Сьогодні, у День пам’яті захисників і захисниць України, згадаємо всіх, хто своїм життям виборов наше право жити у вільній державі.

Найкраща пам’ять про них – те, як ми живемо сьогодні. Чи робимо свій внесок у країну, за яку вони загинули, чи пам’ятаємо про ціну, яку вони заплатили не лише в пам’ятні дати.

Мені приємно бачити, що заклади Ірпеня сьогодні долучилися до ініціативи "Стіл пам’яті" та накрили місця для захисників, яких більше немає з нами.

Такий жест у відносно мирному місті нагадує просту річ: ми пам’ятаємо наших воїнів, пам’ятаємо, що відбувалося з нашим містом, коли сюди прийшов ворог. Ми бачили на власні очі, що могло статися з Україною, якби не наші захисники і захисниці.

Росія не перше століття намагається забрати в нас право бути собою, і не одне покоління українців ставало проти неї. І кожен день у своїх вчинках, роботі, думках маємо боротись за нашу країну, яку вони захистили.

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Зустріли на щиті 19-річного Артьома Сіневича, юного воїна, який не сховався за своїм віком.

Особливо важко ховати таких молодих хлопців, у яких попереду мало бути ціле життя.

Артьом виріс у Михайлівці-Рубежівці, закінчив місцеву школу. Школярем брав участь в олімпіадах, займався спортом, цікавився історією, а у 17 років розвивав місцевий осередок "Центурії". Після школи вступив до Державного податкового університету в Ірпені.

У цьому році прийняв доросле рішення перейти на заочне навчання і стати солдатом Міжнародного легіону воєнної розвідки ГУР МО України.

28 серпня загинув на Сумському напрямку, коли його група поверталася після виконання бойового завдання.

Побратими прощалися з Артьомом із обіцянкою відплатити ворогу за його загибель.

Від усієї Ірпінської громади висловлюю щирі співчуття рідним, друзям і побратимам Артьома.

Світла вічна пам’ять Артьому "Арту" Сіневичу. Честь Герою!🫡

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Друзі, перепрошую, особливо перед військовими. Але є речі, які сьогодні вже важко називати іншими словами.

Є**ти треба ворога, шановні.

А всередині країни має бути відповідальність за державу.

Корупціонери мають сидіти. Посадовці – відповідати. Закон має нарешті запрацювати для всіх.

Бо поки хтось ділить вплив, хтось безкарно краде, а в Ірпені під кришуванням заступників Офісу президента та правоохоронців мародерить ціле місто – росіяни продовжують робити свою справу.

Тому б'ємо ворога. Щодня.

На військовій і державній службі.
У справах, рішеннях і відповідальності за свої дії.

Щоб він не прийшов до ваших королев, дружин, дітей і матерів.

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

З Днем народження, моє місто-герой Ірпінь!

Бажаю нам якнайшвидшої відбудови, а не забудови.

Нових шкіл з укриттям, садочків і доріг – раніше, ніж нових висоток.

І найголовніше, щоб Ірпінь залишався нашим. Рідним, затишним містом, яке ми боронили. Нашою батьківшиною, яку ми разом будемо берегти і за яку будемо боротися й далі.

Вітаю всіх наших мешканців з Днем Ірпеня!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ми з ДФТГ Ірпінь відзначили день міста важливою ініціативою – п'ятим донорським днем "Кровні побратими".

Бо якби не було кому захищати місто – не було б і цього дня

Зібрали 164 донації крові. А всього за рік вже передали 744 донації і об'єднали сотні мешканців, які стали Кровними побратимами для захисників і захисниць.

Дякую всім, хто знаходить час, долає страх і обставини та ділиться кров'ю, яка може врятувати чиєсь життя.

За організацією таких подій завжди стоїть велика спільна робота, тому окрема вдячність:

Фахівцям Київського обласного центру служби крові за професіоналізм і ту атмосферу, завдяки якій наші Дні донора завжди проходять легко і з посмішкою.

Міському голові Бучі Анатолію Федоруку та Оксані Джам – за те, що приймаєте нас і організовуєте все максимально комфортно для людей.

Бучанській міській раді, Бучанському центру первинної медико-санітарної допомоги, Тарасу Шаправському і команді ДФТГ Бучі – за підтримку ініціативи та безпосередню участь.

Вдячний і нашим захисникам, які долучаються до донорського руху.

До наступної зустрічі, Кровні побратими Ірпеня і Бучі!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ірпінь провів в останню путь Героя Віталія Широкоступа.

Понад два роки його сім'я чекала дзвінка, будь-якої звістки, вірила, що він живий. Та ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше.

Віталій Широкоступ народився 23 березня 1979 року в селі Землянка на Кагарличчині.

Навчався у Шубівській школі, згодом у СПТУ-1 у Рокитному здобув професію водія. Усе життя працював. Був водієм в агрофірмі «Нива», працював у фермерському господарстві «Широкоступ», управляючим у фірмі «Равлик» у рідній Землянці.

Люди, які знали Віталія, згадують його як відповідального, працьовитого чоловіка. Щирого, справедливого, доброго, завжди з усмішкою.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Віталій долучився до територіальної оборони. У червні 2024 року пішов захищати Україну в лавах ЗСУ.

Служив стрільцем у 110-й окремій механізованій бригаді ім. Марка Безручка.

26 липня 2024 року разом із побратимами Віталій виконував бойове завдання на Покровському напрямку, поблизу села Новоолександрівка. Під час ворожого мінометного обстрілу їхньої позиції зв’язок із ним обірвався.

Відтоді захисник вважався зниклим безвісти.

Лише через два роки, після ДНК, рідні дізналися, що Віталій загинув 26 липня 2024 року. Йому було 45 років.

Останні роки його родина проживає в Ірпені. І саме сюди він повернувся востаннє.

Щирі співчуття мамі, дружині, дітям, брату, сестрі, всій родині, друзям, землякам та бойовим побратимам Героя.

Вічна, світла пам’ять Віталію Широкоступу!🇺🇦

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Місто-Герой Ірпінь відвідали представники Королівського Данського оборонного коледжу Royal Danish Defence College.

Разом із науковцями Національного університету оборони України та ДФТГ №1 Ірпеня провели виїзний практичний семінар "Битва за Київ 2022". Цю операцію вивчають військові в Європі.

Пройшли ключовими місцями бойових дій в Ірпені, розповіли, як ЗСУ і ГУР будували оборону Києва і які рішення доводилося приймати тут, на місці.

Європі сьогодні потрібно значно більше українського військового досвіду.

Бо навіть війна у 2022 році, і війна зараз – це вже дві різні війни.

FPV-дрони, розвідка з повітря, РЕБи, роботизовані системи, постійна зміна засобів ураження і протидії ворогу – тактика змінюється без перебільшення щомісяця.

Те, що десятки років було основою світових військових доктрин, у сучасній війні довелося переосмислювати на ходу. Великі механізовані штурми, техніка вартістю мільйони доларів стають дедалі вразливішими на полі бою.

Наші військові добре розуміють, про що я.

Саме тому український досвід потрібно системно збирати і вивчати невідкладно, бо це досвід майже п'яти років великої війни, протягом яких українські військові щодня стримують чисельно переважаючого ворога і водночас розробляють та опановують нові технології.

Європі важливо зрозуміти, що країна-терорист не перестане нападати на мирні країни, поки не розвалиться.

Тому дякую нашим колегам із Національного університету оборони України та Royal Danish Defence College за те, що йдуть цим шляхом і посилюють нашу спільну готовність до захисту від ворога.

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Ірпінь важко здивувати тим, що сьогодні відбувається з Муніципальною охороною і поліцією в Києві.

Ми це проходили 29 липня 2025 року, коли в Ірпінській міській раді за участі тітушок, Мунварти і поліції відбувся насильницький переворот влади під дудку забудовника Карплюка та його "партнерів" в органах.

За цей час Ірпінь на власні очі побачив, як правоохоронці обслуговують інтереси забудовника. На численні заяви адвокатів ніхто досі не дав офіційної відповіді: хто організував цей силовий сценарій і хто за нього відповість. Хоча неофіційно всі знають організаторів, виконавців і бенефіціарів поділу громади поіменно.

То якщо ціле місто під Києвом можна було віддати під дерибан, провести силову зміну влади, не допускати мешканців на сесію, бити ветеранів у міській раді — чому ви дивуєтесь тому, що бачите сьогодні у спальному районі Києва?

Коли ті, хто мають охороняти закон, дозволяють приватним інтересам бути вище людей, які своїми податками утримують цю країну — це проблема небезпечніша, ніж здаєтьсться після перегляду подібних відео.

Тому я вкотре звертаюся до антикорупційних і правоохоронних органів: скільки ще громад мають пройти через силові сценарії, тиск і безкарність, перш ніж держава почне реагувати, називати організаторів поіменно та притягувати їх до відповідальності?

Поки ви чекаєте команди, кожен наступний Карплюк у кожному українському місті бачить одне: якщо маєш гроші, зв’язки і продажних людей у правоохоронній системі – можна робити з Україною те саме, що роблять окупанти.

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

О, друзі, виявляється, далеко не всі знають, що відбулося в Ірпені у липні минулого року. Після вчорашнього відео багато людей написали, що шоковані побаченим.

Тому для тих, хто не знає або забув, нагадаю.

29 липня 2025 року прикриваючись від громади тітушками, поліцією та КП Муніципальна варта, депутати проголосували за недовіру мені, як законно обраному міському голові. Бенефіціаром рейдерського захоплення влади є і залишається забудовник карплюк, лідер партії "Нові обличчя".

Мешканців до зали не пустили. Людей били, штовхали, принижували – і все це відбувалося на очах правоохоронців, але їхньої реакції ні в той ганебний день, ні через рік Ірпінь не отримав.

Повноваження міського голови після цього Карплюк перереєстрував на свою шістку – секретарку Анжелу Макеєву.

А щоб вона слухняно себе поводила і підписувала потрібні рішення – купив джип, пообіцяв побудувати будинок і дозволив заробляти на відкатах із тендерів.

Багатьох дивує, як це стало можливо під час повномасштабної війни. Але якраз війна багатьох депутатів і працівників Ірпінської міської ради змусила служити забудовнику, який поробив їм бронювання, залякав звільненнями і наобіцяв заробітки з бюджетних коштів і земель громади.

Частину депутатів Батьківщини та ЄС, яка не хотіла зраджувати громаду – відкликали та замінили більш лояльними, окремих депутатів забудовник нагодував квадратними метрами.

Через рік цікаво запитати народних обранців, з вами справедливо розрахувалися за здачу Ірпеня? Від дерибану землі комусь іще дісталися мільйони, окрім Помазана?

Минув уже рік. Як бачимо, вигода від покривання забудовної банди Карплюка досі переважає закон та інтереси мешканців Ірпінської громади.

Друзі, ви питаєте: "Що ми можемо зробити?"

Давайте почнемо хоча б із того, щоб якомога більше ірпінців дізналися, що нашим містом керує самопроголошена банда мародерів. Що відбувається в міській раді, за що голосують їхні депутати і в чиїх інтересах ухвалюються рішення.

Щоб громада вимагала від правоохоронців стояти на боці закону й людей, а не гаманців. І щоб за своє місто ми боролися разом.

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Спочивай з миром, Микола Дідківський.

Микола народився 28 січня 1984 року в селі Недашки на Житомирщині. Там виріс і закінчив школу. Улюблену професію здобув в Малинському лісотехнічному коледжі й майже все своє професійне життя пов’язав із лісовпорядкуванням. Працював інженером-токсатором у ВО "Укрдержліспроєкт". Колеги знали Миколу як відповідального фахівця, спокійну й добру людину, яка справді любила свою професію.

Незадовго до повномасштабного вторгнення родина Миколи обрала своїм домом Ірпінь. Тут він зустрів початок великої війни і пережив бойові дії в місті.

Після звільнення Ірпеня наприкінці березня 2022 року Микола добровільно пішов до війська боронити Україну.

Служив у 67-й окремій механізованій бригаді, у званні старшого сержанта.

За службу і особисту мужність 15 листопада 2024 року Указом Президента України №766/2024 Миколу Дідківського нагородили орденом "За мужність" III ступеня.

Під час виконання бойового завдання поблизу села Садове захисник зазнав тяжкого поранення. Щоб врятувати Героя, лікарям довелося ампутувати йому праву ногу.

Після цього почалися місяці лікування та реабілітації в Ірпінському шпиталі.

Але після тривалої боротьби за здоров’я серце Миколи зупинилося.

Йому було 42 роки.

Висловлюю щирі співчуття від усієї Ірпінської громади його родині, синові, друзям, колегам з "Укрдержліспроєкт" і побратимам.

Вічна пам’ять Герою Миколі Дідківському!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

🩸Нагадування всім Кровним побратимам Ірпеня та Бучі, наскільки важливий кожен пакет вашої крові.

Наступний День донора вже за два місяці.

Дякуємо кожному, хто здає кров і рятує життя.

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Друзі, займання внаслідок падіння уламків біля Ірпеня вже під контролем наших служб.

Росія продовжує терор мирних міст і запускає ударні дрони хвиля за хвилею.

Будь ласка, під час тривоги залишайтеся в місцях, де вас не зможуть травмувати уламки.

Навіть після збиття вони можуть становити небезпеку.

Повітряна небезпека триває.

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

На щиті до Ірпеня повертається наш захисник – 39-річний Антон Стрельчук.

Антон був із тих, хто не поїхав з Ірпеня, коли в місті вже тривали бойові дії.

У березні 2022 року він долучився до евакуаційної команди Ірпінської Біблійної Церкви і допомагав мешканцям дістатися до Романівського мосту. Розвозив продукти, хліб, забезпечував роботу церкви, де ховалися люди.

Антон Валерійович Стрельчук родом з Краматорська.

В Ірпені Антона пам’ятають як старанного і відповідального майстра ремонтів. Більшу частину професійного життя він присвятив будівництву.

Після звільнення Київщини він залишився допомагати нашому місту відновлюватися: розбирав завали, ремонтував пошкоджене житло, допомагав людям повертатися у свої домівки.

У 2025 році Антон став на захист України і приєднався до лав ЗСУ. Навіть після поранення пройшов реабілітацію і знову повернувся до своїх побратимів.

22 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання на Харківщині Герой загинув у стрілецькому бою.

Висловлюю щирі співчуття мамі Антона, його рідним, друзям і побратимам від усієї Ірпінської громади.

Прощання із захисником відбудеться завтра, 30 вересня:

11:00 – Ірпінська Біблійна Церква (вул. Соборна, 1);

12:00 – живий коридор на вул. Університетській (біля повороту на кладовище);

12:10 – поховання на Алеї пам’яті захисників України.

Вічна світла пам’ять Герою – Антону Стрельчуку!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Вітаю зі святом захисників і захисниць України!

Сьогодні буде багато привітань. І це дуже важливо – дякувати, шанувати, пам’ятати. Але, друзі, ми на тому етапі війни де тільки слів недостатньо.

Цю війну росія веде заради захоплення української землі і знищення нашої державності. В окупованих містах насаджує свої закони, владу, освіту й витісняє все українське.

Останні місяці росіяни почали масштабний терор мирного населення і столиці України. Їхня мета залякати нас, паралізувати економіку, наше життя вдома.

Саме наші захисники і захисниці стоять стіною між окупацією та майбутнім наших дітей тут. Вони роблять найважчу і критично важливу роботу щодня. Залишають свої родини, віддають здоров’я і себе заради нас.

І наша вдячність має бути не лише словами і не декілька разів на рік.

З Ірпеня на схід відвезли з Романом Погорілим чергову фуру допомоги для:
– 59-ї ОШБ безпілотних систем, відомої як «Степові хижаки»;
– 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЕДЕЛЬВЕЙС;
– Управління 1 корпусу Національної гвардії України Азов.

Допомогу зібрали завдяки місцевим бізнесам.

Допомагайте щодня. Донатьте. Збирайте необхідне і передавайте через волонтерів. Будьмо опорою для наших захисників і захисниць не лише сьогодні.

Вітаю всіх, хто сьогодні в строю🫡

Слава українським захисникам!

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

У День захисників і захисниць України згадали у молитві наших полеглих Героїв.

Молилися разом із їхніми батьками, дружинами і дітьми — тими, хто сьогодні живе в Ірпені без найдорожчих людей поруч. Без людей, які стали на захист кожного з нас і віддали за Україну найдорожче, що мали – своє життя.

Низький уклін родинам наших полеглих Героїв. Їх з нами немає, але ми пам’ятаємо їхні імена і якими вони були.
І будемо розповідати про них нашим дітям.

Завдяки їм є наше місто-герой Ірпінь, є Україна.

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube

Мешканців Ірпеня прошу тимчасово зачинити вікна, поки триває ліквідація наслідків пожежі в Гостомелі. Ситуація контрольована.

Станом на 21:00 двох постраждалих доправили до лікарні.

Росіяни розраховують на те, що після кожної такої атаки ми будемо залякані, втомлені і втратимо відчуття нормального життя. Але ми знову будемо гасити пожежі, допомагати одне одному і стояти разом.

🕊 Instagram 🕊 Twitter 😎Facebook 📹 YouTube