Треба конкурс!

Щасливий кінець щодо провокації проти екскомбата Ширшина. Варто подякувати Нацполу і ДБР, що врешті розібралися й прокомунікували. Хороший прецедент. Але без стійкості Ширшина й суспільного резонансу нічого б не вийшло.

За даними слідства, частину складських приміщень у Милі використовував підрозділ СБУ. Керівнику підрозділу повідомили про підозру в неналежному зберіганні боєприпасів.

Отже, слад «Альфи» СБУ, якою керував, а потім яку безпосередньо курував генерал Євген Хмара, розмістили у приміщенні колишнього овочесховища посеред цивільних житлових будинків, поруч із будинком для літніх людей, мешканці якого всі загинули під час детонації. Від початку роботи склад не мав необхідного паспорта та не відповідав вимогам безпеки. Після трагедії у Вишневому боєприпаси почали вивозити й із Мили, однак станом на 28 серпня цей процес не завершили.

Зараз Хмара — міністр оборони України. Чи понесе він відповідальність за це, чи ж посадять стрілочників?

Вчора мене з різних джерел, переважно непублічно, переконували, що Хоменко не має жодного відношення до Татарова. Тому може бути кілька причин:

- це дійсно так;
- або я «спалила контору»;
- його дійсно розглядають на генпрокурора.

Загалом, враховуючи потенційні кандидатури на генпрокурора, Іонушас, голова правоохоронного комітету ВРУ, звичайно, ближчий до Татарова, ніж Хоменко. Він очолив комітет після Монастирського і завжди сумлінно виконував вказівки ОП. Хоча тут теж треба розуміти, що це були не лише скеровуючі пропозиції заступника керівника ОП, а й, у першу чергу, настанови Президента. Він же проводив той сумнозвісний законопроєкт про НАБУ та САП минулого року.

Водночас відмічу, що Іонушас підтримав нашу новостворену спецкомісію з військової юстиції та приєднався до неї, хоча у комітеті законопроєкти за ці роки так і не допрацювали. Тепер має бути інакше.

Правоохоронний комітет ВРУ взагалі сильно залежить від позиції таких нардепів, як «слуга народу» Бужанський та екс-ОПЗЖист Мамка, тож атмосфера там специфічна. Нещодавно за зверненням Бужанського антикорупційні законопроєкти було виключено з порядку денного сесії, а потім їх повертали зі скандалом... У правоохоронного комітету з антикорупційним, зокрема з його головою Радіною, постійна «філософська» дискусія.

Але, попри грішність правоохоронного комітету ВРУ, він у рази активніший і навіть ефективніший за імпотентний оборонний комітет, і в цьому, зокрема, є заслуга Іонушаса та його колег. А також це демонструє, у наскільки жахливому становищі перебуває оборонний комітет в парламенті посеред війни. Нагадаю: єдиний гучний їхній проєкт за літо — пропозиція посилення державної охорони для влади. І це не жарт.

Щодо Малюка, така кандидатура не розглядалася. Василь Васильович зараз сконцентрований на предметних проєктах.

Щоб був конкурс на генпрокурора треба проголосувати законопроєкт, який знаходиться в комітеті... Іонушаса:)

Нам потрібен конкурс на посаду генпрокурора, щоб збільшити шанси фахових, некорумпованих людей, але для цього народні депутати мають проголосувати за законопроєкт. Оскільки саме генпрокурор підписує підозри народним депутатам, цей конфлікт інтересів призвів до того, що запровадження конкурсної процедури на посаду генпрокурора блокується у Верховній Раді України. Як вирішити це питання, окрім того, що трапиться диво і колеги опам’ятаються, — не знаю.

Це лише один приклад патової ситуації, а таких у парламенті багато.

Зі свого боку конкурс підтримую і готова голосувати за законопроєкт.

Або можна призначити Клименка:)

Київ. Наскільки безпечна адреса під час обстрілів? Розробник створив інтерактивну карту та безпековий індекс для столиці. Сервіс KyivSafety оцінює адреси за історією офіційних повідомлень, маршрутами повітряних цілей і близькістю до об’єктів, які неодноразово атакувала росія:

https://kyivsafety.com/

Оборонний комітет ВРУ заблокував виплати за бальною системою Федорова, так званими єБалами. Свого часу комітетчики законом зобов’язали погоджувати з ними напрями використання частини коштів військового ПДФО.

Після червневих змін до закону про держбюджет таке погодження стало обов’язковим для 60% військового ПДФО, які отримує Міноборони. Під цю процедуру потрапило й фінансування єБалів. Причому Комітет погоджує не кожну окрему закупівлю чи поставку, а сам напрям використання коштів.

У результаті виробники вже поставили техніку, але грошей за неї не отримують. Перед окремими компаніями борги становлять від 24 млн до сотень мільйонів гривень. І найзручніше в цій схемі те, що закон узагалі не встановлює строку, за який Комітет має дати своє погодження.

Знову оборонний комітет ВРУ працює проти держави?

25 років тому. А зараз усе переплутане. США знахоляться на етапі деконструкції своєї державності, пересварилися з ключовими союзниками і все більше програють Ірану, Китаю. В Європі знову розвивається фашизм, а росія не тільки не покаране пугало, а й зміцнюється та досягає свого. На тлі колотнечі у світі те, як ми досі тримаємося, — справжнє чудо. Чудо, незручне майже нікому. Якщо впадемо, жах виллється на світ із десятикратною силою. Історія по спіралі.

Просто розблокуйте виплати і загубіться десь, контролери

Роки йдуть, війна триває, а люди ходять до олігарха Пінчука на його форуми. Рада, що Драпатий не купився на цей цирк. Не рада, що новий прем’єр Корецький проявив політичну наївність.

Пінчук, Ахметов, Порошенко та інші — це все хижаки, які їли тіло держави великими шматками й відригують «благодійністю».

Якщо Кравченко таки втік, то це ганьба-ганьба🙈

Трохи міркувань про нашого Президента.
Вся ця історія з генпрокурором Кравченком, яка геть розчарувала мене особисто, вкотре показує, що ставку потрібно робити не на людей, які клянуться вам у вірності й обіцяють, що прийдуть за кожним, а на інституції, які Президент і Парламент мають і можуть розвивати.

Підсвідома нелюбов Володимира Олександровича до інституційного розвитку, до делегування повноважень і рішень безособовій машині системи державного управління, окрім очевидних проблем для розвитку України, завдала особисто йому дуже багато проблем. Його ж помилки, зокрема й кадрові, слабкості людей навколо та зради вже багато разів завдавали йому болючих ударів і розчарувань.

Насправді, попри всі гойдалки, я досі вважаю, що у нас хороший, реально хороший Президент. Але з поправкою: ЯКЩО порівнювати з тим, що і як відбувається у світі, який рівень загроз навколо і як на них реагують інші світові лідери. Він сміливий, упертий, його не злякаєш, він належить сам собі, він здатен позбуватися своїх. Аж буває надто швидко...

Давайте про це трохи детальніше)

Позбуватися.

Вже серед оточення росте недовіра: кого викинуть на вулицю наступного разу? Тільки гляньте: всі ці люди сформовані з нуля як політики при Зеленському — Разумков, Залужний, Федоров, Буданов, Хмара, Свириденко, Кравченко і ще багато-багато інших. І скількох він уже звільнив, змінив, а то й викинув? У Кабінеті Міністрів помінялося вже більше сотні міністрів, у Міноборони — сьомий міністр і четвертий за один рік. Скоро буде п’ятий генеральний прокурор. Про Баканова вже всі забули, хоча друга дитинства свого часу Президент позбувався особливо болісно, а після цього вже позбувся і Малюка. Коломойський, якому Зеленський багато в чому зобов’язаний своєю посадою, в суді. Федоров, який робив Зеленському кампанію і далі роками давав позитивні проєкти, безжально викреслений. А про те, яким ключовим спікером був Разумков чи що робив Богдан, пам’ятаєте? Чи як шукали Мендель? Що їй, санкції РНБО і поділом.

А що Сирський? Сирський, який плазував на вусі свого Верховного, єдиного і неповторного... Забутий, у розпорядженні, відірваний від управлінської вертикалі, він зараз хіба що влаштовує презентації прохідних книжок у нафталіновій залі. А Єрмак? Був Андрій — усе Андрій. Як би не хоробрився... Можна продовжувати далі й далі.

Така нехарактерна для політичного істеблішменту готовність позбуватися вчорашніх соратників у політичному середовищі викликає, як на мене, більший дискомфорт стосовно Зеленського, ніж його впертість, яка росте, якщо на нього тиснути, чи непередбачуваність рішень, які переважно крутяться в його голові й не викладені в жодному притомному для розуміння істеблішменту плані.

І всі ці особливості можна трактувати як негативні, так і позитивні. Як подивитися і куди.

Але от найнегативнішою, жахливою і такою, яка з роками приносить усе більше шкоди, вважаю саме стійку нелюбов Володимира Олександровича до інституцій та інституційного розвитку. Майже ніяких реальних стратегій, делегування і стеження за балансом гілок влади, притомного протоколювання та системної аналітики в ОП, просто-таки «алергія», непереносимість щодо Парламенту тощо.

Можливо, це дзеркально пов’язано, як і в багатьох людей нашої країни, з розчаруванням і недовірою до інституцій, які були переважно гібридизованими уламками радянської репресивної машини, поєднаними з олігархічними пірамідами і грантовими бутафоріями, і які він свого часу немало висміював... Такий собі нонконформізм, протест обивателя, який він приніс у президентське крісло. Нагадаю, олігархічну систему він теж зруйнував:) Вже й забули про цю піраміду, тільки відголоски лишились.

Але... але в той же час без розбудови й довіри до інституцій, без розвитку Парламенту, без фіксації і переосмислення дій, без реальних середньострокових планів ми... Ну, ми будемо наздоганяти події, бігти, виживати без оглядки, жити від понеділка до п’ятниці, від ночі дронів до дня балістичних атак і не сформуємося в щось тривке жодним чином.

І водночас нічого кращого за побудоване Зеленським поки немає. Це навіть моторошно. Більшість інших політичних спроб просто смішні, рівень загроз зараз колосальний, а каркас Зеленського багато в чому неприємний, але єдиний, з яким ми все ж вириваємося з історичної пастки циклічних поразок державності. Такі справи...

Володимире Олександровичу, полюбіть плани та інституційний розвиток, прошу! Конкурс на генпрокурора — перший крок, наприклад:)

Новим командувачем Медичних сил ЗСУ став Костянтин Гуменюк. Без сюрпризів і революцій. Перебував на посаді головного хірурга ЗСУ аж із 2019 року. Але це не Казмірчук: знає і практику, і теорію, тож порівняно з тим, що творилося при Казмірчуку... Той жодного (!) разу не був на фронті до моменту призначення у 2023 році, фактично нічого не знав про війну, військову ланку медицини, не цікавився нею і все свідоме життя провів у Києві, був замішаний у численних схематозах та безпосередньо відповідав за плачевний стан інституції ВЛК та пов’язані, схвалені ним накази... Людина Сирського.

Тож хороші новини. Безумовно, Гуменюк — найбільш «польовий» із медичних командувачів за час великої війни. Звичайно, хотілося б бачити на цій посаді організатора безпосередньо з військ. Але подивимось, як керуватиме.

Новий командувач має оптимізувати / скоротити порожні роздуті госпіталі, які настворювали, як і «паперові» бригади, для облаштування людей на посадах; перерозподілити медиків, упорядкувати хаос із численними стабілізаційними пунктами, налагодити лікування не за штаткою, а за фактом. Відпрацювати зв’язок із цивільною медициною без брехні, затримування пацієнтів і підміни понять, урегулювати медицину у військах, тактичну медицину, тривалість і якість евакуації, статистику і, звісно, виправити ганебну корумповану ситуацію з ВЛК. І ще багато-багато іншого.

Успіхів.

Сьогодні буде друге, вже предметне засідання Тимчасової спеціальної комісії з питань створення системи військової юстиції. Ми опрацювали попередню експертизу та збираємо представництво з кожного відомства, яке братиме участь у створенні системи. Попереду багато політичних баталій та відповідальності. Я прошу всіх колег налаштуватися і зі свого боку маю зробити ряд оголошень.

Перше. Всі, хто за мною слідкує, знають, що часто буваю різкою, не прикрашаю реальність і можу, зокрема, радикально висловлюватися щодо колег-нардепів та того, що відбувається в парламенті. Надалі не змінюватиму своїх принципів, але беру паузу щодо публічних коментарів про народних депутатів, які входять до складу ТСК, за винятком випадків, якщо це будуть злочини чи події, які набудуть широкого резонансу. Чому? Бо віднині команда з 10 нардепів, які зголосилися на участь у складному та задавненому процесі створення військової юстиції посеред війни, вже проявила рішучість і має стати дійсно справжньою командою на рік існування комісії. Тож публічні сварки тут ні до чого, а люди, за яких зараз певною мірою відповідаю і які мені довірилися, мають бути сконцентровані на роботі й не чекати публічних атак від лідера. Тож це моє публічно оголошене зобов’язання, яке тут фіксую.

Друге. Нам потрібні експертиза і допомога. Всі, хто хоче долучитися до роботи ТСК у будь-якому форматі, від анонімного консультування до офіційної участі, — прошу звертатися до мене напряму за номером WhatsApp, Signal: +380963802433. Першим словом у повідомленні напишіть «ТСК». Прошу звертатися тільки, якщо у вас є конкретні пропозиції та експертиза, приклади випадків, порушень прав тощо, які пов’язані з тематикою ТСК.

Третє. У нас є вакансія в секретаріаті. Це оплачувана робота для цивільного з контрактуванням на рік. Вона пов’язана з організацією роботи ТСК і дуже важлива. Хотілося б бачити на посаді гідну людину, бажано ветерана, фахівця, який знає предмет та здатен до організації процесів. Якщо ви себе таким / такою вважаєте і вам цікава робота в політичному процесі боротьби за військову юстицію в Україні і, не побоюся цього слова, встановлення справедливості у силах оборони та безпеки, прошу звертатися за тим самим номером. Обговоримо умови та можливості роботи.

Четверте. Буде забезпечений доступ громадян до матеріалів та роботи ТСК, про це напишу окремо. Також у жовтні плануємо розширене засідання з можливістю обговорення та онлайн-долучення. Таке, щоб ніхто з охочих і спроможних не залишився без можливості взяти участь у демократичному процесі прийняття рішень.

Тож на зв’язку.

З повагою,
Мар’яна Безугла,
голова ТСК.

А от у комітетчиків усе добре, не переймаються. На фото зараз у залі нардепи оборонного комітету ВРУ: Завітневич (голова), Костенко (секретар) — нещодавно подали законопроєкт про розширення охорони для влади. Це і був єдиний гучний проєкт комітету за все літо; Герасименко, Чернєв (заступник). Що чули про них?

Ще єБали виробникам зброї заблокували. Серйозно, писала про це, і була заява комітету з перекиданням відповідальності на Міноборони.

Також оборонний комітет ВРУ спочатку намагався саботувати створення ТСК з військової юстиції, а потім просто не подав людей. Хоча за сім років не спромігся зробити НІЧОГО. Як і з питаннями державної таємниці чи військових статутів, до речі.

Такі справи. Проблема фактичної відсутності оборонного напрямку в Парламенті — одна з найбільш критичних зараз. Але ВРУ мовчить.