Спасибі всім небайдужим

На роботі

Що таке застосували до Хмари, щоб зняв погони?

Якщо Євгена Хмару будуть вносити на посаду міністра оборони цього тижня, не голосуватиму, як зазначала раніше. Голосую від самого початку за 99% пропозицій Президента вже сім років, але в кожного є червоні лінії. Де межа? Це моя позиція, і відкрито її зазначаю.

Сумніваюся, що багато колег ослухаються, якщо й сам Хмара готовий зняти погони... Фактично, за таких обставин він знімає честь офіцера, аби й далі брати участь у політичних розбірках, вірніше, продовжувати бути їхнім інструментом та вітриною.

Прикро. Крок за кроком.

P.S. Гляньте, який гарний, погляд який, патч собі вже наклеїв.

Пояснювала, чому повернулась у «Слугу народу»: аби створити спецкомісію щодо військової юстиції, яку не може очолювати позафракційний нардеп, а також мати стабільне право брати участь у всіх нарадах, не мовчати там, звісно. Можливо, це тимчасово.

Вже на 9-й день протестів писала, що треба акумулювати сили на парламентський тиждень, а особливо — на день голосування за міністра оборони.

На жаль, не прислухались. І хоча прекрасно, що більше місяця люди збирались, а також відбулися дві ходи, кульмінація все ж відбувається біля Верховної Ради України, і сьогодні людей тут було мало.

Виходила, говорила до людей. Президент вніс Хмару на посаду міністра оборони, завтра депутатам скажуть за нього голосувати. Голосів вистачає. Без суспільного тиску, без народу під Парламентом голосування відбудеться, і політична машина поїде собі далі.

Так, є надзвичайне досягнення, Сирського зняли. Але виходить, що ціною Федорова... Все? Прикро. Дуже прикро!

Виходьте завтра, це важливо

Враження щодо звернення Михайла Федорова про проблеми системи, корупцію і потребу в виборах під час війни. Дещо здивована, чесно.

Це перше відкрите політичне звернення. Зрозуміло, що Михайло Альбертович довго тримався, щоб не стати опозицією, але врешті постав перед вибором: здатися чи перейти в опозицію.

Нова опозиція та розконсервація політичного процесу не вигідні ні владі, ні традиційній опозиції, яка за роки звикла до свого особливого насидженого статусу.

Водночас активний політичний процес дуже небезпечний, враховуючи війну. І що буде далі? Що робитиме росія? Чи можливі вибори? Якою може бути їхня якість, легітимність і представництво громадян — поза бюлетенем, усередині? Як із безпекою? Дуже багато питань.

Друге. Федоров сім років працював усередині системи Зеленського і зараз її розкритикував. Але якщо корупція була настільки видимою, то чому тільки зараз? А якби Зеленський не звільнив? А якби повернув? То чи були б «видимими» корупція та інші проблеми, про які сказано?

Я не в захваті від того, як повертається ситуація з обох боків. Каталізатором став особистий конфлікт двох дуже близьких людей, які працювали у владі разом сім років і тепер, напевне, не помиряться. Хоча звернула увагу, що кадру з Президентом під час звернення про проблеми так і не сталося. Це можна трактувати як ще одну спробу «не зачинити двері» остаточно?

Водночас усе це показує загальне накопичення складнощів в державному механізмі, про які далі не можна мовчати та які не можна ігнорувати.

Такі думки.

Ооо 🔥🍿Столар)))

Сходила на засідання фракції, на якому заслухали Хмару та Сибігу. Сибіга передбачувано професійний, питань до нього не було. Хмарі ставили питання — він не відповів на жодне, усе загальними фразами.

Особливо неприємно було, що, коли запитали, як він бачить політику закупівель, у відповідь почули, що він працює з Генштабом. А коли я запитала, що робити, якщо потреба Генштабу відстає від сучасної війни і не підходить, він «завис».

«Кому не підходить?» — запитав мене Хмара.

Сумно, адже це одна з ключових проблем. У Міноборони має бути бачення і контроль, а не суто функція завгоспа. Це про демократичний цивільний котроль.

«Євросолідарність» не в настрої. Цитують Порошенка.

ВРУ проголосувала за Євгена Хмару конституційною більшістю у 312 голосів (тобто більше ніж 300). Я не голосувала. Нагадаю, свого часу за Умєрова проголосували 338 народних депутатів. Парламент дедалі більше перебуває в часовій петлі.

Тепер змушена буду працювати з новим міністром оборони, і залишається щиро побажати йому успіхів. Хочу виявитися неправою, і він покаже високу якість управління та протримається більше, ніж пів року?

Не голосувати, утриматись, проти — це одне й те саме, бо голос не зараховується. Тільки «За» враховується, зелена кнопка. «За» проголосували 312 народних депутатів, «проти» — 2, ще 20 — не голосували. Отже, нижче список нардепів, які не підтримали Хмару:

Проти (2 депутати):
Фракція «Слуга народу»:
Короленко-Усова В.Ю.
Позафракційний
Костюк Д.С.

Не голосували (20 депутатів):
Фракція «Слуги народу»(11 осіб)
Безугла М.В.
Васильєв І.С.
Задорожній А.В.
Качура О.А.
Кривошеєв І.С.
Мокан В.І.
Павловський П.І.
Подгорна В.В.
Федієнко О.П.
Швачко А.О.
Яременко Б.В.

Фракція ЄС
Гончаренко О.О.

Депутатська група «Платформа за життя та мир»
Кальцев В.Ф.

Позафракційні (4 особи)
Микиша Д.С.
Разумков Д.О.
Світлична Ю.О.
Яцик Ю.Г.

Фракція «Голосу»
Железняк Я.І.
Хлапук М.М.
Шараськін А.А.

Наші вдома 💙💛 +103

Пояснюю для тих, хто не зрозумів. Я НЕ голосувала за призначення Хмари міністром оборони. Саме така позиція: «не голосувала». Не «проти» чи «утрималась», але і не «за». Юридично це однаково: голос не зараховано як «за».

Світоглядно вибрала саме так, оскільки не вважаю Хмару поганим, віддаю належне його сміливості, бойовому досвіду та вкладові в боротьбу з росією, зокрема розвитку далекобійних операцій. Тож не проти Хмари, але проти того, що трапилось у Міноборони, як саме звільнили Федорова, як саме призначали Хмару, як Хмара на це все згодився і який у нього досвід для політичної цивільної посади.

Запитайте у 312 нардепів, чому вони голосували зеленою кнопкою «за» призначення Хмари. Нагадаю, знову: такий же «одобрямс» свого часу був за Умєрова, навіть більше, 338 нардепів. Тоді і я голосувала «за»...

Якби з 312 сьогодні 100 ніяк не голосували, наприклад, то Хмару б не було призначено.

Сергій Притула написав: «Ніхто не має жодного права у воюючій країні хамити в бік бойових офіцерів та солдатів», маючи на увазі нового міністра оборони Євгена Хмару, і продемонстрував матюкливу картонку.

Повністю погоджуюсь. Хамити взагалі погано. Краще ніколи не матюкатися.

Але помітила небезпечну підміну понять.

Хмара вже політик. Цивільний політик. З бойовим досвідом, нагородами, роками військової служби.

Але коли він САМ свідомо погодився зняти погони, стати цивільним і обійняти ПОЛІТИЧНУ посаду, взявши участь у масштабній політичній схемі, він уже не захисник, а людина, яку можна і треба критикувати, за діяльністю якої можна і треба спостерігати, щоб не крав, дослухався, відповідав і пояснював. Він тепер повноцінний Міністр оборони України. Як Умєров, Шмигаль чи Полторак.

Політиків багато ображають. Звикайте, Євгене Леонідовичу. Можу поділитися досвідом. Це лише спочатку боляче.

Важливо, наскільки Ви готові розбиратися в системі, відстоювати принципи й спілкуватися. Політикам важко. У Вас є костюм?

За моєю інформацією, до речі, Хмара та Притула в гарних відносинах. Це прекрасно, але тепер не варто забувати про фінансову підзвітність.