Десятки тисяч смертей від епідемії холери – нажаль, це потенційно реальний сценарій для окупованого Маріуполя.

Чим так небезпечна холера?
❗️Навіть в разі призначення лікування, в «запущені» терміни, смертність може досягати 10%. Без системного лікування хвороба забирає вже до 60% життів.

Зараз в Маріуполі низка факторів може призвести до «вибухової» епідемії:
▪️не працюють централізоване водопостачання та каналізація
▪️місто буквально тоне в смітті та нечистотах
▪️стихійні поховання розташовані майже в кожному дворі
▪️літня спека пришвидшила розкладання тисяч трупів під завалами
▪️немає ліків. Медичні заклади розгромлені, найцінніше обладнання вивезено, кращі лікарі виїхали
▪️море та водойми постійно забруднюються сміттям, нечистотами та «трупними» водами.

Що може врятувати Маріуполь?
✅ Відновлення роботи «зелених» коридорів та міжнародна гуманітарна місія з повною евакуацією.

На сайті центра громадського здоров’я МОЗ можна знайти інформацію про симптоми холери та рекомендації щодо профілактики.

Тут завжди будуть найгарніші закати. Добраніч, Маріуполь 🥰

Кожен маріуполець – це «Азов».
В терористичному формуванні «днр» продовжують «пошуки» азовців серед жителів Маріуполя. Так працює репресивна машина окупантів. Стати «азовцем» або «нацистом» та зникнути безвісти можна просто за українську мову або татуювання. Будь-яка національна символіка України, навіть футболка в жовто-синіх кольорах наражає людей на небезпеку переслідування.
«На прикладі окупованого Маріуполя ми бачимо майбутнє, яке путін готував для всієї України. Заборона всього українського, тотальне зросійщення та руйнування будь-яких демократичних проявів», – зазначив мер Маріуполя Вадим Бойченко.

✊У нас маріупольці працюють для маріупольців! Знайомтеся, Юлія Дресвяннікова. Її знають усі маріупольські діти Запоріжжя. Вона зустрічає їх в ігровій кімнаті та влаштовує яскраві події з веселощами🎊

Педагогічний досвід – 27 років, керівник ясла-садка №49 "Ромашка" Маріупольської міської ради. Коли почалася війна, виживала під постійним страхом авіаудару та хвилюванням за рідних.

😊У “ЯМаріуполь” працює з першого дня. Бажання одне – підтримати людей. Їм становиться ліпше, коли розуміють, що не одні.

В ігрову кімнату приходять різні дітки – відкритті чи скуті. Часом діляться страшними спогадами. Аби наситити їх життя добрими подіями – дарує позитив❤️

“Я вражена, наскільки наші діти зростають патріотами України. Свій вільний час вони проводять за малюванням. Кожна робота – це синьо-жовті прапори та віра у перемогу🇺🇦 Вони можуть раптово заспівати Гімн України чи “Ой, у лузі червона калина”. І це йде в них від серця. Вони вірять в Україну. Значить, все у нас буде добре!” – зазначає Юлія.

«Будет исправлено на нормальное русское название». Окупанти «деукраїнізують» стелу «Маріуполь».
Тим часом, люди в самому Маріуполі голодують. Досі немає води, світла та газу. Місто вщент зруйноване та вже на межі епідемії. «Рускій мір» він такий 🤬

Могли загинути від інфекційного спалаху швидше, ніж від авіабомби

Історією виживання поділилася Ірина Дагаєва. Вона надавала медичну допомогу у ​​Філармонії.

Це було укриття, де ховалося близько 800 маріупольців.

“У нас була склянка на день. Це і попити, і вмитися, і почистити зуби. Все, що ти мав це 200 мл води”.

Через відсутність води почалася антисанітарія. Це могло спричинити спалах інфекційної епідемії. А лікувати – нічим. Ходили в знищені аптеки, міняли їжу на ліки.

“Найстрашніший день, коли авіабомба впала на пологовий будинок. Почали надходити діти, яким один день. Їх мами без молока. Таких було троє. Скільки новонароджений зможе прожити без їжі?”

Ірина не опускала руки та надавала медичну допомогу. Згадує про маріупольських лікарів зі сльозами – багато загинуло.

“Я не думала вмирати. Від мене залежало 800 людей. Я була потрібна. Виїжджати було боляче. Я мала почуття провини, що там залишилися люди без допомоги. Якщо не моя донька та маленькі онуки - не знаю чи виїхала”

#ГолосиМаріуполя

Сюжет можна подивитися тут