🩸Дні Донора вже в цю п'ятницю і суботу (27 і 28 лютого).

🕘 з 9:00 до 14:00
📍 м. Буча, вул. Антонія Михайловського, 54.

Записатися на зручний для вас час можна за телефоном: +380 95 280 4752

Із собою візьміть паспорт і гарний настрій!

Інструкція для підготовки в описі: https://www.youtube.com/watch?v=HW2jlG567Yg

Долучайтесь до Кровних побратимів міста-героя Ірпеня.

Разом до перемоги і Слава Україні!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

У Михайлівці-Рубежівці живим коридором зустріли 45-річного Героя на щиті – Віталія Жлобіна.

Він стримував ворога на Сумської напрямку на посаді оператора безпілотних літальних систем у 21-й Окремій механізованій бригаді Сухопутних військ ЗСУ.

18 лютого під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Велика Рибиця Віталій мужньо прийняв останній бій за Незалежність України.

Воїн народився 17 вересня 1980 року в Михайлівці-Рубежівці, закінчив місцеву школу. Вдома на нього чекали мама, брат і донька.

Щирі співчуття рідним, близьким і побратимам Віталія із Сухопутних військ від усієї Ірпінської громади!

Вічна пам’ять і слава Герою – Віталію Жлобіну!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Відвідали з ірпінцями сучасний музеї війни у Національному університеті оборони України.

Спогади 2022 року, звуки пострілів і запах диму за лічені секунди постали перед очима.

Окрема експозиція про Ірпінь, Бучу, Гостомель і Мощун детально відтворює хронологію подій: від світанку 24 лютого 2022 року, коли армія росії прийшла захопити Київ "за три дні", і до розгрому ворога Силами оборони України.

Вдячний офіцерам, які ретельно зібрали матеріали та розповіли нам невідомих фактів про наше місто-герой Ірпінь.

Сходіть обов’язково. Ми повинні знати й пам’ятати, хто і яким чином хотів нас знищити. Не з телевізора, не з чужих переказів — маємо зрозуміти все самі.

Коли ми відкрили реєстрацію, я не очікував такого відгуку.

Заявок було настільки багато, що ми звернулися до керівництва Національного університету оборони та попросили провести не одну екскурсію, а загалом чотири. Бо якщо у мешканців є запит — значить, це потрібно.

Дякую всім, кому небайдужа історія нашого рідного дому та наших неймовірних людей.

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

🩸Сто п’ятдесят вісім донорів здали кров для поранених захисників 27 і 28 лютого.

Багато з тих, хто приєднався, здавали кров уперше. Це означає, що наша донорська спільнота росте, а Ірпінська громада стає відповідальнішою за тих, хто боронить нас на полі бою.

Вдячний Кровним побратимам із 4-ї бригади оперативного призначення "Рубіж", 2-го корпусу НГУ "Хартія" та 1-ї Президентської бригади оперативного призначення "Буревій".

Дякую команді Київського обласного центру служби крові за професійність і настрій.

Окремо хочу подякувати міському голові Бучі та керівнику Бучанського центру первинної медико-санітарної допомоги Оксані Джам за організацію Днів донора на найвищому рівні.

А також дякую кожному, хто стає Кровним побратимом для наших воїнів і дає їм шанс повернутися додому живими!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Продовжуємо знайомити освітні заклади Ірпеня з їхніми Героями-випускниками.

Ще одну пам’ятну шкільну дошку передали в Ірпінський ліцей №3. На ній фото випускників, які боронили незалежність і свободу України ціною свого життя:

Богдан Іванов
Ігор Кроткіх
Володимир Прохнич
Сергій Соловйов
Руслан Роговченко
Сергій Смірнов
Микола Шурабура
Ігор Сухих
Віктор Тупало

Історії їхньої мужності повернулися до рідної школи, щоб стати прикладом гідності й відваги для кожного покоління учнів.

Біля кожного прізвища — QR-код, за яким усі охочі можуть перейти на сторінку Ukraine War Archive, де є опис життєвого шляху захисника.

Я вкотре хочу подякувати і вклонитися родинам і вчителям, які виростили справжніх Героїв, мужніх захисників із великими серцями та безмежною любов’ю до України.

Ірпінь пам’ятає своїх Героїв!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Завтра, 6 березня, Ірпінська громада проведе в останню путь майора МВС та ЗСУ – 57-річного Олександра Данилюка, позивний "Сан Сей".

Олександр Олександрович народився в Києві 15 листопада 1967 року. З 2016 року разом із дружиною проживав в Ірпені.

Свій шлях захисника він розпочав із Військового авіаційного технічного училища. Проходив службу на Далекому Сході. Вже після здобуття незалежності нашої держави отримав освіту в Національній академії оборони України (нині — Національний університет оборони України).

Працював у Міністерстві внутрішніх справ і мав звання майора МВС. Кілька років очолював ДАІ міста Ірпінь.

Щоб доєднатися до захисту України у лютому 2022 року, він приховав своє звання та групу інвалідності й записався добровольцем до ТрО як солдат.

Продовжив службу у складі 30-ї та 115-ї бригад, отримав звання майора ЗСУ, був заступником командира батальйону.

Через стан здоров'я вимушено завершив службу. Пройшов довгий шлях реабілітації та лікування. Але, на жаль, серце захисника зупинилося 27 серпня 2025 року в Німеччині.

Завтра родина Героя зможе провести його в останню путь в Україні.

"Він прожив життя честі, служби та відповідальності. Його пам’ятатимуть як людину сильну духом, віддану своїй справі, своїй родині та своїй країні", — кажуть про Олександра Данилюка знайомі та близькі.

"Він був дуже добрим і спокійним. Витриманим — усі важкі моменти у житті завжди сприймав розсудливо. Побратими пам'ятають його ввічливим у будь-яких ситуаціях, де він проявляв увесь свій фах і досвід. Нікому не відмовляв у допомозі", — згадує дружина Тетяна.

Завтра відбудеться прощання та поховання праху Олександра Олександровича Данилюка:

10:00 — живий коридор біля повороту на кладовище (вул. Університетська, м. Ірпінь);

10:15 — чин поховання праху на Алеї пам’яті захисників України.

Щирі співчуття родині, колегам і побратимам по службі!

Вічна пам’ять та слава Герою Олександру Данилюку!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Кожен день березня назавжди закарбувався у пам’яті Ірпеня болючими втратами серед захисників і мирних мешканців міста.

Сьогодні, 5 березня, росіяни розстріляли автомобіль, в якому їхали наші побратими – Дмитро Українець і Сергій Малюк.

Того дня на вул. Лисенка вони натрапили на російських окупантів, які відкрили по ним вогонь.

Дмитро ще був живий, коли росіяни витягли його з машини і зробили контрольний постріл.

Тіла Дмитра Українця і Сергія Малюка кілька днів залишалися біля розстріляного автомобіля. Через декілька днів їх поховають у братській могилі із двома мешканцями.

Того ранку Дмитро встиг подзвонити мамі. Його останні слова були прості:
– Мам, плюс?
– Плюс.

У цей день також загинув Федір Сєропов – ірпінець, який у поважному віці 70 років взяв зброю і тримав оборону на блокпосту "Синергія".

У ті найтяжчі дні весни 2022 року, коли росіяни вже заходили у райони нашого міста, ці мужні чоловіки не шукали причин, щоб виїхати. Вони були першими, хто тримав оборону і чекав на ЗСУ.

Їх вбили російські окупанти за те, що вони любили і захищали свій дім, своє місто, свою Батьківщину.

Схиляємо голови перед батьками і рідними захисників Ірпеня.

Пам’ятаємо своїх Героїв!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube