📌З 1 листопада ц.р. припиняється імпорт до України іноземної продукції з етикетками «Cognac»/«Коньяк», що не відповідає технічним умовам для цього найменування, відповідно до Угоди про Асоціацію між ЄС та Україною.
📑Угода про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що вступила в дію 1 вересня 2017 року, передбачає взаємний захист певної кількості географічних зазначень («ГЗ»), серед яких «Коньяк», в Україні.
🖇Використання назви, що є ГЗ «Cognac»/«Коньяк» для продуктів, що походять з третіх країн, не відповідають технічним умовам виробництва Коньяку з цього моменту забороняється на території України.
24 січня 2022 року, в результаті прийняття нових нормативних актів, що включають захист ГЗ, найменування «Cognac» було включене до митного реєстру, що є обов’язковою умовою для введення в дію захисту ГЗ «Cognac» на території України.
Було встановлено перехідний період, щоб імпортери змогли змінити етикетки на своїй продукції, що не відповідає цьому ГЗ. Перехідний період було продовжено до 31 жовтня 2022 року (включно), враховуючи драматичні обставини в Україні.
Починаючи з 1 листопада 2022 року, корпорація «Укрвинпром» спільно з Національним міжпрофесійним бюро Коньяку (« БНІК ») є відповідальними за захист ГЗ « Cognac » на території країни і за кордоном, та будуть вживати необхідних заходів проти продукції імпортованої та представленої під найменуванням «Cognac» та/або «Коньяк», якщо вони не відповідають технічним умовам, встановленим для ГЗ «Cognac», відповідно до Угоди про Асоціацію, підписаної між ЄС та Україною.
📑Угода про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що вступила в дію 1 вересня 2017 року, передбачає взаємний захист певної кількості географічних зазначень («ГЗ»), серед яких «Коньяк», в Україні.
🖇Використання назви, що є ГЗ «Cognac»/«Коньяк» для продуктів, що походять з третіх країн, не відповідають технічним умовам виробництва Коньяку з цього моменту забороняється на території України.
24 січня 2022 року, в результаті прийняття нових нормативних актів, що включають захист ГЗ, найменування «Cognac» було включене до митного реєстру, що є обов’язковою умовою для введення в дію захисту ГЗ «Cognac» на території України.
Було встановлено перехідний період, щоб імпортери змогли змінити етикетки на своїй продукції, що не відповідає цьому ГЗ. Перехідний період було продовжено до 31 жовтня 2022 року (включно), враховуючи драматичні обставини в Україні.
Починаючи з 1 листопада 2022 року, корпорація «Укрвинпром» спільно з Національним міжпрофесійним бюро Коньяку (« БНІК ») є відповідальними за захист ГЗ « Cognac » на території країни і за кордоном, та будуть вживати необхідних заходів проти продукції імпортованої та представленої під найменуванням «Cognac» та/або «Коньяк», якщо вони не відповідають технічним умовам, встановленим для ГЗ «Cognac», відповідно до Угоди про Асоціацію, підписаної між ЄС та Україною.
👍7😢1
📌За два останні дні Україна відправила “зерновим коридором” до африканських держав 136 тис. тонн с/г продукції на шістьох кораблях (31 жовтня - 1 листопада). Зокрема, вчора ще одне судно в рамках Всесвітньої продовольчої програми ООН відбуло до Ефіопії із 30 тис. тонн пшениці. Це вже сьомий корабель в рамках цієї програми.
🖇Загальний тоннаж відправок пшениці до нужденних країн в рамках ВПП ООН становить 220 тис. тонн. Всього за останні два дні українські порти покинули 15 кораблів із 486 тис. тонн вантажу. Таким чином, незважаючи ні на що, Україна продовжує виконувати роль світового гаранта продовольчої безпеки.
🚢За три місяці роботи “Зернового коридору” з портів Одеса, Чорноморськ та Південний вийшли 423 кораблів з 9.8 млн тонн аграрних вантажів (зерно, олійні та продукти переробки). Пшениці коридором було реалізовано 2.9 млн тонн, з яких до країн Африки пішло 772 тис. тонн (26,86%).
🖇Загальний тоннаж відправок пшениці до нужденних країн в рамках ВПП ООН становить 220 тис. тонн. Всього за останні два дні українські порти покинули 15 кораблів із 486 тис. тонн вантажу. Таким чином, незважаючи ні на що, Україна продовжує виконувати роль світового гаранта продовольчої безпеки.
🚢За три місяці роботи “Зернового коридору” з портів Одеса, Чорноморськ та Південний вийшли 423 кораблів з 9.8 млн тонн аграрних вантажів (зерно, олійні та продукти переробки). Пшениці коридором було реалізовано 2.9 млн тонн, з яких до країн Африки пішло 772 тис. тонн (26,86%).
👍6👎2
📌Удосконалено процедуру подачі заявок через електронний кабінет запитів на бронювання військовозобов’язаних.
Відтепер непотрібно повторно заповнювати форми, якщо запит було відхилено і його потрібно виправити та подати заново.
Завдяки удосконаленню потрібно зробити кілька простих кроків:
➡️відкрити картку відхиленого запиту (двічі натиснувши по ньому лівою кнопкою миші);
➡️натиснути кнопку (копіювати).
Система скопіює запит та відкриє копію у новому вікні. Після цього потрібно внести зміни, згенерувати додаток та відправити запит.
Аналогічно можна повторно відправляти розглянуті запити на бронювання.
❗️Нагадаємо, бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу можливе ВИКЛЮЧНО через кабінет запитів на бронювання 👉https://bit.ly/3Fywjl6 .
ℹ️ Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).
Відтепер непотрібно повторно заповнювати форми, якщо запит було відхилено і його потрібно виправити та подати заново.
Завдяки удосконаленню потрібно зробити кілька простих кроків:
➡️відкрити картку відхиленого запиту (двічі натиснувши по ньому лівою кнопкою миші);
➡️натиснути кнопку (копіювати).
Система скопіює запит та відкриє копію у новому вікні. Після цього потрібно внести зміни, згенерувати додаток та відправити запит.
Аналогічно можна повторно відправляти розглянуті запити на бронювання.
❗️Нагадаємо, бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу можливе ВИКЛЮЧНО через кабінет запитів на бронювання 👉https://bit.ly/3Fywjl6 .
ℹ️ Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).
👍4
📌Міністерство аграрної політики та продовольства України уклало Меморандум із Асоціацією «Союз птахівників України». Документ спрямований на те, щоб стабілізувати ціни на курячі яйця та не допустити перевищення оптово-відпускних цін реалізації від рівня, за якими яйця постачаються до торговельних мереж.
🖇Виробники яєць у межах Меморандуму взяли на себе зобов’язання наситити внутрішній ринок яйцями, зокрема збільшити чисельність поголів’я курей-несучок та обсягів виробництва яєць.
🖇Мінагрополітики зі свого боку сприятиме, щоб виробники курячих яєць були забезпечені необхідними умовами та ресурсами для роботи, а також мали змогу залучити доступний кредитний ресурс для своєї виробничої діяльності. Крім того, Міністерство сприятиме стабільності внутрішніх цін на зернофуражні й олійні культури та продукти їх переробки.
Меморандум діятиме до 31 грудня цього року, може бути продовженим у разі необхідності та є відкритим до підписаннями виробниками харчових курячих яєць.
🖇Виробники яєць у межах Меморандуму взяли на себе зобов’язання наситити внутрішній ринок яйцями, зокрема збільшити чисельність поголів’я курей-несучок та обсягів виробництва яєць.
🖇Мінагрополітики зі свого боку сприятиме, щоб виробники курячих яєць були забезпечені необхідними умовами та ресурсами для роботи, а також мали змогу залучити доступний кредитний ресурс для своєї виробничої діяльності. Крім того, Міністерство сприятиме стабільності внутрішніх цін на зернофуражні й олійні культури та продукти їх переробки.
Меморандум діятиме до 31 грудня цього року, може бути продовженим у разі необхідності та є відкритим до підписаннями виробниками харчових курячих яєць.
👍5
📌Закликаємо аграріїв долучатися до наповнення «Інтерактивної мапи руйнувань агросектору України», - Мінагрополітики.
Сьогодні, 2 листопада 2022 року, в Україні презентували «Інтерактивну мапу руйнувань агросектору». Захід відбувся в Херсонській військовій адміністрації. Розробники проекту – Всеукраїнська Аграрна Рада та проєкт «Вкурсі Агро» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку - АГРО.
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зауважив, що сьогодні аграрії стикаються з великою кількістю викликів – крім війни, на них тиснуть низькі ціни на зерно, складні погодні умови, невизначеність щодо завтрашнього дня.
💬«Одним із факторів, що ускладнює нам роботу, є обсяг прямих і непрямих руйнувань, які спричинила війна. Я вдячний ВАР, USAID Агро за конструктивні проекти. Завдяки мапі руйнувань, фіксації усіх завданих збитків ми зможемо й надалі формувати вимоги до їх відшкодування», - наголосив Міністр агрополітики.
Сергій Кубах, керівник напряму земельної реформи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), зазначив, що прямі втрати аграрного сектору України внаслідок війни становлять більше ніж $6 млрд, а загальні втрати - понад $ 30 млрд. До війни торгівля с/г продукцією приносила Україні понад $ 22 млрд, що становило 41% всього експорту.
Заступник голови ВАР Дмитро Кохан розповів, що вся команда разом із юридичними організаціями розробили методичні рекомендації: йдеться про певний перелік дій, які потрібно зробити аграріям, щоб задокументувати злочини, скоєні на їх підприємствах.
Докладніше 👉 https://bit.ly/3zBhQko
Сьогодні, 2 листопада 2022 року, в Україні презентували «Інтерактивну мапу руйнувань агросектору». Захід відбувся в Херсонській військовій адміністрації. Розробники проекту – Всеукраїнська Аграрна Рада та проєкт «Вкурсі Агро» за підтримки Програми USAID з аграрного і сільського розвитку - АГРО.
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зауважив, що сьогодні аграрії стикаються з великою кількістю викликів – крім війни, на них тиснуть низькі ціни на зерно, складні погодні умови, невизначеність щодо завтрашнього дня.
💬«Одним із факторів, що ускладнює нам роботу, є обсяг прямих і непрямих руйнувань, які спричинила війна. Я вдячний ВАР, USAID Агро за конструктивні проекти. Завдяки мапі руйнувань, фіксації усіх завданих збитків ми зможемо й надалі формувати вимоги до їх відшкодування», - наголосив Міністр агрополітики.
Сергій Кубах, керівник напряму земельної реформи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), зазначив, що прямі втрати аграрного сектору України внаслідок війни становлять більше ніж $6 млрд, а загальні втрати - понад $ 30 млрд. До війни торгівля с/г продукцією приносила Україні понад $ 22 млрд, що становило 41% всього експорту.
Заступник голови ВАР Дмитро Кохан розповів, що вся команда разом із юридичними організаціями розробили методичні рекомендації: йдеться про певний перелік дій, які потрібно зробити аграріям, щоб задокументувати злочини, скоєні на їх підприємствах.
Докладніше 👉 https://bit.ly/3zBhQko
👍4
📌3 листопада 2022 року Проект Технічної Допомоги UAFA TA та Національний університет біоресурсів та природокористування України (НУБіПУ) презентують навчальну електронну платформу для фінансових/кредитних сільськогосподарських дорадників.
Початок вебінару: ⏰13:00.
➡️Посилання для підключення: https://us06web.zoom.us/j/83617700496
Ідентифікатор конференції: 836 1770 0496
ℹ️ Ця платформа стане місцем концентрації інформації та знань про фінансування та кредитування сільського господарства. Дорадникам, а також фермерам, можна буде не тільки пройти електронний навчальний курс «Фінансово-кредитні ресурси для аграрної галузі», а й отримати інформацію про сучасні світові тенденції у цій сфері, поділитися думками з колегами, отримати кваліфіковану консультацію від експерта, знайти потрібні ресурси для розвитку бізнесу.
еДорада створена фахівцями НУБіПУ у партнерстві з Національною асоціацією сільськогосподарських дорадчих служб України та за підтримки Проекту Технічної Допомоги UAFA TA.
Початок вебінару: ⏰13:00.
➡️Посилання для підключення: https://us06web.zoom.us/j/83617700496
Ідентифікатор конференції: 836 1770 0496
ℹ️ Ця платформа стане місцем концентрації інформації та знань про фінансування та кредитування сільського господарства. Дорадникам, а також фермерам, можна буде не тільки пройти електронний навчальний курс «Фінансово-кредитні ресурси для аграрної галузі», а й отримати інформацію про сучасні світові тенденції у цій сфері, поділитися думками з колегами, отримати кваліфіковану консультацію від експерта, знайти потрібні ресурси для розвитку бізнесу.
еДорада створена фахівцями НУБіПУ у партнерстві з Національною асоціацією сільськогосподарських дорадчих служб України та за підтримки Проекту Технічної Допомоги UAFA TA.
‼️ Прийом заявок на пільгове кредитування, за який аграрії залучали до 90 млн грн, завершився 31 жовтня.
У цілому ж за 2022-й рік 34 415 аграріїв залучили кредитів на 70 млрд 962 млн грн.
Найбільше коштів за останні 7 днів залучили аграрії:
✅Київської – 491 млн грн,
✅Вінницької – 299 млн грн,
✅Дніпропетровської – 256 млн грн,
✅Рівненської – 221 млн грн,
✅Одеської областей– 207 млн грн.
🏆Лідером за обсягом кредитування за весь період продовжує залишатися 💰Київщина – 10 млрд 704 млн грн. У ТОП-5 також – 💰Вінниччина (7 млрд 286 млн грн), 💰Кіровоградщина (6 млрд 648 млн грн), 💰Дніпропетровщина (4 млрд 958 млн грн), 💰Одещина (4 млн 629 млн грн).
ℹ️ Нагадаємо, Уряд ухвалив рішення про надання фінансової підтримки мікро-, малому та середньому бізнесу на відновлення частково або повністю зруйнованих внаслідок бойових дій виробничих потужностей. Агропідприємства також можуть розраховувати на таку підтримку.
Детальніше ТУТ
У цілому ж за 2022-й рік 34 415 аграріїв залучили кредитів на 70 млрд 962 млн грн.
Найбільше коштів за останні 7 днів залучили аграрії:
✅Київської – 491 млн грн,
✅Вінницької – 299 млн грн,
✅Дніпропетровської – 256 млн грн,
✅Рівненської – 221 млн грн,
✅Одеської областей– 207 млн грн.
🏆Лідером за обсягом кредитування за весь період продовжує залишатися 💰Київщина – 10 млрд 704 млн грн. У ТОП-5 також – 💰Вінниччина (7 млрд 286 млн грн), 💰Кіровоградщина (6 млрд 648 млн грн), 💰Дніпропетровщина (4 млрд 958 млн грн), 💰Одещина (4 млн 629 млн грн).
ℹ️ Нагадаємо, Уряд ухвалив рішення про надання фінансової підтримки мікро-, малому та середньому бізнесу на відновлення частково або повністю зруйнованих внаслідок бойових дій виробничих потужностей. Агропідприємства також можуть розраховувати на таку підтримку.
Детальніше ТУТ
📌03 листопада 2022 року під головуванням першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького відбулася онлайн зустріч з представниками Громадської ради при Держпродспоживслужби.
Під час наради розглянули основні положення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин» (реєстр. № 8150 від 24.10.2022).
💬«Над цим Законом працювали майже три роки і він є результатом спільної колективної роботи із залученням представників всіх стейкхолдерів. В результаті дискусій та компромісів ми маємо результат. Звісно, що треба ще попрацювати до другого читання у Верховній Раді. Тому важливо враховувати всі коментарі та зауваження, зробити логічні та актуальні речі, щоб зробити цю ініціативу ефективнішою», - зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Детальніше ТУТ
Під час наради розглянули основні положення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин» (реєстр. № 8150 від 24.10.2022).
💬«Над цим Законом працювали майже три роки і він є результатом спільної колективної роботи із залученням представників всіх стейкхолдерів. В результаті дискусій та компромісів ми маємо результат. Звісно, що треба ще попрацювати до другого читання у Верховній Раді. Тому важливо враховувати всі коментарі та зауваження, зробити логічні та актуальні речі, щоб зробити цю ініціативу ефективнішою», - зазначив перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Детальніше ТУТ
👍2
📌Зерновий коридор працює: 1,1 млн тонн агропродукції виїхало з України за останній тиждень.
За останні три дні черга суден у Босфорі із українським збіжжям стрімко зменшується: зі 120 кораблів, залишилося менше 40. А от на вхід до Стамбулу вже очікують приблизно 100 кораблів, всі вони прямують до України під завантаження агропродукцією.
📈Статистика роботи Коридору за останній тиждень така: Україна відправила майже 0,5 млн тонн кукурудзи та 309 тис. тонн пшениці. Загальний тоннаж с/г продукції за тиждень становить 1,1 млн тонн.
За три місяці роботи “Зернової ініціативи” до нужденних країн поїхало 618 тис. тонн пшениці, що становить 21% від загальної кількості. До Туреччини відвантажено 579 тис. тонн пшениці, борошно з якого також планується продати країнам із гуманітарною кризою. У загальному відсотковому співвідношенні це ще 19,6%.
🚢Сьогодні українські порти покинули 7 кораблів із 290 тис. тонн вантажу, вони прямують до країн Європи, Азії та Близького Сходу.
За останні три дні черга суден у Босфорі із українським збіжжям стрімко зменшується: зі 120 кораблів, залишилося менше 40. А от на вхід до Стамбулу вже очікують приблизно 100 кораблів, всі вони прямують до України під завантаження агропродукцією.
📈Статистика роботи Коридору за останній тиждень така: Україна відправила майже 0,5 млн тонн кукурудзи та 309 тис. тонн пшениці. Загальний тоннаж с/г продукції за тиждень становить 1,1 млн тонн.
За три місяці роботи “Зернової ініціативи” до нужденних країн поїхало 618 тис. тонн пшениці, що становить 21% від загальної кількості. До Туреччини відвантажено 579 тис. тонн пшениці, борошно з якого також планується продати країнам із гуманітарною кризою. У загальному відсотковому співвідношенні це ще 19,6%.
🚢Сьогодні українські порти покинули 7 кораблів із 290 тис. тонн вантажу, вони прямують до країн Європи, Азії та Близького Сходу.
👍5👎2
📌Алгоритм дій для отримання фітосанітарного сертифіката в умовах воєнного стану.
За результатами засідання Логістичного штабу при Мінагрополітики та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 р. № 398 «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану» (зі змінами) повідомляємо про можливість здійснення фумігації вантажів з продукцією рослинного походження (товарні позиції 1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соя) та 1205 (ріпак) згідно з УКТЗЕД) в рамках реалізації Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів під час експорту сільськогосподарської продукції рослинного походження морськими шляхами з МТП «Одеса», «Чорноморськ» і «Південний».
ℹ️ Мінагрополітики спільно з Держпродспоживслужбою графічно відобразило алгоритм дії основних положень постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 р. № 398 «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану» щодо видачі фітосанітарного сертифіката в разі проведення фумігації вантажів, що експортуються, та пропонує використовувати зазначений алгоритм експортерами сільськогосподарської продукції рослинного походження у своїй господарській діяльності.
Графічний алгоритм за посиланням
За результатами засідання Логістичного штабу при Мінагрополітики та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 р. № 398 «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану» (зі змінами) повідомляємо про можливість здійснення фумігації вантажів з продукцією рослинного походження (товарні позиції 1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соя) та 1205 (ріпак) згідно з УКТЗЕД) в рамках реалізації Ініціативи щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів під час експорту сільськогосподарської продукції рослинного походження морськими шляхами з МТП «Одеса», «Чорноморськ» і «Південний».
ℹ️ Мінагрополітики спільно з Держпродспоживслужбою графічно відобразило алгоритм дії основних положень постанови Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 р. № 398 «Деякі питання здійснення фітосанітарних заходів та процедур в умовах воєнного стану» щодо видачі фітосанітарного сертифіката в разі проведення фумігації вантажів, що експортуються, та пропонує використовувати зазначений алгоритм експортерами сільськогосподарської продукції рослинного походження у своїй господарській діяльності.
Графічний алгоритм за посиланням
📌Микола Сольський виступив на конференції G-20.
До повномасштабного вторгнення рф соняшникова олія стала найбільш експортованим українським продуктом. Частка української соняшникової олії на світовому ринку складала 31 %. Через ускладнення логістичних шляхів та інших факторів війни експорт значно знизився, що вже відображається, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Про це зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час виступу на тематичній панелі «Задоволення світової потреби в соняшниковій олії» в рамках конференції G-20 щодо стійкого розвитку рослинних олій у світі.
Україна й надалі готова бути серед гарантів продовольчої безпеки світу та спроможна забезпечити не лише внутрішні потреби продовольства, а й потреби інших країн.
💬«Достеменно невідома подальша доля продовольчої безпеки світу. Подальша доля багатьох людей. Достеменно відомо лише те, що для окупантів загострення глобальної продовольчої кризи – це ще один спосіб дестабілізувати світ. Однак, об’єднавши наші зусилля разом з партнерами, ми здатні цього не допустити. Ми здатні зупинити екстрене зростання цін. І здатні зберегти найцінніше - життя людей», - зазначив Міністр.
Докладніше про виступ ТУТ
До повномасштабного вторгнення рф соняшникова олія стала найбільш експортованим українським продуктом. Частка української соняшникової олії на світовому ринку складала 31 %. Через ускладнення логістичних шляхів та інших факторів війни експорт значно знизився, що вже відображається, як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Про це зазначив Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський під час виступу на тематичній панелі «Задоволення світової потреби в соняшниковій олії» в рамках конференції G-20 щодо стійкого розвитку рослинних олій у світі.
Україна й надалі готова бути серед гарантів продовольчої безпеки світу та спроможна забезпечити не лише внутрішні потреби продовольства, а й потреби інших країн.
💬«Достеменно невідома подальша доля продовольчої безпеки світу. Подальша доля багатьох людей. Достеменно відомо лише те, що для окупантів загострення глобальної продовольчої кризи – це ще один спосіб дестабілізувати світ. Однак, об’єднавши наші зусилля разом з партнерами, ми здатні цього не допустити. Ми здатні зупинити екстрене зростання цін. І здатні зберегти найцінніше - життя людей», - зазначив Міністр.
Докладніше про виступ ТУТ
minagro.gov.ua
Україна і надалі готова бути серед гарантів продовольчої безпеки світу: Микола Сольський на конференції G-20
До повномасштабного вторгнення рф соняшникова олія була найбільш експортованим українським продуктом
👍4
📌Сьогодні, 3 листопада, народні депутати України 306 голосами ухвалили в другому читанні Закон України «Про матеріали і предмети, що призначені для контакту з харчовими продуктами» (реєстр. № 4568 від 04.01.2021).
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зауважив, що реалізація Закону дозволить встановити єдині правила у сфері виробництва, обігу та використання матеріалів й предметів, які безпосередньо або опосередковано контактують з харчовими продуктами.
💬“Основна мета цього документу – комплексно врегулювати питання безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами, адже йдеться про здоров’я людей. Нам важливо було підготувати редакцію цього закону на основі вимог понад 10-ти актів Європейського Союзу, і тим самим створити законодавче підґрунтя для подальшої реалізації Угоди про асоціацію з ЄС”, – зазначив Микола Сольський.
Серед основних новацій регулювання:
➡️1) визначено загальні вимоги до предметів та матеріалів, що призначені для контакту з харчовими продуктами;
➡️2) врегульовано відносини, пов’язані з виробництвом, обігом та використанням матеріалів і предметів;
➡️3) впроваджено державну реєстрацію та ведення державного реєстру речовин, що використовуються у виробництві матеріалів і предметів та процесів переробки пластику (повторного використання)
➡️4) визначено чіткі вимоги, щодо належної виробничої практики (GMP) при виробництві матеріалів та предметів, що призначені для контакту з харчовими продуктами;
➡️5) удосконалено вимоги щодо державного контролю та відповідальності операторів ринку.
Детальніше за посиланням
Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський зауважив, що реалізація Закону дозволить встановити єдині правила у сфері виробництва, обігу та використання матеріалів й предметів, які безпосередньо або опосередковано контактують з харчовими продуктами.
💬“Основна мета цього документу – комплексно врегулювати питання безпечності матеріалів і предметів, що контактують з харчовими продуктами, адже йдеться про здоров’я людей. Нам важливо було підготувати редакцію цього закону на основі вимог понад 10-ти актів Європейського Союзу, і тим самим створити законодавче підґрунтя для подальшої реалізації Угоди про асоціацію з ЄС”, – зазначив Микола Сольський.
Серед основних новацій регулювання:
➡️1) визначено загальні вимоги до предметів та матеріалів, що призначені для контакту з харчовими продуктами;
➡️2) врегульовано відносини, пов’язані з виробництвом, обігом та використанням матеріалів і предметів;
➡️3) впроваджено державну реєстрацію та ведення державного реєстру речовин, що використовуються у виробництві матеріалів і предметів та процесів переробки пластику (повторного використання)
➡️4) визначено чіткі вимоги, щодо належної виробничої практики (GMP) при виробництві матеріалів та предметів, що призначені для контакту з харчовими продуктами;
➡️5) удосконалено вимоги щодо державного контролю та відповідальності операторів ринку.
Детальніше за посиланням
👍5
📌Сьогодні, 3 листопада, під час чергового засідання Комітет аграрної та земельної політики Верховної Ради ухвалив рішення внести законопроект про врегулювання ринку ГМО на розгляд Верховної Ради України.
Йдеться про Закон України “Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки” (реєстр. № 5839 від 05.08.2021).
📄Документ має комплексно врегулювати сферу поводження з ГМО та удосконалити систему оцінювання ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та навколишнє природне середовище.
🖇Також законопроект передбачає запровадити європейські механізми державної реєстрації ГМО, удосконалити вимоги до маркування такої продукції та запровадити правила щодо її простежуваності, а ще - посилити державний контроль у сфері поводження з ГМО і встановити відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.
Прийняття законопроекту дозволить досягти системної сумісності між законодавством України та законодавством ЄС у сфері поводження з ГМО, що передбачено зобов’язаннями України в рамках Угоди про асоціацію.
Йдеться про Закон України “Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів і генетично модифікованої продукції для забезпечення продовольчої безпеки” (реєстр. № 5839 від 05.08.2021).
📄Документ має комплексно врегулювати сферу поводження з ГМО та удосконалити систему оцінювання ризиків ГМО щодо можливого впливу на здоров’я людини та навколишнє природне середовище.
🖇Також законопроект передбачає запровадити європейські механізми державної реєстрації ГМО, удосконалити вимоги до маркування такої продукції та запровадити правила щодо її простежуваності, а ще - посилити державний контроль у сфері поводження з ГМО і встановити відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.
Прийняття законопроекту дозволить досягти системної сумісності між законодавством України та законодавством ЄС у сфері поводження з ГМО, що передбачено зобов’язаннями України в рамках Угоди про асоціацію.
👍6
📌Українські аграрії провели збір зернових та зернобобових культур на площі 8 млн га (72%) при врожайності 40,7 ц/га й намолотили вже 32,6 млн тонн зерна в т.ч.:
✅пшениці обмолочено 4,7 млн га (100%), при врожайності 41,2 ц/га намолочено 19,4 млн тонн;
✅ячменю обмолочено 1,6 млн га (100%), при врожайності 35,1 ц/га намолочено 5,6 млн тонн;
✅гороху обмолочено 111,5 тис. га (100%), при врожайності 23,4 ц/га намолочено 261 тис. тонн;
✅кукурудзи на зерно обмолочено 1,1 млн га (27%), при врожайності 55,4 ц/га намолочено 6,3 млн тонн;
✅гречки обмолочено 111 тис. га (95%), при врожайності 13,6 ц/га намолочено 151 тис. тонн;
✅проса обмолочено 42,6 тис. га (95%), при врожайності 23,1 ц/га намолочено 98 тис. тонн.
Найбільше гречки намолотили аграрії Житомирщини – 29,6 тис. тонн, а найвища урожайність цієї круп’яної культури на Полтавщині – 19,1 ц/га. Сільгоспвиробники Одещини найбільше намолотили ячменю – 833 тис. тонн.
🚜Збір соняшника проведено на площі 4,1 млн га, (87%) намолочено 9 млн тонн насіння при врожайності 22 ц/га. Найвищий намолот в аграріїв Кіровоградщини – 1,3 млн тонн.
🚜Сою зібрано на площі 1,3 млн га, (85%) намолочено 3,1 млн тонн при врожайності 23,9 ц/га, найбільше на Хмельниччині – 380 тис. тонн.
🚜Цукрових буряків викопано на площі 131,4 тис. га, (73%) накопано 6,4 млн тонн солодких коренів при врожайності 488 ц/га, найбільше на Вінниччині – 1,9 млн тонн.
🚜Збір ріпаку завершено на площі 1,1 млн га, (100%) намолочено 3,2 млн тонн насіння при врожайності 28,9 ц/га;
Сільгосптоваровиробники Дніпропетровщини, та Одещини намолотили понад 2,7 млн тонн зерна, а Вінниччини, Кіровоградщини, Київщини та Хмельниччини понад 2 млн тонн зерна кожна.
Найвища урожайність зернових та зернобобових культур в аграріїв Хмельниччини – 62,2 ц/га.
✅пшениці обмолочено 4,7 млн га (100%), при врожайності 41,2 ц/га намолочено 19,4 млн тонн;
✅ячменю обмолочено 1,6 млн га (100%), при врожайності 35,1 ц/га намолочено 5,6 млн тонн;
✅гороху обмолочено 111,5 тис. га (100%), при врожайності 23,4 ц/га намолочено 261 тис. тонн;
✅кукурудзи на зерно обмолочено 1,1 млн га (27%), при врожайності 55,4 ц/га намолочено 6,3 млн тонн;
✅гречки обмолочено 111 тис. га (95%), при врожайності 13,6 ц/га намолочено 151 тис. тонн;
✅проса обмолочено 42,6 тис. га (95%), при врожайності 23,1 ц/га намолочено 98 тис. тонн.
Найбільше гречки намолотили аграрії Житомирщини – 29,6 тис. тонн, а найвища урожайність цієї круп’яної культури на Полтавщині – 19,1 ц/га. Сільгоспвиробники Одещини найбільше намолотили ячменю – 833 тис. тонн.
🚜Збір соняшника проведено на площі 4,1 млн га, (87%) намолочено 9 млн тонн насіння при врожайності 22 ц/га. Найвищий намолот в аграріїв Кіровоградщини – 1,3 млн тонн.
🚜Сою зібрано на площі 1,3 млн га, (85%) намолочено 3,1 млн тонн при врожайності 23,9 ц/га, найбільше на Хмельниччині – 380 тис. тонн.
🚜Цукрових буряків викопано на площі 131,4 тис. га, (73%) накопано 6,4 млн тонн солодких коренів при врожайності 488 ц/га, найбільше на Вінниччині – 1,9 млн тонн.
🚜Збір ріпаку завершено на площі 1,1 млн га, (100%) намолочено 3,2 млн тонн насіння при врожайності 28,9 ц/га;
Сільгосптоваровиробники Дніпропетровщини, та Одещини намолотили понад 2,7 млн тонн зерна, а Вінниччини, Кіровоградщини, Київщини та Хмельниччини понад 2 млн тонн зерна кожна.
Найвища урожайність зернових та зернобобових культур в аграріїв Хмельниччини – 62,2 ц/га.
👍3❤1
📌Міністерство аграрної політики та продовольства України спільно з Держрибагентством та Держпродспоживслужбою та за участі Бюджетної установи "Методично-технологічний центр з аквакультури" провели 2 листопада круглий стіл на тему: «Експорт української риби та продукції з неї на світові ринки».
Учасники заходу обговорили експортний потенціал української аквакультури, визначили найбільш актуальні проблеми експорту, що заважають бізнесу, та виробили алгоритм дій щодо експорту продукції на зовнішні ринки.
Також розглянули законодавчі аспекти експорту продукції тваринництва, проблеми українського експорту живої риби, продукції рибопереробки, кав’яру, європейський досвід експорту риби та продукції з неї.
💬«З розгортанням реформи рибної галузі виникатимуть нові виклики, до яких ми маємо бути готові. На сьогодні рибопродукція складає лише 0,2 % від нашого загального експорту, а імпортуємо 13% риби і рибної продукції. Це дуже серйозний дисбаланс, який свідчить про істотні проблеми. Сьогоднішня зустріч має допомогти скласти певний план дій з усунення існуючих недоліків та вирішення завдань на майбутнє», - зазначив під час засідання заступник міністра Мінагрополітики Віталій Головня.
Наразі для експорту живої риби відкриті ринки Азербайджану, Ізраїлю, Іраку, Катару, Молдови, Сербії, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану, а також до країн ЄС, Великобританії та Саудівської Аравії. Ракоподібні, молюски та інші продукти промислу експортуються в Молдову, Узбекистан та Туркменістан. Продовжується робота над відкриттям ринків Канади, Бразилії, Китаю, Туреччини, Оману та ОАЕ.
Але зовнішній ринок для української живої риби наразі фактично знаходиться на досить низькому рівні. Тому необхідний чіткий алгоритм дій, який змінить ситуацію і виведе експорт на новий рівень.
Результати засідання круглого столу ТУТ
Учасники заходу обговорили експортний потенціал української аквакультури, визначили найбільш актуальні проблеми експорту, що заважають бізнесу, та виробили алгоритм дій щодо експорту продукції на зовнішні ринки.
Також розглянули законодавчі аспекти експорту продукції тваринництва, проблеми українського експорту живої риби, продукції рибопереробки, кав’яру, європейський досвід експорту риби та продукції з неї.
💬«З розгортанням реформи рибної галузі виникатимуть нові виклики, до яких ми маємо бути готові. На сьогодні рибопродукція складає лише 0,2 % від нашого загального експорту, а імпортуємо 13% риби і рибної продукції. Це дуже серйозний дисбаланс, який свідчить про істотні проблеми. Сьогоднішня зустріч має допомогти скласти певний план дій з усунення існуючих недоліків та вирішення завдань на майбутнє», - зазначив під час засідання заступник міністра Мінагрополітики Віталій Головня.
Наразі для експорту живої риби відкриті ринки Азербайджану, Ізраїлю, Іраку, Катару, Молдови, Сербії, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану, а також до країн ЄС, Великобританії та Саудівської Аравії. Ракоподібні, молюски та інші продукти промислу експортуються в Молдову, Узбекистан та Туркменістан. Продовжується робота над відкриттям ринків Канади, Бразилії, Китаю, Туреччини, Оману та ОАЕ.
Але зовнішній ринок для української живої риби наразі фактично знаходиться на досить низькому рівні. Тому необхідний чіткий алгоритм дій, який змінить ситуацію і виведе експорт на новий рівень.
Результати засідання круглого столу ТУТ
👍3
📌Постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 738 затверджено Порядок надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та Порядок надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства (далі – Порядки). Порядками, серед іншого, визначено механізм використання коштів, передбачених в загальному фонді коштом резервного фонду Державного бюджету.
🖇В Державному Бюджеті України на 2022 рік передбачені кошти в необхідному обсязі для фінансування погоджених грантів.
ℹ️ Станом на 04 листопада 2022 року Мінагрополітики видано 50 наказів про надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та 4 накази про надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства суб’єктам господарювання, які мають їх використати протягом 12 місяців з дати зарахування на рахунок. Тобто, погоджені у 2022 році проекти будуть фінансуватися і в наступному році.
❗️ Варто звернути увагу, що фінансування з Державного Бюджету Україну програм розвитку, протягом першого кварталу, здійснюється в обмежених обсягах.
З огляду на зазначене та з метою ефективної реалізації проектів у першому кварталі 2023 року, рекомендуємо отримувачам грантів здійснити закупівлю необхідних товарів та оплату послуг до кінця поточного року.
🌀 Водночас повідомляємо, що на 2023 рік дія зазначеної постанови та Порядків буде продовжена аналогічно до 2022 року.
🖇В Державному Бюджеті України на 2022 рік передбачені кошти в необхідному обсязі для фінансування погоджених грантів.
ℹ️ Станом на 04 листопада 2022 року Мінагрополітики видано 50 наказів про надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та 4 накази про надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства суб’єктам господарювання, які мають їх використати протягом 12 місяців з дати зарахування на рахунок. Тобто, погоджені у 2022 році проекти будуть фінансуватися і в наступному році.
❗️ Варто звернути увагу, що фінансування з Державного Бюджету Україну програм розвитку, протягом першого кварталу, здійснюється в обмежених обсягах.
З огляду на зазначене та з метою ефективної реалізації проектів у першому кварталі 2023 року, рекомендуємо отримувачам грантів здійснити закупівлю необхідних товарів та оплату послуг до кінця поточного року.
🌀 Водночас повідомляємо, що на 2023 рік дія зазначеної постанови та Порядків буде продовжена аналогічно до 2022 року.
👍3