політики та науки.
💬«Станом на сьогодні ми зіткнулися з безпрецедентною з часів Другої світової війни ситуацією з забруднення наших територій, зокрема с/г призначення, вибухонебезпечними предметами та мінування. Наших сил на розмінування, щоб це зробити надзвичайно швидко, недостатньо, адже в першу чергу сили спрямовуються на очищення населених пунктів – туди, де є найбільша життєдіяльність. На превеликий жаль, на деокупованих територіях Київщини, Сумщини, Чернігівщини подекуди не вдається зберегти життя людей. Новини про те, що загинули аграрії при обробітку своїх земель, є дуже болючими», – зазначив під час вітального слова заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.
💥Основні виклики в проблематиці очищення українських територій від вибухонебезпечних предметів тут.
💬«Станом на сьогодні ми зіткнулися з безпрецедентною з часів Другої світової війни ситуацією з забруднення наших територій, зокрема с/г призначення, вибухонебезпечними предметами та мінування. Наших сил на розмінування, щоб це зробити надзвичайно швидко, недостатньо, адже в першу чергу сили спрямовуються на очищення населених пунктів – туди, де є найбільша життєдіяльність. На превеликий жаль, на деокупованих територіях Київщини, Сумщини, Чернігівщини подекуди не вдається зберегти життя людей. Новини про те, що загинули аграрії при обробітку своїх земель, є дуже болючими», – зазначив під час вітального слова заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.
💥Основні виклики в проблематиці очищення українських територій від вибухонебезпечних предметів тут.
👍2
📌Користувачі Національної платформи продовольчої безпеки з областей, де тривають військові дії, продовжують публікувати потреби у продуктах харчування та товарах першої необхідності. Найбільше потреб наразі публікують користувачі з Харківської та Миколаївської областей.
🌐Так, у Харківській області серед опублікованих потреб – сіль, м'ясна консервація, свіже м'ясо та борошно. Учасники платформи з Донецької області шукають постачальників ЛЕД-ламп, з Луганської – круп та порошкоподібних супів.
🌐Користувачі з Запорізької області опублікували запити на молоко. У Миколаївській області перелік опублікованих потреб значно ширший: у ньому борошно, крупи, м'ясна консервація, сіль, ковбасні вироби, медпрепарати для інсулінозалежних, свіже м'ясо, дріжджі та сири.
🖇Нагадаємо, учасники, зареєстровані на платформі, мають змогу напряму контактувати та укладати угоди з постачання необхідних товарів.
🌐Так, у Харківській області серед опублікованих потреб – сіль, м'ясна консервація, свіже м'ясо та борошно. Учасники платформи з Донецької області шукають постачальників ЛЕД-ламп, з Луганської – круп та порошкоподібних супів.
🌐Користувачі з Запорізької області опублікували запити на молоко. У Миколаївській області перелік опублікованих потреб значно ширший: у ньому борошно, крупи, м'ясна консервація, сіль, ковбасні вироби, медпрепарати для інсулінозалежних, свіже м'ясо, дріжджі та сири.
🖇Нагадаємо, учасники, зареєстровані на платформі, мають змогу напряму контактувати та укладати угоди з постачання необхідних товарів.
👍1
📌Сьогодні аграрним Комітетом ВРУ підтримано і рекомендовано для розгляду Верховною Радою України у першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури».
💬"Швидке та ефективне прийняття управлінських рішень, створення системи простежуваності походження водних біоресурсів та об’єктів аквакультури, а також продукції з них, залучення нових суб'єктів господарювання на ринок, врегулювання відносин пов'язаних з безгосподарними гідротехнічними спорудами, і головне - створити прозорі та зрозумілі правила для ведення бізнесу - це ті постулати, на які ми орієнтувалися про підготовці цього законопроекту", - зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня.
Що пропонується законопроектом 👉https://bit.ly/3espYMA
💬"Швидке та ефективне прийняття управлінських рішень, створення системи простежуваності походження водних біоресурсів та об’єктів аквакультури, а також продукції з них, залучення нових суб'єктів господарювання на ринок, врегулювання відносин пов'язаних з безгосподарними гідротехнічними спорудами, і головне - створити прозорі та зрозумілі правила для ведення бізнесу - це ті постулати, на які ми орієнтувалися про підготовці цього законопроекту", - зазначив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня.
Що пропонується законопроектом 👉https://bit.ly/3espYMA
👍1
📌Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство інфраструктури України уклало Меморандум із Міністерством сільського господарства та розвитку села Республіки Польща та Міністерством інфраструктури Республіка Польща щодо проекту з будівництва транскордонного трубопроводу, через який транспортуватиметься українська рослинна олія до порту міста Гданськ.
🇺🇦🇵🇱Найближчим часом Україна та Польща створять робочу групу, метою якої стане напрацювання технічних характеристик та умов будівництва трубопроводу та двох терміналів.
💬«Останні пів року ми активно працювали над нарощенням обсягу експорту вітчизняної с/г продукції через спільні пункти пропуску з Польською Республікою. Ми також працюємо над скороченням черг на українсько-польському кордоні», – зазначив Микола Сольський.
ℹ️Для довідки: українська соняшникова олія до війни експортувалась до 107 країн світу, а найбільші її споживачі розташовані в Європі (37 %), Південно–Східній Азії (29 %) та Азії (14,9 %).
🇺🇦🇵🇱Найближчим часом Україна та Польща створять робочу групу, метою якої стане напрацювання технічних характеристик та умов будівництва трубопроводу та двох терміналів.
💬«Останні пів року ми активно працювали над нарощенням обсягу експорту вітчизняної с/г продукції через спільні пункти пропуску з Польською Республікою. Ми також працюємо над скороченням черг на українсько-польському кордоні», – зазначив Микола Сольський.
ℹ️Для довідки: українська соняшникова олія до війни експортувалась до 107 країн світу, а найбільші її споживачі розташовані в Європі (37 %), Південно–Східній Азії (29 %) та Азії (14,9 %).
👍2
📌Міністерству аграрної політики та продовольства України стало відомо, що на адреси аграріїв надходять листи від імені відомства з фіктивної електронної пошти. У листах фермерів запрошують взяти участь у грантовій програмі Міністерства та Європейського інвестиційного банку. Пропонують заповнити анкету, а далі просять на шахрайські рахунки надсилати кошти, пояснюючи, що це така умова програми.
❗️Мінагрополітики офіційно повідомляє!
👩🌾Для участі в усіх державних програмах аграрії мають реєструватися лише через додаток «Дія» та Державний аграрний реєстр (ДАР). Жодних особистих листів Мінагрополітики з пропозицією взяти участь у тій чи іншій програмі нікому не надсилає.
‼️Офіційно наразі аграрії можуть подаватися на програми за посиланням 👉https://bit.ly/3Qpntrs
❗️Мінагрополітики офіційно повідомляє!
👩🌾Для участі в усіх державних програмах аграрії мають реєструватися лише через додаток «Дія» та Державний аграрний реєстр (ДАР). Жодних особистих листів Мінагрополітики з пропозицією взяти участь у тій чи іншій програмі нікому не надсилає.
‼️Офіційно наразі аграрії можуть подаватися на програми за посиланням 👉https://bit.ly/3Qpntrs
👍5
📌Гречка, ціни на яку стрімко зросли від початку повномасштабного російського вторгнення через розірвання ланцюгів імпорту, має подешевшати в жовтні. Про це в ефірі національного телемарафону повідомив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
🌀За його словами, навесні аграрії відреагували на дефіцит гречки й засіяли в 1,5 раза більше площі порівняно з минулим роком.
💬«Наразі збір гречки тільки розпочався, обмолочено 8% площ, зібрано майже 12,6 тис. тонн. Загалом, очікується зібрати 140 тис. тонн. При тому, що внутрішнє споживання становить 100-110 тис. тонн. Відповідно, Україна повністю забезпечить себе гречкою, ще й сформує резерв. Тому вже в жовтні, коли крупа буде оброблена й поступить до споживача, очікуємо зниження ціни», - зазначив Висоцький.
Докладніше 👉https://bit.ly/3KSYVpO
🌀За його словами, навесні аграрії відреагували на дефіцит гречки й засіяли в 1,5 раза більше площі порівняно з минулим роком.
💬«Наразі збір гречки тільки розпочався, обмолочено 8% площ, зібрано майже 12,6 тис. тонн. Загалом, очікується зібрати 140 тис. тонн. При тому, що внутрішнє споживання становить 100-110 тис. тонн. Відповідно, Україна повністю забезпечить себе гречкою, ще й сформує резерв. Тому вже в жовтні, коли крупа буде оброблена й поступить до споживача, очікуємо зниження ціни», - зазначив Висоцький.
Докладніше 👉https://bit.ly/3KSYVpO
👍5
📌Cеред пріоритетних напрямів роботи Мінагрополітики є запровадження державних програм підтримки наших агровиробників. Адже внаслідок нападу рф дрібні виробники втратили фінансову і товарну ліквідність, оскільки товарне кредитування припинилося, а експорт продукції значно ускладнився.
📎На цьому акцентував заступник Міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик у своїй колонці на Економічній правді.
👩🌾 У Державному аграрному реєстрі зареєструвалися вже понад 7 тис. виробників.
💬«ДАР працює подібно до реєстрів сільгоспвиробників, які існують у всіх країнах-членах ЄС. Аграрні виробники, зареєстровані в ДАР, зможуть подати заявку на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, позик і технічної допомоги від Євросоюзу та інших міжнародних донорів. Запуск ДАР є вагомим кроком на шляху підготовки України до членства в ЄС», – зазначив Денис Башлик.
Реєстрація на програми підтримки 👉 https://bit.ly/3KWqlva
📎На цьому акцентував заступник Міністра аграрної політики та продовольства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик у своїй колонці на Економічній правді.
👩🌾 У Державному аграрному реєстрі зареєструвалися вже понад 7 тис. виробників.
💬«ДАР працює подібно до реєстрів сільгоспвиробників, які існують у всіх країнах-членах ЄС. Аграрні виробники, зареєстровані в ДАР, зможуть подати заявку на отримання державних субсидій, цільових, субсидованих кредитних програм, позик і технічної допомоги від Євросоюзу та інших міжнародних донорів. Запуск ДАР є вагомим кроком на шляху підготовки України до членства в ЄС», – зазначив Денис Башлик.
Реєстрація на програми підтримки 👉 https://bit.ly/3KWqlva
👍2
📌Триває реалізація зернової експортної ініціативи, яка є вагомим інструментом і для нашої економіки, і для всіх партнерів нашої держави. До кінця цього місяця з наших морських портів може бути експортований обсяг у не менш як 3 мільйони тонн агропродукції. І значна частина експорту української агропродукції спрямовується в найбідніші та найнужденніші країни.
📎Про це розповів Президент України Володимир Зеленський під час свого відеозвернення.
🚢Зокрема, за його словами, вже доставлено перший вантаж до Ефіопії. Маршрут був непростий: спочатку морем, потім вантажівками. Але сотні тисяч ефіопів реально врятовані від голоду.
🌏Загалом же, як підкреслив глава держави, українське продовольство було експортоване на три континенти. В Африку, в Азію і у Європу.
💬«Якщо детально, то 54 судна вже відправлені в Азію, 16 суден вже відправлені у Африку, 32 судна – у Європу, і частина з цього обсягу, до речі, знов-таки спрямовується потім в азійські та африканські країни», – зазначив він.
🌀Володимир Зеленський наголосив, що заява росії про експорт абсолютної більшості українського зерна саме в європейські країни є відверто брехливою.
💬«На відміну від Росії ми не робимо расистського поділу світу на тих, хто заслуговує на безпеку, і хто нібито не заслуговує, на тих, хто заслуговує жити без голоду, і на тих, хто нібито не заслуговує. Ми підтримуємо всіх людей, усі країни. І ті, які нам допомагають, і ті, які поки утримуються від допомоги. І ті, які більш стабільні, і ті, які менш стабільні. Ще раз наголошую: Україна була, є й буде гарантом світової продовольчої безпеки», – акцентував Президент України.
📎Про це розповів Президент України Володимир Зеленський під час свого відеозвернення.
🚢Зокрема, за його словами, вже доставлено перший вантаж до Ефіопії. Маршрут був непростий: спочатку морем, потім вантажівками. Але сотні тисяч ефіопів реально врятовані від голоду.
🌏Загалом же, як підкреслив глава держави, українське продовольство було експортоване на три континенти. В Африку, в Азію і у Європу.
💬«Якщо детально, то 54 судна вже відправлені в Азію, 16 суден вже відправлені у Африку, 32 судна – у Європу, і частина з цього обсягу, до речі, знов-таки спрямовується потім в азійські та африканські країни», – зазначив він.
🌀Володимир Зеленський наголосив, що заява росії про експорт абсолютної більшості українського зерна саме в європейські країни є відверто брехливою.
💬«На відміну від Росії ми не робимо расистського поділу світу на тих, хто заслуговує на безпеку, і хто нібито не заслуговує, на тих, хто заслуговує жити без голоду, і на тих, хто нібито не заслуговує. Ми підтримуємо всіх людей, усі країни. І ті, які нам допомагають, і ті, які поки утримуються від допомоги. І ті, які більш стабільні, і ті, які менш стабільні. Ще раз наголошую: Україна була, є й буде гарантом світової продовольчої безпеки», – акцентував Президент України.
👏5👍2👎1
📌Середня ціна за 1 га землі для ведення товарного с/г виробництва станом на сьогодні становить 38 211 грн.
📝Про це свідчать дані дашборду про роботу ринку землі в Україні, опублікованого на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.
📈Найвища середня ціна за 1 га зафіксована на Київщині – там вона сягає 445 445 грн за 1 га.
Далі слідують такі області:
✅Івано-Франківська – 349 614 грн;
✅Одеська – 166 088 грн;
✅Рівненська – 162 252 грн;
✅Львівська – 162 252 грн;
✅Житомирська – 67 389 грн;
✅Закарпатська – 67 315 грн;
✅Чернівецька – 62 681 грн.
📉Найнижча вона в Миколаївській області – 18 132 грн.
💰Середня ціна за 1 га землі станом на 1 лютого становила 40,7 тис. грн. За результатами травня, коли угоди на ринку землі знову почали укладатися, вона була зафіксована на рівні 37,4 грн і до серпня показала позитивну динаміку, досягнувши позначки в 38,2 тис. грн.
📊Водночас кількість правочинів за місяць хоч і демонструє динаміку до зростання, але все ще далека від показників до 24 лютого. Так, якщо в лютому уклали 12,5 тис. угод купівлі-продажу, то з початку вторгнення найбільший показник був у серпні – це 4,7 тис. правочинів.
🌀Впала також капіталізація ринку. У грудні минулого року угод купівлі-продажу було укладено на 936 млн грн – і це найбільша сума, яку українці вклали в купівлю землі. Станом за серпень 2022 року, попри позитивну динаміку відновлення (у середньому угод укладають на 10 млн грн більше, ніж попереднього місяця), угод купівлі-продажу на ринку землі укладено на 74,1 млн грн.
ℹ️Довідково: аналіз охоплює лише угоди, що надійшли до системи Держгеокадастру із зазначенням вартості переходу права.
📝Про це свідчать дані дашборду про роботу ринку землі в Україні, опублікованого на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.
📈Найвища середня ціна за 1 га зафіксована на Київщині – там вона сягає 445 445 грн за 1 га.
Далі слідують такі області:
✅Івано-Франківська – 349 614 грн;
✅Одеська – 166 088 грн;
✅Рівненська – 162 252 грн;
✅Львівська – 162 252 грн;
✅Житомирська – 67 389 грн;
✅Закарпатська – 67 315 грн;
✅Чернівецька – 62 681 грн.
📉Найнижча вона в Миколаївській області – 18 132 грн.
💰Середня ціна за 1 га землі станом на 1 лютого становила 40,7 тис. грн. За результатами травня, коли угоди на ринку землі знову почали укладатися, вона була зафіксована на рівні 37,4 грн і до серпня показала позитивну динаміку, досягнувши позначки в 38,2 тис. грн.
📊Водночас кількість правочинів за місяць хоч і демонструє динаміку до зростання, але все ще далека від показників до 24 лютого. Так, якщо в лютому уклали 12,5 тис. угод купівлі-продажу, то з початку вторгнення найбільший показник був у серпні – це 4,7 тис. правочинів.
🌀Впала також капіталізація ринку. У грудні минулого року угод купівлі-продажу було укладено на 936 млн грн – і це найбільша сума, яку українці вклали в купівлю землі. Станом за серпень 2022 року, попри позитивну динаміку відновлення (у середньому угод укладають на 10 млн грн більше, ніж попереднього місяця), угод купівлі-продажу на ринку землі укладено на 74,1 млн грн.
ℹ️Довідково: аналіз охоплює лише угоди, що надійшли до системи Держгеокадастру із зазначенням вартості переходу права.
👍1💩1
📌З 1 червня 12 314 аграріїв залучили 18 млрд 623 млн грн кредитів.
🏆Лідерами за обсягами кредитування за цей період є:
✅Київська (3 млрд 42 млн грн),
✅Вінницька (2 млрд 292 млн грн),
✅Чернігівська (1 млрд 682 млн грн),
✅Хмельницька (1 млрд 228 млн грн),
✅Кіровоградська (1 млрд 120 млн грн),
✅Сумська (1 млрд 105 млн грн) області.
Найбільші обсяги кредитів за цей час надали:
💰«Ощадбанк» (5 млрд 40 млн грн),
💰«Райффайзен Банк» (3 млрд 921 млн грн),
💰«Креді Агріколь банк» (3 млрд 555 млн грн),
💰«ПриватБанк» (2 млрд 117 млн грн),
💰«ПУМБ» (1 млрд 393 млн грн),
💰«Укргазбанк» (1 млрд 73 млн грн).
У цілому за 2022-й рік станом на сьогодні вже 30 396 с/г товаровиробник залучив кредитів на суму 57 млрд 174 млн грн. З них під посівну кампанію до 1 червня – на суму 38 млрд 551 млн грн.
Загалом за програмою портфельних гарантій 80 % видано кредитів на суму в 25 млрд 600 млн грн.
🖇Аграрії залучають кредити в розмірі від 100 тис. до 90 млн грн у межах програми «Доступні кредити 5-7-9». Відсотки становлять від 0% до 9% залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва.
🏆Лідерами за обсягами кредитування за цей період є:
✅Київська (3 млрд 42 млн грн),
✅Вінницька (2 млрд 292 млн грн),
✅Чернігівська (1 млрд 682 млн грн),
✅Хмельницька (1 млрд 228 млн грн),
✅Кіровоградська (1 млрд 120 млн грн),
✅Сумська (1 млрд 105 млн грн) області.
Найбільші обсяги кредитів за цей час надали:
💰«Ощадбанк» (5 млрд 40 млн грн),
💰«Райффайзен Банк» (3 млрд 921 млн грн),
💰«Креді Агріколь банк» (3 млрд 555 млн грн),
💰«ПриватБанк» (2 млрд 117 млн грн),
💰«ПУМБ» (1 млрд 393 млн грн),
💰«Укргазбанк» (1 млрд 73 млн грн).
У цілому за 2022-й рік станом на сьогодні вже 30 396 с/г товаровиробник залучив кредитів на суму 57 млрд 174 млн грн. З них під посівну кампанію до 1 червня – на суму 38 млрд 551 млн грн.
Загалом за програмою портфельних гарантій 80 % видано кредитів на суму в 25 млрд 600 млн грн.
🖇Аграрії залучають кредити в розмірі від 100 тис. до 90 млн грн у межах програми «Доступні кредити 5-7-9». Відсотки становлять від 0% до 9% залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва.
💩2
📌600 км довжиною та потужністю в 2 млн тонн на рік – попередні технічні характеристики українсько-польського проекту з будівництва трубопроводу для транспортування рослинної олії.
📎Про деталі підписаного на днях меморандуму із Польщею щодо реалізації цього проекту розповів в інтерв’ю Укрінформу Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
🌀Він наголосив, що Україні потрібно створювати альтернативні потужні логістичні маршрути експорту. Оскільки в нас переробляється багато олійних культур то трубопровід є одним із таких варіантів.,
💬«Ми займалися цим питанням кілька місяців – проводили експертизу, радилися з бізнесом. Польська сторона позитивно сприйняла цю пропозицію. Будівництво займатиме менше часу, ніж погодження всіх документів. Трубопровід матиме кількасот кілометрів і по цій дистанції треба врахувати інтереси дуже багатьох громад, людей. Нас це хвилює більше, ніж саме будівництво», – сказав Микола Сольський.
Детальніше 👉https://bit.ly/3eBOEC8
📎Про деталі підписаного на днях меморандуму із Польщею щодо реалізації цього проекту розповів в інтерв’ю Укрінформу Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський.
🌀Він наголосив, що Україні потрібно створювати альтернативні потужні логістичні маршрути експорту. Оскільки в нас переробляється багато олійних культур то трубопровід є одним із таких варіантів.,
💬«Ми займалися цим питанням кілька місяців – проводили експертизу, радилися з бізнесом. Польська сторона позитивно сприйняла цю пропозицію. Будівництво займатиме менше часу, ніж погодження всіх документів. Трубопровід матиме кількасот кілометрів і по цій дистанції треба врахувати інтереси дуже багатьох громад, людей. Нас це хвилює більше, ніж саме будівництво», – сказав Микола Сольський.
Детальніше 👉https://bit.ly/3eBOEC8
🤮3👍1🤔1
📌14 регіонів України вже завершили збирання культур ранньої групи. У трійці лідерів по намолоту в понад 2 млн тонн зерна залишаються Кіровоградщина, Одещина та Дінпропетровщина. Понад 1 млн тонн намолотили 11 областей.
🌾Загальні цифри щодо збирання зернових та зернобобових культур такі: площа збору – 6 млн 726 тис га (60%), намолочено 25,9 млн тонн (врожайність – 38,4 ц/га), у т.ч.:
✅пшениці обмолочено 4,7 млн га (99%), намолочено 19,2 млн тонн (врожайність – 41,0 ц/га);
✅ячменю обмолочено 1,6 млн га (100%), намолочено 5,5 млн тонн (врожайність – 34,7 ц/га);
✅гороху обмолочено 109,3 тис. га (98%), намолочено 250,2 тис. тонн (врожайність – 22,9 ц/га);
✅кукурудзи на зерно обмолочено 3,9 тис. га (0,09%), намолочено 18,4 тис. тонн (врожайність – 47,2 ц/га);
✅гречки обмолочено 21,2 тис. га (18%), намолочено 30,6 тис. тонн (врожайність – 14,5 ц/га);
✅проса обмолочено 16,5 тис. га (37%), намолочено 42,2 тис. тонн (врожайність – 25,6 ц/га).
Також продовжується збирання соняшника, сої та ріпаку. Збір соняшника проведено на площі 251,4 тис. га, (5%) намолочено 392 тис. тонн насіння при врожайності 15,6 ц/га. Площа зібраної сої становить 26,8 тис. га, (1,8%) намолочено 70,9 тис. тонн при врожайності 26,5 ц/га. Збирання ріпаку проведено на площі 1 млн 96 тис. га, (100%) намолочено 3,1 млн тонн насіння при врожайності 28,5 ц/га.
Розпочався сезон копання цукрових буряків. Їх вже накопано на площі 820 га, (0,5%), що становить 42,9 тис. тонн солодких коренів при врожайності 523 ц/га.
🌾Загальні цифри щодо збирання зернових та зернобобових культур такі: площа збору – 6 млн 726 тис га (60%), намолочено 25,9 млн тонн (врожайність – 38,4 ц/га), у т.ч.:
✅пшениці обмолочено 4,7 млн га (99%), намолочено 19,2 млн тонн (врожайність – 41,0 ц/га);
✅ячменю обмолочено 1,6 млн га (100%), намолочено 5,5 млн тонн (врожайність – 34,7 ц/га);
✅гороху обмолочено 109,3 тис. га (98%), намолочено 250,2 тис. тонн (врожайність – 22,9 ц/га);
✅кукурудзи на зерно обмолочено 3,9 тис. га (0,09%), намолочено 18,4 тис. тонн (врожайність – 47,2 ц/га);
✅гречки обмолочено 21,2 тис. га (18%), намолочено 30,6 тис. тонн (врожайність – 14,5 ц/га);
✅проса обмолочено 16,5 тис. га (37%), намолочено 42,2 тис. тонн (врожайність – 25,6 ц/га).
Також продовжується збирання соняшника, сої та ріпаку. Збір соняшника проведено на площі 251,4 тис. га, (5%) намолочено 392 тис. тонн насіння при врожайності 15,6 ц/га. Площа зібраної сої становить 26,8 тис. га, (1,8%) намолочено 70,9 тис. тонн при врожайності 26,5 ц/га. Збирання ріпаку проведено на площі 1 млн 96 тис. га, (100%) намолочено 3,1 млн тонн насіння при врожайності 28,5 ц/га.
Розпочався сезон копання цукрових буряків. Їх вже накопано на площі 820 га, (0,5%), що становить 42,9 тис. тонн солодких коренів при врожайності 523 ц/га.
❤3
📌Від початку вересня рибпатрульними Держрибагентства викрито низку грубих порушень правил рибальства, при цьому лише у 4 регіонах України «рибні мародери» завдали шкоди рибному господарству на суму 1,8 млн грн!
👨🏭Найрезонансніші випадки браконьєрства, зафіксовані за останні дні:
✔️Хмельницькими рибоохоронцями спільно з водною поліцією на р. Вовк викрито порушника, який браконьєрив сітками, завдавши шкоди рибному господарству на 268 тис. грн. Через 20 хвилин неподалік виявлено іншого зловмисника: рибний мародер виловив сітками майже 400 рибин і завдав 635 тис. грн збитків;
✔️Полтавським рибпатрулем спільно з поліцією задокументовано особу, яка на Кам’янському водосховищі сітками незаконно наловила 52 кг риби та завдала збитків рибним запасам на 610 тис. грн;
✔️Харківськими рибоохоронцями на ставку у Богодухівському районі виявлено порушників, які раколовками добували раків під час заборони на їх вилов. Збитки – 173 тис. грн;
✔️Чернігівським рибпатрулем спільно з водною поліцією викрито громадянина, який ловив сітками на р. Десна: йому доведеться сплатити 104 тис. грн збитків.
✔️Водночас Київські рибоохоронці знищили 143 браконьєрських знарядь лову, вилучених під час рейдів у порушників – «екранів», «павуків», ятерів, косинок, раколовок, сіток, драчів та інших.
❗️Рибпатрульні Держрибагентства продовжують 24/7 охороняти водні біоресурси аби захистити водойми від браконьєрства.
👨🏭Найрезонансніші випадки браконьєрства, зафіксовані за останні дні:
✔️Хмельницькими рибоохоронцями спільно з водною поліцією на р. Вовк викрито порушника, який браконьєрив сітками, завдавши шкоди рибному господарству на 268 тис. грн. Через 20 хвилин неподалік виявлено іншого зловмисника: рибний мародер виловив сітками майже 400 рибин і завдав 635 тис. грн збитків;
✔️Полтавським рибпатрулем спільно з поліцією задокументовано особу, яка на Кам’янському водосховищі сітками незаконно наловила 52 кг риби та завдала збитків рибним запасам на 610 тис. грн;
✔️Харківськими рибоохоронцями на ставку у Богодухівському районі виявлено порушників, які раколовками добували раків під час заборони на їх вилов. Збитки – 173 тис. грн;
✔️Чернігівським рибпатрулем спільно з водною поліцією викрито громадянина, який ловив сітками на р. Десна: йому доведеться сплатити 104 тис. грн збитків.
✔️Водночас Київські рибоохоронці знищили 143 браконьєрських знарядь лову, вилучених під час рейдів у порушників – «екранів», «павуків», ятерів, косинок, раколовок, сіток, драчів та інших.
❗️Рибпатрульні Держрибагентства продовжують 24/7 охороняти водні біоресурси аби захистити водойми від браконьєрства.
📌2736 аграріїв вже подали заявки на участь у програмі, що фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу.
💰Загальна сума – понад 1,5 млрд грн. Нагадаємо, що йдеться про два напрями підтримки: перший – для аграріїв, які обробляють 1–120 га угідь сільськогосподарського призначення (виплата 3 100 грн на 1 га), друга – для тих, хто утримує від 3 до 100 корів (виплата 5 300 грн на корову). На перший напрям подано – 2299 заявки, на другий – 437.
👩🌾Учасниками програми можуть бути виробники сільськогосподарської продукції, котрі зареєстровані у Державному аграрному реєстрі та відповідають її критеріям. Наразі у ДАР вже налічується 11 000 зареєстрованих користувачів. Усі вони можуть у режимі реального часу отримати доступ до інформації про наявні програми підтримки та подати заяви на них онлайн.
📑Звертаємо увагу, що останній термін подачі заявок на участь у програмі за обома напрямами – 15 листопада 2022 року. Детальніше про умови участі можна почитати за посиланням 👉https://bit.ly/3RwrBHP
💰Загальна сума – понад 1,5 млрд грн. Нагадаємо, що йдеться про два напрями підтримки: перший – для аграріїв, які обробляють 1–120 га угідь сільськогосподарського призначення (виплата 3 100 грн на 1 га), друга – для тих, хто утримує від 3 до 100 корів (виплата 5 300 грн на корову). На перший напрям подано – 2299 заявки, на другий – 437.
👩🌾Учасниками програми можуть бути виробники сільськогосподарської продукції, котрі зареєстровані у Державному аграрному реєстрі та відповідають її критеріям. Наразі у ДАР вже налічується 11 000 зареєстрованих користувачів. Усі вони можуть у режимі реального часу отримати доступ до інформації про наявні програми підтримки та подати заяви на них онлайн.
📑Звертаємо увагу, що останній термін подачі заявок на участь у програмі за обома напрямами – 15 листопада 2022 року. Детальніше про умови участі можна почитати за посиланням 👉https://bit.ly/3RwrBHP
minagro.gov.ua
Понад 2,5 тисяч заявок подали аграрії на програми бюджетної підтримки у ДАР
2736 аграріїв вже подали заявки на участь у програмі, що фінансується за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу
👍6