Ціну правди, яку дізнається світ про події в Україні, маємо пам’ятати щодня. 3 24 лютого внаслідок російської агресії на території Приірпіння загинуло шестеро представників українських та іноземних медіа. Журналісти, телеоператори, фотокореспонденти, ведучі та актори. Нехай їхня жертва не буде даремною.
Павло Лі – ведучий телеканалу «Дом», актор, волонтер, загинув 6 березня в Ірпені під час евакуації людей
Зореслав Замойський – журналіст інтернет-ресурсів «Інформаційний портал», тіло з ознаками насильницької смерті знайшли 13 квітня в Бучі
Брент Рено – документаліст, кореспондент Time, розстріляний росіянами 13 березня на блокпосту в Ірпені
П’єр Закжевскі – оператор телеканалу Fox News, загинув 14 березня під час артилерійського обстрілу російських військ у Горенці
Олександра Кувшинова – продюсерка Fox News, журналістка, загинула 14 березня під час артилерійського обстрілу російських військ у Горенці
Олександр Литкін – журналіст «KNK Медіа», з перших днів війни став на захист Ірпеня, загинув 13 березня на блок-пості біля ТРЦ "Жираф" внаслідок обстрілу російських військ
Вічна пам’ять!
Павло Лі – ведучий телеканалу «Дом», актор, волонтер, загинув 6 березня в Ірпені під час евакуації людей
Зореслав Замойський – журналіст інтернет-ресурсів «Інформаційний портал», тіло з ознаками насильницької смерті знайшли 13 квітня в Бучі
Брент Рено – документаліст, кореспондент Time, розстріляний росіянами 13 березня на блокпосту в Ірпені
П’єр Закжевскі – оператор телеканалу Fox News, загинув 14 березня під час артилерійського обстрілу російських військ у Горенці
Олександра Кувшинова – продюсерка Fox News, журналістка, загинула 14 березня під час артилерійського обстрілу російських військ у Горенці
Олександр Литкін – журналіст «KNK Медіа», з перших днів війни став на захист Ірпеня, загинув 13 березня на блок-пості біля ТРЦ "Жираф" внаслідок обстрілу російських військ
Вічна пам’ять!
У Парижі відкрилася фотовиставка «Зруйнований, але нескорений Ірпінь», де ми презентували мешканцям та гостям французької столиці світлини із фактами масштабного руйнування Ірпеня внаслідок російської агресії.
Я вдячний всім, хто був сьогодні разом із нами. Особлива вдячність Тетяні Близнюк та її донькам Заріні та Анастасії, які публічно розповіли про жорстокі злочини рашистів у нашому місті. Батько дівчат Олександр Литкін загинув, захищаючи Ірпінь. З перших днів війни він долучився до територіальної оборони міста.
Завдячуючи таким мужнім хлопцям, як Олександр, наше місто витримало ворожу навалу. Ми його обов’язково відновимо, відбудуємо і зробимо ще кращим! Зараз робимо все можливе в пошуках необхідного фінансування.
Я вдячний всім, хто був сьогодні разом із нами. Особлива вдячність Тетяні Близнюк та її донькам Заріні та Анастасії, які публічно розповіли про жорстокі злочини рашистів у нашому місті. Батько дівчат Олександр Литкін загинув, захищаючи Ірпінь. З перших днів війни він долучився до територіальної оборони міста.
Завдячуючи таким мужнім хлопцям, як Олександр, наше місто витримало ворожу навалу. Ми його обов’язково відновимо, відбудуємо і зробимо ще кращим! Зараз робимо все можливе в пошуках необхідного фінансування.
Сьогодні Ірпінь попрощався із офіцером полковником Василем Пічненком – справжнім патріотом та громадянином своєї країни, чудовим чоловіком та батьком, успішним спортсменом – майстром бойових мистецтв дзю-дзюцу та панкратіону.
На захист України Василь Пічненко став ще у 2014 році. Тоді був поранений у боях під Дебальцевим, але після багатьох операцій та реабілітації знову повернувся до служби. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Не залишився осторонь Василь і коли ворог пішов на Україну із повномасштабною війною. Побратими та підлеглі кажуть, він ніколи не шукав легких шляхів та завжди готовий був брати на себе усю повноту командирської відповідальності.
Загинув Василь Пічненко 6 червня під час виконання бойового завдання біля села Богородичне на Донеччині. У полковника залишилася дружина та двоє діток.
Від імені всієї Ірпінської громади висловлюю щирі співчуття родичам і друзям Героя. Знаю точно, ця велика для нас втрата не буде даремною. Помстимося і обов’язково переможемо, як про те мріяв Василь Пічненко.
Вічна пам’ять!
На захист України Василь Пічненко став ще у 2014 році. Тоді був поранений у боях під Дебальцевим, але після багатьох операцій та реабілітації знову повернувся до служби. За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Не залишився осторонь Василь і коли ворог пішов на Україну із повномасштабною війною. Побратими та підлеглі кажуть, він ніколи не шукав легких шляхів та завжди готовий був брати на себе усю повноту командирської відповідальності.
Загинув Василь Пічненко 6 червня під час виконання бойового завдання біля села Богородичне на Донеччині. У полковника залишилася дружина та двоє діток.
Від імені всієї Ірпінської громади висловлюю щирі співчуття родичам і друзям Героя. Знаю точно, ця велика для нас втрата не буде даремною. Помстимося і обов’язково переможемо, як про те мріяв Василь Пічненко.
Вічна пам’ять!
Сьогодні вручив Дмитрові Зарецькому (позивний «Монах») медаль «За заслуги перед містом Ірпінь».
Дмитро – один із тих воїнів, яким ми завдячуємо міцною обороною Ірпеня. Як командир 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, «Монах» разом зі своїми хлопцями дали доброї прочуханки окупантам, не пропустили рашистів до столиці і, зрештою, вигнали цю нечисть із нашого міста.
Ще раз щиро дякую від імені усієї громади Ірпеня!
Для мене честь товаришувати з такою людиною!
Дмитро – один із тих воїнів, яким ми завдячуємо міцною обороною Ірпеня. Як командир 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, «Монах» разом зі своїми хлопцями дали доброї прочуханки окупантам, не пропустили рашистів до столиці і, зрештою, вигнали цю нечисть із нашого міста.
Ще раз щиро дякую від імені усієї громади Ірпеня!
Для мене честь товаришувати з такою людиною!
❤1